Постанова

від 07.03.2023 по справі 914/1741/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2023 р. Справа № 914/1741/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСкрипчук О.С.

суддівМарка Р.І.

Матущака О.І.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури № 24-800 вих-21 від 30.11.2021

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 (повний текст рішення складено 25.11.2021, м. Львів, суддя О.Д. Запотічняк)

у справі № 914/1741/21

за позовом: заступника керівника Львівської обласної прокуратури, м. Львів, в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів та Комунального закладу Львівської обласної ради Навчально-реабілітаційний центр Левеня, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів, м. Львів

про стягнення завищеної вартості виконаних робіт у розмірі 466 190,63 грн.

за участю представників:

від прокуратури Букаловська Л.Є.;

від позивача-1 не з`явився;

від позивача-2 не з`явився;

від відповідача Докторевич Р.А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог рішення та додаткового рішення суду першої інстанції

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунального закладу Львівської обласної ради Навчально-реабілітаційний центр Левеня звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіскотломонтаж-Львів про стягнення завищеної вартості виконаних робіт у розмірі 466 190,63 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 у задоволенні позову Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради до ТОВ Сервіскотломонтаж- Львів про стягнення з відповідача завищеної вартості робіт в сумі 466 190,63 грн. за договором № 408-к від 29.10.2018 відмовлено. Позов Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу Львівської обласної ради Навчально-реабілітаційний центр Левеня до ТзОВ Сервіскотломонтаж-Львів про стягнення з відповідача завищеної вартості робіт в сумі 466 190,63 грн. за договором № 408-к від 29.10.2018 залишено без розгляду.

08 листопада 2021 на адресу місцевого господарського суду надійшло клопотання (Вх. №4516/21) представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 500,00 грн.

Львівська обласна прокуратура надіслала заперечення від 19.11.2021 № 24-776 вих-21 на клопотання відповідача, в яких просила в задоволенні клопотання представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 29 500,00 грн. відмовити.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 року у справі №914/1741/21 (суддя О.Д. Запотічник) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіскотломонтаж-Львів" про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Управління майном спільної власності Львівської обласної ради на користь ТзОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» 14 750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня» на користь ТзОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» 14 750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При прийнятті додаткового рішення суд враховуючи характер спору, об`ємність справи, предметом спору було стягнення 466 190,63 грн., час затрачений на вивчення справи, дана справа розглядалась в порядку загального провадження, було проведено вісім судових засідань, у задоволенні позовних вимог відмовлено та залишено без розгляду. Відтак, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу слід стягнути повністю у розмірі 29 500,00 грн. Оскільки, позовна заява подана прокурором в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня», позивачами у справі є Управління майном спільної власності ЛОР та КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня», відтак у розумінні вимог ч. 2 ст. 126 та п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем у зв`язку з розглядом Господарським судом Львівської області справи № 914/1741/21, покладаються на позивачів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 року у справі №914/1741/21, в якій просить його скасувати. На переконання прокурора подані представником позивача розрахунки щодо вартості послуг на надання професійної правничої допомоги є неспівмірними зі складністю справи. Зокрема, правовідносини, що склалися між сторонами регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, існує певна судова практика. Обсяг доказів, отриманих представником позивача є невеликим. Тому складності щодо процесу доказування чи витребування доказів не виникало. На підтвердження своєї позиції прокурор наводить практику Верховного Суду, згідно якої суд може зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, якщо такі є неспівмірними, за відповідним клопотанням іншої сторони про зменшення таких витрат чи запереченням щодо їх розміру. Крім того, враховуючи, що розподіл витрат на правничу правову допомогу судом здійснено між позивачем-1 - Управлінням майном спільної власності Львівської обласної прокуратури та позивачем-2 - Комунальним закладом Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня», які є бюджетними неприбутковими закладами, беручи до уваги статутну діяльність комунального закладу Львівської обласної ради НРЦ «Левеня», вважає таку суму неспівмірною.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач-1 у письмових поясненнях на апеляційну скаргу підтримує доводи наведені скаржником, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 у справі № 914/1741/21 вважає необґрунтованим та просить його скасувати. При цьому наводить ті самі аргументи, що прокурор у поданій апеляційній скарзі.

Позивач-2 не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою. Стверджує, що під час розгляду в суді першої інстанції питання щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката, ні прокурор, ні позивачі не заявляли про неспіврозмірність витрат на оплату послуг адвоката, не подавали будь-яких доводів і доказів щодо неспіврозмірності таких витрат та клопотань про їх зменшення чи заперечень їх розміру також не подавали. Таким чином, під час розгляду судом першої інстанції питання про стягнення витрат на оплату послуг адвоката ні прокурор, ні позивачі не скористалися правом, передбаченим ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України на заперечення розміру таких витрат. Просить додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 у справі № 914/1741/21 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 у складі колегії суддів: головуючий-суддя Скрипчук О.С., судді: Матущак О.І., Плотніцький Б.Д. зупинено провадження у справі № 914/1741/21 щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 923/199/21. Ухвалою суду від 07.02.2023 провадження у справі № 914/1741/21 за апеляційною скаргою щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 поновлено. Розгляд справи № 914/1741/21 призначено на 07.03.2023 о 12 год. 00 хв.

За розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 40 від 06.03.2023 року проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів у справі № 914/1741/21 у зв`язку із перебуванням у відрядженні судді-члена Плотніцького Б.Д.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 року до складу колегії суддів введено суддю Марка Р.І. замість судді Плотніцького Б.Д.

Розгляд справи розпочато заново у складі колегії суддів: головуючий-суддя Скрипчук О.С., судді: Марко Р.І., Матущак О.І.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи наведені у апеляційній скарзі.

Представник відповідача просив залишити без змін оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивачі не забезпечили явки уповноважених представників в судове засідання, причин неявки не повідомили.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників судового процесу. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників позивачів.

При винесенні постанови суд виходить з таких мотивів:

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Разом з тим, у статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Згідно з положеннями частин 5 - 6 статті 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» представляли адвокати із адвокатського об`єднання «Дефенсус», Докторевич Р.А., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги №23-04/21-1 від 23.04.2021 та ордеру серія ВС №1075321 від 19.07.2021 та Ігнатишин В.І., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги №23-04/21-1 від 23.04.2021 та ордеру серія ВС №1097574 від 18.10.2021.

Як вбачається із укладеного між Адвокатським об`єднанням "Дефенсус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіскотломонтаж-Львів" договору про надання правової допомоги №23-04/21-1С від 23.04.2021, Адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання надавати кваліфіковану правову допомогу.

Розділом 5 договору визначено, що вартість правової допомоги згідно даного договору визначається фактичним обсягом наданих послуг з розрахунку кількості годин, затрачених на надання послуг, та їх вартостей, визначених в п.п. 5.1.1 та 5.1.2 договору.

Так, пунктами 5.1.1 та 5.1.2 договору визначено, що вартість однієї години надання послуг становить 1 000,00 грн. без ПДВ. Та вартість однієї години надання послуг в судових засіданнях становить 1 500,00 грн без ПДВ.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за результатами надання правової допомоги складається акт наданої правової допомоги, що підписується представниками кожної із сторін. Акт наданої правової допомоги є невід`ємною частиною даного договору, фактом надання правової допомоги за даним договором та складається Адвокатським об`єднанням без конкретизованого зазначення складу правової допомоги та їх опису, за кожен звітний місяць, вид чи етап правової допомоги, конкретне правове питання та/або його вид тощо, і подається на підпис Клієнту. Відмова Клієнта від акта не допускається.

04.11.2021 року між ТзОВ "Сервіскотломонтаж-Львів" та АО «Дефенсус» підписано акт наданої правової допомоги №5/1, згідно якого Адвокатське об`єднання «Дефенсус» надало правову допомогу Клієнту згідно договору № 23-04/21-1С про надання правової допомоги від 23 квітня 2021 року. Адвокатом надано наступну правову допомогу: - підготовка відзиву на позовну заяву - 7 000,00 грн.; - підготовка заперечення на відповідь на відзив - 5 000,00 грн.; - підготовка клопотань з процесуальних питань, а саме: клопотань про долучення доказів, про виклик експертів та спеціаліста, про продовження строку для подання заперечень, про закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду 6 000,00 грн; - підготовка письмової промови в дебатах - 4 000,00 грн; - участь в судових засіданнях у справі - 7 500,00 грн. Загальна вартість вказаних послуг склала 29 500,00 грн. Акт підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору про надання правової допомоги та оплати ТзОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» наданих послуг АО «Дефенсус», відповідач частинами перерахував на рахунок Адвокатського об`єднання 29 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями №12798 від 25.08.2021 на суму 7 000,00 грн., №888 від 07.09.2021 на суму 7 000,00 грн., №1168 від 18.10.2021 на суму 7 000,00 грн. та №1314 від 04.11.2021 на суму 8 500,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, в ході розгляду справи судом було проведено вісім судових засідань 20.07.2021, 26.08.2021, 14.09.2021, 21.09.2021, 28.09.2021, 19.10.2021, 26.10.2021 та 03.11.2021 в яких брали участь адвокати Докторевич Р. А. та Ігнатишин В.І., як представники відповідача, що підтверджується протоколами судового засідання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2021 Львівською обласною прокуратурою подано заперечення на клопотання відповідача про розподіл судових витрат. В запереченні прокурор зазначив, що заява відповідача є безпідставною, поданою при недотриманні норм процесуального права, оскільки представником відповідача під час виступу у судових дебатах 03.11.2021 не було зроблено жодної заяви, в тому числі усної чи письмової, щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, а відповідна заява надійшла на адресу суду лише 08.11.2021 - після виходу суду з нарадчої кімнати та прийняття рішення у справі №914/1741/21. Відтак, просив в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Водночас, клопотання прокурора про відмову у задоволенні витрат на правову допомогу, у зв`язку із незаявленням представником відповідача про такі витрати, спростовується матеріалами даної справи, а саме поданою через канцелярію Господарського суду Львівської області 03.11.2021 промовою у судових дебатах, в якій зазначено таку вимогу, також у відзиві на позовну заяву було передбачено відповідачем орієнтовний розрахунок понесених судових витрат.

Разом з тим, під час розгляду в суді першої інстанції питання щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката, ні прокурор, ні позивачі не заявляли про неспіврозмірність витрат на оплату послуг адвоката, не подавали будь-яких доводів і доказів щодо неспіврозмірності таких витрат та клопотань про їх зменшення чи заперечень їх розміру також не подавали. Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, позивачі- 1,-2 та прокурор не надали.

Таким чином, під час розгляду судом першої інстанції питання про стягнення витрат на оплату послуг адвоката ні прокурор, ні позивачі не скористалися правом, передбаченим ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України на заперечення розміру таких витрат.

Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи з наведеного принципу господарського судочинства, не скориставшись правом на заперечення розміру судових витрати та подання клопотання про їх зменшення, не навівши доводів та доказів неспіврозмірності судових витрат, прокурор та позивачі несуть усі ризики пов`язані із невчиненням ними зазначених процесуальних дій, що в даному випадку виражається у стягненні судом витрат на оплату послуг адвоката у розмірі заявленому відповідачем.

Місцевий господарський суд враховуючи складність позову, об`ємність справи, предметом спору було стягнення 466 190,63 грн., час затрачений на вивчення справи, дана справа розглядалась в порядку загального провадження, було проведено вісім судових засідань, у задоволенні позовних вимог відмовлено та залишено без розгляду, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи те, чи були вони фактично понесені стороною, дійшов підставного та обґрунтованого висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу слід задоволити повністю у розмірі 29 500,00 грн.

Водночас, при прийнятті додаткового рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи № 914/1741/21 слід покласти на позивачів, оскільки позовна заява подана прокурором в інтересах держави в особі Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня», тому позивачами у справі є Управління майном спільної власності ЛОР та КЗ ЛОР «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня».

Згідно правової позиції викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 справа № 923/199/21 положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Враховуючи наведене, витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи № 914/1741/21 в розмірі 29 500,00 грн. слід покласти на Львівську обласну прокуратуру

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи усе вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 у справі № 914/1741/21 в порядку пункту 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 126, 129, 197, 244, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури № 24-

800 вих-21 від 30.11.2021 задоволити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2021 у справі №914/1741/21 скасувати. Прийняти нове рішення.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіскотломонтаж-Львів" про ухвалення додаткового рішення задоволити.

4. Стягнути з Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17-19, ЄДРПОУ 02910031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» (79044, м. Львів, вул. Природна, 56/20, код ЄДРПОУ 37801512) 29 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяО.С. Скрипчук

Суддя Р.І. Марко

СуддяО.І. Матущак