Рішення

від 27.02.2022 по справі 466/3465/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/3465/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючий суддя Едер П.Т.

секретар с/з Репета К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом адвоката Качмара Івана Остаповича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, просив визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 212009 від 28 листопада 2019 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 143/06сп від 15.12.2006 та Договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, посвідчений Розсохою С. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 12541 від 28 листопада 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором від 15.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5521.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2021 справу передану на розгляд судді Шевченківського районного суду м. Львова Едеру П.Т.

Стислий виклад позицій сторін.

Обгрунтування позивача.

Позивач зазначив, що 15.12.2006 року між ним, ОСОБА_1 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір про надання кредиту № 143/06сп від 15.12.2006, терміном до 15.12.2026. В якості забезпечення виконання зобов`язань 15.12.2006 між ОСОБА_1 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено іпотечний договір 15.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5521.

28 листопада 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір про відступлення права вимоги № 212009, та Договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами посвідчений Розсохою С. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Зареєстрований в реєстрі під № 12541, відповідно до умов яких первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за кредитним договором № 143/06сп від 15.12.2006 та іпотечним договором від 15.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5521.

Вказані договори, як вважає Позивач слід визнати недійсним в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 143/06сп від 15.12.2006 та іпотечним договором від 15.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5521 з огляду на наступне.

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 212009, новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1, Додатку №1.1., Додатку №1.2. та Акті №1 приймання-передачі документації до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно Додатку №1, Додатку № 1.1., Додатку № 1.2. та Акті № 1 приймання-передачі документації до цього договору, надалі з текстом «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги.

Згідно п. 110 Додатку № 1 до договору, також було відступлено право вимоги по кредиту ОСОБА_1 по договору № 143/06сп від 15.12.2006, загальну суму заборгованості (без пені) 1 711 204,54 грн.

Відповідно до п. 5 вказаного договору Банк зобов`язаний повідомити іпотекодавця про відступлення права вимоги за іпотечними договорами протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 Договору про відступлення прав вимоги за даним договором, Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів відповідно до п. 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржником зобов`язань за Основними договорами. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору.

Із Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги від 28.11.2019 підтверджується перехід права вимоги від 28.11.2019 за Кредитним договором №143/06сп від 15.12.2006, укладеним між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 та іпотечним договором від 15.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5521 на суму 1 711 204 ,54 грн.

Відповідно до п. 1. Договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, посвідчений Розсохою С. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, в порядку та на умовах визначених Договором про відступлення права вимоги № 212009, предметом якого є відступлення права вимоги за кредитним договором, зазначеними у Додатку №1 до Договору № 212009, банк/первісний іпотеко держатель передає, а новий іпотеко держатель приймає та набуває всіх прав, належних банку за договором іпотеки, які забезпечують виконання зобов`язань перелічених у Додатку №1 до цього договору.

Таким чином, вказаними договорами встановлено заборгованість ОСОБА_1 перед новим кредитором в розмірі - 1711 204 ,54 грн.

Разом з тим ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 30.08.2012 затверджено мирову угоду у справі №2-3170/2011 за позовом ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Тиверія» про стягнення заборгованості за кредитним договором №143/06сп від 15.12.2006.

Умовами цієї мирової угоди визначено, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором (зі змінами і доповненнями до нього), на день укладення даної мирової угоди становить 582 110.84 грн.

Ухвала про затвердження умов мирової угоди набрала законної сили 05.09.2012 року, станом на сьогодні не оскаржена та не скасована.

Позивач вважає, що оскаржувані договори про відступлення права вимоги суперечать ухвалі Галицького районного суду міста Львова від 30.08.2012, якою затверджено мирову угоду у справі №2-3170/2011, що є підставою для визнання недійсними вказаних договорів.

Обгрунтування заперечень відповідача.

28.05.2022 Відповідачем у справі ТОВ «Вердикт Капітал» подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого Відповідач заперечив щодо вимог позивача, зазначивши, що оспорювані договори про відступлення прав вимог укладені в належній формі, дієздатними та правоздатними сторонами, на підставі їх вільного волевиявлення та спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, а тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27.09.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17.10.2019 по справі №461/6913/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиверія» про спонукання до мирової угоди, встановлена заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №143/06сп від 15.12.2006, яка станом 18.01.2016 дорівнювала 410 110, 84 грн.

Також вказаним рішенням суду встановлено, що мирова угода, яка була затверджена ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.08.2012, ОСОБА_1 , на яку він посилається в позовній заяві - не виконана, а лише частково сплачено борг в сумі 172 000,00 грн.

Відповідач зазначив, що факт невиконання умов кредитного договору та мирової угоди встановлені рішенням суду, а тому ці факти відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Враховуючи це, на думку сторони Відповідача, будь - які посилання у позовній заяві на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30.08.2012 року, якою затверджено мирову угоду у справі 2-3170/2011 є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Крім того Відповідачем зазначено Позивач не є стороною договору про відступлення прав вимог, а його права чи інтереси у зв`язку із його укладенням не порушувалися, оскільки цей правочин не спричинив жодних правових наслідків для Позивача.

Відповідач вважає, що обраний Позивачем спосіб захисту у виді визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги має бути спрямований на відновлення порушених цивільних прав та (або) інтересів Позивача (а.с. 44-47).

Відповідачем у справі ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» письмовий відзив на позовну заяву подано не було.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22.04.2021 позовну заяву залишено без руху (а.с.23).

05.05 2021 Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.28).

24.05.2021 Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова задоволено клопотання представника Позивача адв. ОСОБА_4 про забезпечення позову, накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 16393821 та земельну ділянку площею 0,0479 га, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 4610166300:02:002:0018 та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії відносно вказаної земельної ділянки. (а.с.39-40)

01.07.2021 Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова відмовлено у задоволенні клопотанні представника Відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» про скасування заходів забезпечення позову. (а.с.151)

Постановою колегії суддів судової пала з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 02.12.2021 Ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 24.05.2021 про забезпечення позову скасовано.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.156).

27.09.2021 Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова (протокольно) витребувано у Відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» оригінали документів оспорюваного договору.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.

У судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 та його уповноважений представник адвокат Качмар І.О. надали пояснення, що аналогічні викладеному в позовній заяві просили позов задовольнити.

Уповноважені представники Відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» Бутко А.В. та Подановський Т.Р. в судовому розгляді заперечили проти вимог Позивача з підстав викладених у письмовому відзиві, просили вдмовити у задоволенні позову.

Відповідач ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» при належному, у встановленому порядку повідомленні про час та місце розгляду справи, в судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотання суду не подавалось.

У судовому засіданні, перевіркою доводів сторін і обставин справи та дослідженням письмових доказів встановлено наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

15.12.2006 між ОСОБА_1 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір про надання кредиту № 143/06сп від 15.12.2006 року, терміном до 15.12.2026 (а.с.138).

В якості забезпечення виконання зобов`язань 15.12.2006 між ОСОБА_1 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено іпотечний договір 15.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5521 (а.с.113).

28 листопада 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір про відступлення права вимоги № 212009, та Договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами посвідчений Розсохою С. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Зареєстрований в реєстрі під № 12541, відповідно до умов яких первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за кредитним договором № 143/06сп від 15.12.2006 та іпотечним договором від 15.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5521 (а.с.130).

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 30.08.2012 затверджено мирову угоду у справі №2-3170/2011 за позовом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Тиверія» про стягнення заборгованості за кредитним договором №143/06сп від 15.12.2006 (а.с.16-19).

Умовами цієї мирової угоди визначено, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором (зі змінами і доповненнями до нього), на день укладення даної мирової угоди становить 582 110.84 грн. (а.с.16-19).

Ухвала про затвердження умов мирової угоди набрала законної сили 05.09.2012, станом на сьогодні не оскаржена та не скасована.

Разом з тим, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 212009 від 28 листопада 2019 року, та Договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами посвідчений Розсохою С. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 28 листопада 2019 року. Зареєстрований в реєстрі під № 12541, фактично змінили обсяг відповідальності Позивача, встановлений ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 30.08.2012, якою затверджено мирову угоду у справі №2-3170/2011 з 582110.84 грн. до 171 204 ,54 грн. (а.с.1-6).

Відповідно до пункту 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява N 60750/00) суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на справедливий суд», однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Сторони не вирішують спір, що є прерогативою судової влади, а досягнувши згоди припиняють спір, що затверджується судовим рішенням.

Відповідно до статті 202 ЦК України, затверджена судом мирова угода є багатостороннім правочином, який відповідно до статей 11,509 ЦК України є підставою для виникнення та припинення цивільних прав та обов`язків.

П.42 справа «Желтяков проти України» (заява №4994/04) Суд вказує, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який,inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), №28342/95, п.61, ECHR1999-VII).

Як зазначив Європейський суд з прав людини - повага до принципу верховенства права та поняття справедливого судового розгляду вимагає, щоб усі підстави застосування зворотної сили закону аналізувалися з особливою пильністю (рішення ЄСПЛ у справі Zielinski and Pradal a; Gonzalez and Others v. France).

Крім цього, п.40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» вказано, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, шо підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд погоджується з позицією Позивача, що оскаржувані договори про відступлення права вимоги суперечать ухвалі Галицького районного суду міста Львова від 30.08.2012, якою затверджено мирову угоду у справі №2-3170/2011, що є підставою для визнання недійсними вказаних договорів.

Згідно ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст.203 ЦК України, Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.228 ЦК України, Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже суд дійшов висновку, що Договір про відступлення права вимоги № 212009 від 28 листопада 2019 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 143/06сп від 15.12.2006 року та Договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами посвідчений Розсохою С. С. 28 листопада 2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Зареєстрований в реєстрі під № 12541, про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 15.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5521 слід визнати недійсним в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 143/06сп від 15.12.2006 та іпотечним договором від 15.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5521.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, право власності являє собою право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених законом та у встановленому законом порядку.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Гарантоване ст. 55 Конституції України конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Предметом спору є договір щодо нерухомого майна - Договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами посвідчений Розсохою С. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі під № 12541 від 28 листопада 2019 року, який стосується нерухомого майна Житлового будинку АДРЕСА_1 , що в силу ч. 1 ст. 30 ЦПК України, підпадає під підсудність Шевченківського районного суду міста Львова.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи те, що даний договір суперечить положенням ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки відповідачі оспорюваним договором фактично змінили обсяг відповідальності Позивача встановлений ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 30.08.2012, якою затверджено мирову угоду у справі №2-3170/2011 з 582110.84 грн. до 171 204 ,54 грн, суд приходить до висновку про те, що такий договір підлягає визнанню недійсним у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України.

Таким чином суд не приймає доводи Відповідача, що Позивач не є стороною договору про відступлення прав вимог, а його права чи інтереси у зв`язку із його укладенням не порушувалися, оскільки цей правочин не спричинив жодних правових наслідків для останнього.

Враховуючи вищевикладене, надавши правову оцінку доводам та доказам сторін, суд дійшов висновку, що позов є підставним, вимоги Позивача грунтуються на вимогах закону, докази на які позивач посилається є належними та допустимими, доводи Відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» не спростовують доводи Позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивачем понесені судові витрати у виді та розмірі сплаченого судового збору за подання позовної заяви, що становить 908,00 гривень.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 19, 23, 76-81, 89, 141, 209, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов адвоката Качмара Івана Остаповича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 212009 від 28 листопада 2019 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 143/06сп від 15.12.2006 та Договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, посвідчений Розсохою С. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 12541 від 28 листопада 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором від 15.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5521.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Код ЄДРПОУ: 19017842 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Код ЄДРПОУ: 36799749 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по оплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Позивач : ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Код ЄДРПОУ 19017842, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т. тел.: 0444900609.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Код ЄДРПОУ: 36799749, 04053, місто Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б. тел.: +38(044)-581-11-57. е-маіл: office@verdict-capital.com.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2022 року.

Суддя П. Т. Едер