Ухвала

від 30.03.2022 по справі 304/670/22

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/670/22 Провадження № 1-кс/304/97/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2022 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 32021100110000014 від 05 лютого 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 209 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 32021100110000014 від 05 лютого 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 209 КК України, про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_2 (євро), № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 (українська гривня) ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (ЄДРПОУ 33133003), відкритих у АТ «Райффайзен Банк» (МФО 300335), а також заборонити службовим особам ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (ЄДРПОУ 33133003), АТ «Райффайзен Банк» та іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, та зобов`язати службових осіб вказаної банківської установи письмово повідомити Офіс Генерального прокурора про суму грошових коштів, що знаходяться на вказаних рахунках на момент оголошення ухвали слідчого судді. Клопотання мотивує тим, що СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження, нагляд за додержанням законів під час якого у формі процесуального керівництва здійснюється Офісом Генерального прокурора. Встановлено, що у період із січня 2019 по липень 2021 року ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код 33133003) оформило господарські взаємовідносини щодо придбання товарів, робіт та послуг у ризикових контрагентів, а саме: ТОВ «ВОСТОК-СЕРВІС» (код 37674503), ТОВ «СПЕЦПОСТАВКА-НИКОЛАЕВ» (код 39032375), ПрАТ «ІНТЕРХІМ» (код 32192953), ТОВ «КСАНА» (код 42827506), які у свою чергу оформили придбання таких товарів, робіт та послуг у ТОВ «АЛЬТАС ПЛЮС» (код 43288134), ТОВ «АДОГА УШВЕРС» (код 43275261), ТОВ «БЛУМІ» (код 39215751), ПП «ОМЕГА-БРОКЕРС» (код 34553358), ТОВ «ФОРВАРД-СВ» (код 35626950), ТОВ «ПРАЙМ ТРЕЙД ЮГ» (код 41327333), ТОВ «АРІКОЛ» (код 30611138), ТОВ «ТАВРІЯ ПЛЮС» (код 31929492). Крім того ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» у той же період оформило господарські взаємовідносини щодо придбання товарів, робіт та послуг у ТОВ «СХІДГАЗЕНЕРГО» (код 42004898) та ТОВ «ЗАЛІЗНИЧНИЙ БУДІВЕЛЬНИК» (код 41058680), проте використання таких товарів, робіт та послуг у господарській діяльності та їх фактичне виконання не підтверджено документально. Прокурор зазначає, що відображення зазначених взаємовідносин у бухгалтерському і податковому обліках вплинуло на визначення у Декларації з ПДВ за травень 2020 року від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, внаслідок чого в порушення вимог ПК України завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 20 145 446 грн та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту на 9 154 507 грн. Також вказує, що у період з січня 2019 року по вересень 2020 року, службові особи ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» з метою зменшення податкового навантаження та ухилення від сплати податків до бюджету, відобразили у податковій звітності господарські операції з ПВКП «БУДШЛЯХ» (код 30900818), ПП ФІРМА «СПЕЦСТРОЙТЕХМОНТАЖ» (код 23045330), з ТОВ «ТК «ЛОГІТЕК» та ТОВ «ІНЖИНІРІНГОВА КОМПАНІЯ «ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС» (код 40575112), з ПП «АТОН-КВ» (код 35577081) по придбанню товарів, робіт та послуг; з нерезидентом «RS Snternational GmbH» (Швейцарія) щодо надання послуг з переробки давальницької сировини (бокситів), чим в порушення вимог Податкового кодексу України незаконно сформували податковий кредит на суму 292 178 000 грн, з яких з метою заволодіння коштами безпідставно заявили для бюджетного відшкодування 289 532 000 грн, що підтверджується актами документальних позапланових виїзних перевірок від 19.07.2019 № 46/28-10-49-06/33133003, від 19.08.2019 № 53/28-10-49-06/33133003, від 19.10.2020 №5/28-10-53-10/33133003, від 17.09.2020 № 34/28-10-53-11/33133003, проведених Південним управлінням Офісу великих платників податків ДПС. Крім цього протягом 2019-2020 років службові особи ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», одержавши внаслідок ухилення від сплати податків грошові кошти, легалізували їх шляхом вчинення правочинів із пов`язаними компаніями нерезидентами, провівши з метою маскування незаконного походження грошових коштів, фінансові операції на загальну суму 4 241 000 грн за договорами про надання послуг із юридичними особами, які належать до групи компаній «РУСАЛ» (Російська Федерація): ТОВ «СИБИНФОСОФТ», ТОВ «ИНДАСОФТ», ТОВ «КОРСИС», AT «РУСАЛ ВСЕРОССИЙСКИЙ АЛЮМИНИЕВО-МАГНИЕВЬІЙ ИНСТИТУТ», ТОВ «ОБЬЕДИНЕННАЯ КОМПАНИЯ РУСАЛ ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ ЦЕНТР», ТОВ «ДНВ ГЛ». Відтак згідно акту № 30/28-10-53-11/33133003 від 21.08.2020 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн, в декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року з урахуванням уточнюючих розрахунків, вбачається, що за відсутності підтверджуючих документів, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» у порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податкові зобов`язання за травень 2020 року (рядок 9) на суму 28 979 571 грн. Відтак перевіркою встановлено порушення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України на загальну суму 173 877 425,90 грн, у т. ч. ПДВ 28 979 570,99 грн. Крім цього прокурор вказує, що при перевірці операцій щодо придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за травень 2020 року встановлено завищення податкового кредиту всього на суму 320 382, 34 грн. Зокрема, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» укладено з ТОВ «ЗАЛІЗНИЧНИЙ БУДІВЕЛЬНИК» договір підряду від 14.04.2020, однак в ході проведення перевірки, за результатами підрахунків встановлено, недостатність трудових ресурсів для виконання обсягу будівельних робіт, зазначених в акті виконаних будівельних робіт № 2жд від 22.05.2020, що через порушення під час декларування вказаних взаємовідносин вимог п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, призвело до завищення податкового кредиту за травень 2020 року на суму ПДВ 274 081,81 грн. Крім цього прокурор посилається на те, що ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» укладено договір від 20.08.2019 з ПрАТ «Інтерхім» щодо постачання хімічної продукції та хімічного посуду, однак походження поставленої ПрАТ «Інтерхім» на адресу товариства продукції не підтверджується за ланцюгом постачання; через відсутність операцій з придбання продукції за номенклатурою, відображеною в податкових накладних, складених ПрАТ «Інтерхім» на адресу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», фактичне постачання (реалізація) такої продукції саме ПрАТ «Інтерхім» є неможливою. Аналогічно, товариством на підставі усної домовленості з ТОВ «КСАНА» здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей, походження яких не підтверджується за ланцюгом постачання через відсутність операцій з придбання продукції за номенклатурою, відображеною в податкових накладних, складених ТОВ «КСАНА» на адресу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», фактичне постачання (реалізація) такої продукції саме ТОВ «КСАНА» є неможливою. Відтак прокурор вказує, що оскільки господарські операції між ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» та контрагентами-постачальниками ПрАТ «ІНТЕРХІМ» та ТОВ «КСАНА» не відбулися, відсутнє джерело походження товару, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» при декларуванні взаємовідносин з вказаними товариствами порушено вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту всього на суму 46 300 грн, у т. ч. за травень 2020 року на суму 46 300 грн. Так, відповідно до висновків акту № 30/28-10-53-11/33133003 від 21.08.2020 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн, в декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року з урахуванням уточнюючих розрахунків, встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за травень 2020 року у розмірі 20 145 446 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по податковій декларації з ПДВ за травень 2020 року у розмірі 9 211 338 грн. На підставі наведених обставин, прокурор вважає, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», що зазначені у прохальній частині клопотання, можуть бути приховані, відчужені та перетворені особами, причетними до вчинення правопорушення, оскільки такі набуті шляхом реалізації схеми ухилення від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів. Зазначає, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках товариства, відкритих у АТ «Райффайзен Банк» є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому з метою їх збереження та можливого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а також припинення злочинної діяльності, попередження виникнення збитків, що заподіюються державі діями групи осіб за рахунок використання «ризикових» та «транзитних» підприємств при проведення псевдо розрахункових фінансово-господарських операцій, що направлені на несплату податків, виникла необхідність у накладенні арешту на майно. Крім цього задля запобігання загрози закриття рахунків, списання чи перерахування коштів з них, прокурор вважає за доцільне розглянути клопотання без виклику власників та представників банку. На підставі наведеного просить клопотання задовольнити.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд такого за його відсутності та підтримання клопотання про арешт майна у повному обсязі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

За положеннями ч. 2 ст. 172 цього Кодексу клопотання прокурора про арешт майна розглядається без повідомлення представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до такого висновку.

Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як видно з наданих прокурором матеріалів, слідчим відділенням відділення поліції №1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за постановою першого заступника Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування від 25 березня 2022 року, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 32021100110000014 від 05 лютого 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, щодо службових осіб ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» у сфері порушення податкового законодавства.

Також із даних матеріалів убачається, що Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», код ЄДРПОУ 33133003, з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., в декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року з урахуванням уточнюючих розрахунків від 21 серпня 2020 року № 30/28-10-53-11/33133003, складеним Офісом великих платників податків Державної податкової служби України, встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 лютого 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), пп. 4 п. 4 Розділу ІІ «Податковий кредит» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Мінфіну України від 28 січня 2016 року (в редакції наказу МФУ від 23 лютого 2017 року № 276 та від 23 березня 2018 року № 381), в результаті чого завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за травень 2020 року у розмірі 20 145 446 грн, а також від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації) по податковій декларації з ПДВ за травень 2020 року у розмірі 9 211 338 грн.

Відтак як видно з наявних у матеріалах клопотання протоколів огляду від 22 квітня 2021 року та від 28 березня 2022 року, органом досудового розслідування на підставі наданої ДПС України інформації, встановлено банківські рахунки ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код ЄДРПОУ 33133003), серед яких зокрема рахунки у АТ «Райффайзен Банк».

Вказані банківські рахунки постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання речовими доказами від 25 березня 2022 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 32021100110000014 від 05 лютого 2021 року.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя вивчивши клопотання, надавши оцінку документам, що долучені до нього, задля збереження речових доказів та недопущення їх перетворення, відчуження чи зникнення, вважає, що є достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно із забороною службовим особам товариства та банківської установи чи іншим особам за довіреністю/дорученням проводити будь які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, оскільки кошти, про арешт яких клопоче прокурор, відповідають критеріям ст. 98 КПК України, а незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження призведе до їх зникнення, відчуження.

В іншій частині клопотання задоволенню не підлягає, оскільки виходить за межі предмету розгляду клопотання про арешт майна та може бути розглянуте в порядку звернення з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 32021100110000014 від 05 лютого 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 209 КК України, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (код ЄДРПОУ 33133003) та розміщені на банківських рахунках, відкритих у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (МФО 300335), а саме:

- № НОМЕР_1 (долар США);

- № НОМЕР_2 (євро);

- № НОМЕР_3 (українська гривня);

- № НОМЕР_4 (українська гривня).

Заборонити службовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (код ЄДРПОУ 33133003) та Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (МФО 300335), іншим особам за довіреністю/дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на зазначених рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.

У задоволенні вимог решти клопотання відмовити.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1