Постанова

від 24.04.2022 по справі 260/3705/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/3705/20 пров. № А/857/2380/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року (суддя Гебеш С.А., час ухвалення 12:37 год., місце ухвалення м.Ужгород, дата складання повного тексту 12.01.2022),

в адміністративній справі №260/3705/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс» до Управління Держпраці у Закарпатській області,

про визнання протиправними та скасування припису і попередження,

встановив:

У листопаді 2020 року позивач ТОВ «Стартелеком Плюс» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень №ЗК 298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року, винесений за результатами інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс»; 2) визнати протиправним та скасувати попередження Управління Держпраці у Закарпатській області про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК298/1371/АВ/П/ПО від 03 вересня 2020 року, оголошене за результатами інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс».

Відповідач Управління Держпраці у Закарпатській області позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень №ЗК298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року. Визнано протиправним та скасовано попередження Управління Держпраці у Закарпатській області про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК298/1371/АВ/П/ПО від 03 вересня 2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 4204,00 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом неповно з`ясовано всі фактичні обставини, на підставі яких було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК298/1371/АВ/П від 14.09.2020. Судом не з`ясовано, що таке попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю, дано невірну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи та не надану оцінку всім доказам у даній справі. Вказує апелянт, що Управління Держпраці здійснювало діяльність у сфері контролю за додержанням законодавства про працю (на час спірних правовідносин) у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про пращо, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 із змінами. 18.08.2020 за №101 Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс» за місцем здійснення його господарської діяльності: АДРЕСА_1 , на підставі звернення ОСОБА_1 . Також в ході вивчення та аналізу матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_2 працював у ТОВ «Стартелеком Плюс», виконуючи роботи по підключення кабеля до інтернету без укладеного з ним письмового трудового договору чи цивільно-правової угоди. До цього ж, в матеріалах кримінального провадження міститься протокол допиту гр. ОСОБА_1 (мами потерпілого) від 14.07.2020, яка зазначила, що директором товариства є ОСОБА_3 . Окрім сина на товаристві ще працювали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Неодноразово син приїзжав додому на автомобілі «Таврія», який рахувався за даним товариством. Після смерті сина, ОСОБА_3 передав її брату ОСОБА_6 кошти в сумі 15000 грн як заробітну плату потерпілого ОСОБА_2 .. Наголошує апелянт, у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору. Таким чином, інспекційним відвідуванням встановлено, що директор ТзОВ «Стартелеком Плюс» допустив до виконання робіт по монтажу інтернет кабелю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 без укладення з ними письмового трудового договору, чим порушив вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України. Крім цього, 03.09.2020 посадовою особою Управління Держпраці ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК298/1371/АВ/П/ПТ про допущення керівником ТОВ «Стартелеком Плюс» до роботи громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 без укладеного з ними письмового трудового договору. Позаяк, підписати даний протокол позивач відмовився, то 03.09.2020 такий був надісланий на адресу вищезгаданого товариства рекомендованим листом. Також, 03.09.2020 зазначеним працівником Управління Держпраці винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК298/1371/АВ/П/ПО. Вищевказане попередження позивач також відмовився підписати. 03.09.2020 попередження було надіслано на адресу вищезгаданого товариства рекомендованим листом. Позаяк, у діяльності ТОВ «Стартелеком Плюс» головним державним інспектором Управління Держпраці Севч В.Є. виявлені порушення законодавства про працю, то зазначеним працівником винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК298/1371/АВ/П від 14.09.2020, який позивачем не підписаний і надісланий на його адресу рекомендованим листом. Таким чином, скаржник вважає припис про усунення виявлених порушень №ЗК 298/1371/АВ/П від 14.09.2020 законним і таким, що не підлягає скасуванню. Щодо скасування оскарженого попередження, апелянт звертає увагу на те, таке попередження не породжує будь-яких наслідків для позивача та не є індивідуальним актом в розумінні КАС України, тому в цій частині підстави для задоволення позову також відсутні. Також наголошує апелянт, що Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ України від 17.07.2013 №509 не передбачає застосування попередження в якості відповідальності за порушення законодавства про працю.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 16.12.2021 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач не погодився із доводами та вимогами апеляційної скарги, подавши до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, залишивши оскаржене нею рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити частково, з урахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 27 серпня 2020 року по 03 вересня 2020 року на підставі наказу начальника Управління Держпраці у Закарпатській області №101 від 18.08.2020 (а.с. 98), направлення на проведення інспекційного відвідування №508 від 18.08.2020 (а.с. 99), службового посвідчення №1371, за участю головного державного інспектора Хлатин І.Ю., службового посвідчення №214 та слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_10 , проводилося інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс» за адресою: м. Мукачево, вул. Миру, 84/1-а, код ЄДРПОУ - 40530806, директор ОСОБА_11 , за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗК298/1371/АВ від 03 вересня 2020 року (далі акт інспекційного відвідування) (а.с. 13-19, 100-103).

Згідно Акта інспекційного відвідування, у ході проведення інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс» відповідно до копій документів з Головного управління Національної поліції у Закарпатській області встановлено наступне: директор ТОВ «Стартелеком Плюс» ОСОБА_11 протягом 2019-2020 років залучав до робіт з монтажу інтернет кабелю без укладення трудових договорів наступних громадян: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 без оформлення трудових договорів, чим порушив вимоги ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України.

На підставі вищевказаного Акту інспекційного відвідування головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Севч В.Є. складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК298/1371/АВ/П/ПТ від 03 вересня 2020 року відносно ОСОБА_11 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України (а.с. 109).

Також головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Севч В.Є. винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК298/1371/АВ/ПО від 03 вересня 2020 року (далі оскаржуване попередження), яким попереджено директора ТОВ "Стартелеком Плюс" Діденко С.С. про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені в ході інспекційного відвідування (а.с. 112).

У подальшому, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Севч В.Є. внесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року (далі оскаржуваний припис), яким зобов`язано директора ТОВ "Стартелеком Плюс" Діденко С.С. усунути до 30 вересня 2020 року виявлені порушення законодавства про працю (а.с. 114).

Вважаючи вказаний припис та попередження протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до адміністративного суду.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог та зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України (далі по тексу цієї постанови КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.1 ст.260 КЗпП України, державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин 4, 5 статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Згідно п.7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 (далі - Положення №84), відповідач є територіальним органом Державної служби з питань праці, що їй підпорядковується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №823 (в редакції, чинній на момент проведення інспекційного відвідування; далі Порядок №823).

Відповідно до п.2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п.5 Порядку №823, інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до п.9 Порядку №823, тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Згідно з п.16 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці (пункт 17 Порядку №823).

Пунктом 20 Порядку №823 визначено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Згідно з п.21 Порядку №823, припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Як встановлено п.22 Порядку №823, стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (п.24 Порядку №823).

З аналізу наведених положень необхідно дійти висновку, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює Державна служба України з питань праці в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, зокрема, за зверненням про порушення трудового законодавства та за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, за результатами чого складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення.

Вирішуючи питання стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування попередження Управління Держпраці у Закарпатській області про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК298/1371/АВ/П/ПО від 03 вересня 2020 року, оголошене за результатами інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс», колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи, зокрема матеріалами інспекційного відвідування (а.с. 46-120), підтверджується, що 18.08.2020 року за №101 Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс» за місцем здійснення його господарської діяльності: АДРЕСА_1 , на підставі звернень ОСОБА_12 та ОСОБА_1 ..

Відповідно до вказаного наказу від 18.08.2020року №101 оформлено направлення від 18.08.2020 року №508на проведення інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс». Період проведення інспекційного відвідування зазначено з 25 серпня по 03 вересня 2020 року. На копії такого направлення зазначено: отримав оригінал направлення та проставлено особистий підпис і дату отримання -18.08.2020 року.

Передумовами проведення такого інспекційного відвідування були: - звернення слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області №5-8766/106/26/1-20 від 21.07.2020 року щодо необхідності проведення перевірки у ТОВ «Стартелеком Плюс» у зв`язку із кримінальним провадженням від 03.07.2020 року за фактом смерті ОСОБА_2 внаслідок ураження струмом під час виконання робіт по встановленню інтернет кабеля (а.с. 47); - заява ОСОБА_1 від 10.07.2020 року (вх.С-282 від 11.08.2020) щодо проведення перевірки з дотримання трудового законодавства у ТОВ «Стартелеком Плюс» де працював її син ОСОБА_2 , який загинув внаслідок ураження струмом під час виконання робіт по встановленню інтернет кабеля (а.с. 97); - погодження Державної служби України з питань праці (вх.5226 від 18.08.2020) щодо проведення заходів здійснення державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання ТОВ «Стартелеком Плюс» (додано до апеляційної скарги); - інформаційний лист Управлінням Держпраці у Закарпатській області №07-04/4354 від 31.08.2020 року щодо проведення інспекційного відвідування (а.с. 12).

Інспекційне відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс» було проведено в період з 27 серпня 2020 року по 03 вересня 2020 року, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗК298/1371/АВ від 03 вересня 2020 року (а.с. 100-103).

На підставі встановленого та враховуючи приписи чинного законодавства, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що відповідачем було дотримано процедуру (порядок) здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю в ході інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс».

Тому, являються помилковими висновки суду першої інстанції про недотримання відповідачем законодавчо визначеного процесу перевірки (інспекційного відвідування).

Як уже було вказано апеляційним судом вище, за результатами проведення інспекційного відвідування головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області винесено Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК298/1371/АВ/ПО від 03 вересня 2020 року, яким попереджено директора ТОВ "Стартелеком Плюс" Діденко С.С. про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені в ході інспекційного відвідування.

Зміст цього Попередження містить інформацію про можливу відповідальність ТОВ «Стартелеком Плюс» за порушення законодавства про працю, а саме відповідальність на підставі абзаців 2, 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, за порушення вимог частин 1, 2 статті 24 КЗпП України, які виявлені в ході інспекційного відвідування (а.с. 112).

Пунктом 16 Порядку №823 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно пункту 24 Порядку №823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509.

За наведеного правового регулювання колегія суддів зазначає, що попередження це інформаційний документ щодо можливої фінансової відповідальності, застосування якої передбачено положеннями статті 265 КЗпП України, про що вказано і в самому оскаржуваному попередженні. При цьому, попередження це складова частина процесу притягнення до відповідальності, яке самостійно не породжує юридичних наслідків і не порушує прав особи, якій адресоване.

Таким чином, з врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування попередження Управління Держпраці у Закарпатській області про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК298/1371/АВ/П/ПО від 03 вересня 2020 року, оголошене за результатами інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс».

У зв`язку із цим, являються обгрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача у відповідній частині позовних вимог.

Вирішуючи питання стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування Припису Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень №ЗК 298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року, що винесений за результатами інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс», то колегія суддів зазначає наступне.

Як видно із змісту Акта інспекційного відвідування від 03.09.2020 року, у ході проведення інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс» відповідно до копій документів з Головного управління Національної поліції у Закарпатській області встановлено наступне: директор ТОВ «Стартелеком Плюс» ОСОБА_11 протягом 2019-2020 років залучав до робіт з монтажу інтернет кабелю без укладення трудових договорів наступних громадян: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 без оформлення трудових договорів, чим порушив вимоги ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України.

Головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Севч В.Є. внесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року (оскаржуваний припис), яким зобов`язано директора ТОВ "Стартелеком Плюс" Діденко С.С. усунути до 30 вересня 2020 року виявлені порушення законодавства про працю.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що висновки вказаного Акта інспекційного відвідування від 03.09.2020 року сформовані лише на підставі матеріалів кримінального провадження від 03.07.2020 року за фактом смерті ОСОБА_2 внаслідок ураження струмом під час виконання робіт по встановленню інтернет кабеля, без фактичного і безпосереднього з`ясування обставин справи та дослідження доказів (документів, наказів, пояснень осіб, тощо) працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області.

Такі висновки Акта інспекційного відвідування від 03.09.2020 року, які покладені в основу спірного припису від 14.09.2020 року - є непереконливими і передчасними.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірний припис про усунення виявлених порушень №ЗК298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року винесено на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017р. №295, який на час проведення інспекційного відвідування та внесення припису уже був визнаний нечинним постановою суду від 14 травня 2019 року за наслідками розгляду справи №826/8917/17.

Колегія суддів зауважує, що на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. №823.

Тому, оскаржуваний припис від 14 вересня 2020 року є протиправним.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування спірного припису №ЗК298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року.

Згідноп.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має правоскасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно дост.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції від 16.12.2021 року необхідно скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Одночасно, відповідно до ч.6, ч.7 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи, що позивачем при поданні позову сплачено 4204,00 грн. судового збору, що підтверджується відповідним платіжним доручення у матеріалах справи (а.с. 7), а позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, тому необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто в сумі 2102,00 грн. (50 відсотків сплаченого судового збору).

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області задоволити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року в адміністративній справі №260/3705/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс» до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування припису і попередження скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс» задоволити частково.

Визнати протиправним і скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень №ЗК298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року, винесений за результатами інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс».

У задоволенні решта позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс» відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39795035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартелеком Плюс" (код ЄДРПОУ 40530806) судові витрати у виді судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. сплаченого за подання позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль