ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" березня 2022 р. Справа №914/1741/21
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Скрипчук О.С.
суддів Матущака О.І.
Плотніцького Б.Д.
секретар судового засідання В.Б. Лагутін
розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури № 24-800вих-21 від 30.11.2021
на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 (повний текст рішення складено 08.11.2021, суддя Запотічняк О.Д., м. Львів)
у справі № 914/1741/21
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів», м.Львів
про стягнення завищеної вартості виконаних робіт у розмірі 466 190,63 грн,
за участю представників сторін:
прокурор - Букаловська Л.Є. - посвідчення № 057862 від 05.11.2020
від позивачів - Управління майном спільної власності Львівської обласної ради: Гриновець О.Б. - представник згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ; Комунальний заклад Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» - не з`явився;
від відповідача - Докторевич Р.А. - ордер серії ВС № 1112238 від 11.01.2022
ВСТАНОВИВ
Заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» про стягнення завищеної вартості виконаних робіт у розмірі 466 190,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Львівською обласною прокуратурою виявлено факт завищення вартості виконаних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду, утеплення фасаду корпусу №1 КЗ ЛОР «Навчально- реабілітаційний центр «Левеня» по вул. В.Великого, 87 у м. Львові при фактичному використанні теплоізоляційних плит, які не відповідають вимогам проекту та тендерній документації замовника, на загальну суму 466 190, 63 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 у задоволенні позову заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради до ТОВ «Сервіскотломонтаж- Львів» про стягнення з відповідача завищеної вартості робіт в сумі 466 190,63 за договором № 408-к від 29.10.2018 відмовлено. Позов заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» до ТОВ «Сервіскотломонтаж- Львів» про стягнення з відповідача завищеної вартості робіт в сумі 466 190,63 за договором № 408-к від 29.10.2018 залишено без розгляду.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов заявлений прокурором в інтересах комунального закладу, який не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Комунальний заклад Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» - є самостійною юридичною особою, що не перешкоджає йому самостійно звернутися до суду для захисту порушених прав.
Також, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що оскільки Управління майном спільної власності Львівської обласної ради не виступало стороною та не було замовником на виконання робіт чи надання послуг за договором №408-к від 29.10.2018, слід вважати, що відповідачем не було порушено інтересів держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, а тому відмовив у задоволенні позову заступника керівника Львівської обласної прокуратури, заявленого в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради. Крім цього, суд наголосив, що прокурор жодних матеріально-правових вимог спрямованих на захист прав саме Управління майном спільної власності Львівської обласної ради не заявив. Заявлена ним позовна вимога спрямована на захист прав та інтересів Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня».
Не погоджуючись з рішенням суду заступник керівника Львівської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу № 24-800вих-21 від 30.11.2021, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 та прийняти нове рішення про задоволення позову прокуратури.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме, скаржник стверджує, що позовна заява прокуратури була подана на захист інтересів держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня», оскільки протиправне привласнення бюджетних коштів, які виділені саме з обласного бюджету призвело до збитків в розмірі 466 190,63 грн. та порушує економічні інтереси держави.
Апелянт зазначає, що у даних правовідносинах інтереси держави співпадають з інтересами НРЦ «Левеня», яке є бюджетним неприбутковим закладом (п. 1.8. Статуту НРЦ «Левеня») та створене для здобуття дітьми з особливими потребами дошкільної та початкової освіти. Стягнення з відповідача завищеної вартості виконаних робіт саме на рахунки НРЦ «Левеня» надасть можливість використати їх в освітніх цілях в повному обсязі в найкоротші терміни, адже, стягнення коштів на користь органу державної влади, не відповідатиме критеріям «ефективного способу захисту» в суді.
Управління майном спільної власності Львівської обласної ради подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 1 від 04.01.2022, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2021, ухвалити нове рішення, яким задоволити позов прокуратури.
Комунальний заклад Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр» подав заяву б/н від 25.01.2022 (№ 01-04/476/22 від 25.01.2022), в якій зазначив, що не підтримує позовні вимоги та апеляційну скаргу у даній справі.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2018 між КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» та ТОВ «Сервіскотломонтаж- Львів» укладено договір № 408-к на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт, утеплення фасаду корпусу № 1 КЗ ЛОР «Навчально- реабілітаційний центр «Левеня»» по вул. В. Великого, 87а в м. Львів».
Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов`язався власними силами і засобами в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на вказаному об`єкті, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити виконані роботи.
Крім цього, умовами договору передбачено якість будівельних робіт, а саме підрядник повинен замовнику виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовам цього договору, або вимогам, що звичайно ставляться на момент передання їх замовнику (п.2.1 договору). Підрядник надає гарантії на виконані роботи 10 років з дати приймання - передачі виконаних робіт (п.2.2. договору).
Відповідно до вимог п.3.1 договору договірна ціна на момент укладання договору є твердою і становить: 5 996 928 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 999 488 грн.
Вартість робіт по даному договору в межах бюджетного фінансування на 2018 рік становить 1 649 024,44 грн., в т.ч. ПДВ - 274 837,41 грн. (п.3.2 Договору).
Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у випадку зміни обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків (п.3.3 договору).
Відповідно до вимог п.4.1 договору замовник може, на підставі додаткової угоди, перерахувати підряднику аванс для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій виробів і обладнання в розмірі до 30% вартості річного обсягу робіт, що становить 494 707,33 грн. з ПДВ.
Розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи протягом до 30-ти календарних днів після підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, та тільки в межах бюджетних призначень та при умові поступлення коштів на рахунок замовника по даному об`єкту (п.4.3 договору).
Згідно вимог п.4.5 договору у випадку виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участі підрядника скоригувати суму, що підлягає оплаті.
У відповідності до вимог п.5.1-5.2. договору строк (термін) виконання робіт згідно графіку виконання робіт або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Місце виконання робіт - м. Львів, вул. В. Великого, 87а.
Між з сторонами укладено додаткові угоди до договору № 408-к від 29.10.2018, а саме:
- додаткову угоду № 1 від 07.11.2018 - в частині внесення змін в розрахунок договірної ціни;
- додаткову угоду № 2 від 12.11.2018 та додаткову угоду № 3 від 29.10.2018 - в частині перерахування підряднику авансу для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання в розмірі 30 % вартості річного обсягу робіт; додаткову угоду № 4 від 26.12.2018;
- додаткову угоду № 5 від 16.05.2019 - в частині зміни вартості робіт в межах бюджетного фінансування на 2018 рік;
- додаткову угоду № 6 від 05.04.2019 - в частині зміни реквізитів замовника.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору між КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» та ТзОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ - 2в на загальну суму 5 996 928 грн. з ПДВ, зокрема:
1) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2018 року на суму 739 005,60 грн;
2) акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2018 року на суму 466 178,40 грн.;
3) акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2018 року на суму 4 762,80 грн.;
4) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму 215 298 грн.;
5) акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року на суму 2 263 462,80 грн.;
6) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму 797 271,60 грн.;
7)акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму 5558,40 грн.;
8) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму 7158 грн.;
9) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 на суму 1232553,68 грн.;
10) акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 на суму 203 540,68 грн.;
11) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 на суму 17 225,74 грн.;
12) акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 від 26.12.2019 на суму 44912,30 грн.
На підставі згаданих актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ - 2в, КЗ ЛОР «НРЦ «Левеня» здійснило перерахування коштів ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» на загальну суму 5 996 927,90 грн.
Прокурор зазначає, що позивач 2 здійснив перерахунок коштів до ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» на загальну суму 5 996 927,90 грн., в тому числі 1 087 370,08 грн. (з ПДВ) за теплоізоляційні (мінераловатні) плити марки «IZOVAT» густиною 125 кг/м3, технічні характеристики, яких не відповідали тендерній пропозиції, придбані за завищеною вартістю, що відповідно до довідки спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби від 10.02.2021, та висновку економічної експертизи від 03.03.2021 № СЕ-19/103-21/1451 -ЕК, призвело до заподіяння матеріальних збитків в розмірі 466 190,63 грн.
На думку прокуратури, протиправне привласнення бюджетних коштів призвело до збитків в розмірі 466 190,63 грн, порушує економічні інтереси держави. З огляду на те, що уповноваженими органами Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та КЗ ЛОР «НРЦ «Левеня» не здійснено заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся із цим позовом до суду.
Так, судом встановлено, що Листами № 24-357вих21 від 02.06.2021; № 24-358вих-21 від 02.06.2021 заступник керівника Львівської обласної прокуратури повідомив Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунальний заклад Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» про подання прокуратурою на розгляд Господарського суду Львівської області позовної заяви щодо стягнення 466 190,63 грн. завищеної вартості робіт по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду, утеплення фасаду корпусу № 1 КЗ ЛОР «Навчально- реабілітаційний центр «Левеня» по вул. В. Виговського, 87 в м. Львові» у сумі 466190,63 грн.
10.06.2021 заступник керівника Львівської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» про стягнення завищеної вартості виконаних робіт у розмірі 466 190,63 грн.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1). Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2). До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3).
Приписами ч. 3-4 ст. 53 ГПК України передбачено, зокрема, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Звертаючись із цим позовом до суду в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, прокуратура зазначає, що порушуються інтереси територіальної громади Львівської області. Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про виконання робіт № 408-к від 29.10.2018 (який укладений між КЗ ЛОР «НРЦ «Левеня» та ТзОВ «Сервіскотломонтаж- Львів») порушує економічні інтереси держави (внаслідок перерахування бюджетних коштів за мінераловатні плити, всупереч умовам договору було поставлено інші), а управлінням не вжито заходів щодо захисту інтересів держави. Прокурор стверджує, що наведене послугувало підставою звернення прокуратури із цим позовом до суду в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та КЗ ЛОР «Навчально- реабілітаційний центр «Левеня»..
З метою встановлення факту порушення відповідачем інтересів держави саме в особі позивача-1 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 Положення про Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, затв. Рішенням Львівської обласної ради від 23.06.2006 №33, Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (далі - Управління) є органом Львівської обласної ради, що утворюється з метою здійснення повноважень щодо управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Львівської області (далі - спільної власності). Управління як структурний підрозділ Львівської обласної ради є юридичною особою, має самостійний баланс, відокремлене майно, бюджетний та інші рахунки, гербову печатку, необхідні штампи, бланки, може набувати майнові і немайнові права, нести обов`язки, виступати позивачем і відповідачем у суді, господарському, адміністративному, третейському судах.".
Згідно п. 1 ч. 2 Положення, основними завданнями Управління є: - реалізація державної та регіональної політики у сфері управління майном спільної власності, забезпечення надходження коштів в обласний бюджет за рахунок приватизації, надання в оренду майна; - управління майном спільної власності; - здійснення повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна спільної власності; - забезпечення належного утримання в технічно справному стані адміністративних будинків, в яких розміщені обласна рада, облдержадміністрація та їх структурні підрозділи.
У відповідності до п. 1.10 Положення «Про навчально-реабілітаційний центр» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 16.08.2012 № 920 центр є юридичною особою з дня його реєстрації, має рахунки в органах Державної казначейської служби України (для закладів комунальної форми власності) і банках (для закладів приватної форми власності), самостійний баланс, штамп, печатку встановленого зразка, бланки зі своїм найменуванням.
Згідно п. 1.13 Положення «Про навчально-реабілітаційний центр» джерелами фінансування закладу є:- кошти місцевих бюджетів (для закладів комунальної форми власності); кошти засновників через рахунки в установах банків (для закладів приватної форми власності); кошти, отримані за надання платних послуг; благодійні внески юридичних та фізичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавством.
Таким чином, із наведеного вбачається, що фінансування НРЦ може відбувається не лише з місцевого або державного бюджетів, а й з джерел, передбачених у п. 1.13 Положення «Про навчально-реабілітаційний центр».
Як слідує із наявного у матеріалах справи листа Управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 677 від 12.05.2021, Управління не виступало стороною та не було замовником на виконання робіт чи надання послуг за договором № 408-к від 29.10.2018.
З огляду на те, що Управління майном спільної власності Львівської обласної ради не виступало стороною та не було замовником на виконання робіт чи надання послуг за договором №408-к від 29.10.2018, суд вважає, що в даному випадку відповідачем не було порушено інтересів держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, заявленого в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради. Крім цього, суд наголошує, що прокурор жодних матеріально-правових вимог спрямованих на захист прав саме Управління майном спільної власності Львівської обласної ради не заявляв. Заявлена ним вимога в позовній заяві спрямована на захист прав та інтересів Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня». Адже, прокурором у позовній заяві просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» на користь КЗ ЛОР «Навчально- реабілітаційний центр «Левеня» 466 190,63 грн. завищеної вартості робіт по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду, утеплення фасаду корпусу № 1 КЗ ЛОР «Навчально- реабілітаційний центр «Левеня» по вул. В. Виговського, 87 в м. Львові» у сумі 466190,63 грн.
Щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача-2 Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня».
Приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань (абзац 1-3 ч. 3).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію.
Беручи до уваги положення статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2169/20 (постанова від 06.07.2021, опублікована 22.07.2021) дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, підтримавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;
2) у разі відсутності такого органу.
При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
З урахуванням наведеного, оскільки Комунальний заклад Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є суб`єктом владних повноважень, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі КЗ ЛОБ «НЗЦ «Левеня» є неправомірним.
Комунальний заклад Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» є юридичною особою публічного права, права та обов`язки якої набуває з моменту державної реєстрації. НРЦ самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України та власним Статутом, має право від свого імені укладати договори, бути позивачем та відповідачем у судах.
З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
Оскільки судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі в особі Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня», відтак подана позовна заява у частині позовних вимог, заявлених прокуратурою в інтересах держави в особі позивача-2 про стягнення з відповідача завищеної вартості робіт підлягає залишенню без розгляду.
Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні суду.
Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
1. В задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури щодо оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 відмовити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 у справі № 914/1741/21 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 08.04.2022.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Б.Д. Плотніцький
Суддя О.І. Матущак
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2022 |
Оприлюднено | 28.06.2022 |
Номер документу | 103921015 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Скрипчук Оксана Степанівна
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Скрипчук Оксана Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні