Ухвала

від 14.04.2022 по справі 280/2236/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

15 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 280/2236/21

адміністративне провадження № К/990/8155/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління з питань праці Запорізької міської ради, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ/П/ТД-ФС від 28 грудня 2020 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року скасовано.

Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року, залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Предметом розгляду справи є правомірність постанови Управління з питань праці Запорізької міської ради про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ/П/ТД-ФС від 28 грудня 2020 року.

Встановлено, що судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) відкриття касаційного провадження.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Із аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України та прийнятих в порядку загального позовного провадження, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у таких справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні статті 328 КАС України.

Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 3 грудня 2019 року у справі № 1440/1965/18 є необґрунтованим, оскільки він стосується інших правовідносин, а саме: проведення контролюючим органом податкової перевірки суб`єкта господарювання.

Окрім того, в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції колегія суддів зауважила, що акт перевірки був підписаний двома інспекторами, які здійснювали перевірку, тоді як у справі № 1440/1965/18, акт не був підписаний інспектором-ревізором.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Коваленко