Рішення

від 12.07.2010 по справі 2-301/2010р.

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 2-301\2010р.

РІШЕННЯ

Іменем України

12 липня 2010 року Талалаї вський районний суд Чернігів ської області

в складі:

головуючої судді Василенк о Ю.Л.

з участю: секретаря судовог о засідання Божко Л.М.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в смт. Талалаївці справу за позовом ОСОБА_1 до упра вління Пенсійного фонду Укра їни в Талалаївському районі Чернігівської області про ви знання бездіяльності протип равною та зобов' язання здій снити нарахування та виплат у доплати до пенсії як дитині війни

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся д о суду з позовом до управлінн я Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Черні гівської області (далі - УПФ У в Талалаївському районі) в якому зазначив, що він є дити ною війни, і відповідно до ст . 6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни» йом у щомісячно повинно виплачу ватися підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенс ії за віком. Але розмір його п енсії відповідачем протипр авно щомісячно не підвищував ся на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В зв' язку з цим просить визнати протипр авною бездіяльність УПФУ в Т алалаївському районі та зобо в' язати відповідача прове сти перерахунок його пенсії з урахуванням підвищення її розміру на 30 відсотків мініма льної пенсії за віком та забе зпечити її виплату з 09 липня 20 07 року по 31 грудня 2007 року, з 01 січ ня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 рок у та з 01 січня 2010 року по день ух валення судового рішення у д аній справі.

В судове засідання позив ач ОСОБА_1 не з' явився а ле надав заяву, в якій вказав, що позов підтримує повністю та просить розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, в яких позов не визн ає, просить в його задоволенн і відмовити, а також просить р озглянути справу без участі представника відповідача. Св ої заперечення обґрунтовує т им, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому За конами України та підзаконни ми нормативно-правовими акта ми. Відповідач зазначив, що За коном України «Про соціальни й захист дітей війни» передб ачено, що фінансування випла т по даному закону проводить ся з державного бюджету Укра їни, який затверджує Верховн а Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, як ий затверджує Кабінет Мініст рів України. Крім того, частин ою 3 статті 28 Закону України «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встан овлений абзацом першим части ни 1 цієї статті, застосовуєт ься виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З цього відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний ро змір пенсії за віком для пере рахунків чи підвищення пенсі ї особам, які мають статус дит ини війни, не застосовується .

Суд, дослідивши матеріал и справи, вважає, що позовні в имоги ОСОБА_1 підлягають ч астковому задоволенню з нас тупних підстав.

Згідно статті 1 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195- IV (далі -Закон № 2195-IV) дитиною війн и є особа, яка є громадянином У країни та якій на час закінче ння (2 вересня 1945 року) Другої св ітової війни було менше 18 рокі в.

Позивач ОСОБА_1 народ ився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і є дитиною війни в розумінні За кону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтв ерджується копією пенсійно го посвідчення ( а.с.5), і цей фак т не заперечується відповіда чем -УПФУ в Талалаївському ра йоні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захи ст дітей війни», редакція яко ї діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсія або щомісячне г рошове утримання чи державна соціальна допомога, що випла чується замість пенсії, підв ищується на 30 відсотків мінім альної пенсії за віком.

Статтею 46 Конституції Укр аїни встановлено, що громадя ни мають право на соціальний захист, що включає право на за безпечення їх у разі повної, ч асткової або тимчасової втра ти працездатності, втрати го дувальника, безробіття з нез алежних від них обставин, а та кож у старості та інших випад ках передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доп лата до пенсії для дітей війн и є формою реалізації консти туційного права на соціальни й захист громадян, які відпов ідно до соціального закону, є дітьми війни.

За чинним законодавство м розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише з а правилами, передбаченими ч астиною 1 статті 28 Закону Укра їни «Про загальнообов' язко ве державне пенсійне страхув ання», згідно якої мінімаль ний розмір пенсії встановлює ться у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втрат или працездатність. Іншого н ормативно-правового акта, як ий би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, н емає.

Суд не бере до уваги полож ення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування» з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсі ї за віком, встановлений абза цом 1 частини 1 цієї статті, зас тосовується виключно для виз начення розмірів пенсії, при значених згідно з цим Законо м, оскільки чинним законодав ством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.

Відповідно до статті 7 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансов е забезпечення державних соц іальних гарантій здійснюєть ся за рахунок Державного бюд жету України. Ст.. 72 Закону Укр аїни «Про загальнообов' язк ове державне пенсійне страху вання» передбачено, що джере лами формування коштів Пенсі йного Фонду України є також к ошти Державного бюджету, які спрямовуються на фінансуван ня пенсійних програм. За умо ви відсутності у державному бюджеті коштів на виплату що місячних надбавок дітям війн и це створює ситуацію правов ої невизначеності стосовно д жерела коштів, з яких має випл ачуватися зазначена надбавк а. Однак, в той же час, на думку с уду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавк и до пенсії, яка прямо передба чена законом.

Реалізація особою права, що пов' язане з отриманням б юджетних коштів, яке базуєть ся на спеціальних та чинних н а час виникнення спірних пра вовідносин нормативно-право вих актах національного зако нодавства, не може бути поста новлена у залежність від бюд жетних асигнувань, тобто пос илання органами державної вл ади на відсутність коштів, як на причину не виконання свої х зобов' язань, судом не прий мається до уваги. Так, напри клад, у справі «Кечко проти Ук раїни» Європейський суд з пр ав людини констатував, що не п риймає аргумент Уряду щодо б юджетних асигнувань, оскільк и органи державної влади не м ожуть посилатись на відсутні сть коштів як на причину не ви конання своїх зобов' язань.

Відповідно до статті 22 Кон ституції України конституці йні права і свободи гарантую ться і не можуть бути скасова ні. При прийнятті нових закон ів або внесенні змін до чинни х законів не допускається зв уження змісту та обсягу існу ючих прав і свобод.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» державні соціал ьні гарантії дітям війни, вст ановлені цим законом, не можу ть бути обмежені або скасова ні іншими нормативно-правови ми актами.

Згідно пункту 12 статті 71 Закону України «Про державн ий бюджет України на 2007 рік» з м етою приведення окремих норм законів у відповідність із ц им законом, зупинено на 2007 рік д ію статті 6 Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни» з урахуванням статті 11 1 цього Закону.

Рішенням Конституційног о Суду України від 9 липня 2007 ро ку, було визнано таким, що не в ідповідають Конституції Укр аїни( є не конституційними), та кі положення Закону України «Про державний бюджет Україн и на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни», з урахуванням стат ті 111 цього Закону.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюдж ет України на 2008 рік та про внес ення змін до деяких законода вчих актів України» від 28.12.2007 ро ку №107 текст статті 6 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» викладено в так ій редакції (набрала чинност і з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про стат ус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до п енсії або щомісячного довічн ого грошового утримання чи д ержавної соціальної допомог и, що виплачується замість пе нсії, виплачується підвищенн я у розмірі надбавки, встанов леної для учасників війни. Ве теранам війни, які мають прав о на отримання підвищення до пенсії або щомісячного дові чного грошового утримання чи державної соціальної допомо ги, що виплачується замість п енсії, відповідно до цього За кону та Закону України «Про с татус ветеранів війни, гаран тії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним і з законів».

Рішенням Конституційног о Суду України «У справі за ко нституційними поданнями Вер ховного Суду України щодо ві дповідності Конституції Укр аїни (конституційності) окре мих положень статті 65 розділу I, пунктів 61,62,63,66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни» і 101 народного депутат а України щодо відповідності Конституції України (консти туційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розді лу II Закону України «Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та зміс ту закону про Державний бюдж ет України)» від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 по ложення пункту 41 розділу II Зак ону України «Про державний б юджет України на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України» від 28.1 2.2007 р. №107 визнано такими, що не ві дповідають Конституції Укра їни (є неконституційними).

Згідно частини 2 статті 152 К онституції України закони, і нші правові акти або їх окрем і положення, що визнані не кон ституційними, втрачають чинн ість з дня ухвалення Констит уційним судом України рішенн я про їх не конституційність .

Ураховуючи положення Конс титуції України щодо дії нор мативно-правових актів у час і, положення ст. 6 Закону Украї ни « Про соціальний захист ді тей війни» у редакції цього З акону від 18.11.2004 року № 2195- IV, понови ли свою дію з 22 травня 2008 року і діяли також протягом 2009 року, т а на даний час.

З матеріалів справи вб ачається, що управлінням Пен сійного фонду України в Тала лаївському районі Чернігівс ької області було виплачено ОСОБА_1 підвищення до пен сії, як дитині війни, за період з січня 2008 року по липень 2010 ро ку включно в розмірі надбавк и, встановленої для учасникі в війни, - 10 відсотків прожитко вого мінімуму для осіб, які в тратили працездатність, що п ідтверджується довідкою УП ФУ в Талалаївському районі. П ротягом 2007 року вказане підви щення до пенсії ОСОБА_1 не виплачувалося взагалі.

На підставі викладеного с уд приходить до висновку, що УПФУ в Талалаївському районі , як орган, якому делеговані по вноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відпо відно до вимог ст. 6 Закону № 2195-IV і здійснити позивачу відпов ідні нарахування, але на пору шення зазначеної статті таки х нарахувань не проводило, чи м і допустило протиправну бе здіяльність.

В судовому засіданні в становлено, що ОСОБА_1, я кий має статус дитини війни, має право на виплату підвищ ення до пенсії у розмірі 30 % мі німальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 гр удня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 рок у по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 12 липня 2010 року включн о. В зв' язку з чим необхідно визнати протиправною безді яльність управління Пенсій ного фонду України в Талалаї вському районі Чернігівсько ї області щодо не нарахуванн я ОСОБА_1, який має правов ий статус дитини війни, підви щення до пенсії, передбачено го ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» , у розмірі 30 % мінімальної пен сії за віком, за період з 09 лип ня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 т равня 2008 року по 31 грудня 2008 року , з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 ро ку та з 01 січня 2010 року по 12 липня 2010 року включно та зобов' яз ати відповідача провести пер ерахунок пенсії та забезпечи ти її виплату позивачу за ви щевказаний період, з урахува нням раніше проведених випл ат.

В іншій частині вимоги ОСОБА_1 задоволенню не під лягають.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦП К України, ст. ст. 1, 6 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195- IV суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБ А_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління П енсійного фонду України в Та лалаївському районі Чернігі вської області щодо не нарах ування ОСОБА_1, який має п равовий статус дитини війни, підвищення до пенсії у розмі рі 30 % мінімальної пенсії за ві ком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рок у, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 груд ня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 12 л ипня 2010 року включно.

Зобов'язати Управлі ння Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чер нігівської області нарахув ати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімал ьної пенсії за віком, відпові дно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей вій ни", ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов' язкове держа вне пенсійне страхування», з а період з 09 липня 2007 року по 31 гр удня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 рок у по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 р оку по 12 липня 2010 року включно, з урахуванням раніше провед ених виплат.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з управління П енсійного фонду України в Та лалаївському районі Чернігі вської області на користь ОСОБА_1 37 гривень 00 копійок у відшкодування витрат за інф ормаційно-технічне забезпеч ення розгляду справи.

Рішення може бути оскар жене до апеляційного суду Че рнігівської області через Та лалаївський районний суд пр отягом 20 днів з дня подачі зая ви про апеляційне оскарженн я, яка подається протягом 10 дн ів з дня проголошення рішенн я суду.

Суддя Ю.Л. Ва силенко