Рішення

від 16.02.2022 по справі 640/12832/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року м. Київ № 640/12832/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Професійної спілки працівників казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» до Державної служби морського та річкового транспорту України, треті особи: Казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба», директор Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» Сударевий Віктор Олексійович, Професійна спілка працівників Морської пошуково-рятувальної служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Професійна спілка працівників казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» (далі - позивач) з позовом до Державної служби морського та річкового транспорту України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача в особі в.о. Голови Державної служби морського та річкового транспорту України Глазкова А.В. щодо розгляду вимоги виборного профспілкового органу Профспілки працівників казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» №72 від 14.04.2021;

зобов`язати відповідача розглянути вимогу позивача №72 від 14.04.2021 та розірвати з директором КП «Морська пошуково-рятувальна служба» Сударевим Віктором Олексійовичем контракт від 30.04.2020 №5-ІІІ, який є чинним на дату подання заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправну бездіяльність відповідача щодо незадоволення вимоги позивача №72 від 14.04.2021 в частині розірвання з директором КП «Морська пошуково-рятувальна служба» ОСОБА_1 контракту, з підстав порушенням останнім трудового законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» (далі - третя особа 1), директора Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» Сударевого Віктора Олексійовича (далі - третя особа 2).

Ухвалою суду від 11.06.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Професійну спілку працівників Морської пошуково-рятувальної служби(далі - третя особа 3).

Відповідачем надано відзив на позов, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити, оскільки не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, зазначаючи, що у позивача відсутні підстави для звернення до відповідача із вимогою, оскільки колективний договір між КП «Морська пошуково-рятувальна служба» та позивачем не укладався.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якій заперечує проти доводів останнього, викладених у його відзиві.

Третя особа 1 надала письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та вказала на їх безпідставність, оскільки позивачем не приймалось рішення виборного органу на якому розглядалось питання про прийняття та направлення відповідачу спірної вимоги.

Третьою особою 2 подано пояснення щодо позову, в якому ОСОБА_1 вказав, що позивач позиціонує себе як профспілкова організація підприємства, однак має ознаки фіктивності та не має на меті виконання своїх статутних цілей і завдань, а всю свою діяльність спрямовує на дестабілізацію роботи казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», здійснює постійну дискредитацію працівників підприємства та його посадових осіб, зокрема і третю особу, ОСОБА_1 , як керівника.

Третя особа 3 в письмових поясненнях вказала на відсутність повноважень у позивача для прийняття вимоги та її направлення до Державної служби морського та річкового транспорту України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Ухвалою суду від 27.01.2022 клопотання представника позивача про витребування доказів залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 27.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Професійної спілки працівників казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» про залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 27.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби морського та річкового транспорту України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Професійною спілкою працівників казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», в порядку статті 45 Кодексу законів про працю в України, складено вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з директором Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» Сударевим В.О. від 14.04.2021 №71 та направлено до Державної служби морського та річкового транспорту України.

З огляду на невиконання відповідачем вимоги від 14.04.2021 №71 та ненадання відповіді на таку вимогу, позивач вважає, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, що стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Кодексу законів про працю в України, Законами України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про колективні договори і угоди», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та іншими нормативно-правовими актами.

Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки (стаття 2, частини перша, друга статті 246 Кодексу законів про працю в України).

Права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами (стаття 244 Кодексу законів про працю в України).

Згідно зі статтею 45 Кодексу законів про працю в України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред`явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Перелік повноважень виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації передбачений статтею 247 Кодексу законів про працю в України, згідно з пунктом 9 якої виборний орган первинної профспілкової організації приймає рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», законодавство про працю, не виконує зобов`язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.

При розгляді справ, пов`язаних з вимогами профспілкового чи іншого, уповноваженого на представництво трудовим колективом органу, про розірвання трудового договору (контракту) з керівником або усунення його із займаної посади, слід виходити з того, що згідно зі статтею 45 Кодексу законів про працю в України така вимога може бути заявлена профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір (пункт 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Відповідно до статті 10 Кодексу законів про працю в України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Таким чином, законодавство містить норми, що створюють правове підґрунтя для прийняття Профспілкою рішення про звернення з вимогою про розірвання договору. Виходячи з буквального тлумачення статей 45, 247 Кодексу законів про працю в України таке рішення може бути прийняте Профспілкою виключно за умови вчинення керівником підприємства порушень законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закону про профспілки. Крім того, для прийняття такого рішення Профспілка повинна мати необхідний обсяг представницьких повноважень.

Частина 2 статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачає, що саме у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Частиною 1 статті 15 зазначеного Закону встановлено, що контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.

Тобто, діюче законодавство передбачає певні умови застосування статті 33 Закону про профспілки та статті 45 Кодексу законів про працю в України, які передбачають наявність взаємозв`язку між діяльністю профспілкової організації та підприємством, керівнику якого може бути пред`явлено вимогу щодо розірвання трудового договору. Такий взаємозв`язок, зокрема, проявляється у вигляді укладеного між профспілковою організацією та підприємством колективного договору.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивачем не надано доказів укладення між ним та КП «Морська пошуково-рятувальна служба» колективного договору.

Таким чином, встановивши, що колективний договір між позивачем та КП «Морська пошуково-рятувальна служба» не укладався, суд зазначає про відсутність у позивача повноважень на винесення спірної вимоги, у зв`язку із чим відповідач правомірно не виконав таку вимогу.

Більше того, судом встановлено, що 30.12.2011 у КП «Морська пошуково-рятувальна служба» створена профспілка працівників Морської пошуково- рятувальної служби (код ЄДРПОУ 38111107), яка діє на підставі Статуту, належним чином зареєстрованого у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має свідоцтво про легалізацію профспілки, об`єднання профспілок за №62 від 16.02.2012, та уклала з підприємством колективний договір, який затверджений Протоколом профспілкової конференції професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби від 22.07.2016 №1, зареєстрований Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради за № 10/400-023 від 24.05.2017.

При цьому, відповідно до пункту 9.1.6 Колективного договору, роботодавець (КП «Морська пошуково-рятувальна служба») зобов`язується визнати профспілку (код ЄДРПОУ 38111107) єдиним представником інтересів працівників підприємства.

Отже, враховуючи, що між позивачем та КП «Морська пошуково-рятувальна служба» колективний договір не укладався, позивач не мав права висувати вимогу про його розірвання з огляду на те, що стаття 33 «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та стаття 45 Кодексу законів про працю в України в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки регулюють виключно трудові відносини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та недопущення бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Натомість, позивачем не доведено та не надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Беручи до уваги положення статті 139 КАС України відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Професійної спілки працівників казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» (65038, м. Київ, вул. Довга, буд. 88, корпус А, код ЄДРПОУ 43620529) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко