Справа №591/1454/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/123/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 грудня 2021 року про накладення арешт на майно,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 грудня 2021 року було задоволено клопотання слідчого СВ ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, у кримінальному провадженні №12021200000000011 від 13 січня 2021 року, а саме, на мобільний телефон марки Iphone imei: НОМЕР_1 , належний директору ТОВ «Рентал Бізнес» ОСОБА_7 з встановленням заборони на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Не погодившись з рішенням слідчого судді, вважаючи його таким, що постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, так без дотримання ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 грудня 2021 року скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого, про накладення арешту на майно, відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на те, що як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, підставою накладення арешту на телефон стало те, що на вказаному пристрої може зберегтися інформація про обставини виготовлення суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтингове агентство «Святозаров та партнери» висновку про вартість майна від 23 жовтня 2018 року, листування з цього приводу, тощо.
Однак, слідчий суддя не звернув уваги, що вказаний мобільний телефон на день виготовлення консалтинговим агентством висновку про вартість майна, тобто, станом на 23 жовтня 2018 року, не був у продажу на території України, а відтак на ньому не може бути жодної інформації щодо виготовлення висновку.
Крім того, під час проведення обшуку вказаний мобільний телефон було оглянуто, та жодної інформації, у тому числі і тієї про яку йде мова в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, не виявлено, що зафіксовано на відеозаписі слідчої дії.
При цьому, апелянт звертає увагу на тому, що обшук було проведено 17 грудня 2021 року, а до слідчого судді клопотання було направлено 20 грудня 2021 року, що вказує на те, що у сторони розслідування була можливість провести необхідний огляд і повернути тимчасово вилучене майно, що в рамках розслідування вказаного кримінального провадження, слідчим суддею не вперше приймалися ухвали про обшук за адресою АДРЕСА_1 з метою відшукання одних і тих же речей та інформації і незважаючи на те, що за результатами попередніх обшуків документів, предметів і речей, які б несли на собі інформацію, яка б мала значення для справи відшукано не було, слідчим суддею повторна було надано дозвіл на проведення обшуку у тому ж провадженні і з тих же підстав.
На думку апелянта, висновок слідчого судді щодо необхідності проведення огляду телефону за участю спеціаліста, є безпідставним, оскільки огляд, навіть за участю спеціаліста, не потребує значних зусиль та часу, і необхідність його проведення не може бути підставою накладення арешту, а інших правових підстав, окрім необхідності огляду, для накладення арешту в оскаржуваній ухвалі не наведено, що суперечить положенням закону про такий захід забезпечення, як арешт майна.
Крім того, апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, поза увагою слідчого судді залишилася невідповідність обставин визначених у клопотанні слідчого, а саме, як у клопотанні, так і в ухвалі зазначено, що «в ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження отримано відомості про те, що особи шахрайським шляхом, заволоділи майном (будівлею) ОСОБА_10 шляхом заниження вартості в 10 разів». Разом з тим, питання арешту майна в рамках розслідування вказаного кримінального провадження вже охоплювалося судовим контролем та Сумським апеляційним судом в ухвалі було зазначено, що «відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст. 190 КК України настає у разі заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). При цьому власник майна або уповноважена ним особа добровільно передає належне чи ввірене йому майно винній особі. ТОВ «Рентал Бізнес» набуло право власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва не шляхом укладення будь-яких правочинів з ОСОБА_10 , а в результаті переоформлення державним реєстратором права власності на предмет іпотеки».
Таким чином, на думку апелянта, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно ОСОБА_7 є незаконним та підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскарженого судового рішення, пояснення представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та просив залишити її без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Перевіряючи законність прийнятого судового рішення про арешт майна в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, слідчим суддею вищезазначені вимоги було дотримано повному обсязі.
Так, з матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 13 січня 2021 року до ЄРДР за № 12021200000000011 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК України.
В ході проведення досудового розслідування було отримано відомості про те, що особи шахрайським шляхом заволоділи майном, а саме, будівлею ОСОБА_10 , шляхом заниження вартості майна в 10 разів з використанням завідомо неправдивого висновку про вартість майна від 23 жовтня 2018 року, виготовленого суб`єктом оціночної діяльності TOB «КА «Святозаров та партнери». Право власності на будинок за адресою АДРЕСА_2 , набуто та зареєстровано у державному реєстрі за ТОВ «Рентал Бізнес», директором якого є ОСОБА_7 , в результаті вчинення кримінального правопорушення
Під час проведення санкціонованого обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено мобільний телефон марки Iphone imei: НОМЕР_1 , належний директору ТОВ «Рентал Бізнес» ОСОБА_7 , з клопотання про накладення арешту на який звернувся до слідчого судді слідчий, мотивуючи це тим, що вказане майно може зберегти на собі інформацію про обставини виготовлення висновку про вартість майна від 23 жовтня 2018 року, а також інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 грудня 2021 року клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на вищезазначене майно.
Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що накладення арешту на тимчасово вилучене в ході проведеного обшуку майно є необхідним, оскільки існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, а саме, що вказаний мобільний телефон, міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Не застосування арешту на зазначене майно, може призвести до його втрати або настання інших наслідків, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню та призведе до знищення слідів і знарядь злочину.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді та, всупереч доводам апеляційної скарги, вважає, що на час розгляду клопотання слідчого, були законні підстави для арешту зазначеного майна, з врахуванням того, що у даному конкретному випадку накладення арешту на мобільний телефон марки Iphone imei: НОМЕР_1 забезпечить збереження вказаного речового доказу.
Доводи апеляційної скарги таких висновків слідчого судді не спростовують, оскільки, як було зазначено у клопотанні, планувався огляд вказаного мобільного телефону із залученням спеціалістів у відповідних галузях, з метою пошуку та виявлення інформації про незаконну діяльність, пов`язану з перереєстрацією, права власності на вищезазначений будинок.
При цьому, колегія суддів зауважує, що арешт майна є лише одним із заходів забезпечення кримінального провадження, під час досудового розслідування якого перевіряються та уточнюються відомості, які мають значення для встановлення наявності чи відсутності обставин вчинення кримінального правопорушення і обставин, які могли б стати підставою для висновку щодо незаконності накладення арешту, під час апеляційного розгляду даного провадження не встановлено.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування, у зв`язку з чим вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна без задоволення.
Крім того, при постановленні даної ухвали колегією суддів враховується і те, що як повідомив під час апеляційного розгляду прокурор, і чого не заперечував представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , мобільний телефон марки Iphone imei: НОМЕР_1 , належний директору ТОВ «Рентал Бізнес» ОСОБА_7 , на який було накладено арешт оскаржуваною ухвалою, 16 лютого 2022 року вже було повернуто його власнику ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст.170,173,404,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 грудня 2021 року про накладення арешт у кримінальному провадженні №12021200000000011 від 13 січня 2021 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на цю ухвалу без задоволення.
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2022 |
Оприлюднено | 19.01.2023 |
Номер документу | 103496686 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Сумський апеляційний суд
Філонова Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні