Ухвала

від 24.04.2022 по справі 420/15446/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15446/20

У Х В А Л А

25 квітня 2022 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про повернення судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 року, вирішено: в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012; ідентифікаційний код юридичної особи: 39765871), третя особа Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 1, корп. А, смт. Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область, 67832; ідентифікаційний код юридичної особи: 04379410), про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

21.04.2022 року від представника позивача електронною поштою до суду надійшла заява про повернення сплаченого судового збору, вхід. № ЕП/10711/22, в якій останній просить повернути позивачці сплачений нею судовий збір в розмірі 908,00 грн. згідно квитанції про сплату № 42317 від 26.03.2021 року та у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції про сплату № 97727 від 31.12.2020 року, згідно з п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

По-перше, судом з`ясовано, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2022 року постановлено: провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про скасування наказу відповідача від 10.12.2020 року № 61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917) до комунальної власності в частині передачі земельної ділянки за кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га), закрити.

У пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За подання позову в частині позовних вимог, щодо яких ухвалою суду від 14.04.2022 року провадження у справі закрито, позивачем сплачено судовий збір згідно з квитанцією № 42317 від 26.03.2021 року в розмірі 908,00 грн. (а.с.109зв.)

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає за можливе повернути позивачу ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 з державного бюджету суму судового збору в розмірі 908,00 грн., сплачену згідно з квитанцією № 42317 від 26.03.2021 року.

По-друге, щодо повернення судового збору у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції про сплату № 97727 від 31.12.2020 року слід зазначити таке.

Дійсно, відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI, на підставі якого подано заяву про повернення сплаченого судового збору, судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів;

у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Також, відповідно до пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, позивачами є: особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що Закон № 3674-VI, яким врегульовано порушене у заяві, вхід. № ЕП/10711/22, питання, не ототожнює «позовну заяву» та «заяву» при врегулюванні питання щодо сплати судового збору за їх подання.

В даному випадку має місце сплата судового збору за подання позовної заяви, а не будь-якої іншої заяви, за подання якої справляється судовий збір, та судове рішення про звільнення позивача від сплати судового збору в порядку ст. 8 Закону № 3674-VI у цій справі не приймалось.

Додатково, суд звертає увагу заявника, що згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Разом з тим, заявником не зазначено та з вищенаведених та інших положень чинного законодавства, яке регулює правовідносини щодо набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, не вбачається, що дана позовна заява подана про захист не загальних прав ОСОБА_2 , як громадянина, а саме її прав, як малолітньої дитини.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача у заяві на висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 22.04.2019 у справі № 9901/108/19, з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

З наведеного вбачається, що обов`язковими для врахування судом є лише та виключно висновки Верховного Суду, викладені в постановах та у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд також не бере до уваги посилання представника позивача у заяві на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.09.2021 року у справі № 480/2043/19, від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц тощо, з тих підстав, що вони викладені Верховним Судом при виборі і застосуванні норм права щодо іншого предмету спору, відповідно, щодо інших спірних правовідносин та на підставі інших фактичних обставин.

Отже, позиція представника позивача щодо наявності підстав для повернення судового збору у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції про сплату № 97727 від 31.12.2020 року, згідно з п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», є помилковою, відповідно заява про повернення сплаченого судового збору у зазначеній частині не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву позивача про повернення сплаченого судового збору, вхід. № ЕП/10711/22 від 21.04.2022 року, задовольнити частково.

Повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок), сплачену згідно з квитанцією № 42317 від 26.03.2021 року.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова