Рішення

від 22.03.2022 по справі 161/13877/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13877/20

Провадження № 2/161/798/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2022 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

представника позивача Богачука Я.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьку цивільну справу № 161/13877/20 за позовною заявою ТзОВ «Кріс-Віт Україна» до ТзОВ «Україна-Баїв», ОСОБА_1 про стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Кріс-Віт Україна» звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв», ОСОБА_1 про стягнення збитків.

З підстав, викладених в позовній заяві просить суд стягнути на користь позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв», ОСОБА_1 солідарно 18 165,13 гривень збитків та стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт-Україна» від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв», ОСОБА_1 про стягнення збитків, в частині заявлених позовних вимог до відповідача ТзОВ «Україна-Баїв». Провадження в цивільній справі № 161/13877/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт-Україна» то Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв», ОСОБА_1 про стягнення збитків - закрито в частині заявлених позовних вимог до відповідача ТзОВ «Україна-Баїв».

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлений позов визнав. Щодо обставин укладення повторних договорів оренди пояснив суду, що «так сталося». В подальшому, на стадії судових дебатів, заявив про невизнання позовних вимог, та повідомив, що не усвідомлював, що раніше визнавав позов.

Представник - адвокат Усаченко М.О. в судовому засіданні, заперечив проти задоволення позовних вимог. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, судом не приймається до уваги відзив, поданий адвокатом Усаченком М.О. до суду 18 жовтня 2021 року, тобто, з понад річним пропущенням встановленого судом строку - оскільки представником відповідача не заявлялось клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

30 квітня 2010 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТзОВ «Кріс-Віт Україна» (орендар) було укладено договір оренди землі № 50 (а.с. 10). Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, в оренду передана земельна ділянка загальною площею 1,86 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1359. Договір укладений строком на 10 років.

30 квітня 2010 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТзОВ «Кріс-Віт Україна» (орендар) було укладено договір оренди землі № 87 (а.с. 13). Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, в оренду передана земельна ділянка загальною площею 1,15 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1360. Договір укладений строком на 10 років.

01 грудня 2015 року було укладено договір оренди землі №962, (щодо земельної ділянки площею 1,8569 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1359, адреса - с. Одеради Луцького р-ну Волинської обл.), сторонами якого є ОСОБА_1 , як орендодавець і ТзОВ «Україна-Баїв», як орендар (запис про речове право №12708986 від 23.12.2015);

01 грудня 2015 року було укладено договір оренди землі №961, (щодо земельної ділянки площею 1,1476 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1360, адреса - с. Одеради Луцького р-ну Волинської обл.), сторонами якого є ОСОБА_1 , як орендодавець і ТзОВ «Україна-Баїв», як орендар (запис про речове право №12478906 від 10.12.2015)

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2017 року , яке набрало законної сили, визнано недійсним, зокрема:

-Договір оренди землі №999, укладений 01.12.2015 (щодо земельної ділянки площею 3,4909 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1357, адреса - с. Одеради Луцького р-ну Волинської обл.), сторонами якого є ОСОБА_3 , як орендодавець і ТзОВ «Україна-Баїв», як орендар, та скасувати державну реєстрацію цього договору (запис про речове право №12479858 від 11.12.2015);

-Договір оренди землі №962, укладений 01.12.2015 (щодо земельної ділянки площею 1,8569 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1359, адреса - с. Одеради Луцького р-ну Волинської обл.), сторонами якого є ОСОБА_1 , як орендодавець і ТзОВ «Україна-Баїв», як орендар, та скасувати державну реєстрацію цього договору (запис про речове право №12708986 від 23.12.2015),

та скасовано державну реєстрацію вказаних договорів.

Відповідно до ч. 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А пункт «ґ» частини третьої цієї статті передбачає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом в т.ч. відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Частина 1 статті 95 ЗК України передбачає, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. В свою чергу стаття 28 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

Судом достовірно встановлено, що умовами договорів оренди землі № 50 та № 87, орендар (ТзОВ «Кріс-Віт Україна») має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання орендодавцем ( ОСОБА_1 ) зобов`язань та обов`язків, передбачених цим договором, зокрема, доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору (а.с.11, 14).

Однак, 01 грудня 2015 року орендодавцем ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на повторну передачу ТзОВ «Україна-Баїв» в оренду земельних ділянок, щодо яких були чинними договори оренди землі № 50 та № 87, укладені з ТзОВ «Кріс-Віт Україна». Внаслідок зазначених обставин, ТзОВ «Кріс-Віт Україна» не мало можливості протягом 2016 та 2017 років використовувати орендовані в ОСОБА_1 земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи наявний у цивільному законодавстві принцип презумпції вини завдавача шкоди, відповідач повинен довести суду відсутність своєї вини у скоєному цивільному правопорушенні.

Факт наявності шкоди у формі упущеної вигоди в наслідок неможливості використання земельної ділянки за призначення у 2017 році підтверджується виконаним на замовлення позивача висновком судової-економічної експертизи від 09 жовтня 2020 року, який підготовлений судовим експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Кочетовою І.Ю.

Суд погоджується з використаною судовим експертом методологією визначення збитків у формі упущеної вигоди, яка полягає у визначенні наступних показників:

1) ймовірну собівартість 1 т культури, якою б засівалась земельна ділянка;

2) ймовірний дохід від реалізації культури;

3) розмір втрат урожаю.

Посилаючись на недостовірність відомостей, які вказані у висновку експерта, наданому стороною позивача, відповідачами не було подано у відповідності до положень ч. 1 ст. 106 ЦПК України до суду висновку експерта, складеного на їх замовлення.

А щодо призначення експертизи судом, суд звертає особливу увагу, що відповідачем ОСОБА_1 та його представником, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК України не було подано до суду жодних доказів, щодо наявності обгрунтованих сумнівів в правильності висновку судової-економічної експертизи від 09 жовтня 2020 року, який підготовлений судовим експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Кочетовою І.Ю.

При цьому, сторона відповідача з вересня 2020 року володіла всім обсягом первинних документів, на підставі яких був зроблений висновок судового експерта. Внаслідок чого, заперечуючи проти позовних вимог, мав реальну можливість реалізувати своє право у відповідності до ч. 1 ст. 106 ЦПК України та подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення

Внаслідок чого, суд приходить до висновку, що позивачем повністю доведено належними та допустимими доказами факт неправомірних дій з боку ОСОБА_1 , які полягали у незаконному повторному укладенні договорів оренди землі, які визнані судом недійсними, що зумовлювало неможливість користуватися ними позивачем за призначенням.

Причинний зв`язок між завданою шкодою та протиправними діями ОСОБА_1 по передачі в повторну оренду земельної ділянки для суду є беззаперечним, оскільки внаслідок незаконного укладення договорів оренди позивачу, який до того обробляв спірні земельні ділянки та використовував їх у своїй господарській діяльності, очевидно була завдана шкоди у формі упущеної вигоди.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що він не мав законної можливості використовувати земельну ділянку, яка перебувала в повторній оренді (із відповідною реєстрацію речового права оренди) ТОВ «Україна-Баїв». Будь-яка діяльність позивача на земельній ділянці упродовж строку, доки діяв повторний договір оренди, була б незаконною.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України задекларовані такі загальні засади цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність. Суд вважає належними доводи позивача, що його потенційно можлива поведінка, спрямована на оброблення земельної ділянки за наявності повторного договору оренди цієї ділянки, не відповідала б цим засадам і містила б ознаки спроби самовільного зайняття земельної ділянки. Адже, як відзначено в ч.2 ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, позивач, за наявності діючого повторного договору оренди земельної ділянки, зобов`язаний був утримуватися від користування нею.

Стаття 19 Конституції України зазначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. З огляду на це позивач не міг ігнорувати наявність чинного повторного договору оренди і не зобов`язаний був обробляти земельну ділянку.

При цьому, судом встановлений весь склад цивільного правопорушення (делікту), а саме факт наявності шкоди у формі упущеної вигоди, її розмір, протиправність дій ОСОБА_1 , причинний зв`язок між шкодою та протиправними діями, а також вина ОСОБА_1 , позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, з урахуванням закриття провадження у відношенні відповідача ТзОВ «Україна- Баїв».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об`ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору, в сумі - 2 102,00 гривень.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем ТзОВ «Кріс-Віт Україна» при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 3 000,00 гривень. При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об`ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Кріс-Віт Україна» понесених і документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 3 000,00 гривень.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 139 ЦПК України Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем ТзОВ «Кріс-Віт Україна» при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати на проведення економічного експертного дослідження в сумі 810,81 гривень. При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному об`ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Кріс-Віт Україна» понесених і документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з проведенням економічного експертного дослідження в сумі 810,81 гривень.

Керуючись ст. ст. 1166 ЦК України, ст. 152 ЗК України, Законом України «Про оренду землі» ст.ст. 10-18, 81, 141, 263-268, 280 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ТзОВ «Кріс-Віт Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків - задовольнити повністю.

Стянути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Кріс-Віт Україна» 18 165,13 гривень заподіяних збитків.

Стянути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Кріс-Віт Україна» понесених і документально підтверджених судових витрат в сумі 5 912, 81 гривень, з яких:

- 2102 гривень сплата судового збору;

- 810,81 гривень за проведення економічного експертного дослідження;

- 3000 гривень витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в повному об`ємі складено

28 березня 2022 року.

Суддя В.В. Ковтуненко