Рішення

від 16.02.2022 по справі 914/411/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 Справа № 914/411/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу», м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус +», м. Харків

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович, м. Львів

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень

суддя С.М. Коссак

при секретарі судового засідання Зусько І.С.

Представники:

Позивач: Карманський В.Б., адвокат

Відповідач - 1: Дяків В.Б.;

Відповідач - 2: не з`явився;

Третя особа: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу», м. Київ до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус +», м. Харків, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ», м. Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович, м. Львів про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімус+» Товариством з обмеженою відповідальністю «Бррент», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., зареєстрованим в реєстрі за № 82.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.02.21р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Відповідач -2 ТОВ «БРРЕНТ» (вх.1255/21) звернулося до суду із заявою про зупинення провадження у справі №914/411/21 до набрання законної сили рішенням Західного апеляційного господарського суду у справі №914/2150/18.

Ухвалою суду від 04.06.2021року у справі №914/411/21 у задоволенні клопотання (вх.№1255/21) про зупинення провадження у справі відмовлено.

Відповідач -1 ТОВ «Оптімус +» (вх.2871/21) звернулося до суду із заявою про зупинення провадження у справі №914/411/21 до вирiшення справи №914/2150/18.

Ухвалою суду від 08.07.2021 року у задоволенні клопотання (вх.№15886/21) про зупинення провадження у справі №914/411/21 відмовлено.

Позивач - ТОВ «Мані Флоу» подав клопотання (вх.№3519/21) про зупинення провадження у справі. Зокрема, просив суд зупинити провадження в справі №914/411/21 до перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у подібних правовідносинах в справі № 32/77т.

Оскільки ГПК України не встановлює можливість зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті з підстав. передбачених п.7 ч.1 ст.228 ГПК України - перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду ухвалою суду від 23.09.2021 року у задоволені клопотання позивача про зупинення провадження у справі було відмовлено.

За клопотанням учасників справи, з врахуванням об`єктивної неможливості розгляду справи, карантинними заходами судові засідання відкладалися.

У судовому засіданні 17.02.2021 року позивач та відповідач-1 з`явилися, підтримали свої вимоги та заперечення. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція учасників справи.

Аргументи позивача.

29.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімус+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бррент» укладено договір купівлі продажу нежитлових приміщень загальною площею 4 571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101.

27.12.2013р. між ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ» (правонаступником якого є ПАТ «БГ БАНК» та ТОВ «Оптімус+» було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, зареєстрований у реєстрі за № 5281, згідно з умовами якого ТОВ «Оптімус+» набув на праві власності нежитлові приміщення, загальною площею 4571,2 кв. м., що розташовані у м. Львові по вул. Героїв УПА

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.03.2020 року у справі №914/2150/18 доведено обставини нікчемності цього договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013р., а також ухвалами суду від 17.01.2020р. та 26.02.2020р. вживалися заходи забезпечення позову, а саме заборона вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна, а також накладення арешту на це майно.

Відтак відповідач-1 не вправі був відчужувати нежитлові приміщення відповідачу -2, а державний реєстратор вчиняти дії щодо реєстрації права власності.

Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімус+» Товариством з обмеженою відповідальністю «Бррент», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., зареєстрованим в реєстрі за № 82.

Аргументи відповідача -1

У позові просить відмовити з підстав. зазначений у відзиві на позов (вх.№15652/21).

Зокрема зазначає, що ТОВ «Манi Флоу», всупереч вимогам чинного законодавства, не здiйснило державної peєcтрації таких майнових (речових) прав на нерухоме майно, а саме: нежитловi примiщення загальною площею 4571,2 кв.м., що розташованi за адресою: м. Львiв, вул. Героi:в УПА, будинок 73, як покупця за договором, що свiдчить про вiдсутнiсть переходу прав та обо в' язкiв щодо цього майна до них. Таким чином можна констатувати, що у ТОВ «Манi Флоу» (позивача по справi) вiдсутнi будь якi права (такi навiть не виникали) щодо нежитлових примiщень загальною площею 4571,2 кв.м., що розташованi за адресою: м. Львiв, вул. Героiв УПА, будинок 73.

У ТОВ «Манi Флоу» (позивача по справi) вiдсутнi будь- якi права щодо нежитлових примiщень загальюю площею 4571,2 кв.м., що розташованi за адресою: м. Львiв, вул. Героїв УПА, будинок 73, оскiльки останне не здiйснило державної реестрацiї таких майнових (речових) прав на це нерухоме майно пiсля укладення договору купiвлi-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, якi є вiдмiнними вiд права власностi. А тому у задоволеннi позову про визнання недiйсним спiрного договору слiд вiдмовити повнiстю з підстав вiдсутності порушеного права позивача.

Обставини, встановлені судом.

Судові рішення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 жовтня 2020 року у справі №914/2150/18 рішення господарського суду Львівської області від 23.03.2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус+», третя особа державний реєстратор про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, що залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2020, позовні вимоги задоволено: - скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 9623076 від 27.12.2013 щодо нежитлових приміщень загальною площею 4 571,2 кв.м, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101 та всі послідуючі/пов`язані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: індексний номер 50879952 від 29.01.2020 та індексний номер 51284819 від 24.02.2020; - скасовано державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення ТОВ «Оптімус+»загальною площею 4 571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101, номер запису: 4111803 від 27.12.2013 та всі послідуючі/пов`язані записи, а саме номер запису: 35249658 від 29.01.2020 та номер запису: 35627627 від 24.02.2020, з одночасним визнанням (поновленням запису про державну реєстрацію права власності номер запису: 4108213 від 27.12.2013 про право власності на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 258008746101) права власності за ТОВ «Мані Флоу» - залишено без змін.

При цьому у рішенні господарського суду Львівської області від 11.08.2020 року у справі №914/2150/18, констатовано: « Відтак, з наведеного вбачається, що за Договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013р. нерухоме майно було відчужене за ціною, яка становила лише 23,48% від ринкової вартості цього майна (2391666,67 грн. х 100% : 10184000,00 грн.). А тому суд доходить висновку, що продаж нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 за ціною нижчою на 76,52% від їх ринкової вартості є таким, що здійснюється на умовах значно гірших за звичайні ринкові ціни. З огляду на це, в силу приписів п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 38 ЗаконуУкраїни «Про гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, котра існувала станом на момент укладення договору), Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013р. є нікчемним».

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" б/н від 03.03.2021 (вх.№01-05/821/21 від 03.03.2021) з урахуванням доповнень від 04.03.2020 (вх.№01-04/1710/21 від 04.03.2021) на рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2020 в справі № 914/2150/18 та зупинено дію рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2020 в справі №914/2150/18.

В подальшому ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 клопотання ТОВ "Мані Флоу" задоволено частково; зупинено провадження у справі №914/2150/18 до перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду в справі №23/77т; відмовлено у зупиненні провадження до набрання законної сили рішення у справі №914/411/21. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 вересня 2020 року у справі №914/2150/18 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" залишено без задоволення, а ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 914/2150/18 залишити без змін.

Водночас Верховний Суд зазначив, що «суд апеляційної інстанції встановив, що у даній справі за №914/2150/18 до закінчення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції та набрання ним законної сили, відповідач відчужив особі, яка не брала участі в справі нерухоме майно, яке є предметом спору, незважаючи на дію ухвали суду першої інстанції про заборону вчинення будь-яких дій щодо спірного майна. Оскільки зазначений правочин щодо відчуження особі, яка не брала участі в справі здійснений під час дії заборони вчинення реєстраційних дій, то перед судом апеляційної інстанції постало питання про кваліфікацію цього договору як такого, що порушує публічний порядок у розумінні положень статті 228 ЦК України, а відтак і його кваліфікацію як оспорюваного (без можливості виходу за межі предмета спору та визнання його недійсним) чи як нікчемного (з можливістю виходу за межі предмета спору та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину)».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2020р. у справі №914/2150/18 частково задоволено заяву ТОВ «МАНІ ФЛОУ» про вжиття заходів забезпечення позову; заборонено ТОВ «ОПТІМУС+», державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2021 у справі №914/2150/18 клопотання ТОВ «МАНІ ФЛОУ» про скасування заходів забезпечення позову задоволено; заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2020 у справі №914/2150/18 скасовано.

Ухвала суду обґрунтована тим, що беручи до уваги ту обставину, що ухвалою суду від 17.01.2020 було заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер: 258008746101, а також те, що згідно рішення суду від 23.03.2020 повинно бути відновлено запис про державну реєстрацію права власності на це майно за ТОВ «МАНІ ФЛОУ», клопотання ТОВ «МАНІ ФЛОУ» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2020 у справі №914/2150/18 підлягає задоволенню.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16 лютого 2021 року у справі №914/2150/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус+», м. Харків б/н від 15.01.2021 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.01.2021 у справі №914/2150/18 без змін.

29 січня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. посвідчено договір договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімус+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бррент», зареєстрований в реєстрі за №82.

Предметом цього договору є нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, №довідки 198185402, дата формування 14.02.2022 року, не зважаючи на факт реєстрації в базі даних ухвали від 17.01.2020р., приватним нотаріусом Гусаком Р.Т. 29.01.2020р. здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно площею 4571,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, яке виступає предметом даного спору, від ТОВ «Оптімус+» до ТОВ «Бррент». Підставою внесення запису та підставою для державної реєстрації слугувало рішення про державну реєстрацію №50879952 від 29.01.2020р. та договір купівлі-продажу від 29.01.2020р.

Слід зазначити, що з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, №довідки 198185402, дата формування 14.02.2022 року випливає, що 24.02.2020 приватним нотаріусом Гусаком Р.Т. було здійснено державну реєстрацію виправлення права власності, видалено з реєстру запис про договір про розірвання договору купівлі-продажу від 24.02.2020р. та зазначено власника спірних приміщень ТОВ «Оптімус+». Однак зазначений договір про розірвання договору купівлі-продажу відсутній.

Суд також зазначає, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.02.2020 у справі №914/2150/18 повністю задоволено заяву ТОВ «МАНІ ФЛОУ» про вжиття заходів забезпечення позову; накладено арешт на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101. При цьому зазначено, «що не зважаючи на факт обізнаності з наявним спором, відповідач 29.01.2020р. намагався вчинити дії щодо відчуження спірного майна на користь ТОВ «Бррент». При цьому, як вбачається з витягу з ЄДРПОУ на ТОВ «Бррент» (код ЄДРПОУ 38099402), одним із засновників вказаної юридичної особи є ТОВ «Кредитінвестсервіс» (код ЄДРПОУ 33122028), яке водночас є одним із засновників відповідача по справі - ТОВ «Оптімус+». З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджуються як факт вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження приміщення, що виступає предметом спору, так і факт неефективності заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали від 17.01.2020р., а тому, суд доходить висновку, що гарантією виконання судового рішення (у разі його прийняття на користь позивача) є застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача - приміщення загальною площею 4571,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101.»

.

За змістом частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків зокрема, є правочини (пункт 1), інші юридичні факти (пункт 4).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу статті 215 ЦК України слідує, що для констатації факту нікчемності правочину необхідним є наявність норми закону, яка передбачає нікчемність правочину (договору). При цьому факт нікчемності правочину доводити у суді заінтересованою особою не потрібно. В тому ж випадку, коли така норма закону відсутня, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Зокрема, ЦК України, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інші закони, не встановлюють правило нікчемності правочину у випадку укладення договору про відчуження майна під час дії заборони суду щодо вчинення будь-яких дій стосовно спірного майна.

Правочином є дія, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. І як зазначено у статті 204 ЦК України така дія повинна бути правомірною.

Відповідно дог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Предметом спору є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімус+» Товариством з обмеженою відповідальністю «Бррент», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., зареєстрованим в реєстрі за № 82, предметом якого є нежитлові приміщення, літ. «Б-3» загальною площею 4 571,2 кв.м., що розташовані за адресою: місто. Львів, вулиця Героїв УГІА, будинок 73 (сімдесят три), реєстраційний номер об`єкта нерухомості - 258008746101.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2020р. у справі №914/2150/18 частково задоволено заяву ТОВ «МАНІ ФЛОУ» про вжиття заходів забезпечення позову; заборонено ТОВ «ОПТІМУС+», державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101.

Не зважаючи на факт постановлення ухвали від 17.01.2020р. та її реєстрації 27.01.2020р. в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо спірних нежитлових приміщень вчинялися реєстраційні дії, а саме: 29.01.2020р. було вчинено запис про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Бррент», однак 24.02.2020р. державним реєстратором було видалено цей запис.

Долученими до справи матеріалами підтверджується, що ухвалу суду від 17.01.2020р. було подано 27.01.2020р. для реєстрації приватному нотаріусу Войтовському В.С. (про що свідчить картка прийому заяви №197773992) та зареєстровано в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.01.2020р. о 14:25:46 год. за реєстраційним номером 38140384.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, №довідки 198185402, дата формування 14.02.2022 року, не зважаючи на факт реєстрації в базі даних ухвали від 17.01.2020р., приватним нотаріусом Гусаком Р.Т. 29.01.2020р. здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно площею 4571,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, яке виступає предметом даного спору, від ТОВ «Оптімус+» до ТОВ «Бррент». Підставою внесення запису та підставою для державної реєстрації слугувало рішення про державну реєстрацію №50879952 від 29.01.2020р. та договір купівлі-продажу від 29.01.2020р.

Як зазначено судом, 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. посвідчено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімус+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бррент», зареєстрований в реєстрі за №82.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, №довідки 198185402, станом на дату формування інформації 14.02.2022 року, здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно площею 4571,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, яке виступає предметом даного спору, за ТОВ «МАНІ ФЛОУ». Підставою внесення запису та підставою для державної реєстрації слугувало рішення про державну реєстрацію №56170778 від 14.01.2021 та рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2020 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року у справі №914/2150/18.

Отже, на час розгляду справи право власності зареєстровано за позивачем. Відтак доводи відповідача -1 про те, що у позивача відсутні будь-які права на спірні приміщення судом відхиляються.

Крім цього, як зазначено у п.2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України» від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом як порушеного права, так і охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу. Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, що сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Суд зазначає, що позивач претендує на спірні нежитлові приміщення, як слідує з наведеного вище є учасником судових справ, а відтак вважає, що його право та охоронюваний законом інтерес є порушеним.

При цьому суд зауважує, що спірний договір укладався під час дії ухвали господарського суду Львівської області від 17.01.2020 року у справі 914/2150/18, у якій позивачем було ТОВ «Мані Флоу», про забезпечення позову, якою заборонено відповідачу -1 - ТОВ «Оптімус+», державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо спірного майна.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови у державній реєстрації прав є, зокрема, наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.32-2 цього ж закону державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Зокрема, критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19), пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №925/1351/19, досліджуючи питання добросовісності набуття майна, у п.6.45 зазначила, що якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (п.6.46 згаданої вище постанови). Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18, досліджуючи виникнення права власності на нерухоме майно на прилюдних торгах, звернуто увагу, зокрема на те, що не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо така особа знала чи мала знати про порушення порядку реалізації майна, зокрема про порушення вимог до інформації про майно. Не може вважатися добросовісною і особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема про набуття земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості, який на ній розмішений, чи про набуття такого об`єкта окремо від земельної ділянки, якщо таке набуття не допускається в силу закону (п.61).

Відповідно до ч.3,4 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону

Отже, одночасно з набуттям особою у володіння нерухомого майна шляхом державної реєстрації за нею права власності така особа за наявності правових підстав набуває право власності на таке майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено правову позицію, відповідно до якої необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття таких заходів має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Необхідно зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" було зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Як встановлено судом, про що зазначено вище та підтверджено матеріалами справи, спірний договір укладено, нотаріально посвідчено та зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.01.2020 року. Отже, відносно спірних нежитлових приміщень вчинялися Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімус+» та приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Романом Тадейович реєстраційні дії, які прямо були заборонені ухвалою господарського суду Львівської області від 17.01.2020р. у справі №914/2150/18 про забезпечення позову.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Згідно з ч.2,3 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч.6 цієї статті).

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права.

Встановлюючи правові підстави визнання спірного договору недійсним, суд виходить з розуміння ч.1 ст.215 ЦК України та ч.1 ст.203 ЦК України, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою для його недійсності. Суд враховує ту обставину, що відчуження майна відбулося за наявності встановленої судом ухвалою господарського суду Львівської області від 17.01.2020 року у справі №914/2150/18 про забезпечення позову, якою заборонено було вчиняти розпорядчі дії щодо спірного нерухомого майна.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.2.1.п.2 Глави 2 «Посвідчення правочинів про відчуження та заставу майна» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 при посвідченні правочинів про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак нотаріусом вчинено дію щодо посвідчення договору про відчуження спірного майна (купівлі - продажу) з порушенням встановлених правил без перевірки встановленої на час посвідчення договору та його реєстрації заборони на вчинення реєстраційних дій.

Отже, суд доходить висновку, що наявні всі підстави для визнання договору купівлі продажу нежитлових приміщень загальною площею 4 571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101, укладеного між ТОВ ««Оптімус+» та ТОВ «Бррент» за позовом заінтересованої особи - ТОВ «Мані Флоу» як такого, що, не відповідає вимогам законодавства - суперечить акту цивільного законодавства, яким є постановлена судом ухвала суду про забезпечення позову від 17.01.2020 року у справі №914/2150/18, якою заборонено ТОВ «ОПТІМУС+», державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 258008746101. Відтак зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою для його недійсності (частина 1 статті 203, частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України), оскільки відчуження майна відбулося за наявності встановленої судом заборони на відчуження вказаного нерухомого майна.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про задоволення позову.

Судові втрати покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімус+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бррент», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., зареєстрованим в реєстрі за № 82

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус+»(61052. м. Харків, вул. Карла Маркса, буд. 32, код ЄДР1ІОУ 32674231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42739750, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд.ЗА, вхід «Б», офіс 8 ) судовий збір в розмірі 1135,00грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бррент» (79066, Львівська обл., місто Львів, вул. Сихівська, будинок 18, код СДРПОУ 38099402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мані Флоу» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42739750, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд.ЗА, вхід «Б», офіс 8 ), судовий збір в розмірі 1135,00грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2022 року.

Суддя Коссак С.М.