Постанова

від 19.04.2022 по справі 711/4823/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження №22-ц/821/400/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/4823/21 Категорія: на ухвалу Демчик Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Бородійчук В. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бородійчука В.Г.

суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

секретаря: Винник І.М.

учасники справи:

особа, якої порушено право: ОСОБА_1

позивач: ОСОБА_2

представник позивача: адвокат Нікітюк Андрій Миколайович

відповідачі: ОСОБА_3 , Черкаська міська рада

треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міськрайонне Управління у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міськрайонне Управління у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міськрайонне Управління у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність.

В своїй позовній заяві позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради №4-410 від 18.03.2021 про передачу громадянці ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0174 га (кадастровий номер 7110136400:02:042:0090) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

29.11.2021 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову. Також позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 .

Крім того, 29.11.2021 позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення органами, які здійснюють реєстрацію речових прав заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, АДРЕСА_2 площею 0,0818, що є власністю ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що у провадженні суду перебуває на розгляді її позовна заява про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність.

Як стало відомо позивачу після пред`явлення позову, 05.04.2021 на підставі рішення Черкаської міської ради, серія та номер 4-410 від 18.03.2021 було зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площе. 0,0174га, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, яка перебувала в користуванні позивача, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 251226849 від 05.04.2021.

Відразу після цього, земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0058 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0644 га, належна ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2019р. та земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, площею 0,0174га, що перебувала у користуванні позивача були об`єднанні ОСОБА_3 в одну земельну ділянку, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, площею0,0818га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Вказана земельна ділянка 13.04.2021 була зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №252734833 від 15.04.2021.

05.07.2021 земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, площею 0,0818га, в яку входить незаконно приватизована ОСОБА_3 земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, що перебувала в користуванні позивача, була подарована ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки, серія та номер 1-2089 від 05.07.2021, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 264436438 від 05.07.2021.

З огляду на викладене вище, посилаючись на положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України, позивач звернулась до суду з даною заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2021 року заяву ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення суб`єктами державної реєстрації прав та державними реєстраторами прав на нерухоме майно, заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0818, власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду 1 інстанції , 19 січня 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2021 року у цивільній справі № 711/4823/21.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що вона не є учасником справи, однак оскаржуваною ухвалою порушені її права, а тому у відповідності до вимог ст. 352 ЦПК України вона має право на апеляційне оскарження, оскільки накладено арешт на земельну ділянку, власником якої вона являється.

Вказує, що суд 1 інстанції не врахував, що при використанні механізму забезпечення позову учасниками спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Позивачем заявлено вимоги про визнання незаконним скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність. Рішення суду за наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню. Тому, захід забезпечення позову у вигляді накладення суб`єктами державної реєстрації прав та державними реєстраторами прав на нерухоме майно, заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки (арешту) земельної ділянки не є спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

У квітні 2022 року ОСОБА_2 надано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій вказує, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1 інстанції та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду 1 інстанції. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому не підлягає скасуванню. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2021 року без змін. Вказує, що враховуючи наявність спору між сторонами про законність набуття права власності на земельну ділянку, є достатньо підстав для висновку про наявність можливості ОСОБА_1 розпорядитися спірною земельною ділянкою і під час судового розгляду справи, яка вже напередодні, одразу після набуття права власності на неї, була відчужена їй відповідачкою у справі ОСОБА_3 та достатньо обґрунтованого припущення, що земельна ділянка, яка на думку ОСОБА_1 , є її законною власністю, на момент ухвалення рішення по справі може зникнути.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність ухвали суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи у провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міськрайонне Управління у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради про передачу земельної ділянки у власність.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_2 просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради №4-410 від 18.03.2021 про передачу громадянці ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0174 га (кадастровий номер 7110136400:02:042:0090) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

При цьому, позивач посилається на те, що оспорюваним рішенням Черкаської міської ради №4-410 від 18.03.2021 порушуються її права, оскільки вона вважає, що вказане рішення позбавляє її права користування та приватизації даної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0174 га (кадастровий номер 7110136400:02:042:0090).

З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2021 на підставі рішення Черкаської міської ради, серія та номер 4-410 від 18.03.2021 було зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площе. 0,0174га, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, яка перебувала в користуванні позивача, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 251226849 від 05.04.2021.

Земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0058 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0644 га, належна ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2019р. та земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, площею 0,0174га, що перебувала у користуванні позивача були об`єднанні ОСОБА_3 в одну земельну ділянку, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, площею 0,0818га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Вказана земельна ділянка 13.04.2021 була зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №252734833 від 15.04.2021.

05.07.2021 земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, площею 0,0818га, в яку входить незаконно приватизована ОСОБА_3 земельна ділянка, кадастровий номер 7110136400:02:042:0090, що перебувала в користуванні позивача, була подарована ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки, серія та номер 1-2089 від 05.07.2021, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 264436438 від 05.07.2021.

Вживаючи заходи забезпечення позову шляхом накладення суб`єктами державної реєстрації прав та державними реєстраторами прав на нерухоме майно заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 7110136400:02:042:0094, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0818, власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), суд 1 інстанції посилався на те, що враховуючи вищевикладені обставини, між сторонами дійсно виник спір щодо права власності на нерухоме майно,що на думку суду, дає підстави для висновку про наявність можливості розпорядитися спірним майном і під час судового розгляду справи, та достатньо обґрунтованого припущення, що майно, яке на думку позивача, на момент ухвалення рішення у даній справі може бути відчужено на користь третіх осіб. На даний час наявні підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, а тому заяву про забезпечення позову слід задовольнити.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду 1 інстанції в зв`язку з нижчевикладеним.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Як вбачається з матеріалів справи, 22 жовтня 2021 року Придніпровським районним судом м. Черкаси відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче судове засідання на 02 грудня 2021 року о 12 годині 00 хвилин.

29.11.2021 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову. Також позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 51 ЦПК України, суд має право за клопотанням позивача, до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

Натомість, матеріали цивільної справи не містять відповідної ухвали про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_1 .

Проте, при задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення суб`єктами державної реєстрації прав та державними реєстраторами прав на нерухоме майно заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки, суд 1 інстанції не звернув уваги, що позов забезпечується забороною проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження майна, що не належить відповідачеві, в цьому випадку ОСОБА_1 , а тому є помилковим вжиття заходів забезпечення позову щодо майна особи, яка не є відповідачем у справі - ОСОБА_1 .

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20), де зазначено, що при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, відповідно до вимог статті 376 ЦПК України.

На підставі ст. 141 ЦПК України позивача на користь особи, якої порушено право, слід стягнути 496,20грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2021 року про забезпечення позову скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуючий: В.Г. Бородійчук

Судді: Л.І. Василенко

Л.В. Нерушак