Рішення

від 19.01.2021 по справі 280/5526/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 січня 2021 року 10 год. 36 хв.Справа № 280/5526/20 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянникової О.А. та сторін

від позивача: адвокат Безрукова С.О.

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Племзавод Степной

до - Новодніпровської сільської ради Кам`янсько - Дніпровського району Запорізької області

про визнання протиправним та скасування рвшення від 02.10.2019 №5, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Сільськогосподарського підприємства ПрАТ Племзавод Степной (далі - позивач) до Нововодянської сільської ради Кам`янсько - Дніпровського району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання Генерального директора позивача від 18.04.2019 №149 та від 31.07.2019 №308 відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ;

- визнати протиправним та скасувати рішення сесії відповідача від 02.10.2019 №5;

- зобов`язати відповідача розглянути на черговій сесії клопотання генерального директора позивача від 18.04.2019 №149 та від 31.07.2019 №308 про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 30.0000 га колективної власності в натурі (на місцевості) з подальшим укладенням договору.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Генеральний директор ПрАТ Племзавод Степной в 2019 році та повторно наприкiнцi липня 2019 року звернувся до Новоднiпровськоi сiльськоi ради Кам`янсько - Дніпровського району Запорiзькоi областi з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технiчноi документацii щодо встановлення меж земельно ділянки орiєнтовною площею 30,000 га колективноi власностi в натурі ( на мiсцевостi) з подальшим укладенням договору оренди.

Однак, на вищевказанi клопотання Новоднiпровською сiльською радою Кам`янсько - Днiпровського району Запорiзької областi жодної вiдповiдi не надано.

Окрім вказаного, встановлено, що земельна дiлянка, зазначена у клопотаннях Генерального директора ПрАТ Племзавод Степноий , надана в оренду iншiй особi на пiдставi рiшення cecii Новоднiпровськоi сільської ради Кам`янсько - Днiпровського району Запорiзькоi областi вiд 02.10.2019 №5.

Позивач вважає що в даному випадку вiдповiдач не здiйснив розгляд клопотань позивача та не надав вiдповiдь, тобто не вчинив дiй, здiйснення яких покладено на нього в силу вимог чинного законодавства. Отже, в даному випадку мала мiсце бездiяльнiсть з боку вiдповiдача. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 18.08.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

У встановлений ухвалою строк, позивачем надано позовну заяву, яка відповідає вимогам статей 160,161 КАС України.

Ухвалою суду від 02.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2020.

02 вересня 2020 р. ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17 вересня 2020 року о/об 11 год. 00 хв.

17 вересня 2020 р. усною ухвалою, яка занесена до протоколу підготовчого засідання продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 25 листопада 2020 р. об 15 год. 00 хв.

25 листопада 2020 року ухвалою суду поновлено строк звернення до суду. Ухвалою від 25.11.2020 суд відмовив в задоволенні клопотання Новодніпровськаої сільської ради Кам`янсько- Дніпровського району Запорізької області про залишення позовної заяви без розгляду.

Усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.12.2021.

Ухвалою суду від 24.12.2020 відкладено розгляд адміністративної справи та призначено судове засідання на 19 січня 2021 року.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. У судовому засіданні представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 1 до суду не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Генеральний директор ПрАТ Племзавод Степной в 2019 році та повторно наприкiнцi липня 2019 року звернувся до Новоднiпровськоi сiльськоi ради Кам`янсько- Дніпровського району Запорiзькоi областi з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технiчноi документацii щодо встановлення меж земельно ділянки орiєнтовною площею 30,000 га колективноi власностi в натурі (на мiсцевостi) з подальшим укладенням договору оренди.

Зазначені клопотання Позивача отриманi Новоднiпровськоi сiльськоi ради Кам`янсько - Дніпровського району Запорiзької областi 18.04.2019 та 31.07.2019 вiдповiдно, про що свiдчать вхiднi штампи сiльськоi Ради.

Однак, на вищевказанi клопотання Новоднiпровською сiльською радою Кам`янсько - Днiпровського району Запорiзької областi жодної вiдповiдi не надано.

Окрім вказаного, встановлено, що земельна дiлянка, зазначена у клопотаннях Генерального директора ПрАТ Племзавод Степной , надана в оренду iншiй особi на пiдставi рiшення сорок другої ceciї сьомого скликання Новоднiпровськоi сільської ради Кам`янсько - Днiпровського району Запорiзькоi областi вiд 02.10.2019 №5.

Позивач, вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність під час розгляду їхніх заяв, звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон України Про місцеве самоврядування в Україні) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 вказаного закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закон України Про місцеве самоврядування в Україні).

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі Земельний кодекс України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Вказані норми кореспондуються із частиною 1 статті 122 Земельного Кодексу України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Вiдповiдно до частин 2-3 ст. 12З Земельного кодексу Украiни особа, зацiкавлена в одержанi у користування земельноi дiлянки та земель державноi або комунальноi власностi за проектом землеустрою щодо їх вiдведення, звертасться з клопотанням про надання дозволу на його розробку до вiдповiдного органу виконавчоi влади або органу виконавчоi влади або органу мiсцевого самоврядування, якi відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власнiсть або користування такі земельнi дiлянки.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Разом з цим, приписами п. 2l Перехiдних положень Земельного кодексу України встановлено, що з дня набрання чинностi Законом Украiни Про внесення змiн до деяких законодавчих актів Украiни щодо вирiшення питання колективноi власностi на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сiльськогосподарського призначення, запобiгання рейдерства та стимулювання зрошення в Україні землi колективних сiльськогосподарських пiдприємств, що припиненi (крім земельних дiлянок, якi на день набрання чинностi зазначеним Законом перебували у приватнiй власностi), вважаються власнiстю територiальних громад, на територii яких вони розташованi. Зазначений закон е пiдставою для державноi реестрацii права комунальноi власностi на земельнi дiлянки, сформованi за рахунок земель, якi в силу зазначеного закону переходять до комунальної власностi.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 13 Про порядок видiлення в натурі (на мiсцевостi) земельних дiлянок власникам земельних часток (паiв) нероздiленою земельною дiлянкою е земельна дiлянка, яка вiдповiдно до проекту землеустрою щодо органiзацii територiї земельних часток (паiв) увiйшла до площi земель, що пiдлягають розподiлу, Але вiдповiдно до протоколу про розподiл земельних дiлянок не була видiлена власнику земельної частки (паю).

Згiдно iз ч.1 ст. 13 Закону Украiни Про порядок видiлення в натурі (на мiсцевостi) земельних дiлянок власникам земельних часток (паiв) нероздiленi земельнi дiлянки, невитребуванi частки (паi) пiсля формування ix у земельнi дiлянки за рiшенням вiдповiдноi сiльськоiо селищноiо мiськоi ради можуть передаватися в оренду для використання за цiльовим призначенням на строк до дня державноi peєстрації права власностi на таку земельну дiлянку, про що зазначаеться у договорi оренди земельної дiлянки, а власники земельних часток (паiв) чи ix спадкоемцi, якi не взяли участi у розподiлi земельних дiлянок, повiдомляеться про результати проведеного розподiлу земельних дiлянок у письмовiи? формi

Отже, правовiдносини щодо передачi в оренду земельних дiлянок, у тому числi iз земель колективноi власностю реryлюїться Земельним кодексом України, Законами України Про порядок видiлення в натурі (на мiсцевостi) земельних дiлянок власникам земельних часток (паiв) , Законом україни Про оренду землі .

Вiдповiдно до ч.ч. 1-3 ст.116 Земельного кодексу Украiни громадяни та юридичнi особи набувають права власностi та права користування земельними дiлянками iз земель державноi або комун,шьноi власностi за рiшенням органiв виконавчоi влади або органiв мiсцевого самоврядування в межах ix повноважень цим Кодексом або за результатами аукцiону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здiйснюється шляхом передачi земельних дiлянок у власнiсть або надання ix у користування.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Статтею 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачені такі повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку,

Статтею 19 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Статтею 49-1 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються з метою формування земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), а також земельних ділянок, що передаються з колективної у комунальну власність.

Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Відповідно до частини 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Аналіз цих законодавчих норм свідчить, що органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) із земель колективної власності КПС чи за рахунок земель запасу чи резервного фонду комунальної власності.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи,позивач у квітні та липні 2020 року звернувся до відповідача із заявами, у яких просив надати йому, дозвол на розроблення документації із землеустрою з метою одержання земельної частки в натурі (на місцевості).

Проте вказані заяви не розглядалися Новодніпровською сільською радою на її пленарному засіданні.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 у справі № П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач як представницький орган місцевого самоврядування, допустив протиправну бездіяльність, оскільки за заявами позивача про надання дозволів на виконання відповідних робіт із землеустрою у встановлений строк та спосіб не вчинив владні управлінські дії та не прийняв рішення, передбачені норманами законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про землеустрій", "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" про надання таких дозволів або про відмову у їх наданні. Внаслідок цього відповідач порушив права позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявами у строк та спосіб, установлений законом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Водночас суд, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, дійшов до висновку, що порушені права позивачів мають бути відновлені шляхом зобов`язання відповідача розглянути подані позивачами заяви на пленарному засіданні Новодніпровської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області та прийняти відповідні рішення.

Що стосується вимоги Позивача - визнати протиправним та скасувати рішення сесії відповідача від 02.10.2019 №5, суд зазначає, що Відповідач перебуваючи у статусі суб`єкта владних повноважень не надав суду пояснень, на підставі яких було прийнято зазначене рішення, не надав суду доказів щодо дотримання процедури прийняття зазначенного рішення згідно з Законом україни Про місцеве самоврядування та регламенту Новодніпровської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області.

За таких умов, суд наголошує, що в адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (стаття 77 КАС України), який зобов`язаний у порядку визначеної процесуальним законом судової процедури довести суду їх правомірність.

Такий законодавчий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" ЄСПЛ визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Отже, адміністративне судочинство - це специфічний вид судочинства, де твердження особи про порушення прав вважаються правомірними, поки владний суб`єкт не доведе перед судом протилежне.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов`язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову

Відповідач не надав суду відзив на позовні вимоги, що розцінюється судом як визнання відповідачем позовних вимог.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог (ч. 4 ст. 189 КАС України).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) N 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача з відповідача судовий збір в розмірі 6306,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Племзавод Степной (71333, Запорізька область, Кам`янсько - Дніпровський район, с. Заповітне, вул. Цертральна, код ЄДРПОУ 00849184) до Новодніпровської сільської ради Кам`янсько - Дніпровського району Запорізької області (71331, Запорізька область, Камянсько - Дніпровський район, с. Новодніпровка, вул. Центральна, буд. 12, код ЄДРПОУ 24906691) про визнання протиправним та скасування рішення від 02.10.2019 №5, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Новодніпровської сільської ради Кам`янсько - Дніпровського району Запорізької області щодо не розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства Племзавод Степной від 18.04.2019 №149 та від 31.07.2019 №308.

Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Новодніпровської сільської ради Кам`янсько - Дніпровського району Запорізької області від 02.10.2019 №5.

Зобов`язати Новодніпровську сільську раду Кам`янсько - Дніпровського району Запорізької області (71331, Запорізька область, Камянсько - Дніпровський район, с. Новодніпровка, вул. Центральна, буд. 12, код ЄДРПОУ 24906691) розглянути на черговій сесії клопотання Приватного акціонерного товариства Племзавод Степной (71333, Запорізька область, Кам`янсько - Дніпровський район, с. Заповітне, вул. Цертральна, код ЄДРПОУ 00849184) від 18.04.2019 №149 та від 31.07.2019 №308 про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 30,0000 га колективної власності в натурі (на місцевості) з подальшим укладенням договору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новодніпровської сільської ради Кам`янсько - Дніпровського району Запорізької області (71331, Запорізька область, Камянсько - Дніпровський район, с. Новодніпровка, вул. Центральна, буд. 12, код ЄДРПОУ 24906691) на користь Приватного акціонерного товариства Племзавод Степной (71333, Запорізька область, Кам`янсько - Дніпровський район, с. Заповітне, вул. Цертральна, код ЄДРПОУ 00849184) судовий збір у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 22.01.2021.

Суддя Р.В. Сацький