Постанова

від 16.11.2022 по справі 904/2258/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 904/2258/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників: Дніпровської міської ради - Пастернак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022

у справі

за позовом Дніпровської міської ради,

до Приватного акціонерного товариства "АТП 11263",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 1254524,47 грн. збитків,

ВСТАНОВИВ:

1. Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "АТП 11263" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 1 254 524,47грн. збитків.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022р. у справі № 904/2258/20.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

4. До Верховного Суду від Дніпровської міської ради (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати вищенаведені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

5. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

5.1. Оскаржувані судові рішення суперечать висновкам про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду: від 16.07.2019 у справі № 916/1796/18, від 23.04.2019 у справі № 916/1469/18, від 16.01.2019 у справі № 904/10255/17, від 21.11.2019 у справі № 916/1773/18, від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Відзиви

6. ПАТ "АТП 11263" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться аргументи проти її задоволення.

Інші заяви та клопотання

7. Не надходили.

Позиція Верховного Суду

8. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, виходячи з наступного.

9. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

10. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

10.1. рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2009 у справі № 31/339-09 визнано за ЗАТ «АТП № 11263» право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: будівлю контрольно-технічного пункту літ. Б-2, на II поверсі приміщення 1, поз. 13 кабінет, загальною площею 15,3 кв.м, прибудову літ. Фш-1, приміщення X, поз. 1, загальною площею 260,4 кв. м. та ґанком літ. ф, ангар літ. 2Б-1, поз. 1 приміщення, загальною площею 609,2 кв.м., поз. 2 приміщення, загальною площею 251,8 кв.м, всього по літ. 2Б-1 загальна площа 861,0 кв.м, ґанки літ. 2б, 2б1, ангар літ. 2В-1, поз. 1 приміщення, загальною площею 472,5 кв.м, ґанок літ. 2в, ангар літ. 2Г-1, поз. 1 приміщення, загальною площею 339,3 кв.м, ангар літ. 2Д-1, поз. 1 приміщення, загальною площею 319,6 кв.м, поз. 2 приміщення, загальною площею 327,7 кв.м, всього по літ. 2Д-1 загальна площа 647,3 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію.

10.2. Вказаним судовим рішенням також встановлено, що ЗАТ «АТП №11263» є власником будівлі контрольно-технічного пункту літ. Б-2, Б-1, Б1-1, б-1, загальною площею 404,1 кв. м з ґанками за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.11.2005, виданим виконавчим комітетом Міськради. Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.11.2005 право власності зареєстроване Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі КП «Дніпропетровське МБТІ») за ЗАТ «АТП № 11263».

10.3. Відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 11.06.2003, укладених з позивачем, відповідачу передані в оренду земельні ділянки площею 2,4342 га, 0,1394 га та 0,8620 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для фактичного розміщення АТП строком до 09.04.2018. Договори оренди земельної ділянки зареєстровані в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23.07.2003 за № 3900, 3898, 3899.

10.4. За даними технічного паспорта на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, виданого КП «Дніпропетровське МБТІ», станом на 15.12.2008 ЗАТ «АТП №11263» переобладнано приміщення в будівлі літ. Б-2, самовільно збудовано прибудову літ. Фш 1 та ангари літ. 2Б-1, літ. 2В-1, літ. 2Г-1, літ. 2Д-1.

10.5. При проведенні вищезазначеного будівництва цільове призначення орендованих земельних ділянок ЗАТ «АТП № 11263» не змінено.

10.6. За результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій виробничих приміщень (Фш-1, 2Б-1, 2В-1, 2Г-1, 2Д-1), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, проведеного протягом вересня-жовтня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг-правопроект» (ліцензія серії АВ № 316949 від 20.06.2007, строк дії з 20.06.2007 по 20.07.2012), встановлено, що всі будівельні конструкції відповідають категорії 1 та придатні для подальшої експлуатації за прямим призначенням, про що ЗАТ «АТП №11263» 09.10.2009 був отриманий відповідний технічний висновок.

10.7. Відповідач з питання укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра по зазначеному об`єкту нерухомого майна до Департаменту міськради не звертався.

10.8. Позивач дізнався про факт порушення свого права на отримання коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра у зв`язку зі зверненням 29.11.2018 громадянки ОСОБА_1 до міського голови із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за фактичним розміщенням ангара на вул. Орловській, 21. Під час розгляду заяви було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2015 продавець ПрАТ «АТП 11263» передало у власність покупця громадянки ОСОБА_1 нежитлове приміщення ангар літ. 2В-1, поз. 1, загальною площею 472,5 кв.м, ґанок літ. 2в, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

10.9. Листом від 18.07.2019 № 10/15-367 Департаментом Міськради направлено відповідачу два примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра по об`єкту Реконструкція приміщення в будівлі контрольно-технічного пункту літ. Б-2, на II поверсі приміщення 1, поз. 13 кабінет, будівля виробничого цеху № 2 літ. Фш-1 та будівництво ангарів літ. 2Б-1, 2В-1, 2Г-1, 2Д-1 за адресою: АДРЕСА_1 для ознайомлення та підписання, із зазначенням, що вони підлягають поверненню третій особі у 20-денний строк після отримання.

10.10. Розмір пайової участі згідно з розрахунком становить 1 254 524,47 грн.

10.11. На час розгляду справи відповідач зобов`язання щодо укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску не виконав, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) збитків в сумі 1254524,47грн.

10.12. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2020 у справі № 904/2258/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «АТП 11263» на користь Міськради 946 634,71 грн. збитків і 14 199,52 грн судового збору.

10.13. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2020 року у справі № 904/2258/20 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

10.14. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №904/2258/20 зазначені вище судові рішення скасовані та справу № 904/2258/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

10.15. Скасовуючи рішення господарських судів попередніх інстанцій, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що питання нарахування та сплати пайового внеску мали вирішуватися відповідно до положень нормативно-правових актів, які були чинними на момент виникнення у Відповідача такого обов`язку, тобто з моменту прийняття об`єктів містобудування в експлуатацію.

10.16. Крім того, у цій постанові вказано, що під час нового розгляду суду слід встановити, чи відноситься спірний об`єкт будівництва або окремі його частини до об`єктів транспортної інфраструктури, що може бути підставою для звільнення відповідача від сплати пайового внеску, правильно визначити розмір збитків відповідно до нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню до спірних відносин,

10.17. Також у постанові зазначено про те, що визначаючи належний до застосування нормативно-правовий акт у справі за позовом про стягнення збитків, господарський суд має враховувати загальновизнаний принцип права, визначений у частині другій статті 5 ЦК України: акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

11. Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

12. Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

13. Суди попередніх інстанцій встановили, що Станом на 24.11.2009 правовідносини, які виникли між сторонами у справі були врегульовані Законом України «Про планування та забудову територій», який набрав чинності 02.06.2000.

14. 14.10.2008 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», яким Закон України «Про планування та забудову територій» був доповнений статтею 27-1, що передбачала пайову участь (внесок) замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та обов`язок укладання відповідних договорів з органами місцевого самоврядування.

15. Згідно з частиною першою статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

16. Відповідно до частин другої та третьої вказаної статті замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

17. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об`єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

18. При цьому за змістом статті 23 Закону України «Про планування і забудову територій», під будівництвом у цьому Законі мається на увазі розміщення та здійснення будівництва нових об`єктів, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, впорядкування існуючих об`єктів містобудування, розширення та технічне переоснащення підприємств.

19. У частинах п`ятій - сьомій статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

20. Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

21. Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати:

- 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення);

- 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення.

22. Згідно із частинами дев`ятою - тринадцятою статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

23. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

24. Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є: розмір пайового внеску; терміни (графік) оплати пайового внеску; відповідальність сторін.

25. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

26. Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

27. Спори, пов`язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються судом (частина п`ятнадцята статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій»).

28. 12.03.2011 Закон України «Про планування та забудову територій» втратив чинність у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Стаття 40 вказаного Закону також передбачала для забудовників обов`язок укладання договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

29. Разом з цим Законом України від 22.03.2012 «Про внесення зміни до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 15.04.2012, до вказаної статті був включений пункт 9, згідно якого об`єкти транспортної інфраструктури до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучалися.

30. В подальшому, 17.10.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності було виключено взагалі» (з 01.01.2020). Підпунктом 2 пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» було також окремо зазначено, що пайова участь не сплачується у разі будівництва об`єктів транспортної інфраструктури.

31. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

32. У п. 82 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №904/2258/20, якою вказану справу направлено на новий розгляд вказано, що під час нового розгляду суду слід встановити, чи відноситься спірний об`єкт будівництва або окремі його частини до об`єктів транспортної інфраструктури, що може бути підставою для звільнення відповідача від сплати пайового внеску, правильно визначити розмір збитків відповідно до нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню до спірних відносин, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові, та постановити законне й обґрунтоване рішення.

33. Суди попередніх інстанцій встановили, що Відповідач є автотранспортнім підприємством, основним видом діяльності якого відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту (КВЕД 49.41), а також технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20), пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (КВЕД 49.31), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29), роздрібна та оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.31 45.32). Об`єктами нерухомого майна, стосовно яких Позивачем розрахована пайова участь, є будівля контрольно-технічного пункту з прибудовами та ґанками, всередині яких знаходяться службові та побутові приміщення, а також ангари для ремонту та обслуговування автомобільного транспорту.

34. З наведеного можна дійти висновку, що об`єкт будівництва, який є предметом спору відноситься до об`єктів транспортної інфраструктури ПАТ «АТП 11263».

35. Беручи до уваги зазначені фактичні обставини справи та те, що об`єкт будівництва, який є предметом спору відноситься до об`єктів транспортної інфраструктури ПАТ «АТП 11263», колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 310 ГПК України, та висновків у зв`язку з якими було скасовано судові рішення постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №904/2258/20, дійшла висновку про правильність позиції судів попередніх інстанцій щодо того, що норми Закону України від 22.03.2012 «Про внесення зміни до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності 15.04.2012), яким статтю 40 було доповнено пунктом 9, що виключав залучення до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту об`єктів транспортної інфраструктури, а також Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено взагалі, є актами законодавства, що скасовують відповідальність, і мають застосовуватися до спірних правовідносин з огляду на положення частини 2 статті 5 ЦК України, як акт цивільного законодавства, що має зворотну дію у часі.

36. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

37. Беручи до уваги, що у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 та постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 було встановлено що спірний об`єкт будівництва відноситься до об`єктів транспортної інфраструктури, та зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій правильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях положення частини 2 статті 5 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції на підставі приписів ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про те, що касаційна скарга Дніпровської міської ради підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

38. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 по справі №904/2258/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н.Г. Ткаченко