Ухвала

від 23.03.2022 по справі 524/1243/20

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/1243/20

Провадження № 2-ві/524/3/22

УХВАЛА

24 березня 2022 року м. Кременчук

Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Погрібняк О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука заяву ОСОБА_1 про відвід судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Андрієць Д.Д. у справі №524/1243/20 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

встановила:

У провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває цивільна справа №524/1243/20 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, розгляд якої здійснює головуючий суддя Андрієць Д.Д.

22.03.2022 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Андрієць Д.Д. від розгляду вказаної цивільної справи.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що на його думку було порушено порядок визначення головуючого судді у справі, вважає, що суддя зайняла сторону позивача, не є безсторонньою, безпідставно відмовила йому у призначенні експертизи у справі.

24.03.2022 ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука заяву про відвід головуючого визнано необгрунтованою та передано для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.03.2022 року заяву про відвід передано для вирішення судді Погрібняк О.М.

За ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 4 ст. 39 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стандарт безсторонності суддів ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суддя вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Заявлена ОСОБА_1 заява про відвід судді не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, що передбачені нормами ЦПК України, заявником не наведено даних та їх доказів, які б вказували на наявність підстав для відводу, передбачених ст.36-37 ЦПК України.

Крім того, суд бере до уваги, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

ЦПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 не передбачають проведення повторного автоматизованого розподілу справи у разі скасування судом першої інстанції заочного рішення.

За викладених підстав, суд приходить до висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід судді Андрієць Д.Д. від розгляду справи за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштівзадоволенню не підлягає, оскільки не встановлені правові підстави для задоволення заявленого відводу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 36, 39 ЦПК України, суддя

ухвалила:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Андрієць Д.Д. від розгляду справи №524/1243/20 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Погрібняк