Постанова

від 18.04.2022 по справі 278/1303/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/1303/20 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 16 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільнусправу №278/1303/20за позовомКвартирно експлуатаційного відділу м.Житомира доТетерівської сільськоїради Житомирськогорайону Житомирськоїобласті, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,треті особина стороніпозивача:Міністерство оборониУкраїни,військова частина НОМЕР_1 ,про визнаннянезаконним таскасування рішення,визнання недійснимидержавних актівна правовласності тавитребування земельнихділянок

за апеляційною скаргою Квартирно експлуатаційного відділу м. Житомира на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 вересня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Грубіяна Є.О. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року Квартирно експлуатаційний відділ м. Житомира (далі КЕВ м. Житомира) звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення 24 сесії 5 скликання Буківської сільської ради від 11 червня 2008 року, визнати недійсними державні акти серії ЯД №564055, серії ЯД №564056 та витребувати майно із чужого незаконного володіння.

В обґрунтуванняпозовних вимогКЕВ м.Житомира зазначав,що у 1978році Житомирськимоблвиконкомом буввиданий Державнийакт серії НОМЕР_2 на безстроковеі безоплатнекористування ЖитомирськійКЕЧ районуземельною ділянкоюплощею 15724,8гектарів землівідповідно доположень постановиРади народнихкомісарів УкраїнськоїРСР від06.07.1945№429/0037"Провідновлення праваКиївському,Харківському,Львівському військовимокругам накористування земельнимиділянками,відведеними підаеродроми,полігони,стрільбища,табори іучбові полядо Вітчизняноївійни".Вказаний Державний акт, виданий у 1978 році, є законною підставою для користування позивачем землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №9. Законність Державного акту підтверджено судовим рішенням у справі № 45/326-50/136 т, відповідно до якого Державний акт є документом, що підтверджує право, яке вже виникло у Житомирської КЕЧ району на підставі рішень виконкому Житомирської облради депутатів трудящих від 09.04.1945 №518, 519 і від 02.06.1945 №1020 та постанови Ради народних комісарів Української РСР від 06.07.1945 №429/0037 "Про відновлення права Київському, Харківському і Львівському Військовим Округам на користування земельними ділянками, відведеними під аеродроми, полігони, стрільбища, табори і учбові поля до Вітчизняної війни".

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом про захист права власності на земельні ділянки. 14 квітня 2020 року ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області позовну заяву по справі №278/3207/19 залишено без розгляду за заявою позивачки. Зі змісту згаданої позовної заяви та долучених до неї додатків стало відомо, що ОСОБА_1 11 січня 2018 року здійснила продаж ОСОБА_2 двох земельних ділянок з кадастровим номером 1822080600:03:002:0016площею 0,2500га.та з кадастровим номером 1822080600:03:002:0017 площею 0,0300 га. Земельні ділянки, що були предметом відчуження належали ОСОБА_1 на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯД №564055 та серії ЯД №564056, виданих 26.11.2008, та були зареєстровані в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010820900428 і за №010820900429.

Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:03:002:0016площею 0,2500га.-для будівництвата обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд(присадибнаділянка).Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1822080600:03:002:0017 площею 0,0300 га - для ведення особистого селянського господарства.

Вказані державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯД №564055 та серії ЯД №564056 від 26.11.2008 року були видані на підставі рішення 24 сесії 5 скликання Буківської сільської ради від 11 червня 2008 року.

Зазначені земельніділянки входять в межі, визначені Державним актом на право користування землею серії Б за № 022537, який виданий Житомирській КЕЧ району ще у 1978 році в безстрокове і безоплатне користування на виконання рішення Житомирської обласної Ради народних депутатів, постанови №429/0037 Ради народних комісарів від 06 липня 1945 року та рішення виконкому облради депутатів трудящих Житомирської області від 09 квітня 1945 року, площею 15724,8 га. землі в межах згідно з планом землекористування для державних потреб та зареєстрований у книзі записів державних актів на право користування землею за №9.

Оскільки спірні земельні ділянки були передані ОСОБА_1 за рахунок земель, які знаходились у користуванні Квартирно експлуатаційного відділу м. Житомира і при цьому із користування останнього у встановленому законом порядку не вилучались, тому передача цих земельних ділянок у власність фізичній особі порушує права позивача і земельні ділянки мають бути повернуті у користування КЕВ м. Житомира.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 01 вересня 2020 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, КЕВ м. Житомира подав апеляційну скаргу, де просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, розглядаючи справу в спрощеному провадженні, не встановив обставини справи, які мають значення для справи, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, позивачем на доведення своїх вимог подавалися відповідні документи, а саме було долучено до матеріалів справи копію Державного акту 1978 року та план землекористування до нього, які є чинними та на яких схематично зображені спірні земельні ділянки із зазначенням їх кадастрових номерів, що доводить факт накладення цих земельних ділянок на земельну ділянку позивача.

Зізмісту ПостановиВищого господарськогосуду від10листопада 2011року,Постанови Київськогоапеляційного господарськогосуду від09вересня 2011року таРішення Господарськогосуду містаКиєва від08червня 2011року посправі №45/326-50/136т вбачається,що Державнийакт серіїБ №022537чинний. Крімтого,Міністр оборони Українине приймаврішень стосовно передачі спірних земельних ділянок до земель комунальної власності. Відсутність будь-яких заперечень відповідачів щодо позову свідчить про його визнання останніми.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні представники квартирно експлуатаційного відділу м. Житомира, Міністерства оборони України та військової частина НОМЕР_1 апеляційну скаргу підтримали і дали пояснення, які відповідають доводам, зазначеним у ній.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Козирєв І.М. не визнав апеляційну скаргу, обгрунтовуючи тим, що рішення суду ухвалене із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до змісту статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеномуБюджетним кодексом України.

Відповідно доположень ст.20ЗК УРСР,в редакціїчинній начас видачіЖитомирській КЕЧрайону в/ч29261Державного актуу 1978році, право землекористування засвідчується державними актами на право користування землею, форми яких встановлюються Радою Міністрів СРСР.

За приписами ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено,що Житомирській КЕЧ району в/ч НОМЕР_3 , правонаступником якої є КЕВ м.Житомира, на праві постійного користування була надана земельна ділянка площею 15724,8 га на підставі Державного акту на право користування землею серії Б №022537, виданого у 1978 році Житомирським облвиконкомом. Відомості щодо присвоєння кадастрового номера цій земельній ділянці відсутні, а відтак встановити її місце розташування на Публічній кадастровій карті України неможливо (а.с.9-13).

У подальшому у площу і конфігурацію даної земельної ділянки були внесені такі зміни:

-на підставі акту від 29.04.1983 року про встановлення меж в натурі земель переданих у користування об`єднаній дирекції будівництва РАС УВД «Стрела» Українського управління цивільної авіації загальною площею 4,9 га (т.2 а.с.29-31);

-за рішенням Тетерівської сільської ради від 11.04.1991 року п`ятої сесії XXIII скликання із земель Міністерства оборони України СРСР вилучено земельну ділянку площею 65 га з подальшою передачею даної ділянки до Житомирського гарнізону для ведення садівництва (т.2 а.с.70);

-за рішенням Житомирської обласної ради народних депутатів від 30.03.1994 року із земель військового містечка № НОМЕР_4 було припинено право користування земельною ділянкою площею 240 га для використання під індивідуальне житлове будівництво (т.2 а.с.66);

-за розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області №495 від 15.10.2004 із земель військового містечка № НОМЕР_4 було вилучено земельну ділянку площею 0,49 га з подальшою передачею до земель запасу Сінгурівської сільської ради.

Таким чином, площа вищевказаної земельної ділянки зменшилась із 15724,8 га, яка

була передана згідно Державного акту від 1978 року до 15414,4100 га.

На замовлення КЕВ м. Житомир у 2018 році ТОВ «ЛендКом» проведено інвентаризацію земельної ділянки, посвідченої Державним актом на право користування землею серії Б №022537, виданого у 1978 році та сформовано і зареєстровано земельні ділянки за кадастровими номерами:

1822087600:01:000:0850 площею 5427,89 га

1822081800:02:000:0432 площею 80,68 га

1822086500:05:000:0908 площею 293,06 га

1822080600:04:000:1578 площею 208,71 га

1822083800:01:000:0918 площею 1339,91 га

1822055600:01:000:1970 площею 253,43 га

1822087600:01:000:1969 площею 81,34 га

1822086500:05:000:0909 площею 1596,35 га

1822086200:01:000:1602 площею 883,84 га

1822082200:01:000:1287 площею 3191,61 га

1822087200:01:000:1209 площею 1357,20 га

1822086200:01:000:1603 площею 138,93 га,

на загальну площу 14852,95 га.

Із всього вищенаведеного земельного масиву лише земельна ділянка з кадастровим номером 1822080600:04:000:1578 площею 208,71 га, яка перебуває в користуванні КЕВ м. Житомир та розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, згідно Публічної кадастрової карти України межує із спірними земельними ділянками.

Так, рішенням 24 сесії 5 скликання Буківської сільської ради від 11 червня 2008 року ОСОБА_1 передано у власність 0,2800 га, в тому числі 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,030 га для ведення особистого селянського господарства в с. Тригір`я Житомирського району (а.с.28).

На підставі вищевказаного рішення 26 листопада 2008 року ОСОБА_1 видано Державний акт серії ЯД №564055 на право власності на земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована у селі Тригір`я Житомирського району, Житомирської області, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822080600:03:002:0016 та Державний акт серії ЯД № 564056 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, яка розташована у селі Тригір`я Житомирського району, Житомирської області, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822080600:03:002:0017 (т.1 а.с.29-32).

11 січня 2018 року ОСОБА_1 вказані земельні ділянки за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу були відчужені ОСОБА_2 (т.1 а.с.35,36).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження позову не доведено факт того, що земельні ділянки, які у свій час видавались відповідачці ОСОБА_1 та набувались у власність ОСОБА_2 , входять у масив земельних ділянок, наданих у постійне користування позивачу. Посилання позивача на план-схему, складену інженером КЕВ м.Житомира,місцевий судвважав неналежнимспособом підтвердженняданих обставинта зазначав,що беззаперечнимдоказом накладення чи перетинання земельних ділянок відповідачів із земельною ділянкою позивача булиб висновкиекспертизи,проте такане надана.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових, речових доказів та електронних доказів, висновків експертів.

За приписами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження позовних вимог КЕВ м.Житомира надав суду Державний акт на право користування землею від 1978 року та план землекористування до нього, який містить графічне зображення із зазначенням місць взаємного розташування земельної ділянки позивача та земельних ділянок із кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016 та 1822080600:03:002:0017, відповідно до якого, на думку позивача, земельні ділянки із названими кадастровими номерами накладаються на земельну ділянку передану в постійне користування позивачу. Проте вказані документи не є належними доказами, оскільки, як вище зазначалось, після отримання Житомирською КЕЧ району у користування земельної ділянки площею 15724,8 га відбулось її зменшення до площі 14852,95 га., що не знайшло відображення у згаданому плані землекористування.

Також на підтвердження своїх вимог КЕВ м.Житомира надав суду апеляційної інстанції висновок експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження №468/20 від 28 жовтня 2020 року, відповідно до якого земельні ділянки з кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016 та1822080600:03:002:0017повністю накладаютьсяна земельнуділянку військовогомістечка № НОМЕР_4 на територіїЖитомирського району Житомирськоїобласті.Площа накладкистановить 0,2800га,в томучислі:0,2500га,за використаннямвідповідає кодуКВЦПС 02.01(будівництвоі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельта споруд)та 0,0300га завикористанням відповідаєкоду КВЦПС 01.03 (ведення особистого селянського господарства)(т.1 а.с.89-97).

Даний доказ не може бути прийнятий до уваги, оскільки експертом при проведенні даного дослідження не використовувались первинні документи із землеустрою, що ставить під сумнів його результати.

Під час апеляційного розгляду справи за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_2 була проведена додаткова судова земельно-технічна експертиза №380/01-2022 від 31.01.2022 ( т.3 а.с. 74-100). За висновками даної експертизи земельна ділянка з кадастровим номером 1822080600:03:002:0016 площею 0,2500 га та земельна ділянка з кадастровим номером 1822080600:03:002:0017 площею 0,0300 га, які перебувають у власності ОСОБА_2 , що розташовані в с. Тригір`я Житомирського району Житомирської області із земельною ділянкою з кадастровим номером 1822080600:04:000:1578 площею 208,7050 га, яка перебуває у користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир та розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області у відповідності до наданих на дослідження матеріалів не перетинаються (не накладаються) в площині, а також не мають спільних меж.

Крім того відповідно до висновків даної експертизи провести зіставлення меж розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016 та 1822080600:03:002:0017 із земельною ділянкою площею 15724,8 га, яка зазначена в Державному акті від 1978 року (бланк серії Б №022537) з межами та конфігурацією визначеною у державному акті та встановити чи накладаються досліджувані земельні ділянки не вбачається за можливе в зв`язку із відсутністю в наданих на дослідження матеріалах каталогу координат на земельну ділянку площею 15724,8 га.

Разом із тим за результатами зіставлення меж земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_2 із земельною ділянкою, межі якої визначені технічним звітом №22/8-16 від 1978 року «По установлению окружной границы Житомирского полигона, Житомирской КЕЧ р-на» та перераховані в систему координат 1963 року, які відображені у таблиці координат поворотних точок зведеного кадастрового плану, який складений сертифікованим інженером землевпорядником Науково-дослідного та проектного інституту землеустрою Житомирської філії Державного підприємства Держгеокадастр Лісіцьким А.С., встановлено, що на земельну ділянку загальною площею 15750,638013 га в площині накладається земельна ділянка з кадастровим номером: 1822080600:03:002:0016 площа накладення становить 2500 кв.м. (відсоток накладання 100%); 1822080600:03:002:0017 площа накладення становить 300 кв.м. (відсоток накладання 100%).

Проте зазначені обставини жодним чином не доводять обґрунтованість вимог позивача, оскільки як вже зазначалось вище розмір земельної ділянки, який визначений у Державному акті 1978 року, а саме 15724,8 га, зменшений до 15414,4100 га внаслідок вилучення частини землі у встановленому законом порядку, що підтверджується документально і не заперечується сторонами, а фактично є ще меншим 14852,95 га. (т.2 а.с..2).

Отже, позивачемне наданідостовірні тапереконливі доказищодо накладанняспірних земельнихділянок,а відтаквисновки судупершої інстанціїщодо недоведеностівимог КЕВм.Житомира неспростовані.

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, який указуючи на відсутність доказів про фактичне накладання земельних ділянок сторін, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Квартирно експлуатаційного відділу м. Житомира залишити без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 вересня 2020 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 21 квітня 2022 року