Ухвала

від 14.04.2022 по справі 691/686/21

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/686/21

Провадження № 1-кс/691/16/22

УХВАЛА

14 квітня 2022 рокум. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2022 року у провадження судді ОСОБА_1 , надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 .

В обґрунтування своєї заяви, захисник посилався на те, що суддя ОСОБА_7 є головуючою в кримінальному провадженні № 12020250110000296 від 10.09.2020 року з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України, яке 09.07.2021 року надійшло до Городищенського районного суду Черкаської області.

У провадженні судді ОСОБА_7 на розгляді перебувала цивільна справа № 691/1090/20 за позовною заявою ОСОБА_5 до Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Мліївської сільської ради про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу. Під час судового розгляду встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора Старосільського ліцею Мліївської сільської ради, отримував від працівників закладу листки непрацездатності, не передавав їх до бухгалтерії з метою обліку, при заповненні табелів обліку робочого часу працівників на робочому місці. Ці дії ОСОБА_5 Відділ освіти, культури та спорту виконавчого комітету Мліївської сільської ради розцінив як одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, та 09.09.2020 року звернулися до правоохоронних органів про вчинення злочину за ч. 1 ст. 366 КК України. Вказані обставини слугували підставою для внесення відомостей до ЄРДР 10.09.2020року за №12020250110000296. У даному кримінальному провадженні 07.07.2020 року затверджено обвинувальний акт, згідно якого ОСОБА_5 обвинувачується у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм становищем, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, та у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. 23.12.2021 року суддею ОСОБА_7 заявлено самовідвід на підставі п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, так, як суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 24.12.2021 року заяву про відвід судді ОСОБА_7 у справі № 691/1090/20 задоволено, а цивільну справу передано до канцелярії Городищенського районного суду Черкаської області для виконання вимог ст. 33 ЦПК України. Також суддя ОСОБА_7 була головуючою суддею при розгляді справи № 691/285/20 відповідно якої розглядались матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. 28.10.2021 року суддею ОСОБА_7 була винесена постанова по даній справі, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП. В подальшому ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26.02.2021 року постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 28.10.2021 року, було скасовано та закрито провадження по справі на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП , в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. З урахуванням того, що суддю ОСОБА_7 було відведено від розгляду цивільної справи № 691/1090/20 та адміністративної справи, у неї як у судді сформувалась певна думка щодо правомірності дій ОСОБА_5 , який на сьогоднішній день є обвинуваченим в кримінальному провадженні, яке, надійшло до її провадження. ОСОБА_5 та захисник вважає, що розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 з урахуванням наведених вище обставин, викликає об`єктивні побоювання щодо безсторонності судді ОСОБА_7 , а також особисті переконання, під час вирішення судової справи № 691/686/21, що ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість судді ОСОБА_7 .

Головним аргументом є те, що суддя ОСОБА_7 у цивільній справі № 691/1090/20 сама зазначила про обставини, через які вона не може розглядати справу та заявила про самовідвід, а тому враховуючи вище викладені обставини вважає, що здійснювати розгляд справи № 691/686/21 ОСОБА_7 не може. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що важливим питанням є довіра, які суди повинні вселяти у громадськість в демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового процесу, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен бути відведений.

Посилаючись на вищенаведене та низку рішень Європейського суду з прав людини, просив відвести суддю ОСОБА_7 від розгляду справи № 691/686/21 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України, задоволивши його заяву.

До своєї заяви захисник додав копію ухвали Городищенського районного суду Черкаської області у справі № 691/1090/21 від 24.12.2021 року, копію постанови Городищенського районного суду Черкаської області від 28.10.2020 року, копію ухвали Черкаського апеляційного суду від 26.02.2021 року.

В судовому засіданні представник потерпілого заперечував щодо задоволення заяви, оскільки, на його думку сторона захисту в такий спосіб затягує розгляд кримінального провадження з метою уникнення обвинуваченим покарання. Підстав передбачених законом для відводу судді не вбачає.

В судовому засіданні прокурор заперечив щодо поданої заяви захисником ОСОБА_6 , посилаючись на те, що він погоджується з думкою представника потерпілого в частині затягування стороною захисту кримінального процесу, зазначивши, що сторона захисту вже заявляла відвід судді ОСОБА_7 , у задоволенні якого було відмовлено. Щодо поєднаних одними й тими ж обставинами справи про адміністративне правопорушення, цивільної справи та даного кримінального провадження, то прокурор зазначив, що справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , за вчинення корупційного адміністративного правопорушення, за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП не пов`язана з даним кримінальним провадженням, а в цивільній справі в якій суддя ОСОБА_7 заявила самовідвід та задоволила його, остання не ухвалювала рішення по суті спору, а тому щодо визначеності судді відносно спірних правовідносин та відповідно щодо обставин притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності підстав робити висновки немає.

В судове засідання, будучи належним чином повідомленими, суддя ОСОБА_7 , обвинувачений та його захисник не з`явилися, причин своєї неявки суду не повідомили.

Вислухавши представника потерпілого, прокурора, які заперечували щодо задоволення відводу, вивчивши заяву та додатки до неї, враховуючи належне повідомлення учасників процесу, вважаю наступне.

Відповідно до ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування так і під час судового провадження. Заяви провідвід підчас судовогопровадження подаютьсядо початкусудового розгляду.Подання заявипро відвідпісля початкусудового розглядудопускається лишеу випадках,якщо підставадля відводустала відомапісля початкусудового розгляду. Відвід повинен бути вмотивований.

Згідно вимог ст. 75 КПК України, суддя не може брати участі у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи, а також у випадках, передбачених ст. 76 КПК України, щодо недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватись правил суддівської етики. Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли своє відображення в статті 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Також ЄСПЛ звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Водночас у приписах Бангалорськихпринципів поведінкисуддів від19.05.2006року (СхваленихРезолюцією Економічноїта СоціальноїРади ООНвід 27.07.2006року №2006/23) вказано, що об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. У пункті 20 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.

У справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява № 4785/02, рішення від 10.12.2009, п. 69-71) Європейський суд, констатуючи порушення вимог п.1 ст.6 Конвенції, зазначив, що застосовуючи об`єктивний критерій неупередженості судді, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності.

Згідно поданої захисником заяви про відвід судді ОСОБА_7 , та встановлено у судовому засіданні, обвинувальний акту кримінальномупровадженні №12020250110000296 від 10.09.2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених зач.2ст.191КК України,ч.1ст.366КК Україниперебуває у провадженні судді ОСОБА_7 з липня 2021 року.

Також, у провадженні судді ОСОБА_7 на розгляді перебувала цивільна справа № 691/1090/20 за позовною заявою ОСОБА_5 до Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Мліївської сільської ради про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.

23.12.2021року суддею ОСОБА_7 заявлено самовідвідна підставіп.5ч.1ст.36ЦПК України,так,як суддяне можерозглядати справуі підлягаєвідводу(самовідводу),якщо єобставини,що викликаютьсумніви унеупередженості абооб`єктивності судді.Ухвалою Городищенськогорайонного судуЧеркаської областівід 24.12.2021року заявупро відвідсудді ОСОБА_7 у справі№ 691/1090/20задоволено,а цивільнусправу переданодо канцеляріїГородищенського районногосуду Черкаськоїобласті длявиконання вимогст.33ЦПК України.Ухвалою Городищенськогорайонного судуЧеркаської областівід 24.12.2021року суддя ОСОБА_7 приймаючи рішенняпо заявленомусамовідводу врахувала,те,що учасникомпо справівже висловленонедовіру судді,а отжесторонній спостерігач може об`єктивно сумніватися і в неупередженості, та дані обставини можуть вплинути на громадську думку щодо результату розгляду справи, що може висвітлити суд в необ`єктивному ракурсі, та з метою запобігання у подальшому нарікань на необ`єктивність та упередженість судді, уникнення потенційних сумнівів в об`єктивності, неупередженості та законності прийнятого рішення в цивільній справі, було задоволено заявлений самовідвід.

З огляду на вищевикладене, враховуючи норми діючого національного законодавства, приписи Бангалорських принципів поведінки суддів, практику Європейського суду, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, та те, що в цивільній справі № 691/1090/20 за позовною заявою ОСОБА_5 до Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Мліївської сільської ради про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу суддею ОСОБА_7 рішення по суті не ухвалювалось, а тому ствердження сторони захисту про те, що суддя уже визначилася з думкою щодо спірних правовідносин у згаданій цивільній справі та як наслідок у неї вже склалася думка і в кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених зач.2ст.191КК України,ч.1ст.366КК Україниніяким чиномне підтверджене,а такожберучи доуваги,що вищезгаданасправа проадміністративне правопорушенняніякого відношенняне маєдо даногокримінального провадженнята тещо судовірішення ухваленів іншихпровадженнях неможуть бутипідставою длявідводу судді, суд приходить до переконання, що обставини, наведені стороною захисту не можуть бути підставою для відводу головуючого судді в кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_5 , а тому заява адвоката ОСОБА_6 до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 76, 80, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду справи № 691/686/21 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1