Рішення

від 14.04.2022 по справі 420/15446/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15446/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа - Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа - Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, в якому (з урахуванням ухвали суду від 14.04.2022 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог) позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 17.12.2020 року № 15-17980/13-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Ухвалами суду від 05.02.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 22.03.2021 року: розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження; від 03.06.2021 року: уточнену позовну заяву залишено без руху; від 15.06.2021 року, зокрема: продовжено розгляд адміністративної справи; продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 14.04.2022 року: закрито провадження у справі в частині позовних вимог.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання, вхід. № 3286/22, про розгляд справи без участі позивача. Інших заяв з процесуальних питань, зокрема, щодо іншого порядку розгляду справи або про відкладення розгляду справи тощо, до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав:

- 13.11.2020 року ОСОБА_1 було подано до ГУ Держгеокадастру клопотання, у якому відповідно до вимог ст.ст. 3, 8, 14, 68 Конституції України, ст.ст. 79-1 ч. 5, 84 ч. 1, 118, 121, 122 ч. 4 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про землеустрій», де позивач просила надати її доньці ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу;

- до вказаного клопотання надавалась згода землекористувача на розроблення позивачем документації із землеустрою стосовно земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність. 21.12.2020 року ОСОБА_1 було направлено до ГУ Держгеокадастру в Одеській області запит про доступ до публічної інформації стосовно результатів розгляду клопотання від 13.11.2020 року;

- у відповідь на даний запит було одержано лист від 23.12.2020 року, яким надано Наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській Області від 17.12.2020 року №15-17980/13-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_2 «у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність»;

- з таким рішенням відповідача позивач не погоджується, оскільки воно не ґрунтується на вимогах закону;

- на законодавчому рівні закріплено підстави такої відмови, вони є вичерпними і додаткового тлумачення не потребують;

- окрім того, оскаржуваний наказ було прийнято з порушенням законодавчо встановлених строків розгляду відповідного клопотання;

- відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, витягу інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, договору оренди землі № 37 від 02.06.2020 року, укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру Одеській області (державна реєстрація речового права (оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису: 36808983 від 05.06.2020 року), земельна ділянка з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 відноситься до земель сільськогосподарського призначення (01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) державної власності;

- окрім того, на момент звернення з клопотанням від 13.11.2020 року земельна ділянка перебувала у державній власності, отже її розпорядником було Головне Управління Держгеокадастру в Одеській області;

- відповідно до наказу від 10.12.2020 року № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання-передачі від 10.12.2020 року, земельна ділянка 5123782000:01:001:0099 передана до Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області;

- 18.12.2020 року було здійснено державну реєстрацію права комунальної власності Великодолинської селищної ради;

- при тому, що оскаржуваний наказ був виданий 17.12.2020 року, тобто коли відповідач ще був розпорядником оспорюваної земельної ділянки. Таким чином, відповідач не мав законних підстав та права відмовити позивачу у наданні дозволу на розроблення проект землеустрою до моменту державної реєстрації оспорюваної земельної ділянки у комунальну власність її розпорядником є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області;

- окрім того, на момент звернення 13.11.2020 року з клопотанням, де позивач просила надати її доньці ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Головне управління було розпорядником оспорюваної земельної ділянки;

- державна реєстрація територіальною громадою права власності відбулась 18.12.2020 року, при тому, що оскаржуваний наказ було видано 17.12.2020 року, тобто, на момент видачі оскаржуваного наказу відповідач також був розпорядником оспорюваної земельної ділянки.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- Головним управлінням прийнято наказ від 10.12.2020 №61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»;

- Головне управління згідно з Акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 передало Великодолинівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 356,8540 га;

- земельна ділянка з кадастровим з номером 5123782000:01:002:0099 відповідно до Акту приймання-передачі від 10.12.2020 передана у комунальну власність;

- отже, бажана щодо відведення земельна ділянка передана у комунальну власність Великодолинівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, тому Головне управління позбавлене правом щодо розпорядження спірної земельної ділянки;

- згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 18.12.2020 за № 39878848 територіальна громада в особі Великодолинівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області зареєструвало за собою право власності на вищезазначену земельну ділянку;

- таким чином, для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га, що має кадастровий номер 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га), позивач має право звернутися до Великодолинівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Станом на дату вирішення справи письмові пояснення третьої особи щодо позову та/або відзиву, або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для подання заяв по суті справи, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, до суду не надійшли.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , як законний представник ОСОБА_2 , звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням від 13.11.2020 року (а.с.40), у якому відповідно до вимог ст.ст. 3, 8, 14, 19 ч. 2, 21, 22, 40, 55, 68 Конституції України, ст.ст. 12, 80, 84, 79-1 ч. 1, ч. 2, ч. 5, 116, 118, 121, 122 ч. 4 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про землеустрій», просила надати заявнику ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

Додатками до даного клопотання зазначено:

- копію паспорта та ідентифікаційного номеру;

- копію свідоцтва про народження дитини;

- нотаріальна копія згоди землекористувача земельної ділянки кадастровий номер 5123782000:01:001:0099, ФОП ОСОБА_3 , що перебуває у його користуванні відповідно Договору оренди землі № 37 від 02.06.2020 року, укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру Одеській області (державна реєстрація речового права (оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав, номер запису: 36808983 від 05.06.2020 року);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень (про реєстрацію договору оренди землі кадастровий номер 5123782000:0 1:001:0099);

- графічний матеріал на бажану земельну ділянку із позначенням місця її розташування.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17.12.2020 року № 15-17980/13-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» (а.с.44):

- відповідно до статей 15-1, 22, 33, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції відповідно до наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53),

- наказано: відмовити гр. ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність.

Не погоджуючись із наказом відповідача від 17.12.2020 року № 15-17980/13-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

Судом також встановлено, що 10.12.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області відповідно до статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції відповідно до наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53), прийнято наказ № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», яким передано Великодолинській селищній раді Овідіопольського району Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 356,8540 га, які розташовані на території Одеського (Овідіопольського) району Одеської області згідно з актом приймання-передачі. (а.с.73)

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 року, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 року № 61-ОТГ передає із державної власності, а Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області приймає у комунальну власність Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області земельні ділянки згідно з додатком. (а.с.74)

Згідно з пунктом 12 додатку до Акта від 10.12.2020 року (а.с.75-76) у комунальну власність Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області передано, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 245372102) (а.с.78-80) щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5123782000:01:001:0099, площею 9,7917 га, зокрема:

Актуальна інформація про право власності

Тип права власності: Право власності

Дата, час державної реєстрації: 18.12.2020 14:53:20

Підстава для державної реєстрації: акт прийманн-передачі, серія та номер:

бн, виданий 10.12.2020, видавник: ГУ

Держгеокадастру в Одеській області та

Великодолинська селищна рада

Овідіопольського району Одеської області;

наказ, (засвідчена копія), серія та номер:

61-ОТГ, виданий 10.12.2020, видавник:

Головне управління Держгеокадастру

в Одеській області

Форма власності: комунальна

Розмір частки: 1/1

Власники: Територіальна громада в особі

Великодолинської селищної ради

Овідіопольського району Одеської

області, код ЄДРПОУ: 04379410.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній до 01.01.2022 року), у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній з 01.01.2022 року), суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Земельним кодексом України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі - ЗК України), Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 (далі - Положення № 15), Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 р. за № 1391/29521 (надалі - Положення № 333).

Відповідно до Положення № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з абз. 1 п. 1 Положення № 333, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Підпунктом 13 пункту 4 цього Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру в області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до ст. 15-1 ЗК України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить:

а) внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин;

б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні;

в) організація проведення робіт, пов`язаних із реалізацією земельної реформи;

г) проведення відповідно до законодавства моніторингу земель та охорони земель;

ґ) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру;

д) участь у державному регулюванні планування територій;

е) проведення державної експертизи землевпорядної документації;

є) здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі;

є1) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

ж) вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

Відповідно до ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.ч. 3-5, 8 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17.12.2020 року № 15-17980/13-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»:

- відповідно до статей 15-1, 22, 33, 118, 121, 122 Земельного кодексу України,

- Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції відповідно до наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53),

- наказано: відмовити гр. ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність.

10.12.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області відповідно до статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції відповідно до наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53), прийнято наказ № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», яким:

- передано Великодолинській селищній раді Овідіопольського району Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 356,8540 га, які розташовані на території Одеського (Овідіопольського) району Одеської області згідно з актом приймання-передачі.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 року, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 року № 61-ОТГ передає із державної власності, а Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області приймає у комунальну власність Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області земельні ділянки згідно з додатком, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га).

З встановлених судом обставин та наведених законодавчих вимог, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, зокрема, що:

- відповідач розпоряджається землями сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, лише та виключно державної власності;

- станом на дату прийняття оскаржуваного наказу земельну ділянку з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га), на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 року № 61-ОТГ, згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 року, - передано із державної власності.

При цьому, щодо обґрунтування позивача вимог із посиланням на те, зокрема, що: державна реєстрація територіальною громадою права власності відбулась 18.12.2020 року, при тому, що оскаржуваний наказ було видано 17.12.2020 року, тобто, на момент видачі оскаржуваного наказу відповідач також був розпорядником оспорюваної земельної ділянки, - слід зазначити таке.

Дійсно, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 245372102), право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5123782000:01:001:0099, площею 9,7917 га, на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 року та наказу відповідача від 10.12.2020 року № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» зареєстроване за Великодолинською селищною радою Овідіопольського району Одеської області 18.12.2020 року, тобто після дати оскаржуваного наказу.

Проте, згідно з ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 117 ЗК України, зокрема, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

З наведеного вбачається, зокрема, що:

- факт державної реєстрації права власності територіальної громади на неї наступної дати після прийняття оскаржуваного наказу не спростовує факт передачі відповідачем відповідних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі спірної, із державної власності до прийняття оскаржуваного наказу та, відповідно, позбавлення відповідача повноважень розпоряджатися цими землями в порядку, визначеному чинним законодавством;

- державна реєстрація права власності на земельну ділянку на підставі рішення відповідача про передачу земельної ділянки у комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки - є подальшою дією саме територіальної громади, як набула права на відповідну землю.

На підставі вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них сторонами не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та доказана правомірність оскаржуваного наказу, прийняття його відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, отже підстав для визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 17.12.2020 року № 15-17980/13-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність, - немає, отже немає підстав для задоволення позову повністю.

Виходячи з висновків суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат та зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду по даній справі, про які заявлено позивачем, немає.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням тимчасової непрацездатності головуючого судді, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та часу перебування головуючого судді у відпустці.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 23.02.2022 року) до 31 травня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012; ідентифікаційний код юридичної особи: 39765871), третя особа - Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 1, корп. А, смт. Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область, 67832; ідентифікаційний код юридичної особи: 04379410), про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.