Ухвала

від 13.02.2023 по справі 466/3465/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

13 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 466/3465/21

провадження № 61-1755ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 грудня

2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», товариства

з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги № 212009

від 28 листопада 2019 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та товариством

з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), в частині відступлення права вимоги за кредитним договором

№ 143/06сп від 15 грудня 2006 року та Договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, посвідчений Розсохою С. С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за

№ 12541 від 28 листопада 2019 року між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал», в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором від 15 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я., зареєстрований в реєстрі за № 5521.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Вердикт Капітал»,

24 жовтня 2022 року звернулося до Львівського апеляційного суду

з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме запропоновано заявникові надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із наведенням інших поважних підстав пропуску цього строку та належними доказами на підтвердження вказаного. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

У встановлений судом строк ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до Львівського апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року.

У змісті заяви заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваного рішення ним не отримано. Про його існування заявнику стало відомо з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім того, ТОВ «Вердикт Капітал» зазначало, що в умовах воєнного стану призупинило свою діяльність. Просило врахувати Рекомендації Ради суддів України про роботу судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року відмовлено

у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року.

У відкритті апеляційного провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ТОВ «Вердикт Капітал» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник, звертаючись

з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова

від 18 лютого 2022 року, пропустив строк на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення та хоча і звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, проте не надав належні та достатні докази на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне провадження.

Крім того, заявником не було надано до суду доказів на підтвердження того, що судом першої інстанції порушено порядок надсилання повного тексту судового рішення учасникам справи.

01 лютого 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал»звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду

від 08 грудня 2022 року, в якій заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження, проте у змісті клопотання, викладеного у змісті касаційної скарги, заявник просить його поновити, посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної ухвали Львівського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року заявником отримано лише 02 січня 2023 року, на підтвердження чого надає докази.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Ураховуючи наведені заявником обставини, а також надані на їх підтвердження докази, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.

2. Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга

є необґрунтованою, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову

у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову

у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється

з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка

її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів

з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Європейського Суду з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути

не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження

не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення

не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини

й у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Зі змісту рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року вбачається, що у судовому засіданні був присутній представник

ТОВ «Вердикт Капітал» - Подановський Т. Р., у присутності якого було оголошено рішення, відповідно ТОВ «Вердикт Капітал» було відомо про існування оскаржуваного судового рішення.

Заявником до апеляційної скарги не було додано належних та допустимих доказів порушення районним судом вимог щодо надсилання копії судового рішення, які б свідчили про те, що рішення Шевченківського районного суду

м. Львова від 18 лютого 2022 року не було надіслано на його адресу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційну скаргу

на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого

2022 року подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, обґрунтовано, відповідно до вимог статті 357 ЦПК України, відмовив

у відкритті апеляційного провадження, оскільки підстави для поновлення строку за подання апеляційної скарги були визнані неповажними,

а у клопотанні, наданому на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не наведено інших поважних причин пропуску процесуального строку.

Процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений ЦПК України, забезпечує оперативність цивільного судочинства, дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований

на не зловживання процесуальними правами.

Доводи касаційної скарги, які зводяться до того, що заявником було наведено поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, на правильність висновку суду не впливають, оскільки спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами.

Щодо посилань заявника на введення на території України правового режиму воєнного стану, що зумовило пропуск заявником строку на апеляційне оскарження судового рішення необхідно зазначити наступне. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі

№ 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) викладено такі правові висновки: «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану

в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

Відповідно, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, обґрунтовано посилався на те, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Крім того, апеляційним судом надано оцінку доводам заявника щодо призупинення діяльності ТОВ «Вердикт Капітал» в умовах воєнного стану.

Відтак, заявником на підтвердження зазначених обставин не було надано апеляційному суду відповідних доказів, зокрема наказів/розпоряджень щодо припинення/зупинення роботи товариства.

Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд

не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Такий правовий висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі № 171/1584/18 (провадження № 14-432цс19).

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права

є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування

чи тлумачення.

Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку

про недотримання апеляційним судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення. Правильність застосування судом вказаних вище норм не викликає розумних сумнівів.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ «Вердикт Капітал» на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 грудня

2022 року, є необґрунтованою, а у відкритті касаційного провадження належить відмовити відповідно до положень частини четвертої статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 390, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» строк на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 08 грудня

2022 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства

з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць