Рішення

від 14.02.2022 по справі 904/2258/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2022м. ДніпроСправа № 904/2258/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 11263 ", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 1 254 524,47 грн. збитків

Представники:

Від позивача: Гущина М.С., посвідчення № 461 від 23.02.2021, представник

Від відповідача: Ганзій Р.П., ордер серії АЕ № 1116167 від 04.01.2022, адвокат

Від відповідача: Тараненко А.О., довіреність № 165 від 28.05.2021, представник

Від третьої особи: представник не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №7/11-995 від 24.04.2020 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "АТП 11263" 946 634,71 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2020 (суддя Бондарєв Е.М.) позовні вимоги Дніпровської міської ради до Приватного акціонерного товариства "АТП 11263"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради; про стягнення 946 634,71 грн. збитків задоволено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2020 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Великої палати Верховного суду України від 22.09.2021 касаційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2021 у справі № 904/2258/20 скасовано. Справу № 904/2258/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

11.11.2021 системою автоматичного розподілу справ, справу №904/2258/20 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою суду від 15.11.2021 прийнято справу №904/2258/20 до свого провадження. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.12.2021.

01.12.2021 третя особа надала письмові пояснення по справі.

06.12.2021 відповідач надав письмові пояснення по справі.

07.12.2021 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив.

Третя особа надала пояснення по справі.

Ухвалою суду від 07.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 14.02.2022. Оголошено перерву в підготовчому засіданні в межах розумного строку до 18.01.2022.

16.12.2021 позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, якій просить стягнути з відповідача на його користь збитки (упущену вигоду) у розмірі 1 254 524,47 грн.

18.01.2022 в судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав заяву про застосування строків позовної давності.

Третя особа в судове засідання не з`явилася.

Ухвалою суду від 18.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.02.2022.

14.02.2022 позивач підтримав уточнені позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив.

Третя особа в судове засідання не з`явилася.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

14.02.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначає, що на час набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №31/339-09 від 17.11.2009 саме у замовника (забудовника) виник обов`язок звернутись до органу місцевого самоврядування та сплатити пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Оскільки датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката, відтак момент виникнення спірних правовідносин припадає на дату винесення рішення Господарським судом Дніпропетровської області по справі №31/339-09, а саме на 17.11.2009. Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра до прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням обов`язку, який прямо передбачено законодавством. Зазначений об`єкт було введено в експлуатацію, але пайовий внесок у розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра не був сплачений відповідачем, що призвело до неотримання міським бюджетом коштів.

Таким чином, збитки, завдані територіальній громаді міста Дніпра внаслідок ухилення відповідача від укладення договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра, а також ухилення відповідача від свого обов`язку щодо перерахування коштів величини пайової участі до прийняття об`єкту в експлуатацію територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради не отримала кошти у сумі 946 634,71 грн., розмір яких підтверджується розрахунком Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради погодженим постійною комісією міської ради.

Крім того, позивач, в процесі розгляду справи надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на його користь 1 254 524,47 грн. збитків, які складаються з розміру коштів пайового внеску, які не були сплачені до цільового фонду міського бюджету та є упущеною вигодою.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач зазначає, що 11.06.2003 між позивачем а відповідачем укладено 4 договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами - 1210100000:07:424:0004, 1100000:07:424:0006, 1210100000:07:424:0007, 1210100000:07:424:0008 (державна реєстрація від 23.07.2003 №№3897, 3898, 3899, 3900), розташованих по вул. Орловській 21 в м. Дніпропетровську для фактичного розміщення ТП.

Вказані договори оренди посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Літаш І.П. 11.06.2003 та зареєстровані в реєстрі за №№ 4946,4947, 4948, 4949. Термін дії зазначених договорів визначено до 09.04.2018. Ці договори оренди земельних ділянок були достроково розірвані за взаємною згодою сторін.

03.06.2015 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 195/64, згідно якого, вищевказані договори оренди припинені шляхом розірвання, право користування ПАТ «АТП №11263» визнано таким, що припинилось. Зобов`язано відповідача укласти позивачем в установленому порядку договори про розірвання договорів оренди землі, здійснити їх нотаріальне посвідчення та провести державну реєстрацію.

На виконання вказаного рішення міської ради № 195/64 від 03.06.2015, 15.10.2015 між позивачем та відповідачем укладено 4 договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами - 1210100000:07:424:0004, 1210100000:07:424:0006, 100000:07:424:0007, 1210100000:07:424:0008 (державна реєстрація від 23.07.2003 №№ 3897, 3898, 3899, 3900), розташованих по вул. Орловській, 21 в м. Дніпропетровську.

Вказані земельні ділянки передані Дніпропетровській міській раді за актами приймання-передачі земельних ділянок від 15.10.2015.

Відповідач зазначає, що, на виконання рішення міської ради № 195/64 від 03.06.2015 уповноваженою особою позивача 15.07.2015 проведено обстеження земельних ділянок, які перебували в користуванні ПАТ «АТП №11263» та складено відповідні акти №№ 3/16-0715, 3/17-0735, 3/18-0715, 3/19-0715. Цими актами встановлено, що Дніпропетровській міській раді надано копію витягу №30467657 від 30.06.2011 про державну реєстрацію прав КП МБТІ реєстраційний номер - 2296302 на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровське, вул. Орловська, 21.

Відповідач зуаважив, що 17.11.2009 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області вирішено визнати за ЗАТ «Автотранспортне підприємство № 11263» право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: будівлю контрольно-технічного пункту літ. Б-2, на II поверсі приміщення 1, поз. 13 -кабінет, загальною площею 15,3 м 2 , прибудову літ. Ф ш -1, приміщення X, поз. 1, загальною площею 260, 4 м 2 та ґанком літ. ф, ангар літ. 2Б - 1, поз. 1-приміщення, загальною площею 609,2 м 2 , поз. 2 - приміщення, загальною площею 251,8 м 2 , всього по літ. 2Б-1 загальна площа 861,0 м 2 , ґанки літ. 26, 261, ангар літ. 2В-1, поз.1 - приміщення, загальною площею 472,5 м 2 , ґанок літ. 2в, ангар літ. 2Г-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 339,3 м 2 , ангар літ. 2Д-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 319,6 м 2 , поз. 2- приміщення, загальною площею 327,7 м 2 всього по літ. 2Д-1 загальна площа 647, 3 м 2 , розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, без додаткових актів введення в експлуатацію.

30.06.2011 Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської обласної ради на підстави зазначеного судового рішення, було зареєстровано за реєстраційним №2296302 за Публічним акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство №11263» , власності на вищевказані об`єкти.

Таким чином Дніпровській міській раді 15.07.2015 було надано документи на об`єкти нерухомості, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, за будівництво та реконструкцію яких повивач просить стягнути збитки.

Таким чином, загальний строк позовної давності у 3 роки щодо вимоги про стягнення збитків завданих внаслідок ухилення відповідача від сплати внеску на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра в розмірі 1 254 524,47 грн., на думку відповідача, сплив 15.07.2018.

Тому відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача в даній справі.

ПОЗИЦІЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа підтримала позовні вимоги позивача.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, до предмету доказування у даній справі входять обставини наявності або відсутності підстав нарахування та стягнення збитків (коштів пайового внеску, які не були сплачені до цільового фонду міського бюжету) у вигляді упущеної вигоди.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2009 у справі № 31/339-09 визнано за ЗАТ «АТП № 11263» право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: будівлю контрольно-технічного пункту літ. Б-2, на II поверсі приміщення 1, поз. 13 - кабінет, загальною площею 15,3 кв.м, прибудову літ. Фш-1, приміщення X, поз. 1, загальною площею 260,4 кв. м. та ґанком літ. ф, ангар літ. 2Б-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 609,2 кв.м., поз. 2 - приміщення, загальною площею 251,8 кв.м, всього по літ. 2Б-1 загальна площа 861,0 кв.м, ґанки літ. 2б, 2б1, ангар літ. 2В-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 472,5 кв.м, ґанок літ. 2в, ангар літ. 2Г-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 339,3 кв.м, ангар літ. 2Д-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 319,6 кв.м, поз. 2 - приміщення, загальною площею 327,7 кв.м, всього по літ. 2Д-1 загальна площа 647,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, без додаткових актів введення в експлуатацію.

Вказаним судовим рішенням також встановлено, що ЗАТ «АТП № 11263» є власником будівлі контрольно-технічного пункту літ. Б-2, Б-1, Б1-1, б-1, загальною площею 404,1 кв. м з ґанками за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.11.2005, виданим виконавчим комітетом Міськради. Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.11.2005 право власності зареєстроване Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Дніпропетровське МБТІ» ) за ЗАТ «АТП № 11263» .

Відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 11.06.2003, укладених з позивачем, відповідачу передані в оренду земельні ділянки площею 2,4342 га, 0,1394 га та 0,8620 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, для фактичного розміщення АТП строком до 09.04.2018. Договори оренди земельної ділянки зареєстровані в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23.07.2003 за № 3900, 3898, 3899.

За даними технічного паспорта на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, виданого КП «Дніпропетровське МБТІ» , станом на 15.12.2008 ЗАТ «АТП №11263» переобладнано приміщення в будівлі літ. Б-2, самовільно збудовано прибудову літ. Фш- 1 та ангари літ. 2Б-1, літ. 2В-1, літ. 2Г-1, літ. 2Д-1.

При проведенні вищезазначеного будівництва цільове призначення орендованих земельних ділянок ЗАТ «АТП № 11263» не змінено.

За результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій виробничих приміщень (Фш-1, 2Б-1, 2В-1, 2Г-1, 2Д-1), розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, проведеного протягом вересня-жовтня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг-правопроект» (ліцензія серії АВ № 316949 від 20.06.2007, строк дії з 20.06.2007 по 20.07.2012), встановлено, що всі будівельні конструкції відповідають категорії 1 та придатні для подальшої експлуатації за прямим призначенням, про що ЗАТ «АТП № 11263» 09.10.2009 був отриманий відповідний технічний висновок.

Відповідач з питання укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра по зазначеному об`єкту нерухомого майна до Департаменту Міськради не звертався.

Позивач дізнався про факт порушення свого права на отримання коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра у зв`язку зі зверненням 29.11.2018 громадянки Вороницької Г.В. до міського голови із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за фактичним розміщенням ангара на вул. Орловській, 21. Під час розгляду заяви було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2015 продавець - ПрАТ «АТП 11263» передало у власність покупця - громадянки ОСОБА_1 нежитлове приміщення - ангар літ. 2В-1, поз. 1, загальною площею 472,5 кв.м, ґанок літ. 2в, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 18.07.2019 № 10/15-367 Департаментом Міськради направлено відповідачу два примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра по об`єкту «Реконструкція приміщення в будівлі контрольно-технічного пункту літ. Б-2, на II поверсі приміщення 1, поз. 13 - кабінет, будівля виробничого цеху № 2 літ. Фш-1 та будівництво ангарів літ. 2Б-1, 2В-1, 2Г-1, 2Д-1 за адресою: вул. Орловська, 21» для ознайомлення та підписання, із зазначенням, що вони підлягають поверненню третій особі у 20-денний строк після отримання.

Величина пайової участі згідно з розрахунком становить 1 254 524,47 грн.

На час розгляду справи відповідач зобов`язання щодо укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску не виконав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2021 справу № 904/2258/20 за позовом Дніпровської міської ради до Приватного акціонерного товариства «АТП 11263» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про стягнення 946 634,71 грн. збитків направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до положень частини 5 статті 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Частиною 1 статті 316 встановлено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, пунктом 82 означеної вище Постанови Великої палати ВС зазначено, що під час нового розгляду суду слід встановити, чи відноситься спірний об`єкт будівництва або окремі його частини до об`єктів транспортної інфраструктури, що може бути підставою для звільнення відповідача від сплати пайового внеску, правильно визначити розмір збитків відповідно до нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню до спірних відносин, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові, та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Згідно частини 1 статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Приватне акціонерне товариство «АТП 11263» як Відповідач у справі вважає за доцільне викласти наступні аргументи та міркування щодо викладених вище процесуальних питань.

Щодо статусу об`єктів нерухомості.

Приналежність об`єктів нерухомого майна, щодо яких Позивач порушує питання про їх залучення до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дніпра, до об`єктів транспортної інфраструктури визначається Відповідачем виходячи із системного тлумачення статей 30-31 Закону України «Про транспорт» , статті 71 Земельного кодексу України, оскільки поняття «об`єкт транспортної інфраструктури» чинним законодавством України чітко не визначене. Так, стаття 30 Закону України «Про транспорт» встановлює, що до складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Стаття 31 цього ж Закону відносить до земель автомобільного транспорту землі, надані в користування під споруди і устаткування енергетичного, гаражного та паливно-роздавального господарства, автовокзали, автостанції, лінійні виробничі споруди, службово-технічні будівлі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції, автотранспортні, транспортно-експедиційні підприємства, авторемонтні заводи, бази, вантажні двори, майданчики контейнерні та для перечеплення, службові та культурно-побутові приміщення й інші об`єкти, що забезпечують роботу автомобільного транспорту. Аналогічний склад земель автомобільного транспорту закріплений також в частині 1 статті 71 Земельного кодексу України.

Відповідач є автотранспортнім підприємством, основним видом діяльності якого відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту (КВЕД 49.41), а також технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20), пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (КВЕД 49.31), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29), роздрібна та оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.31 45.32). Об`єктами нерухомого майна, щодо яких Позивачем розрахована пайова участь, є будівля контрольно-технічного пункту з прибудовами та ґанками, всередині яких знаходяться службові та побутові приміщення, а також ангари для ремонту та обслуговування автомобільного транспорту. З огляду на це означені об`єкти вочевидь є об`єктами транспортної інфраструктури, тому підпадали під дію пункту 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і до пайової участі не мали залучалися з 15.04.2012.

Щодо законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин та зворотної дії закону.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2021 (пункти 46-47) моментом виникнення у Відповідача обов`язку щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста є дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №31/339-09, яким було визнане право власності Відповідача на переобладнане та самовільно збудоване нерухоме майно без додаткових актів введення в експлуатацію, а саме - 24.11.2009 .

Вказану дату слід вважати датою прийняття об`єктів містобудування в експлуатацію . Відповідно до пункту 57 цієї ж постанови Великої Палати Верховного Суду питання нарахування та сплати пайового внеску мали вирішуватися відповідно до положень нормативно-правових актів, які були чинними на момент виникнення у Відповідача такого обов`язку, тобто з моменту прийняття об`єктів містобудування в експлуатацію.

Станом на 24.11.2009 вказані правовідносини були врегульовані Законом України «Про планування та забудову територій» , який набрав чинності 02.06.2000.

14.10.2008 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» , яким Закон України «Про планування та забудову територій» був доповнений статтею 27 1 , що передбачала пайову участь (внесок) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та обов`язок укладання відповідних договорів з органами місцевого самоврядування.

12.03.2011 Закон України «Про планування та забудову територій» втратив чинність у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» . Стаття 40 вказаного Закону також передбачала для забудовників обов`язок укладання договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Разом з цим Законом України від 22.03.2012 «Про внесення зміни до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , який набрав чинності 15.04.2012, до вказаної статті був включений пункт 9, згідно якого об`єкти транспортної інфраструктури до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучалися.

В подальшому, 17.10.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» , яким статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено взагалі (з 01.01.2020). Підпунктом 2 пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» було також окремо зазначено, що пайова участь не сплачується у разі будівництва об`єктів транспортної інфраструктури.

Транспортна інфраструктура є багатофункціональною структурою, що задовольняє потреби національної економіки у транспортному забезпеченні.

До складу транспортної інфраструктури належать залізниці, залізничні вузли й станції, автомобільні дороги, автомагістралі, вулиці, авіалінії та аеропорти, річкові шляхи й порти, морські порти, канатні дороги, монорейкові шляхи, складські та ремонтні заклади, вантажні термінали

Згідно ст.30 Закону України «Про транспорт» (в редакції, яка діяла на момент вводу майна в експлуатацію - 24.11.2009) до складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Відповідно до ст. Закону України «Про транспорт» (в редакції, яка діяла на момент вводу майна в експлуатацію - 24.11.2009) до земель автомобільного транспорту належать землі, надані в користування під споруди і устаткування енергетичного, гаражного й паливно-роздавального господарства, автовокзали, автостанції, лінійні виробничі споруди, службово-технічні будівлі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції, автотранспортні, транспортно-експедиційні підприємства, авторемонтні заводи, бази, вантажні двори, майданчики контейнерні та для перечеплення, службові та культурно-побутові приміщення й інші об`єкти, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

До земель дорожнього господарства належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв`язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.

До складу земель дорожнього господарства входять також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

паралельні об`їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з`їзди;

майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об`єкти служби дорожнього сервісу;

будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;

придорожні лісосмуги для захисту доріг і вирощування деревини, в тому числі ділової.

Землі, що знаходяться під автомобільними дорогами загального користування і їх спорудами, надаються дорожнім організаціям у користування відповідно до чинного законодавства.

ПАТ АТП 11263 розташоване за адресою: м.Дніпро, вул. Орловська, 21 на земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням: «для розміщення та експлуатування об`єктів дорожнього сервісу» .

Види діяльності, які здійснюються ПАТ АТП 11263

Основний:

49.41 Вантажний автомобільний транспорт

Інші:

45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів

82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів

33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування

33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування

63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність

62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем

46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням

77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів

45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів

45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів

47.30 Роздрібна торгівля пальним

Слід зазначити, що до транспортної інфраструктури належить сукупність споруд, системи мереж сполучень усіх видів транспорту, що задовольняють потреби населення та виробництва у перевезеннях пасажирів і вантажів.

З цих підстав суд доходить висновку, що об`єкт будівництва, який є предметом спору відноситься до об`єктів транспортної інфраструктури ПАТ АТП 11263 .

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на час виникнення у відповідача обов`язку як у забудовника сплачувати внесок пайової участі (листопад 2009 року) була чинною редакція саме Положення про порядок залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури, затверджене рішенням міської ради від 21.03.07 № 6/11.

Це Положення містило розрахунок розміру пайової участі замовників саме на підставі опосередкованої вартості, що узгоджується з вимогами чинної на той час ст. 27-1 Закону України «Про планування та забудову території» , згідно з якою створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об`єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

До пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються замовники у разі здійснення будівництва:

об`єктів будь-якого призначення на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів;

будинків житлового фонду соціального призначення а доступного житла;

об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на конкурсній основі;

об`єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій;

об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що споруджуються за кошти інвесторів.

При цьому, ст. 40 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не застосовувалась до правовідносин сторін. Крім того вказана норма Закону України від 20.09.20р. №132-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" взагалі була виключена з Закону України №3038-VI. Прикінцеві та перехідні положення Закону України №132-ІХ передбачали інший порядок розрахунку пайового внеску. Чинна ж тоді ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову території» такої підстави для звільнення від пайової участі не містила.

Таким чином, з огляду на хронологію та системний зв`язок зазначених вище нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, можна зробити висновок, що обов`язок Відповідача щодо участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укладання відповідних договорів з органами місцевого самоврядування (Позивачем) був законодавчо закріплений в період часу з 24.11.2009 (з моменту набрання законної сили рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №31/339-09) до 15.04.2012 (до набрання чинності нової редакції статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , згідно якої об`єкти транспортної інфраструктури до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту більше не залучалися). В свою чергу, в цей же проміжок часу Позивач мав кореспондоване такому обов`язку Відповідача право на отримання відповідних грошових коштів в якості пайового внеску в розвиток інфраструктури міста Дніпра та право вимагати укладення з ним відповідного договору. При цьому можливість реалізації цих прав Позивачем нічим не обмежувалася.

Ухилення Відповідача від пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначене Позивачем як форма протиправної поведінки і підстава для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди. Разом з цим, відповідно статей 216-217 ГК України відшкодування збитків є видом господарських санкцій або формою відповідальності за правопорушення у сфері господарювання.

В такому разі, норми Закону України від 22.03.2012 «Про внесення зміни до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності 15.04.2012), яким статтю 40 було доповнено пунктом 9, що виключав залучення до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту об`єктів транспортної інфраструктури, а також Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» , яким статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено взагалі, є актами законодавства, що скасовують відповідальність, і мають застосовуватися до спірних правовідносин з огляду на положення частини 2 статті 5 ЦК України, як акт цивільного законодавства, що має зворотну дію у часі (пункти 65-67 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2021).

Щодо строків давності.

В ході розгляду справи відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності у справі.

Відповідно до приписів ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що 03.06.2015 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 195/64, згідно якого, вищевказані договори оренди припинені шляхом розірвання, право користування ПАТ «АТП №11263» визнано таким, що припинилось. Зобов`язано відповідача укласти позивачем в установленому порядку договори про розірвання договорів оренди землі, здійснити їх нотаріальне посвідчення та провести державну реєстрацію.

На виконання вказаного рішення міської ради № 195/64 від 03.06.2015, 15.10.2015 між позивачем та відповідачем укладено 4 договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами - 1210100000:07:424:0004, 1210100000:07:424:0006, 100000:07:424:0007, 1210100000:07:424:0008 (державна реєстрація від 23.07.2003 №№ 3897, 3898, 3899, 3900), розташованих по вул. Орловській, 21 в м. Дніпропетровську.

Вказані земельні ділянки передані Дніпропетровській міській раді за актами приймання-передачі земельних ділянок від 15.10.2015.

Відповідач зазначає, що, на виконання рішення міської ради № 195/64 від 03.06.2015 уповноваженою особою позивача 15.07.2015 проведено обстеження земельних ділянок, які перебували в користуванні ПАТ «АТП №11263» та складено відповідні акти №№ 3/16-0715, 3/17-0735, 3/18-0715, 3/19-0715. Цими актами встановлено, що Дніпропетровській міській раді надано копію витягу №30467657 від 30.06.2011 про державну реєстрацію прав КП МБТІ реєстраційний номер - 2296302 на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровське, вул. Орловська, 21.

Таким чином, Дніпровській міській раді 15.07.2015 було надано документи на об`єкти нерухомості, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровське, вул. Орловська, 21, за будівництво та реконструкцію яких повивач просить стягнути збитки.

Крім цього, відповідно до актів обстеження земельних ділянок №№ 3/16-0715, 3/17-0715, 3/18-0715, 3/19-0715 від 15.07.2015, додатками до них є копії планів земельних ділянок та фотографії земельних ділянок з розташованими на них об`єктами нерухомості.

На фотографіях, що є додатками до актів обстеження, зображені об`єкти нерухомості за будівництво та реконструкцію яких, позивач просить стягнути збитки за неотримання пайового внеску у розвиток соціальної інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра.

Вказане свідчить, що Дніпровській міській раді з 15.07.2015 було відомо про існування самовільно побудованих та реконструйованих об`єктів нерухомості за адресою вул. Орловська, 21 в м, Дніпро, що є підставою нарахування та отримання пайового внеску у розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра.

Таким чином, загальний строк позовної давності у 3 роки щодо вимоги про стягнення збитків, завданих внаслідок ухилення відповідача від сплати внеску на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра в розмірі 1 254 524,47 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) сплив 15.07.2018.

Позовна давність тісно пов`язана із прин ципом правової визначеності, який, в свою чергу, є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово вказував на призна чення позовної давності, визначаючи цей правовий інститут як засіб забезпечення правової визначеності, захисту потенційних відповідачів від задавнених вимог, яким було б важко протистояти, і запобігання несправедливості, що могла б виникати, якби суди мусили ухвалювати рішення стосовно подій, які мали місце в далекому минулому, і на підставі доказів, які вже могли б стати ненадійними й неповними з плином часу. Таким чином, сама ідея позовної давності виправдана метою внести певність щодо наявних прав та обов`язків. Така мета слідує із принципу верховенства права, проголошеного в Преамбулі Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ).

Позовна давність - це строк для звернення за захистом до суду, або певний бар`єр на шляху до реалізації права на справедли вий суд. Позовна давність ставить право на звернення до суду в залежність від фактору часу, тобто, обумовлює це право певною обстави ною - обставиною часу. Таким чином, позовна давність по суті становить собою обмеження права на суд, а точніше - обмеження права на доступ до суду. Однак обмеження, встановлюване позовною давністю, як таке не є порушенням фундаментальних прав людини, проголошених у ЄКПЛ. Як заува жив ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Фінікарідов проти Кіпру (№23890/02 від 20.12.2007) існування позовної давності не є несумісним із Конвенцією.

Право на доступ до суду (що є одним із елементів права на справедливий суд) не є абсолютним: воно допускає певні обмеження і, зокрема, часові ліміти, встановлювані інститутом позовної давності. Однак будь-які обмеження цього права мусять бути виправданими, інакше вони є несумісними із Конвен цією і становлять порушення основоположних прав людини.

Згідно із преце дентною практикою ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправда ним, мають бути додержані такі умови:

1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду у такий спосіб чи такою мірою, що б зводили нанівець саму сутність цього права;

2) таке обмеження повинно мати легітимну мету;

3) має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою.

Загалом ЄСПЛ констатує застосування строків позовної давності як легітимну мету, що забезпечує правову визначеність у правовідносинах. Тому основна увага приділяється питанню пропорційності, тобто питанню про те, чи були обмеження, покладені на позивача через часове лімітування його вимоги, співмірними з поставленою легітимною метою. Для того, щоб відповідні обмеження вважалися співмірними із поставленою метою, необхідно додержання, зокрема, таких умов:

1) строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким;

2) застосування позовної давності має бути передбачуваним, тобто застосовні положення національного права повинні бути достатньо доступними, чіткими й передбачуваними в їхньому застосуванні. Індивід повинен бути здатним - у разі потреби за допомо гою необхідних порад - передбачити (у тій мірі, у якій це є розумним за даних обставин) наслідки, які може потягнути певна дія (рішення ЄСПЛ у справі Лелас проти Хорватії №55555/08 від 20.05.2010.

3) механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнуч ким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, пере ривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.

З огляду на наведену вище прецедентну практику ЄСПЛ та обставини справи можна констатувати, що застосування позовної давності до вимог Позивача жодним чином не обмежує його права на справедливий суд. Реалізації належного Відповідачу права на отримання коштів в якості пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту нічого не перешкоджало: строки позовної давності, що підлягають застосуванню, є загальними; правові наслідки пропуску строків позовної давності мали усвідомлюватися Позивачем (принаймні будь-яких об`єктивних перешкод для цього не було); легітимність мети застосування строків давності до вимог Позивача є очевидною з огляду на зміни в чинному законодавстві, якими обов`язок Відповідача щодо пайової участі неодноразово коригувався, а згодом був взагалі скасований.

Крім того, постановою Великої палати ВС від 26.11.2019 у справі №914/3224/16 встановлено презумпцію не тільки можливості, а й обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який Позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б беззаперечно та неспростовно підтверджували поважність причин, через які Позивач не міг вчасно звернутися за захистом своїх порушених прав, суду не надано. Навпаки, акти обстеження земельних ділянок від 15.07.2015, підписані уповноваженими представниками Позивача, в яких документально та фотографічно відображені реконструйовані та самовільно збудовані об`єкти нерухомості, що додані Відповідачем до заяви про застосування строків позовної давності, беззаперечно підтверджують факт обізнаності Позивача про можливі порушення своїх майнових прав.

Проте, навіть за таких умов, подальший захист права Позивача на отримання коштів в якості пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту був унеможливлений внесенням відповідних змін до законодавства, якими обов`язок Відповідача по сплаті цих платежів був скасований ще в квітні 2012 року.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 1 254 524,47 грн. збитків.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 11263", Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про стягнення 1 254 524,47 грн. збитків - відмовити.

Судовий збір у розмірі 18 817,86 грн. залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.02.2022.

Суддя Н.Г. Назаренко