Ухвала

від 07.04.2022 по справі 2-128/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 2-128/11

провадження № 61-2842ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу адвоката Гірника Володимира Миколайовича як представника ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову приватного виконавця та заявою про заміну сторони правонаступником,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою та заявою, в яких просила поновити строк на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. про закінчення виконавчого провадження ВП № 56284238 від 20 грудня 2019 року та визнати незаконною і скасувати вказану постанову; замінити у справі № 2-128/11 позивача ОСОБА_3 її правонаступником (спадкоємцем) ОСОБА_2 .

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року у справі № 2-128/11 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні земельними ділянками на АДРЕСА_1 шляхом демонтажу частини цегляної огорожі земельної ділянки № НОМЕР_1 а на вказаній вулиці зі сторони земель філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» для забезпечення ОСОБА_3 заїзду зі сторони вул. Петлюри шириною не менше 3,5 м та радіусом повороту 6 м. Рішення набрало законної сили 16 січня 2018 року. На виконання рішення, судом видано виконавчий лист, на підставі якого 26 квітня 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць A. A. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56284238. Проте, позивач у даній справі та мама ОСОБА_2 - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видано свідоцтва, складається із земельної ділянки загальною площею 0,1460 га, кадастровий номер 4611200000:05:050:0001, яка розташована на АДРЕСА_2 , призначена для ведення особистого селянського господарства, та земельної ділянки загальною площею 0,0495 га, кадастровий номер 4611200000:05:050:0002, яка розташована на АДРЕСА_2 , призначена для обслуговування житлового будинку. ОСОБА_2 дізнавшись про наявність вищевказаного судового рішення та відкритого виконавчого провадження, звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у порядку статті 442 ЦПК України. Однак, 24 травня 2021 року ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі № 2-128/11 у задоволенні заяви було відмовлено з тих підстав, що постановами приватного виконавця Пиця A. A. від 20 грудня 2019 року про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-128/11 28 лютого 2018 року закінчено у зв`язку зі смертю стягувача. У вказаній ухвалі суд посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 де вказано, що заміна сторони виконавчого провадження у порядку статті 442 ЦПК України може бути здійснена лише до відкриття або під час відкритого виконавчого провадження, а після закінчення виконавчого провадження така заміна є неможливою. Після закінчення виконавчого провадження можливою є лише заміна сторони у справі в порядку статті 55 ЦПК України. Про вказану постанову приватного виконавця Пиця A. A. від 20 грудня 2019 року про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_2 відомо не було, а тому вона зверталася до суду саме із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у порядку статті 442 ЦПК України. Дізнавшись з ухвали від 24 травня 2021 року, яка надійшла на її адресу 07 червня 2021 року, про постанову приватного виконавця Пиця A. A. від 20 грудня 2019 року, ОСОБА_2 звернулася до суду в порядку статті 55 ЦПК України про заміну позивача у справі № 2-128/11 та одночасно оскаржила постанову приватного виконавця. Також, заявник просила поновити строк на оскарження постанови приватного виконавця, оскільки вона дізналася про неї з ухвали від 24 травня 2021 року, яка надійшла на її адресу 07 червня 2021 року разом із супровідним листом від 01 червня 2021 року вих. № 2-128/11/9515.

Стрийський міськрайонний суд Львівської області ухвалою від 06 липня 2021 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 на рішення приватного виконавця Пиця А. А. та заяви про заміну сторони правонаступником відмовив.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції мотивував рішення тим, що на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження пунктом 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» не було передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зупинити виконавче провадження до встановлення правонаступників.

Львівський апеляційний суд постановою від 17 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 липня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким поновив ОСОБА_2 строк на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. про закінчення виконавчого провадження ВП № 56284238 від 20 грудня 2019 року. Визнав незаконною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. про закінчення виконавчого провадження ВП № 56284238 від 20 грудня 2019 року. Заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження задовольнив. Замінив стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-128/11, виданого 28 лютого 2018 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 шляхом демонтажу частини цегляної огорожі земельної ділянки АДРЕСА_2 зі сторони земель філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» для забезпечення ОСОБА_3 заїзду зі сторони АДРЕСА_4 шириною не менше 3,5 м та радіусом повороту 6 м, з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що приватний виконавець Пиць А. А. після отримання ним даних про смерть ОСОБА_3 як стягувача у виконавчому провадженні не вжив заходів для встановлення спадкоємців померлої стягувачки та не вчинив дій необхідних для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, та в порушення пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження. Оскільки заявник навів поважні причини для поновлення строку на оскарження оспорюваної постанови приватного виконавця, апеляційний суд дійшов висновку про поновлення цього строку та здійснив заміну стягувача.

Адвокат Гірник В. М. як представник ОСОБА_1 19 лютого 2022 року подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді справи суд апеляційної інстанції не дотримався норм чинного законодавства та постановив рішення з грубим порушенням норм процесуального права та допустив неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні помилково послався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, оскільки колегія суддів не врахувала п. 75 вказаної постанови, в якій висловлено позицію про те, що «Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України.». Така позиція Великої Палати Верховного Суду додатково підтверджує правильність висновку суду першої інстанції про неможливість вирішення питання заміни сторони позивача після ухвалення рішення у справі і неможливість вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження після цього закінчення. Крім того, у цій справі мова йшла про правильність застосування норм ГПК України.

Заявник також посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 185/4881/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Матеріали касаційної скарги, зміст оскаржуваного судового рішення свідчать про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення чи його невідповідності висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.

Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року, яке набрало законної сили, частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні земельними ділянками на АДРЕСА_1 шляхом демонтажу частини цегляної огорожі земельної ділянки № НОМЕР_1 а на вказаній вулиці зі сторони земель філії «Стрийський вагоноремонтний завод» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» для забезпечення ОСОБА_3 заїзду зі сторони вул. Петлюри шириною не менше 3,5 м та радіусом повороту 6 м.

26 квітня 2018 року постановою приватного виконавця Пиця А. А. відкрито виконавче провадження з виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Згідно з свідоцтвами про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2019 року спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її донька ОСОБА_2 , а відтак така є правонаступником померлої у виконавчому провадженні.

20 грудня 2019 року постановою приватного виконавця Пиця А. А. закінчено виконавче провадження з виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року у зв`язку зі смертю стягувачки ОСОБА_3 .

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» (далі - Закону № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу і в будь-якому виді провадження.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження (стаття 1 Закону № 1404-VIII ).

Виходячи зі змісту процесуального законодавства, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи.

Таким чином, підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно з частиною першою статті 41 Закону № 1404-VIII у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.

З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі, у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі, у зв`язку зі смертю боржника.

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20).

Апеляційний суд, встановивши, що приватний виконавець Пиць А. А. після отримання ним даних про смерть ОСОБА_3 як стягувача у виконавчому провадженні не вжив заходів для встановлення спадкоємців ОСОБА_3 , та не вчинив дій необхідних для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, дійшов правильного висновку про скасування постанови приватного виконавця Пиця А. А. про закінчення виконавчого провадження та необхідності здійснення заміни сторони виконавчого провадження.

Посилання заявника в касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 185/4881/16, колегія суддів відхиляє, оскільки ці висновки зроблені за інших фактичних обставин.

Враховуючи, що касаційна скарга подана на підставі пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, тоді як Верховний Суд уже викладав висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку, тому колегія судів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 17 січня 2022 року.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Гірника Володимира Миколайовича як представника ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову приватного виконавця та заявою про заміну сторони правонаступником.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов