Рішення
від 03.03.2022 по справі 167/955/21
РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/955/21

Номер провадження 2/167/43/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2022 року місто Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Н.В. Шептицької,

з участю секретаря судового засідання О.В. Давидюк,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу « Рожищенська музична школа», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , директор Комунального закладу « Рожищенська музична школа», Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області, Гуманітарний відділ Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за весь період відсторонення,

в с т а н о в и в:

1.Рух справи у суді.

02.12.2021 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за весь період відсторонення.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 02.12.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , директора Комунального закладу « Рожищенська музична школа», витребувано від відповідача матеріали особової справи позивача, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи призначено на 20.12.2021 року.

08.12.2021 року позивач подала суду заяву про долучення до матеріалів справи: заяву про переведення на дистанційну роботу від 22.11.2021 року; відповідь на заяву від 26.11.2021 року про переведення на дистанційну роботу керівника установи КЗ « Дитяча музична школа» Ю. Сосовського ( ас 34-37). Долучена поштова квитанція про надіслання вказаних документів відповідачу ( ас 33).

15.12.2021 року представник відповідача подав суду заяву про долучення до матеріалів справи особової справи позивача на 46-ти аркушах ( ас 38-84).

15.12.2021 року представник відповідача подав суду Відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити за їх безпідставністю та необгрунтованістю. До Відзиву на позовну заяву додані (копії): наказ № 21 від 01.04.2021 року; Інструкція з охорони праці; протокол № 1 Педагогічної ради від 13.09.2021 року; протокол № 2 Педагогічної ради від 05.11.2021 року; Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників КЗ « РМШ»; Статут КЗ « Рожищенської музичної школи» Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області; Інструкція з охорони праці для викладача Рожищенської районної дитячої музичної школи О.К. Кучинської. Долучена поштова квитанція про надіслання вказаних документів позивачу.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 20.12.2021 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Рожищенську міську раду Луцького району Волинської області. Розгляд справи відкладено на 21.01.2022 року на 09 год 00 хвилин ( ас 154 - 156).

04.01.2022 року представником Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області подано клопотання з додатками про заміну Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, на Гуманітарний відділ Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оскільки саме Гуманітарний відділ, який є юридичною особою публічного права, є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцевий бюджет Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області ( ас 160 - 161).

21.01.2022 року ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Гуманітарний відділ Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області і розгляд справи відкладено на 03.02.2022 року ( ас 175-177).

03.02.2022 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку з хворобою головуючого- судді ( ас 139). Розгляд справи відкладено на 04.03.2022 року.

2.Короткий зміст позовних вимог та позиції інших учасників справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 з 01.09.1997 року працює в Комунальному закладі « Рожищенська музична школа» ( далі - КЗ) на посаді викладача по класу скрипки.

Наказом керівника КЗ № 53 від 11.11.2021 року позивача відсторонено від роботи з 12 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до надання документу (сертифікату), який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти Covid-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до переліку медичних протипоказань та затверджень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595.

Цей наказ позивач вважає незаконним та таким, що порушує її право на працю, оскільки перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов`язковими, встановлений статтею 12 Закону України « Про захист населення від інфекційних хвороб», і такий не містить та не доповнений інфекційною хворобою « Covid-19». Однак в порушення цього, в оспорюваному наказі зазначено формальну підставу - повідомлення позивача про відсторонення від роботи у зв`язку із відсутністю щеплення проти « Covid-19». Таке повідомлення є повідомленням про зміну істотних умов праці, про які працівник згідно із частиною 3 статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, а вимога керівника надати інформацію про вакцинацію або протипоказання до вакцинації від « Covid-19» є незаконною з огляду на право людини на таємницю про стан її здоров`я. Крім того, оспорюваний наказ є дискримінаційним щодо реалізації позивачем свого права на працю і щодо заборони особистої медичної інформації.

Враховуючи вищенаведене, просить визнати незаконним та скасувати наказ № 53-к від 11.11.2021 року, стягнути на її користь з відповідача середньомісячний заробіток за час відсторонення та судові витрати.

15.12.2021 року представник відповідача подав суду Відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити за їх безпідставністю та необгрунтованістю.

ОСОБА_2 і Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області пояснення на позовну заяву не подали.

02.02.2022 року Гуманітарний відділ Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області подав письмові пояснення на позовну заяву з додатками, в яких просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відсторонення позивача відбулося у повній відповідності до вимог чинного законодавства ( ас 182-189).

3.Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 1 статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

4.Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд установив таке.

ОСОБА_3 з 01.09.1997 року працює у відповідача і наказом директора КЗ № 53 від 11.11.2021 року її, викладача по класу скрипки, відсторонено від роботи з 12.11.2021 року на час відсутності щеплення від Covid-19, без збереження заробітної плати, керуючись статтею 46 КЗпП України, частиною 2 статті 12 Закону України « Про захист населення від інфекційних хвороб», Законом України « Основи законодавства України про охорону здоров`я», наказом МОЗ « Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням від 04.10.2021 року № 2153, пунктом 41-6 Постанови КБУ від 09.12.2020 року № 1236, Наказом МОЗ України « Про порядок проведення профілактичних щеплень в України та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 року № 595, Постановою КМУ « Про внесення змін до постанови Кабінету Міністів України від 9 грудня 2020 року № 1236» від 20.10.2021 року № 1096.

Дані обставини підтверджуються наказом № 53 від 11.11.2021 року ( ас 10-11), трудовою книжкою ( ас 12-13), матеріалами особової справи ОСОБА_3 ( ас 39-85).

Крім того, зі змісту позовної заяви та протоколу № 2 педагогічної ради від 05.11.2021 року вбачається, що з 05.11.2021 року позивач була попереджена керівником КЗ про необхідність вакцинації від Covid-19 ( ас 111-116), і позивач інформувала керівника КЗ про свою відмову від вакцинації ( ас 11).

5.Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

У пунктах «а», «б» статті 10 Закону України « Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

До інших передбачених законодавством випадків належить, зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень праціників професій, виробницт та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових відносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та ( або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням ( далі - Перелік № 2153). Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники:

1)центральних органів виконавчої влади;

2)місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3)закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної ( професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

4)підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

5)установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту дітей, реабілітаційних закладів;

6)підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання

своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID - 19.

Пунктом 41-б постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 « Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності з 08 листопада 2021 року, керівникам державних органів ( державної служби), керівникам підприємство, установ та організацій визначено забезпечити:

1)контроль за проведеням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID - 19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;

2)відсторонення від роботи ( виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID - 19, відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України « Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України « Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID - 19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID - 19, виданий закладом охорони здоров`я;

а також

3)взяти до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України « Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України « Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу ( державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усуненння причин, що його зумовили.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2015 № 267 ( в редакції постанови КМУ від 24 січня 2020 року № 90), головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, є Міністерство охорони здоров`я України ( далі - МОЗ).

Згідно із Переліком особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, який затверджений наказом МОЗ від 19 липня 1995 року № 133, до особливо небезпечних інфекційних хвороб віднесено «Covid-19».

Разом з тим, наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 року № 2153, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2021 року за № 1306/36928, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153), відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби « Covid-19», спричиненої коронавірусом « SARS-CoV-2», на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби « Covid-19», спричиненої коронавірусом « SARS-CoV-2», підлягають працівники, в тому числі закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до примітки до Переліку № 2153 обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 ( у редакції наказу МОЗ від 11 жовтня 2019 року № 2070).

Згідно пункту 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року № 731, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відстронення зазначаються підстави та строки такого відсторонення. Керівник зобов`язаний ознайомити працівника з наказом про відстронення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Проаналізувавши зібрані і досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач, видавши оспорюваний наказ від 11 листопада 2021 року № 53 про відсторонення позивача від роботи, застосував порядок відсторонення, який передбачений чинними нормативно-правовими актами, з метою забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу.

6.Правова оцінка аргументів позивача.

Щодо доводів позивача про позбавлення її заробітної плати згідно із оспорюваним наказом, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України « Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Виходячи зі змісту цієї норми, заробітна плата виплачується саме за виконану роботу, а оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується.

При цьому суд враховує позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 ( провадження № 61-13444св19), про те що « відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили».

Щодо доводів позивача щодо порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 32 КЗпП, а саме недотримання умови повідомлення про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Перелік істотних умов праці не є вичерпним, а тому цей термін є оціночним, оскільки не конкретизований законодавцем та уточнюється щоразу в процесі правозастосування. Зокрема, до зміни істотних умов праці можна віднести встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється. Тобто коли відбуваються збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника, ступеня шкідливості виконуваної роботи, впровадження нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, перехід з індивідуальної на колективну організацію праці і навпаки або створюються інші умови. Однак всі ці умови стосуються безпосередньо виконуваної працівником роботи та характеризують саме трудовий процес. При цьому, якщо попередні істотні умови не можуть бути збережені, а працівник не згідний на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір ( контракт про службу) припиняється згідно з пункту 6 статті 36 КЗпП.

Тому, у даному випадку, вакцинація не є змінами в організації виробництва і праці у розумінні частини 3 статті 32 КЗпП, а лише умовою за дотриманням якої працівник допускається до виконання своїх трудових обов`язків. Крім того, у випадку якщо працівник відмовляється або ухиляється від профілактичного щеплення, він підлягає відстороненню від виконання своїх професійних обов`язків, а не звільненню, як це відбувається при зміні істотних умов.

Щодо обов`язку вакцинування для працівників з наведеного вище переліку згідно наказу МОЗ № 2153, то звільненими від такого обов`язку можуть бути лише працівники, які мають абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень.

До суду не подано доказів про абсолютні протипоказання позивача до проведення вищевказаного профілактичного щеплення.

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров`я, відповідно до статті 39 -1 яких, забороняється вимагати та надавати за місцем роботи інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Крім цього, право на таємницю про стан здоров`я закріплене у статті 286 Цивільного кодексу України. Так з цієї норми слідує, що фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Фізична особа зобов`язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел. Фізична особа може бути зобов`язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством.

З огляду на викладене, суд вважає, що інформація про наявність щеплення проти «Covid-19» не є медичною таємницею.

Крім цього суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 березня 2021 року ( справа № 331/5291/19, провадження № 61-17335св20), про те, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави тобто було виправданим».

Разом з цим, Європейський суд у своїй діяльності, дотримується послідовної практики, за якою будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві та наголошує, що вакцинація є одним із найбільш успішніших та ефективних заходів у сфері охорони здоров`я, мета якої є захист здоров`я окремої особи та суспільства в цілому від інфекційного захворювання.

Отже, держава, встановивши відсторонення працівників освіти від виконання обов`язків, які не мають профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й дітей. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має виправдану мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

З огляду на викладене, суд вважає, що обов`язкова вакцинація певної категорії громадян від « Covid-19» ( захворювання, яке згідно наказу МОЗ від 19 липня 1995 року № 133 належить до особливо небезпечної інфекційної хвороби) задля попередження його поширення серед населення є виправданим.

Відсторонення від роботи має наслідком втрату заробітної плати, однак це було прямим наслідком свідомого рішення та обрано саме такий шлях позивачем для себе особисто відмовитися від виконання обов`язку, метою якого є захист здоров`я.

У спірних правовідносинах суд не вбачає порушення права позивача на працю, визначеного статтею 43 Конституції України, оскільки за позивачем зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений. Обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя і здоров`я людей.

7.Висновки суду.

Проаналізувавши зібрані і досліджені при розгляді справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач, видавши оспорюваний наказ від 11 листопада 2021 року № 53 про відсторонення позивача від роботи, застосував порядок відсторонення, який передбачений чинними нормативно-правовими актами, і у встановленому законом порядку, з метою забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 53 від 11.11.2021 року « Про відсторонення від роботи працівників, що відмовились ( ухиляються) від вакцинації проти Covid-19» є безпідставними та необгрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.

Оскільки позовна вимога про стягнення з відповідача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від основної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 53 від 11.11.2021 року, у задоволенні якої суд відмовив, то у задоволенні цієї вимоги також слід відмовити за її безпідставністю та необгрунтованістю.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 7, 8, 10, 11, 12, 13, 77-81, 83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Рожищенська музична школа», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , директор Комунального закладу « Рожищенська музична школа», Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області, Гуманітарний відділ Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за весь період відсторонення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальний заклад « Рожищенська музична школа», адреса: 45101, місто Рожище Луцького району Волинської області, вулиця Драгоманова, 8, код ЄДРПОУ 02222733.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , службова адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків: не відомий.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області, адреса: 45101, місто Рожище Луцького району Волинської області, вулиця Незалежності, 60, код ЄДРПОУ 04333268.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Гуманітарний відділ Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, адреса: 45101, місто Рожище Луцького району Волинської області, вулиця Грушевського,27, код ЄДРПОУ 44050616.

Дата складення повного тексту рішення суду: 04 березня 2022 року.

Головуючий суддя Н.В. Шептицька

Дата ухвалення рішення03.03.2022
Оприлюднено22.06.2022
Номер документу103615494
СудочинствоЦивільне
Сутьвідсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за весь період відсторонення

Судовий реєстр по справі —167/955/21

Окрема думка від 28.03.2023

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Постанова від 28.03.2023

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Постанова від 28.03.2023

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 13.03.2023

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 30.09.2022

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 01.06.2022

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 27.04.2022

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 04.04.2022

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Рішення від 03.03.2022

Цивільне

Рожищенський районний суд Волинської області

Шептицька Н. В.

Ухвала від 21.01.2022

Цивільне

Рожищенський районний суд Волинської області

Шептицька Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні