Ухвала

від 08.04.2022 по справі 456/3575/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/3575/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/264/22 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2022 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, в режимі відеоконференції з ДУ «Львівська УВП №19» апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 березня 2022 року у кримінальному провадженні № 12017140130001940 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст.307 КК України, щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

за участю:

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

встановила:

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.03.2022 року у кримінальному провадженні № 12017140130001940, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на60 днів, тобто до 20.05.2022 року включно.

Клопотання захисника ОСОБА_7 , про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання пов`язане з введенням в Україні воєнного стану та оголошенням мобілізації, а також з врахуванням того, що ОСОБА_6 є учасником бойових дій та добровольцем, який має фах водія електрика відділення центру зв`язку польового вузла зв`язку. Через це ним, як захисником обвинуваченого, було 28.02.2022 подано клопотання в суд першої інстанції про зміну запобіжного заходу. На запит суду надійшла відповідь з територіального центру комплектування та соціальної підтримки МО України щодо можливості звільнення осіб з під варти у разі необхідності призову особи для виконання ним обов`язку у лавах ЗС України.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою та задовольнити клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на особисте зобов`язання з встановленням обвинуваченому наступних обов`язків:

-Повідомляти суду про зміну місця свого перебування;

- у разі перебування у м. Стрий у розпорядженні військової частини прибувати за кожною вимогою до суду або повідомляти суд про неможливість явки;

- у разі вибуття з м. Стрий у розпорядження військової частини повідомити про це суд та повідомити суд про повернення у м. Стрий.

Апелянт вважає ухвалу суду необґрунтованою через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду викладених в ухвалі фактичним обставинам кримінального провадження, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Апелянт покликається, що слухання справи неодноразово переносилися лише через неявку в мирний час працівників поліції, як свідків. Крім того прокурор надав суду лист з поліції, що працівники поліції зможуть прибути в суд для допиту після закінчення воєнного стану. Тобто прокурор просить продовжувати ОСОБА_6 , який утримується під вартою 4 роки 7 місяців, строк тримання під вартою на весь час воєнного стану, оскільки не зможе забезпечити явку свідків, на яких ОСОБА_6 ніяк вплинути не зможе. Такі дії прокурора суперечать висновкам викладеним у п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 та іншим рішенням.

Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу, про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тим, що при вирішенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому, з моменту обрання Верховним Судом обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою й залишенням такого Львівським апеляційним судом, надалі не змінилися обставини, які стали підставою для обрання ОСОБА_6 зазначеного запобіжного заходу, як і не змінилася обстановка, котра дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід. Одночасно судом не встановлено підстав для зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу, так як підстави та ризики, згідно котрих йому обирався та у подальшому продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час не відпали. Щодо того, що ОСОБА_6 є учасником бойових дій та водієм-електриком відділення центру зв`язку польового вузла зв`язку й, відповідно, може бути призваний та відправлений у війська згідно існуючого в Україні правового режиму воєнного стану та мобілізаційного плану, а також, по-можливості, бути задіяний у бойових діях, то така обставина, виходячи з відсутності відповідного підтвердження про призов та погодження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , на переконання суду, не може бути підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м`який. При цьому було враховано особу обвинуваченого ОСОБА_6 та тяжкість інкримінованого йому діяння.

Процесуальний прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції та заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності мотивуючи наявністю карантинних обмежень на території України зокрема і у Львівській області та введенню на території України военного стану, а також участі в іншому судовому процесі. Крім того прокурор заперечив апеляційні вимоги захисника обвинуваченого через безпідставність зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідача, думку захисника адвоката ОСОБА_7 , підтриману обвинуваченим ОСОБА_6 , про задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали контрольного провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з вимогами ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання колегії суддів, колегія суддів суду першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 дотрималася вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Суд при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та такі не зменшились, з врахуванням злочину, інкримінованого ОСОБА_6 та даних про особу обвинуваченого, є підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Адвокат ОСОБА_7 у суд першої інстанції подав клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання у зв`язку із введенням на території України военного стану, з врахуванням того, що ОСОБА_6 є учасником бойових дій та бажає захищати Батьківщину, а також з врахуванням змін внесених до КПК України щодо можливості зміни запобіжного заходу.

Прокурор у кримінальному провадженні Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Згідно наявних у суду першої інстанції матеріалів кримінальної справи, 16.03.2021 року постановою Верховного Суду задоволено частково касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , скасовано ухвалу Львівського апеляційного суду від 01.10.2020 року щодо ОСОБА_6 і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб. Підставою для обрання Верховним Судом засудженому ОСОБА_6 саме такого запобіжного заходу послужило недопущення ризику переховування останнього від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання за вчинені тяжкі злочини, виходячи з конкретних досліджених обставин цього кримінального провадження, а також тяжкість пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення та наявні у матеріалах справи дані про його особу. Окрім цього, при обранні вказаного запобіжного заходу Верховним Судом забезпечено виконання ОСОБА_6 відповідних процесуальних обов`язків, визначених КПК України. 29.07.2021 року ухвалою Львівського апеляційного суду задоволено частково апеляційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , скасовано вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.11.2018 року щодо ОСОБА_6 і призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишено до проведення підготовчого судового засідання у суді першої інстанції, але не пізніше, ніж на шістдесят діб. Львівський апеляційний суд при цьому вказав, що не відпали та не зменшилися ризики, котрі були підставою для обрання й у подальшому продовження обвинуваченому строку дії цього запобіжного заходу. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.09.2021 року при новому розгляді цього кримінального провадження продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на строк шістдесят діб, котрий спливає 08.11.2021 року.

Ухвалами Стрийського міськрайонного суду у Львівській області від 04.11.2021, 21.12.2021,08.02.2022 було продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду у Львівській області від 23.03.2022 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання та задоволено клопотання прокурор про продовження строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, а саме до 20.05.2022.

У питанні вирішення клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд першої інстанції керувався тим, що з моменту обрання Верховним Судом ОСОБА_6 запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою й залишенням такого Львівським апеляційним судом, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання ОСОБА_6 зазначеного запобіжного заходу. Також не змінилася й обстановка, котра дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити більш м`який запобіжний захід.Ризики, згідно котрих обвинуваченому обирався, а у подальшому продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час не змінилися та не зникли.

Відтак апеляційні вимоги зазначені захисником обвинуваченого в апеляційній скарзі були предметом розгляду справи в суді першої інстанції. Доводи апелянта про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про відсутність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними.

Як в судовому засіданні суду першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Що стосується апеляційних вимог захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, то таке було предметом розгляду в суді першої інстанції та підставно було відмовлено у задоволені такого клопотання.

До такого висновку дійшла і колегія суддів суду апеляційної інстанції з врахуванням змін внесених до КПК України.

Так у відповідності до Закону України «Про внесення змін до КПК України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» № 2125-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 22.03.2022 розділ ІХ-1 доповнено статтею 616 в якій, у відповідності до ч.1 передбачено, що у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих,які підозрюютьсяу вчиненнізлочинів, передбачених статтями : 115, 146-147,152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433,437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні злочину, за ч.2 ст.307 КК України, відповідно він не має право на звернення до прокурора з клопотання про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

З врахуванням зазначеного вище колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника обвинуваченого не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 березня 2022 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк тримання під вартою на 60 днів до 20.05.2022 включно - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: