Постанова

від 27.04.2023 по справі 260/3705/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/3705/20 пров. № А/857/3405/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Юник А.А.

за участю представників:

позивача Діденко С.О., Попюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року (головуючий суддя Гебеш С.А., м.Ужгород, проголошено 12:37:52) у справі № 260/3705/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартелеком Плюс" до Управління Держпраці у Закарпатській області про скасування припису та попередження, -

В С Т А Н О В И В:

10.11.2020 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗК298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року, винесений за результатами інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартелеком Плюс"; визнати протиправним та скасувати попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК298/1371/АВ/ПО від 03 вересня 2020 року, оголошене за результатами інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартелеком Плюс".

Позов обгрунтовує тим, що інспекційне відвідування відбулося з порушенням вимог діючого законодавства, а складені за його результатами документи є неправомірними, факти порушення директором ТОВ "Стартелеком Плюс" законодавства про працю не підтверджені жодним чином. Вважає попередження про відповідальність та припис про усунення виявлених порушень протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Зокрема вказує на те, що відповідно до складеного акту опис виявленого порушення ґрунтується виключно на протоколах допиту осіб отриманих до початку інспекційного відвідування в рамках досудового розслідування кримінального провадження, які не були безпосередньо опитані інспекторами Держпраці, більше того такі особи не були присутні під час інспекційного відвідування. Крім того, зазначає, що заперечення проти акту були надіслані до відповідача на третій робочий день після отримання акту, однак такі не були розглянуті через недотримання строків їх надсилання.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень № ЗК 298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року. Визнано протиправним та скасовано попередження Управління Держпраці у Закарпатській області про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК298/1371/АВ/П/ПО від 03 вересня 2020 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що судом неповно з`ясовано всі фактичні обставини, на підставі яких було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК298/1371/АВ/П від 14.09.2020. Апелянт вказує, що Управління Держпраці здійснювало діяльність у сфері контролю за додержанням законодавства про працю (на час спірних правовідносин) у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про пращо, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 зі змінами. 18.08.2020 за №101 Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Стартелеком Плюс» за місцем здійснення його господарської діяльності: АДРЕСА_1 , на підставі звернення ОСОБА_1 . Також, в ході вивчення та аналізу матеріалів кримінального провадження, встановлено що ОСОБА_2 працював у ТОВ «Стартелеком Плюс», виконуючи роботи по підключення кабеля до інтернету без укладеного з ним письмового трудового договору чи цивільно-правової угоди. До цього ж, в матеріалах кримінального провадження міститься протокол допиту гр. ОСОБА_1 (мами потерпілого) від 14.07.2020, яка зазначила, що директором товариства є ОСОБА_3 . Окрім сина на товаристві ще працювали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Неодноразово син приїзжав додому на автомобілі «Таврія», який рахувався за даним товариством. Після смерті сина, ОСОБА_3 передав її брату ОСОБА_6 кошти в сумі 15000 грн як заробітну плату потерпілого ОСОБА_2 .. Апелянт наголошує, що у разі, якщо робота виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору. Таким чином, інспекційним відвідуванням встановлено, що директор ТзОВ «Стартелеком Плюс» допустив до виконання робіт по монтажу інтернет кабелю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 без укладення з ними письмового трудового договору, чим порушив вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України. Крім цього, 03.09.2020 посадовою особою Управління Держпраці ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК298/1371/АВ/П/ПТ про допущення керівником ТОВ «Стартелеком Плюс» до роботи громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 без укладеного з ними письмового трудового договору. Позаяк, підписати даний протокол позивач відмовився, то 03.09.2020 такий був надісланий на адресу вищезгаданого товариства рекомендованим листом. Також, 03.09.2020 зазначеним працівником Управління Держпраці винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК298/1371/АВ/П/ПО. Вищевказане попередження позивач також відмовився підписати. 03.09.2020 попередження було надіслано на адресу вищезгаданого товариства рекомендованим листом. Позаяк, у діяльності ТОВ «Стартелеком Плюс» головним державним інспектором Управління Держпраці Севч В.Є. виявлені порушення законодавства про працю, то зазначеним працівником винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК298/1371/АВ/П від 14.09.2020, який позивачем не підписаний і надісланий на його адресу рекомендованим листом. Таким чином, скаржник вважає припис про усунення виявлених порушень №ЗК 298/1371/АВ/П від 14.09.2020 законним і таким, що не підлягає скасуванню. Щодо скасування оскарженого попередження, апелянт звертає увагу на те, що таке попередження не породжує будь-яких наслідків для позивача та не є індивідуальним актом в розумінні КАС України, тому в цій частині підстави для задоволення позову також відсутні. Також наголошує апелянт, що Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ України від 17.07.2013 №509 не передбачає застосування попередження в якості відповідальності за порушення законодавства про працю. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представники позивача заперечують доводи апеляційної скарги. Вважають, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

З 27 серпня 2020 року по 03 вересня 2020 року на підставі службового посвідчення № 1371, за участю головного державного інспектора Хлатин І.Ю., службового посвідчення № 214 та слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_10 проводилося інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартелеком Плюс" за адресою: м. Мукачево, вул. Миру, 84/1-а, код ЄДРПОУ - 40530806, директор ОСОБА_11 за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, № ЗК298/1371/АВ від 03 вересня 2020 року (акт інспекційного відвідування).

Як вбачається з вищевказаного акту інспекційного відвідування, у ході проведення інспекційного відвідування ТОВ "Стартелеком Плюс", відповідно до копій документів з Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, встановлено наступне: директор ТОВ "Стартелеком Плюс" ОСОБА_11 протягом 2019-2020 років залучав до робіт з монтажу Інтернет кабелю, без укладення трудових договорів, наступних громадян: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 +, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю.

На підставі вищевказаного акту інспекційного відвідування головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Севч В.Є. складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК298/1371/АВ/П/ПТ від 03 вересня 2020 року відносно ОСОБА_11 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.

Також головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Севч В.Є. винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗК298/1371/АВ/П від 14 вересня 2020 року (оскаржуваний припис), яким зобов`язано директора ТОВ "Стартелеком Плюс" Діденко С.С. усунути до 30 вересня 2020 року виявлені порушення законодавства про працю.

Разом з тим, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Севч В.Є. винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК298/1371/АВ/ПО від 03 вересня 2020 року (оскаржуване попередження), яким попереджено директора ТОВ "Стартелеком Плюс" Діденко С.С. про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені в ході інспекційного відвідування.

Вважаючи вказаний припис та попередження протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 позов задоволено, а саме визнано протиправними та скасовано спірні припис та попередження.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2022 рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс» задоволено частково, а саме: визнано протиправним і скасовано припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень №ЗК298/1371/АВ/П від 14.09.2020, винесений за результатами інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс»; у задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс» відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 30.01.2023 касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2022 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду апеляційний суд повинен дослідити відповідні докази, повно і всебічно встановити обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин й охоплюються предметом доказування, надати належну і повну юридичну оцінку обставинам справи та усім аргументам учасників справи, перевірити їх доказами, та постановити рішення відповідно до вимог 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції з огляду на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно із статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.260 КЗпП України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (Закон №877-V, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами 4, 5 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до підпунктів 6, 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11 лютого 2015 року Державна служба України з питань праці (Держпраці) відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Відповідно до п.7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 (Положення №84), відповідач є територіальним органом Державної служби з питань праці, що їй підпорядковується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №823 (в редакції, чинній на момент проведення інспекційного відвідування; Порядок №823).

Згідно з п.2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п.5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно з п.9 Порядку №823 тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Відповідно до п.16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно з пунктом 17 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Пунктом 20 Порядку №823 визначено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Відповідно до п.21 Порядку №823 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п.22 Порядку №823 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

Відповідно до п.24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Аналізуючи наведені норми, апеляційний суд вказує, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює Державна служба України з питань праці в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, зокрема, за зверненням про порушення трудового законодавства та за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, за результатами чого складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення.

Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

21 липня 2020 року від Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на адресу Управління Держпраці надійшли матеріали кримінального провадження (ч. 1 ст. 115 КК України), які 03 липня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200070040001318. Вищезгадане кримінальне провадження відкрито за фактом смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 після ураження електричним струмом.

У зв`язку з відкриттям кримінального провадження за фактом смерті особи, яка неофіційно працювала у ТзОВ «Стартелеком Плюс» (про що свідчить відповідь Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області на запит Управління Держпраці, де зазначено про те, що на даному підприємстві з 01.01.2020 року по теперішній час використовується праця однієї застрахованої особи ОСОБА_11 ), З0 липня 2020 року Управління Держпраці видано наказ за № 105-ср про створення комісії з спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком (Спеціального розслідування).

За результатами спеціального розслідування складено Акт № 1 від 02 жовтня 2020 року, в якому зазначено про те, що директор ТзОВ «Стартелеком Плюс» допустив порушення, вимог законодавства з охорони та гігієни праці, зокрема: не забезпечив функціонування системи управління охороною праці на підприємстві; не розробив інструкції з охорони праці для працівників підприємства; не провів з працівниками інструктажі з охорони праці; допустив до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою; не зареєстрував декларацію відповідності матеріально технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, верхолазні та скелелазні: самовільно проводив роботи на електроопорі; проводив роботи в діючих електроустановках без наряду і розпорядження. Вищезгаданий Акт директор не підписав, про що складено Акт про відмову від підпису матеріалів спеціального розслідування.

18 серпня 2020 року Управління Держпраці у Закарпатській області видано наказ за № 101 про проведення інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс» за місцем здійснення його господарської діяльності: АДРЕСА_1 , на підставі звернення ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян» (Закон) звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. У зверненні має бути зазначено: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладена суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлено без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 нього Закону.

Згідно статті 8 Закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімними і розгляду не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що 10 серпня 2020 року на ім`я начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Дороша Б.В. мамою померлого працівника ТзОВ «Стартелеком Плюс» особисто подано письмове звернення щодо порушення керівником підприємства трудового законодавства. Вищезгадане звернення відповідає вимогам ст. 5 закону і 11.08.2020 року зареєстроване в журналі реєстрації звернень громадян за № С-282.

З метою перевірки додержання законодавства про працю, керуючись порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, відповідно до вищезазначеного наказу, оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування від 18 серпня 2020 року № 508. Період проведення інспекційного відвідування зазначено з 25 серпня по 03 вересня 2020 року.

За вказаний вище період, головним державним інспектором Управління Держпраці Севч В. Є., за участю головного державного інспектора Хланти І. Ю. та слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Синетар О. О. проведено інспекційне відвідування за місцем здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс»: м. Мукачево, вул. Миру, 81/1-а.

В ході проведеного інспекційного відвідування встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс» є юридичною особою і основним видом його діяльності є будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, що підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 02.06.2016 року, яка міститься в матеріалах інспекційного відвідування. Керівником даного підприємства зазначеного ОСОБА_11 . Наведене підтверджено наказом про вступ директора на посаду від 19.09.2019року за № 03-к.

Також, в ході вивчення та аналізу матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_2 працював у ТзОВ «Стартелеком Плюс», виконуючи роботи по підключення кабеля до інтернету, без укладеного з ним письмового трудового договору чи цивільно-правової угоди.

Водночас, потерпілий, піднявшись на драбину, прокладав кабель для інтернету по АДРЕСА_3 . Зверху на бетонній опорі, висотою 10 метрів була прокладена лінія електропередач. Потерпілий не дотримався безпечної відстані до лінії електропередач і його вразило електричним струмом, в результаті чого він помер.

До цього ж, в матеріалах кримінального провадження міститься протокол допиту гр. ОСОБА_1 (мами потерпілого) від 14.07.2020 року, яка зазначила вищенаведене та додала, що директором товариства є ОСОБА_3 . Окрім сина на товаристві ще працювали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Неодноразово син приїзджав додому на автомобілі «Таврія», який рахувався за даним товариством. Після смерті сина, ОСОБА_3 передав її брату ОСОБА_6 кошти в сумі 15 000 грн., як заробітну плату потерпілого ОСОБА_2 .

В своїх письмових поясненнях та протоколі допиту від 05.08.2020 року ОСОБА_7 указав наступне. Працював разом з ОСОБА_12 на фірмі «Стартелеком Плюс» близько одного року, виконували роботи по підключенню кабеля до інтернету по м. Мукачево. Керівником вищеназваного підприємства був ОСОБА_11 . В квітні місяці 2020 року ОСОБА_13 звільнився і запропонував, замість себе працювати у товаристві ОСОБА_14 , з яким разом навчався у ВПУ 3. В подальшому йому було відомо про те, що 02.07. 2020 року, під час монтажу інтернет кабелю, з одногрупником стався нещасний випадок внаслідок ураження електричним струмом, від якого останній помер. Також, повідомив, що ні трудовий договір, ні цивільно правову угоду керівник з працівниками не укладав. Заробітну плату виплачував готівкою від 6000 до 8000 грн. на місяць.

Разом з тим, був також опитаний ОСОБА_8 , про що зазначено в протоколі допиту від 14.08. 2020 року. Зокрема, в 2019 році ОСОБА_8 разом з ОСОБА_15 познайомився з ОСОБА_16 , який запропонував хлопцям роботу по монтажу інтернет кабелю в ТзОВ «Стартелеком Плюс» в м. Мукачево. Директором вищезгаданого товариства був ОСОБА_11 . Однак, ні трудовий договір, ні цивільно - правого угоду їм укласти не запропонували. Заробітну плату виплачував керівник готівкою від 6000 до 8000 грн. місяць.

Натомість, в матеріалах кримінального провадження також міститься пояснення від 15.07.2020 року керівника ТзОВ «Стартелеком Плюс» ОСОБА_11 , який ствердив наступне. Потерпілого ОСОБА_17 знав, як знайомого. Дізнавшись про його смерть, вирішив допомогти батькам і передав кошти через ОСОБА_6 , в якості допомоги.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ «Стартелеком Плюс» здійснює такі види діяльності: 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (основний); 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку;61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку; 61.30 Діяльність у сфері супутникового електрозв`язку; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку; 62.01 Комп`ютерне програмування;62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність;63.12 Веб-портали; 63.91 Діяльність інформаційних агентств; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

Колегія суддів зазначає, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

В контексті вищенаведеного, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання якої є обов`язковою при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно до ч.4 ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що роботавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що інспекційним відвідуванням встановлено, що директор ТзОВ «Стартелеком Плюс» допустив до виконання робіт по монтажу інтернет кабелю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 без укладення з ними письмового трудового договору, чим порушив вимоги ч. З ст. 24 Кодексу законів про працю України.

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю (Акт) №ЗК298/1371/АВ від 03 вересня 2020 року, який підписаний позивачем без зауважень.

Крім цього, 03 вересня 2020 року посадовою особою управління Держпраці ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК 298/1371/АВ/П/ПТ про допущення керівником ТзОВ «Стартелеком Плюс» до роботи гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 без укладеного з ними письмового трудового договору. Позаяк, підписати даний протокол позивач відмовився, то 03.09.2020 року такий був надісланий на адресу вищезгаданого товариства рекомендованим листом. Також, 03 вересня 2020 року зазначеним працівником Управління Держпраці винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК 298/1371/АВ/П/ПО. Вищевказане попередження позивач також відмовився підписати. 03.09.2020 року попередження було надіслано на адресу вищезгаданого товариства рекомендованим листом.

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.

Відтак, орган, уповноважений здійснювати нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю, має право в порядку підготовки до проведення інспекційного відвідування одержувати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, здійснювати під час такого заходу контролю їх аналіз й у разі, якщо такі містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучати їх до матеріалів інспекційного відвідування.

Позивач у своїх поясненнях посилається на наявність процедурних порушень з боку посадових осіб відповідача.

З цього приводу колегія суддів наголошує, що в залежності від характеру процедурних порушень, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

З врахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що не могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень, яке у спірних правовідносинах оформлено Управлінням у вигляді припису про усунення вимог законодавства про працю, за умови дотримання ним передбаченої законом процедури проведення інспекційного відвідування, так як порушення очевидні, та існували на момент проведення перевірки. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази які спростовують обставини, зафіксовані відповідачем в Акті та використані ним при складені оскаржуваного позивачем припису.

Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає Припис про усунення виявлених порушень №ЗК 298/1371/АВ/П від 14.09.2020 року законним і таким, що не підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта в частині скасування попередження Управління Держпраці у Закарпатській області про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК298/1371/АВ/П/ПО від 03 вересня 2020 року, апеляційний суд зазначає на наступне.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 за №509.

Зазначений порядок не передбачає застосування попередження в якості відповідальності за порушення законодавства про працю.

Форма попередження затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.05.2020 за №919.

Таким чином, попередження застосовується в разі виявлення порушень законодавства про працю стосовно всіх юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, в тому числі платників єдиного податку першої- третьої груп.

Попередження складається за результатами інспекційного відвідування безпосередньо інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування і таке попередження не являється притягненням суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності.

Тобто, у разі виявлення порушень законодавства про працю у юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, акт інспекційного відвідування на розгляд уповноваженій особі у такому випадку не передається і така особа не притягається до фінансової відповідальність у вигляді штрафу відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗПП України.

У разі якщо юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю не є платниками єдиного податку першої-третьої груп, тоді матеріали інспекційного відвідування передаються уповноваженій особі для розгляду справи та вирішення питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи та у разі наявності підстав, уповноважена посадова особа складає постанову про накладення штрафу.

Аналогічні роз`яснення надала Державна служба України з питань праці в листі за №6933/2.1/3-20 від 05.10.2020.

Окрім того, попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю не породжує будь-яких правових наслідків для позивача та не є індивідуальним актом в розумінні КАС України.

А тому хибним є твердження Закарпатського окружного адміністративного суду про те, що попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю є рішенням суб`єкта владних повноважень та є видом відповідальності, який визначений ст. 265 КЗпП України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов помилкового висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 260/3705/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартелеком Плюс» відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 04 травня 2023 року.