УХВАЛА
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 280/5526/20
адміністративне провадження № К/990/7215/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, яка є правонаступником Новодніпровської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022 в адміністративній справі №280/5526/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Племзавод Степной до відповідача Новодніпровської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, яка є правонаступником Новодніпровської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022 в адміністративній справі №280/5526/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд бере до уваги таке.
Верховний Суд зазначає, що за змістом частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що у скарзі не зазначені підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
У касаційній скарзі заявник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 Кодексу), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були нам застосовані.
Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.
Разом з тим, огрунтування касаційної скарги зводиться з незгодою з судовими рішеннями та допущеними, на думку відповідача, порушення норм процесуального права при поданні позову та відкриття провадження у справі.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Керуючись положеннями статті 248 та приписами пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, яка є правонаступником Новодніпровської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022 в адміністративній справі №280/5526/20 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити заявнику, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя А.Ю. Бучик
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 103945784 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бучик А.Ю.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сацький Роман Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні