Постанова

від 14.02.2022 по справі 460/9568/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 460/9568/20 пров. № А/857/21040/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка" до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення: 11:03:05,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення: 22.07.2021 р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка" звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Рівненській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 23.12.2020 року №РВ8411/1122/000038/Т8-ФС про накладення штрафу.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу від 23.12.2020 №РВ8411/1122/000038/Т8-ФС. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області судовий збір у розмірі 10500 грн.

Рішення мотивоване тим, що основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що вони регламентуються різними нормативними актами, зокрема, Цивільним кодексом України або Кодексом законів про працю України. Правова основа цивільно-правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають. Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець. Суд першої інстанції зазначає, що умовами договорів у спірних правовідносинах передбачено, що підрядник виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування та зобов`язується надати послуги особисто.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що директором ТОВ «Спілка» не надано жодних документів на підтвердження трудових відносин з працівниками, які були залучені до виробничого процесу м`ясопереробки.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області №1006 від 27.10.2020 та направлення на проведення інспекційного відвідування №829-н/09-27 від 27.10.2020 у період з 27 по 28 жовтня року проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка".

Підставою для його проведення є підпункт 3, пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (зі змінами), окреме доручення Голови Держпраці від 25.08.2020 року № Д-330/1/3.1-20.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №РВ 8411/1122/АВ від 29.10.2020 року, у якому зафіксовано, що: в порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ТОВ «Спілка» не надано документів, які б підтверджували факт перебування працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в трудових відносинах з ТОВ «Спілка», таким чином працівники допущені до роботи без укладення трудового договору; в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, ТОВ «Спілка» допущено до роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач не погодився із висновками акту інспекційного відвідування та подав до Управління Держпраці в Рівненській області заперечення, проте вказані заперечення залишені без задоволення.

На підставі виявлених порушень позивачу внесений припис про усунення виявлених порушень №8411/1122/АВ/П від 06.11.2020 року.

Крім того, 23.12.2020 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу №РВ892/1356/000155/ТД-ФС, що є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку № 823).

Згідно з пунктом 27 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 29 Порядку № 823 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру накладення штрафів за порушення законодавства про працю визначено Порядком №509.

Пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що ГУ Держпраці як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов`язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Обов`язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).

Отже основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності, гарантії та компенсації передбачені для працівника, а також обов`язки роботодавця залишаються за його межами.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, виконавець не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм видно, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17 (провадження №К/9901/15518/18), від 13.06.2019 у справі № 815/954/18 (провадження №К/9901/3195/19), у справі № 1840/2507/18 (провадження № К/9901/10124/19), у справі № 824/896/18-а (провадження №К/9901/10149/19) та від 03.03.2020 у справі № 1540/3913/18 (провадження №К/9901/8967/19).

Також, Верховний Суд у постанові від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19 дійшов висновку, згідно з яким відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 26.05.2020 у справі № 160/5315/19, від 28.01.2021 у справі № 380/1116/20, від 10.06.2021 у справі № 160/12899/19 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

У випадку спірних правовідносин підставою для накладення на позивача штрафу став фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ «Спілка» та ФОП ОСОБА_15 01.10.2020 року було укладено договір оренди приміщення №2020-10-01, об`єктом якого є цех, підсобне приміщення цеху та склад із холодильною установкою, загальною площею 121, 78 км.м.

Працівники, що зазначені в оскаржуваній постанові, не є працівниками ТОВ «Спілка», а перебувають в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_15 . Зокрема, як встановлено судом, ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_15 на підставі трудового договору, укладеного між ними 12.10.2020 року. Відповідно до п. 2. зазначеного договору працівник зобов`язується виконувати обов`язки водія, а роботодавець бере на себе зобов`язання оплачувати працю працівника у розмірі мінімальної заробітної плати (пункт 3). Відповідно до наказу №41 від 09.10.2020 року ОСОБА_4 прийнятий на роботу ФОП ОСОБА_15 на посаду водія з 12.10.2020 року. ОСОБА_14 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_15 на підставі трудового договору, укладеного між ними 01.10.2020 року. Відповідно до п. 2. зазначеного договору працівник зобов`язується виконувати обов`язки вантажника, а роботодавець бере на себе зобов`язання оплачувати працю працівника у розмірі мінімальної заробітної плати (пункт 3). Відповідно до наказу №40 від 01.10.2020 року ОСОБА_14 прийнятий на роботу ФОП ОСОБА_15 на посаду вантажника з 01.10.2020 року.

ОСОБА_1 виконував визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору підряду №1-1-10 від 01.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати роботу, визначену у п. 2.1. договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Підпунктом 11.2. договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 20.11.2020 року. ОСОБА_2 виконував визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору підряду №28 від 28.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати роботу, визначену у п. 2.1. договору щодо виготовлення продукції із матеріалів замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Підпунктом 11.2 договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 30.10.2020 року. ОСОБА_16 виконував визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору підряду №28-10-2020 від 28.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати роботу, визначену у п. 2.1. договору щодо виготовлення продукції із матеріалів замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Підпунктом 11.2. договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 30.10.2020 року. ОСОБА_5 виконував визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору підряду №28-10 від 28.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати роботу, визначену у п. 2.1. договору щодо виготовлення продукції із матеріалів замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Підпунктом 11.2. договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 30.11.2020 року. ОСОБА_6 виконував визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору підряду №02 від 01.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати роботу, визначену у п. 2.1. договору щодо первинної чистки тари та виконання розвантажувальних та завантажувальних робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Підпунктом 11.2. договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 30.11.2020 року. ОСОБА_7 виконував визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору підряду №12-10 від 12.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати роботу, визначену у п. 2.1. договору щодо комплектації продукції та виконання розвантажувальних та завантажувальних робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Підпунктом 11.2. договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 30.10.2020 року. ОСОБА_8 виконував визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору підряду №10-10 від 10.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати роботу, визначену у п. 2.1. договору щодо комплектації продукції та виконання розвантажувальних та завантажувальних робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Підпунктом 11.2. договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 30.10.2020 року. ОСОБА_9 виконував визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору підряду №01-10 від 01.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати роботу, визначену у п. 2.1. договору щодо комплектації продукції та виконання розвантажувальних та завантажувальних робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Підпунктом 11.2. договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 30.11.2020 року. ОСОБА_10 виконував визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору підряду №19-10 від 19.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати роботу, визначену у п. 2.1. договору щодо комплектації продукції та виконання розвантажувальних та завантажувальних робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Підпунктом 11.2. договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 30.10.2020 року. ОСОБА_11 виконував визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору послуг №01 від 01.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору виконавець зобов`язується на вимогу замовника виконувати роботу із забезпечення збереження та охоронності майна замовника та дотримання чистоти на території замовника, а замовник зобов`язується сплачувати винагороду за виконану виконавцем роботу (пункт 2.1). Підпунктом 4.1. договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 30.11.2020 року. ОСОБА_13 виконувала визначений ФОП ОСОБА_15 обсяг робіт на підставі договору про виконання роботи №10-22 від 22.10.2020 року. Відповідно до п.п. 1.1. зазначеного договору виконавець зобов`язується на вимогу замовника виконувати роботу із генерального прибирання майна замовника, а замовник зобов`язується сплачувати винагороду за виконану виконавцем роботу. Підпунктом 4.1. договору передбачено строк його дії з моменту підписання сторонами по 30.10.2020 року.

На підтвердження виконання робіт за цивільно-правовими договорами позивачем надані до суду акт прийому-передачі робіт, зокрема: за договором підряду №1-1-10, укладеним 01.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року; за договором підряду №28, укладеним 28.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року; за договором підряду №28-10-2020, укладеним 28.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року; за договором підряду №28-10, укладеним 28.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року; за договором підряду №02, укладеним 01.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року; за договором підряду №12-10, укладеним 12.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року; за договором підряду №10-10, укладеним 10.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року; за договором підряду №01-10, укладеним 01.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року; за договором про надання послуг №01, укладеним 01.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року; за договором підряду №19-10, укладеним 19.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року; за договором про виконання роботи №10-22, укладеним 22.10.2020, акт прийому-передачі робіт датований 30.10.2020 року.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем норм Кодексу законів про працю України та про протиправність оспорюваної постанови від 23.12.2020 №РВ8411/1122/000038/Т8-ФС про застосування штрафу в розмірі 700 000,00грн.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі № 460/9568/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. В. Святецький Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 22.02.2022 року