Постанова

від 12.02.2024 по справі 280/2236/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року

м. Київ

справа №280/2236/21

адміністративне провадження № К/990/11792/22

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №280/2236/21

за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Лукманової О.М., суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В.) в адміністративній справі №280/2236/21

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління з питань праці Запорізької міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ/П/ТД-ФС від 28 грудня 2020 року.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що не згодна з наведеним порушенням трудового законодавства, яке полягає у фактичному допуску на роботу без належного оформлення документів ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ), оскільки остання не виконувала жодної роботи, не обіймала жодної посади, не виконувала трудових функцій в діяльності підприємця, не була підпорядкована внутрішньому розпорядку та не отримувала жодних виплат від позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що представник відповідача ніяким чином не підтверджує, що перед початком проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , посадовими особами Управління з питань праці пред`являлись службові посвідчення.

В Акті інспекційного відвідування відсутній підпис головного спеціаліста відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю ОСОБА_3 .

Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем того факту, що ОСОБА_2 працювала у позивача, підпорядковувалась внутрішньому трудовому розпорядку та отримувала заробітну плату, що б могло свідчити про наявність між ними трудових відносин. Одноразово зафіксований факт перебування особи у приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1» та продажу напоїв відвідувачам, за відсутності належних доказів виконання трудових обов`язків, не свідчить про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення зазначеної особи до роботи.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року скасовано.

Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що Управлінням з питань праці Запорізької міської ради доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови. Зазначено, що матеріалами справи спростовано твердження про те, що інспектори праці не пред`являли направлення та службові посвідчення ФОП ОСОБА_1 .

Акт інспекційного відвідування є належним доказом порушень ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, оскільки підписаний двома особами, які здійснювали інспекційне відвідування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Держпраці у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року.

Скаржник у касаційній скарзі вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права з посиланням на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 березня 202 року по справі №826/16217/17, від 09 грудня 2020 року по справі №1540/4793/18, від 19 жовтня 2021 року по справі №160/7446/18, від 16 вересня 2021 року по справі №420/9061/20.

Крім того, скаржником зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень пункту 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823.

5. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 червня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі №280/2236/21.

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

7. Верховний суд ухвалою від 08 лютого 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до попереднього розгляду на 12 лютого 2024 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 відповіді на припис №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П від 06 серпня 2020 року про усунення виявлених порушень, з питань оформлення трудових відносин (виявлення неоформлених трудових відносин), Управлінням з питань праці Запорізької міської ради видано наказ від 09 листопада 2020 року №280р про призначення інспекційного відвідування.

На підставі направлення на проведення заходу державного нагляду від 09 листопада 2020 року №249 інспекторами праці у період з 19 листопада 2020 року по 02 грудня 2020 року проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань оформлення трудових відносин, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ від 02 грудня 2020 року (далі по тексту - Акт інспекційного відвідування)

В акті зазначено, що в ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 01 грудня 2020 року встановлено, що за барною стійкою «ІНФОРМАЦІЯ_1» знаходилась жінка, яка представилась ОСОБА_2 , що здійснювала роботу на користь ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин. ОСОБА_2 здійснювала реалізацію відвідувачам кафе алкогольних напоїв, у тому числі на розлив, продуктів харчування та отримувала за вказаний товар грошові кошти, що було зафіксовано засобами відеофіксації.

Згідно Акта інспекційного відвідування інспекторами праці встановлено порушення позивачем частини першої статті 21, частини першої, третьої статті 24 КЗпП України.

02 грудня 2020 року відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ/П.

На підставі Акта інспекційного відвідування 28 грудня 2020 року начальником Управління з питань праці Запорізької міської ради Швець Ю.В. у відношенні фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ/П/ТД-ФС. На підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України за порушення частин першої, третьої статті 24 КЗпП України та частини першої статті 21 КЗпП України накладено штраф у розмірі 150 000 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

10. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

11. Статтею 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року (надалі - Порядок №823) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з пунктом 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Відповідно до пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до пункту 16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно пунктів 17-20, 24, 25 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

12. Щодо невідповідності дати наказу про організацію інспекційного відвідування від 09 листопада 2021 року №280р даті, вказаній у направленні на проведення заходу державного нагляду, колегія суддів КАС ВС звертає увагу на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проведено відповідно до направлення від 09 листопада 2020 року №249н (вручено 01 грудня 2020 року).

В направленні від 09 листопада 2020 року №249н підставою проведення заходу вказано - наказ про організацію інспекційного відвідування від 09 жовтня 2020 року №280р, у той час як наказ датований - 09 листопада 2020 року.

Колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду апеляційної інстанції що технічна помилка в даті наказу, допущена при оформленні направлення на перевірку, не є істотною та не може бути самостійною підставою для визнання неправомірними результатів перевірки.

13. Стосовно відсутності в Акті інспекційного відвідування підпису одного з інспекторів праці, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Згідно з абзацом 10 частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 17 Порядку №823 визначено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Зі змісту наведених норм вбачається, що акт має бути підписаний посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід.

В направленні на проведення заходу державного нагляду для здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 зазначено інспекторів праці: Марчака О.В., Зубка В.В. та ОСОБА_3 .

Суд апеляційної інстанції встановив, що Акт інспекційного відвідування підписано інспекторами праці Управління з питань праці Запорізької міської ради Марчаком О.В. та Зубком В.В., які безпосередньо здійснювали інспекційне відвідування, що підтверджується відеофіксацією від 02 грудня 2020 року.

Оскільки ОСОБА_3 не брав участі в інспекційному відвідуванні, то і не повинен був підписувати акт.

Таким чином, Акт інспекційного відвідування підписаний службовими особами, які були направлені для проведення контрольного заходу та які його провели.

13. Щодо суті порушень, встановлених працівниками відповідача, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Судами встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови, слугували висновки контролюючого органу, викладені в Акті інспекційного відвідування від 02 грудня 2020 року №ОМС-ЗП12341/1757/НД/АВ/П-ЗП17668/1757/АВ.

У розділі ІІІ «Опис виявлених порушень» зазначено, що ФОП ОСОБА_1 продовжує порушувати законодавство з питань оформлення трудових відносин.

06 серпня 2020 року інспекторами праці було проведене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 та встановлено, що останньою допущено до роботи працівника ОСОБА_2 , яка виконувала роботу бармена та продавця продовольчих товарів, без оформлення трудового договору.

Суд звертає увагу, що під час інспекційного відвідування 01 грудня 2020 року, ОСОБА_2 також здійснювала реалізацію алкогольних напоїв, продуктів харчування відвідувачам кафе, за адресою АДРЕСА_1 (« ІНФОРМАЦІЯ_1 »), та отримувала за вказаний товар грошові кошти.

З огляду на зазначене, пояснення ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо одноразового випадку перебування останньої в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1, є непереконливими.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків Акта інспекційного відвідування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку про допуск позивачем ОСОБА_2 до роботи бармена, продавця продовольчих товарів, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, чим порушено вимоги статті 21, частини першої, третьої статті 24 КЗпП України.

14. Щодо обов`язку органу Держпраці повідомляти про розгляд справи про накладення штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу Законів про працю України.

За приписами пункту 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах 3 - 7 пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах 3-7 пункту 2 цього Порядку уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Своєю чергою, пункти 6, 7 Порядку №509 з вимогами про необхідність повідомлення суб`єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу, були виключені станом на дату прийняття спірної постанови на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України №823.

Тобто, Порядок №509 у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, не визначав обов`язок відповідача завчасно повідомляти суб`єкта господарювання про розгляд справи про притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, передбаченої частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 02 грудня 2020 року Управлінням з питань праці Запорізької міської ради винесено припис про усунення виявлених порушень. Строк усунення порушень до 25 грудня 2020 року.

Копії акта інспекційного відвідування та припису направлено ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 03 грудня 2020 року.

14 грудня 2020 року Управлінням з питань праці Запорізької міської ради складено акт про відмову від підпису в зв`язку з неповерненням підписаних акта інспекційного відвідування та припису.

Крім того, Управлінням з питань праці Запорізької міської ради на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено лист про визначення місця, дати і часу для прибуття інспектора праці до суб`єкта господарювання або вимога особисто 21 грудня 2020 року о 08.00 год. прибути до Управління для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказаний акт та лист від 14 грудня 2020 року №01-15/1602 були направлені ФОП ОСОБА_1 15 грудня 2020 року за допомогою послуг поштового зв`язку.

15. Таким чином, колегія суддів КАС ВС погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що відповідач належним чином виконав вимоги Порядку №509.

У свою чергу, позивач не надав фактичних даних на підтвердження того, що його обізнаність про розгляд відповідачем питання про притягнення до відповідальності у даному випадку і присутність позивача на розгляді призвело б до прийняття іншого рішення, адже позивач не навів жодних аргументів на спростування інкримінованого йому порушення.

Крім того, Верховний Суд констатує, що позивач не проявила зацікавленості у розгляді справи про накладення штрафу за її участі, а тому її доводи суд вважає необґрунтованими.

16. Покликання позивача на неврахування судами висновків, викладених у правових позиціях Верховного Суду у справах від 05 березня 202 року у справі №826/16217/17, від 09 грудня 2020 року у справі №1540/4793/18, від 19 жовтня 2021 року у справі №160/7446/18, від 16 вересня 2021 у справі №420/9061/20 є необґрунтованими, з огляду на те, що такі висновки не є релевантними до даної справи та постановлені за інших фактичних обставин.

Зокрема, у справі №826/16217/17 спір виник у сфері податкових правовідносин, щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.

У справі №160/7446/18 суд не приймав нового рішення, а направив справу на новий розгляд для встановлення обставин справи в частині порушення процедури проведення інспекційного відвідування.

17. Отже, доводи скаржниці не знайшли свого підтвердження у ході розгляду цієї справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року в адміністративній справі №280/2236/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.