Рішення

від 11.10.2007 по справі 15/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/277

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.10.07 р.                                                                               Справа № 15/277                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „Трейден” м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 31543840)

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 00210602)

про стягнення заборгованості на загальну суму 233507,01 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Романенко П.В. за довіреністю №1 від 14.08.2007р.  

від відповідача: Стародубцева Л.В. за довіреністю № 17/37 від 01.02.2007р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.09.2007 року до 11.10.2007 року

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Трейден” м. Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення заборгованості у сумі   233507,01 грн.,  в тому числі основного боргу – 202016,17 грн., пені – 15710,38 грн., інфляції -10400,19  грн., 5%  річних – 5380,27 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/277, сторони були зобов'язані представити до суду документи та учинити певні дії.

У судовому засіданні від представників сторін  було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Позивач відповідно до ст. 22 ГПК України надав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 02.10.07 р., в якій зменшено суму позовних вимог та заявлено до стягнення заборгованість у сумі 175958,32 грн., а саме: основний борг – 152016,17 грн., пеня -  11949,38 грн., інфляція – 7900,19 грн., 5% річних – 4092,58 грн.

Крім того, позивачем надано письмове клопотання щодо стягнення з відповідача у разі задоволення позову витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2000,00 грн. згідно ст. 49 ГПК України. Також, заявою від 09.10.07 р. позивач просить суд повернути 575,49 грн. державного мита як зайво сплаченого.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву від 25.09.2007 р. визнав позовні вимоги у сумі 152016,17 грн., заявив про перерахування 50000,00 грн. в рахунок погашення суми основного боргу, які не були враховані позивачем при розрахунку суми позову.

Також,  у доповненнях до відзиву на позов від 10.10.07 р. заявив про необґрунтованість стягнення 5% річних у розмірі 4092,58 грн., які на думку відповідача не є санкцією за прострочку виконання грошового зобов'язання та не можуть змінювати розмір відсотків, встановлених ст. 625 ЦК України.  

У відповідності до пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників  позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю „Трейден” м. Дніпропетровськ (постачальник) та відповідачем - відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (покупець) був укладений договір поставки № 15/1779 від 28.11.06 р. (надалі – Договір).

Дослідивши Договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами договір за своїм змістом, своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264 – 271 Господарського кодексу України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

За приписом пункту 1 статті 11, пункту 2 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України зобов'язання  виникають, зокрема, з договору.

Внаслідок підписання сторонами договору № 15/1779 від 28.11.06 р. у позивача та відповідача виникли відповідні права та обов'язки.

Згідно п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати в установлений строк продукцію у власність покупця, а покупець – прийняти та сплатити  продукцію відповідно до умов цього договору

Згідно п. 1.2 Договору найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики продукції, її ціна вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Факт поставки позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Трейден” м. Дніпропетровськ (постачальник) продукції  (ферохром брикетований марки ФХ8000) на загальну суму 722016,17 грн. та його отримання відповідачем -  відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (покупець) підтверджується наступними товарними накладними №16 від 14.12.06 р. на суму 103987,97 грн.; №17 від 27.12.06 р. на суму 105516,77 грн.; №18 від 24.01.07 р. на суму 209730,14 грн.; №19 від 28.02.07 р. на суму 95853,96 грн.; №20 від 20.03.07 р. на суму 103635,16 грн., №21 від 30.03.07р. на суму 103292,17 грн., які підписані обома сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,  якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно пункту 9.2 Договору поставки строк оплати продукції визначається у специфікаціях на кожну партію продукції. Згідно п. 2 вищевказаних специфікацій оплата продукції здійснюється протягом 30 днів з моменту поставки.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за отриману продукцію у сумі 570000,00 грн.., що підтверджується  платіжними дорученнями №11126 від 11.01.07 р. на суму 50000,00 грн.; №11819 від 05.02.07 р. на суму  50000,00 грн.;№11701 від 07.02.07 р. на суму  50000,00 грн.; №12442 від 23.02.07 р. на суму 50000,00 грн.; №12445 від 27.02.07 р. на суму 20000,00 грн., №2132 від 28.02.07 р. на суму 100000,00 грн.; №2440 від 02.04.07р. на суму 50000,00 грн.; №9028 від 04.04.07 р. на суму 50000,00 грн.; №9581 від 20.04.07 р. на суму 50000,00 грн.; №0061 від 04.05.07р. на суму 50000,00 грн.; №0806 від 24.05.07р. на суму 20000,00 грн.; №1688 від 18.06.07 р. на суму 30000,00 грн.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч статті  526, ч. 2 статті 692 Цивільного кодексу України та умовам Договору поставки № 15/1779 від 28.11.06 р.  відповідач не виконав.

У зв'язку з чим станом на дату подачі позовної заяви згідно розрахунку позивача склалася заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена.

Позивач заявив згідно ст. 22 ГПК України про зменшення суми позову до 175958,32 грн., а саме: основний борг – 152016,17 грн., пеня -  11949,38 грн., інфляція – 7900,19 грн., 5% річних – 4092,58 грн. Суд прийняв цю заяву до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

Відповідач – ВАТ „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ заявою № 17/407 від 25.09.2007 р. вимоги позивача щодо стягнення основного боргу визнав у розмірі 152016,17 грн.

Згідно частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про  задоволення  позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують  прав і  охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача у даній справі, пов'язані із визнанням позовних вимог по основному боргу, не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що позов позивачем в цій частині обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем у сумі 152016,17 грн., вимоги ТОВ „Трейден” м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у вказаній сумі  152016,17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки мало місце прострочення відповідачем виконання своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі статей 216; 217; 230; 231; 232 Господарського кодексу України, статей 610-612; 624; 625 Цивільного кодексу України нарахував та пред'явив до стягнення пеню, передбачену п.5.3 Договору, у сумі 11949,38 грн.

З огляду на вищевказане вбачається, що підлягає стягненню уточнена сума пені у розмірі 11949,38 грн.

Також, було заявлено до стягнення інфляційну складову у сумі 7900,19 грн. згідно уточненого розрахунку позивача на підставі ст. 625 ЦК України.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України та п. 10.5 Договору позивачем була нараховано 5% річних за користування чужими коштами, які згідно уточнень склали 4092,58 грн.

Але вказаний пункт договору передбачає сплату 5% річних за користування необґрунтовано отриманими коштами при розрахунках за продукцію.

Фактично ж відповідач ніяких коштів за вищевказаним Договором від позивача в якості розрахунків не отримував, отримання продукції не можна вважати необгрунтованим, тому як здійснювалося це в рамках договору між сторонами, тобто підстава для застосування вказаного пункту договору до правовідносин сторін в даному випадку відсутня.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.

Таким чином, санкція, що встановлена п. 10.5 Договору не є санкцією за прострочку виконання грошових зобов'язань, не може змінювати процент, що підлягає сплаті відповідачем відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Керуючись ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом було нараховано 3% річних від простроченої суми у розмірі 2455,48 грн., які підлягають стягненню. Також підлягає стягненню інфляційна складова у сумі 7900,19 грн.

Крім того, позивачем надано письмове клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2000,00 грн. Вказані витрати підтверджені належними первісними документами (договором, свідоцтвом про право займатися адвокатською діяльністю, платіжним дорученням).

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України  судові витрати у господарській справі складаються зокрема з оплати послуг адвоката.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 2000,00 грн.  підлягають задоволенню.

Також, позивачем було надано заяву від 09.10.07 р., згідно з якою позивач просить суд повернути 575,49 грн. державного мита як зайво сплаченого.

Однак, суд відмовляє позивачу у поверненні  державного мита у сумі 575,49 грн., тому як позивач заявив первісно суму позову у розмірі 233507,01 грн., з якої згідно  ч.1 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993 р. № 7-93 „Про державне мито” сплачується державне мито у відповідному розмірі.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог майнового характеру підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 44; 49; 82 - 85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ; код ЄДРПОУ 00210602; розрахунковий рахунок 26005301510738 у філії „Відділення Промінвестбанку в м. Краматорськ Донецької області”, МФО 334141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Трейден” (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 27/87; код ЄДРПОУ 31543840; розрахунковий рахунок 26001000002046 у ДФ „Факторіал-Банк”, м. Дніпропетровськ, МФО 307101) суму 174321,22 грн. (а саме: суму основного боргу – 152016,17 грн., інфляційну складову – 7900,19 грн., пеню – 11949,38 грн., 3% річних – 2455,48 грн.), крім того витрати на послуги адвоката у сумі 2000,00 грн., витрати на сплату державного мита у розмірі 1743,21 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 88,09 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 5% річних згідно п. 10.5 договору на суму 1637,10 грн.

У судовому засіданні 11.10.2007 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний судом 15.10.2007 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Богатир К.В.