Ухвала

від 18.02.2022 по справі 495/4048/16-к

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/4048/16-к

Номер провадження 1-кс/495/382/2022

18 лютого 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12016160240001341 від 23.05.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

15.02.2022 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12016160240001341, який був накладений відповідно до Ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.11.2016 року по справі №520/14633/16-к (провадження 1-кс/520/2662/16).

Виклад обставин, зазначених у клопотанні.

В провадженні слідчого судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_5 перебувала справа № 520/14633/16-к (провадження № 1-кс/520/2662/16) за клопотанням прокурора відділу прокуратури Одеської області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12016160240001341 від 23.05.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ст.356 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18.11.2016 року у справі №520/14633/16-к (провадження № 1-кс/520/2662/16) про накладення арешту на майно клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області задоволено та накладено арешт на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 5110300000:02:019:0195; 5110300000:02:019:0196; 5110300000:02:019:0171; 5110300000:02:019:0172; 5110300000:02:019:0173.

Зазначеною ухвалою заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам на час проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160240001341 від 23.05.2016, здійснення у будь-який спосіб відчуження зазначених земельних ділянок, проведення будівництва (підготовки до будівництва, вбирання території, роботу спеціальної будівельної техніки, екскаваторів, бульдозерів, автокранів, асфальтоукладальників, тощо) на зазначених земельних ділянках та заборонено здійснювати заходи щодо реєстрації прав та обтяжень нерухомого майна.

ОСОБА_3 , є власником земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:019:0172 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.10.2019 року по справі № 495/7947/19.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110300000:02:019:0171 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.10.2019 року по справі № 495/7946/19.

Кримінальне провадження №12016160240001341 від 23.05.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ст.356 КК України, в рамках якого слідчим суддею накладено вищезазначений арешт, в 2017 році об`єднано в одне кримінальне провадження за №12013170240001276 від 16.05.2013 року та визначено підслідність за Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області.

Матеріали зазначеного кримінального провадження перебувають в Білгород-Дністровському РВП ГУНП в Одеській області під процесуальним керівництвом Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області.

На підставі ч.1 ст.174 КПК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з клопотанням про скасування арешту майна, оскільки на сьогоднішній день відсутня та відпала потреба у застосуванні арешту на земельні ділянки, що належать останнім.

Обґрунтування клопотання.

Заявники зазначають, що кримінальне провадження, в рамках якого застосовано арешт до належних їм земельних ділянок, розпочато 23травня 2016року. Слідчим суддею рішення про застосування арешту на належні їм земельні ділянки прийнято 18 листопада 2016 року.

Станом на 14.02.2022 року у кримінальному провадженні, в рамках якого застосовано вказаний арешт, а також в рамках кримінального провадження, з яким воно об`єднано, та досудове розслідування по якому проводиться ще з 2013 року, жодній особі не повідомлено про підозру, будь-яких слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, в тому числі щодо належних їм земельних ділянок, не проводяться, не призначено відповідних судових експертиз, зокрема земельно-технічної та будівельно-технічної, оціночно-будівельних експертиз будь-які остаточні рішення щодо завершення досудового розслідування не прийняті. Вказані обставини, є порушенням принципу розумності строків у кримінальному провадженні, визначеними ст.28 КПК України.

Зазначене, на думку заявника, свідчить про те, що необхідність у застосуванні арешту до вказаних земельних ділянок відпала, а не вчинення будь-яких процесуальних дій та неприйняття процесуальних рішень, в тому числі щодо завершення досудового розслідування, протягом майже чотирьох років свідчить про відсутність потреби у продовженні арешту на сьогодні немає.

Як зазначили ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , такий арешт, без проведення досудового розслідування в розумні строки та прийняття будь-яких остаточних рішень у даному кримінальному провадженні з порушенням принципу розумності строків, створює надмірне втручання в права та законні інтереси добросовісних набувачів земельних ділянок - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки останні не можуть в повній мірі як власники реалізовувати своє конституційне право власності. Відсутність матеріалів кримінального провадження, їх об`єднання з матеріалами іншого кримінального провадження, досудове розслідування по якому здійснюється більше семи років, що є порушенням принципу розумності строків, визначених ст.28 КПК України, вказує на відсутність потреби у його чинності на теперішній час.

Заявники зазначили, що до речі, обставини щодо відсутності потреби у чинності арешту майна саме в даному кримінальному провадженні встановлено ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2021 року у справі № 495/4048/16-к, провадження № 1-кс/495/679/2021.

У даному процесуальному рішенні щодо кримінального провадження по якому застосований арешт щодо земельних ділянок, слідчий суддя зазначає:

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених конвенцією прав, відповідно до ст.13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до змістуст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в ч.1ст.321 Цивільного кодексу, згідно з якоюправо власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована вст.391 цього кодексуможливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, одним з яких є арешт майна у кримінальному провадженні.

Згідно зіст.170КПКзавданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя зазначає,що арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

З метою з`ясування факту необхідності подальшого застосування арешту майна адвокатом ОСОБА_6 було надано адвокатський запит від 18.05.2021 за вих.№15/2021 до Білгород-Дністровської окружної прокуратури щодо з`ясування стану досудового розслідування кримінального провадження №12013170240001276.

Як вбачається з відповіді прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури на вищезазначений адвокатський запит за вих.№55-1520ВИХ-21 від 24.05.2021, слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013170240001276 від 16.05.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.190; ст.356; ч.ч. 2,5ст.194; ч.ч.1,2ст.366; ч.ч.1,4ст.358; ст.367; ч. 1 ст.14, ч.4 ст.160; ч.1 ст.357; ч.2 ст.364; ч.2 ст.189; ч.ч.1,2ст.171; ч.1 ст.353; ч.2 ст.377; ч.1 ст.255, ч.4 ст.368, ч.3 ст.212 КК України, за фактом протиправних дій окремих осіб щодо земельних ділянок баз відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «Львів», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Геолог», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які розташовані на території Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Кримінальні провадження, зазначені у запиті, в тому числі провадження №12016160240001341, об`єднані в одне - за №12013170240001276від16.05.2013.

У даному кримінальному провадженні у періодз 24.05.2018 по теперішній час слідчі (розшукові) дії не проводились.Будь-якій особі в межах досудового розслідування кримінального провадження №12013170240001276 від 16.05.2013 про підозру не повідомлялось. Матеріальна шкода в межах кримінального провадження № 12013170240001276 від 16.05.2013 не встановлювалась, цивільний позов не пред`являвся. В межах кримінального провадження №12016160240001341 будь-які судові експертизи не призначались та не проводились.

Станом на 24.05.2021 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013170240001276 від 16.05.2013 триває. Рішення, передбачені ст.ст.283,284 КПК Україниза результатами досудового розслідування не приймались.

Слідчий суддя також зазначає, що не погоджуючись з рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду від 18.11.2016 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області про накладення арешту на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 5110300000:02:019:0195; 5110300000:02:019:0196; 5110300000:02:019:0173. Проте Ухвалою Одеського Апеляційного суду від 27.05.2020 по справі 520/14633/16-к (провадження11-с/813/857/20) в задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18.11.2016 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №12016160240001341, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ст.356 КК Українивідмовлено.

Під час розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження колегією суддів не встановлено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а отжесудом апеляційної інстанції справу по суті не було розглянуто.

Окремо слід зазначити, що Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази вчинення протиправних діянь. Так рішенням ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява № 47148/99, рішення від 22.02.2005) ЄСПЛ вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, щозаінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до п.п.69,73 рішення ЄСПЛ від 23.09.1982у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnrothv.Sweden) будь-яке втручання державного органу управо на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Будь-які інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Слідчий суддя вважає, що на даний час таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом особи на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності.

З огляду на обставини, які слідчий суддя встановив по даному кримінальному провадженні у своєму процесуальному рішенні, це вказує про те, що дійсно на даний час у цьому ж кримінальному провадженні відпала потреба у чинності арешту й щодо земельних ділянок, а тому він підлягає скасуванню.

На підставі наведеного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , просять скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2016 року у справі № 520/14633/16-к (провадження № 1-кс/520/2662/16).

В судове засідання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не з`явились, надали до суду заяву, у якій просять клопотання розглядати без їх участі, клопотання підтримують та просять його задовольнити.

В судове засідання представники Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області та Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома.

Мотивація суду.

Як вбачається з матеріалів клопотання Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18.11.2016 року у справі №520/14633/16-к (провадження № 1-кс/520/2662/16) про накладення арешту на майно клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області задоволено та накладено арешт на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами, а саме:

5110300000:02:019:0195;

5110300000:02:019:0196;

5110300000:02:019:0171;

5110300000:02:019:0172;

5110300000:02:019:0173.

Зазначеною ухвалою заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам на час проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160240001341 від 23.05.2016, здійснення у будь-який спосіб відчуження зазначених земельних ділянок, проведення будівництва (підготовки до будівництва, вбирання території, роботу спеціальної будівельної техніки, екскаваторів, бульдозерів, автокранів, асфальтоукладальників, тощо) на зазначених земельних ділянках та здійснювати заходи щодо реєстрації прав та обтяжень нерухомого майна.

Порядок скасування арешту майна визначенийст.174 КПК України,якою передбачено,що підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи положення ч.1 ст. 174 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12016160240001341 надано належним заявником.

Слідчий суддя, дослідивши надані документи та матеріали, якимизаявники обґрунтовують доводи клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.10.2019 року справа № 495/7946/19 позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння було задоволено.

Витребувано у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0171, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.10.2019 року справа № 495/7947/19 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про витребування майна з чужого незаконного володіння було задоволено.

Витребувано у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0172, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) право власності на земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0172, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Вище вказані судові рішення не були ніким оскарженні та набрали чинності 02.12.2019 року.

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених конвенцією прав, відповідно до ст.13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до змістуст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в ч.1ст.321 Цивільного кодексу, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована вст.391 цього кодексуможливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, одним з яких є арешт майна у кримінальному провадженні.

Згідно зіст.170КПКзавданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя зазначає, що арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

З метою з`ясування факту необхідності подальшого застосування арешту майна адвокатом ОСОБА_6 було надано адвокатський запит від 18.05.2021 за вих.№15/2021 до Білгород-Дністровської окружної прокуратури щодо з`ясування стану досудового розслідування кримінального провадження №12013170240001276.

Як вбачається з відповіді прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури на вищезазначений адвокатський запит за вих.№55-1520ВИХ-21 від 24.05.2021, слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013170240001276 від 16.05.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.190; ст.356; ч.ч. 2, 5 ст.194; ч.ч.1, 2 ст.366; ч.ч.1, 4 ст.358; ст. 367; ч. 1 ст.14, ч.4 ст.160; ч.1 ст.357; ч.2 ст.364; ч.2 ст.189; ч.ч.1, 2 ст.171; ч.1 ст.353; ч.2 ст.377; ч.1 ст.255, ч.4 ст.368, ч.3 ст.212 КК України, за фактом протиправних дій окремих осіб щодо земельних ділянок баз відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_7 », « ІНФОРМАЦІЯ_8 », « ІНФОРМАЦІЯ_9 », « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_10 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які розташовані на території Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Кримінальні провадження, зазначені у запиті, в тому числі провадження №12016160240001341, об`єднані в одне - за № 12013170240001276 від 16.05.2013 року.

У даному кримінальному провадженні у період з 24.05.2018 року по теперішній час слідчі (розшукові) дії не проводились. Будь-якій особі в межах досудового розслідування кримінального провадження №12013170240001276 від 16.05.2013 про підозру не повідомлялось. Матеріальна шкода в межах кримінального провадження № 12013170240001276 від 16.05.2013 року не встановлювалась, цивільний позов не пред`являвся. В межах кримінального провадження №12016160240001341 будь-які судові експертизи не призначались та не проводились.

Станом на 24.05.2021 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013170240001276 від 16.05.2013 триває. Рішення, передбачені ст.ст. 283, 284 КПК України за результатами досудового розслідування не приймались.

Слідчий суддя також зазначає, що не погоджуючись з рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду від 18.11.2016 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області про накладення арешту на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 5110300000:02:019:0195; 5110300000:02:019:0196; 5110300000:02:019:0173. Проте Ухвалою Одеського Апеляційного суду від 27.05.2020 по справі 520/14633/16-к (провадження11-с/813/857/20) в задоволені клопотання ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18.11.2016 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №12016160240001341, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ст.356 КК України відмовлено.

Під час розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження колегією суддів не встановлено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а отже судом апеляційної інстанції справу по суті не було розглянуто.

Окремо слід зазначити, що Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази вчинення протиправних діянь. Так рішенням ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява № 47148/99, рішення від 22.02.2005) ЄСПЛ вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до п.п.69,73 рішення ЄСПЛ від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnrothv.Sweden) будь-яке втручання державного органу управо на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Будь-які інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1-4ст.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вирішуючи питання про скасування арешту майна, слідчий суддя зобов`язаний урахувати відповідну практику ЄСПЛ, в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Слідчий суддя, виходячи з вищенаведеного, з урахуванням практики ЄСПЛ та встановлених фактичних обставин, зокрема, тривалого часу арешту майна - земельних ділянок з кадастровим номером 5110300000:02:019:0171; 5110300000:02:019:0172, які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який було накладено ще 18.11.2016, те, що в рамках кримінального провадження не встановлено осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, жодній особі не повідомлено про підозру, дійшов висновку, що доводи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , щодо скасування арешту вищевказаного майна, є обґрунтованими, та зазначає, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

Слідчий суддя вважає, що на даний час таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом особи на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 174, 309, 370КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18.11.2016 у справі № 520/14633/16-к (провадження № 1-кс/520/2662/16), відповідно до якої заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам на час проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160240001341 від 23.05.2016 року, здійснення у будь-який спосіб відчуження зазначених земельних ділянок, проводити будівництво (підготовку до будівництва, вбирання території, роботу спеціальної будівельної техніки, екскаваторів, бульдозерів, автокранів, асфальтоукладальників, тощо) на зазначених земельних ділянках та здійснювати заходи щодо реєстрації прав та обтяжень нерухомого майна, щодо наступних земельних ділянок:

- земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:019:0172;

- земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110300000:02:019:0171.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1