Ухвала

від 21.02.2022 по справі 642/5039/14-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого2022 року

м. Київ

справа № 642/5039/14-к

провадження № 51-738ск22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду міста Харкова від 27 липня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року, постановлені стосовно нього,

встановив:

Вироком Ленінського районного суду міста Харкова від 27 липня 2018 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 190, частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 289, частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України (далі КК), та призначено йому покарання: за частиною 2 статті 190 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 366 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік зпозбавленням права займати посади, пов`язані звиконанням адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки; за частиною 2 статті 289 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації належного йому майна; за частиною 1 статті 357 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані звиконанням адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки без конфіскації майна.

На підставі частини 1 статті 71 КК за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду міста Харкова від 17 серпня 2012 року, та визначено ОСОБА_4 остаточне покарання увиді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки без конфіскації майна.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року вирок місцевого суду змінено. Звільнено ОСОБА_4 від призначеного йому за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 366, частиною 1 статті 357 КК покарання на підставі частини 5 статті 74, частини 2 статті 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалено вважати ОСОБА_4 засудженим за частиною 2 статті 190 КК допокарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, за частиною 2 статті 289 КК допокарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.

На підставі частини 1 статті 71 КК за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду міста Харкова від 17 серпня 2012 року, та визначено ОСОБА_4 остаточне покарання увиді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці з позбавленням права займати посади і займатися діяльністю, пов`язаною з розпорядчою та фінансово-господарською діяльністю на строк 1 рік без конфіскації майна. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений, не погоджується із судовими рішеннями, порушує питання про їх перегляд.

Перевіривши касаційну скаргу на дотримання вимог кримінального процесуального закону, Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху тавстановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків з наступних міркувань.

Статтею 427 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі КПК) встановлені вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, укасаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи до суду, іззазначенням того, у чому полягає незаконність чинеобґрунтованість оскаржуваних судових рішень. Проте вказаних вимог засудженим у повній мірі не дотримано.

Відповідно до частини 1 статті 438 КПКпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (стаття 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (стаття 413 КПК) чиневідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (стаття 414КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, якаподає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, щоєпідставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести зрозумілі аргументи вобґрунтування кожної позиції.

Проте засуджений, порушуючи питання про скасування, у тому числі, ухвали апеляційного суду не обґрунтовує в чому саме, на його думку, полягає незаконність постановленого судового рішення та не зазначає, які саме доводи сторони захисту, викладені у апеляційній скарзі, не були належно перевірені судом апеляційної інстанції та вмотивовано спростовані, як того вимагає стаття 419 КПК.

Поміж іншого засуджений, як на підставу для скасування вироку місцевого суду, посилається на те, що це рішення було постановлено незаконним складом суду, узв`язку з порушенням правил територіальної підсудності, однак доводів наобґрунтування своєї позиції не наводить, з огляду на приписи статті 32 КПК, яка регламентує правила визначення територіальної підсудності.

Водночас неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не може бути підставою для здійснення розгляду справи судом касаційної інстанції, який є судом права, а не факту, увідповідності до правил статей 433, 438 КПК.

Більше того, до касаційної скарги не долучено належної копії вироку місцевого суду, увідповідності до приписів частини 5 статті 427 КПК.

У зв`язку із зазначеним, керуючись вимогами частини 1 статті 429 КПК, касаційну скаргу слід залишити без руху, надавши скаржнику п`ятнадцятиденний строк здня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, скаржник не надав усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

Окрім того, зауважуємо, що клопотання про зупинення виконання судового рішення вирішується у порядку частини 1 статті 430 КПК після відкриття касаційного провадження.

Керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду міста Харкова від 27 липня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 рокубез руху і встановити йому п`ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3