Ухвала

від 12.04.2022 по справі 2-44/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-44/11

Провадження № 6/522/165/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

за участі секретаря судового засідання Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву представникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив"про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовомПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту.

Заочним рішенням Приморського районного суду від 02 березня 2011 року позовні вимогиПАТ «УкрСиббанк» задоволено, стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму заборгованості за кредитними договорами № 11237729000 від 19 жовтня 2007 року та № 11337607000 від 22 квітня 2008 року у розмірі 2 277 962,32 грн. судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року було замінено сторону стягувача ПАТ «УкрСиббанк» у виконавчому провадженні на його правонаступника ТОВ «ФК «Фінактив».

До суду 31 січня 2022 року надійшла заява від представникаТОВ «ФК «Фінактив»про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, відповідно до якої зазначено, що на теперішній час у заявника відсутній виконавчий лист № 2-44/11, у зв`язку із тим, що первісний стягувач оригінал виконавчого листа № 2-44/11 від 27 квітня 2011 року не отримував, а підтвердження направлення йому оригіналу виконавчого листа разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу відсутнє, адже Відділом примусового виконання ДВС Головного Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області було знищено матеріали виконавчого провадження.

У провадження судді подана заява надійшла 07 лютого 2022 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2022 року заяву прийнято у провадження та призначено судове засідання на 23 лютого 2022 року.

Учасники процесу у судове засідання 23 лютого 2022 року не з`явилися. Про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Розгляд заяви відкладено на 13 квітня 2022 року.

У період з 24 лютого 2022 року по 01 квітня 2022 року, суддя Свячена Ю.Б. перебувала у відпустці.

У судове засідання 13 квітня 2022 року учасники процесу не з`явилися. Про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 17.4 розділу ХШПерехідні положення ЦПК Україниу разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду від 02 березня 2011 року позовні вимогиПАТ «УкрСиббанк» задоволено, стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму заборгованості за кредитними договорами № 11237729000 від 19 жовтня 2007 року та № 11337607000 від 22 квітня 2008 року у розмірі 2 277 962,32 грн. судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

27 квітня 2011 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 02 березня 2011 року, проте виконавчі провадження № 31310083 від 06 лютого 2012 року, № 46422261 від 09 лютого 2015 року, № 36421634 від 06 лютого 2013 року, № 39738053 від 10 вересня 2013 року, № 46422513 від 09 лютого 2015 року були завершені, а зважаючи на закінченні згідно «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» від 25 грудня 2008 року № 2274/5 та Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями № 1829/5 від 07 червня 2017 року терміну зберігання завершених виконавчих проваджень та книг обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю, виконавчі провадження було знищено.

25 січня 2019 року між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Фінактив" укладено договір факторингу № 131, згідно з умовами якого заявник набув право вимоги заборгованості за кредитом, в тому числі за Договорами про надання споживчого кредиту № 11237729000 від 19.10.2007 року та № 11337607000 від 22.04.2008 року.

Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року було замінено сторону стягувача ПАТ «УкрСиббанк» у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту на його правонаступника ТОВ «ФК «Фінактив».

Заявник в заяві про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення зазначив, що вказаний виконавчий лист вчасно пред`явлений на виконання, що підтверджується відкриттям виконавчого провадження № 31310083 від 06 лютого 2012 року, однак судове рішення не виконано та органами виконавчої служби виконавчий лист знищено, у зв`язку із чим заявник звернувся до суду з зазначеною заявою.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідност. 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 2ст. 433 ЦПК України, заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1ст. 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно п. 17.4 РозділуXIIIПерехідних Положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно дост. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно вимог п. 9 ч. 2ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду є одною із основних засад судочинства, отже невиконання судового рішення є порушенням нормКонституції України, які є нормами прямої дії.

При цьому, слід зазначити, що виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі порушених прав стягувача, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Суд звертає увагу, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції, Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції.

Відповідно до ч. 1ст. 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, звернення до виконання судових рішень здійснюється з урахуванням положеньЗакону України "Про виконавче провадження", а також інших актів законодавства. Виконавчі документи, що надсилаються судом на адресу органів державної виконавчої служби, мають відповідати вимогам, установленимст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Звернення до виконання судових рішень покладається на суд, що розглянув справу у першій інстанції. Вироки, рішення, ухвали та постанови суду звертаються до виконання після того, як вони набрали законної сили, та повернення справи до суду першої інстанції після апеляційного або касаційного розгляду, крім випадків негайного їх виконання. Усе листування щодо звернення до виконання вироків, рішень, ухвал і постанов покладається на апарат суду.

У справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" зазначено, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. У контексті вищезазначеного, суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).

Отже, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що оскільки рішення суду до теперішнього часу не виконане, виконавчий лист втрачений не з вини заявника, тому заява пропоновлення строку на пред`явлення виконавчого листа та видачу його дублікату є обґрунтованою.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви.

Керуючись ст. ст.247,433 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив"про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.

ВидатиТовариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" дублікат виконавчого листа №2-44/11 виданий на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2011 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Свячена Ю.Б.

13.04.2022