Рішення

від 22.02.2022 по справі 920/959/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

23.02.2022 м. Суми Справа № 920/959/21Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Саленко Н.М. розглянувши заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Євродім» (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 35Д, кв. 17, ідентифікаційний код 40116154) від 17.01.2022 б/н (вх. № 167 від 17.01.2021) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу у справі № 920/959/21 та матеріали зазначеної справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Євродім» (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 35Д, кв. 17, ідентифікаційний код 40116154),

до відповідача Комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 70, ідентифікаційний код 34452169),

про стягнення 784 642,67 грн,

за участю представників сторін:

позивача Конорєв В.О.,

відповідача Івшина Т.А.

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої, просить суд стягнути з відповідача 330 029 грн 51 коп., з яких: інфляційні втрати 20 598 грн 64 коп., 48 % річних 108 153 грн 63 коп., пеня 79 594 грн 68 коп., штрафи 121 682 грн 56 коп., а також витрати по сплаті судового збору.

У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, який складається із судового збору за звернення із заявою про забезпечення позову в сумі 1 135,00 грн, судового збору за подання позовної заяви в сумі 11 169,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

До позовної заяви позивачем додано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 02.09.2021 серії ВМ № 1019029.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.01.2022 у справі № 920/959/21 ухвалено позовні вимоги задовольнити; стягнути з Комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 70, ідентифікаційний код 34452169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Євродім» (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 35Д, кв. 17, ідентифікаційний код 40116154) заборгованість за договором підряду від 01.12.2020 № 2020-48П та договором про надання послуг з обслуговування димових та вентиляційних каналів від 01.01.2021 № 2021-2ДВК в сумі 744 595,21 грн (сімсот сорок чотири тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 21 коп.), пеню в сумі 27 601,01 грн (двадцять сім тисяч шістсот одну гривню 01 коп.), 3 % річних в сумі 5 018,37 грн (п`ять тисяч вісімнадцять гривень 37 коп.), інфляційні втрати в сумі 7 428,08 грн (сім тисяч чотириста двадцять вісім гривень 08 коп.) та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 11 769,64 грн (одинадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять гривень 64 коп.); видати наказ після набрання рішенням законної сили; призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката на 02.02.2022, 11:30; зобов`язати позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Євродім» (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 35Д, кв. 17, ідентифікаційний код 40116154) надати суду докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі № 920/959/21 у відповідності до положень частини восьмої статті 129 ГПК України.

17.01.2022 позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Євродім» (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 35Д, кв. 17, ідентифікаційний код 40116154) звернувся до суду із заявою від 17.01.2022 б/н (вх. № 167 від 17.01.2021) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу у справі № 920/959/21, відповідно до якої просить суд стягнути відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 30 000,00 грн.

До зазначеної заяви на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу позивачем додано належним чином засвідчені копії: договору про надання правничої допомоги від 20.07.2021, додаткової угоди від 20.07.2021 до договору про надання правничої допомоги від 20.07.2021, платіжного доручення від 22.10.2021 № 88, а також квитанцію банку від 14.12.2021, квитанцію до прибуткового касового ордера від 20.07.2021 № 15, акт приймання-передавання звіту адвоката щодо надання професійної правничої допомоги від 17.01.2022.

Ухвалою суду від 02.02.2022 у справі № 920/959/21 постановлено відкласти розгляд заяви позивача щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі № 920/959/21 в судове засідання з повідомленням учасників справи на 23.02.2022, 11:00.

Представники учасників справи приймали участь у судовому засіданні 23.02.2022.

09.02.2022 представником відповідача подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу від 04.02.2022 № 175/01-03 (вх. № 481), де представник відповідача просить суд зменшити розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу. Представник відповідача вважає, що витрати позивача на правничу допомогу є завищеними та зазначає, що заявлена вартість підготовки позовної заяви не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Зі змісту частини третьої статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною першою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. З урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

В постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Згідно з пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п`ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат представниками позивача надано суду ордер на надання правничої (правової) допомоги від 02.09.2021 серії ВМ № 1019029, платіжне доручення від 22.10.2021 № 88, квитанцію банку від 14.12.2021, квитанцію до прибуткового касового ордера від 20.07.2021 № 15, акт приймання-передавання звіту адвоката щодо надання професійної правничої допомоги від 17.01.2022 та копії договору про надання правничої допомоги від 20.07.2021, додаткової угоди від 20.07.2021 до договору про надання правничої допомоги від 20.07.2021.

Відповідно до наданих представником позивача письмових доказів розмір судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою складає 30 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги від 20.07.2021 предметом договору є надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу.

Пунктом 2 договору сторонами узгоджено, що гонорар адвоката, порядок оплати і компенсація витрат визначається додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 додаткової угоди від 20.07.2021 до договору про надання правничої допомоги від 20.07.2021 сторони погодили, що гонорар залежить від часу, витраченого адвокатом з погодинним тарифом 500 грн.

Пунктом 2.2 додаткової угоди від 20.07.2021 до договору про надання правничої допомоги від 20.07.2021 визначено, що обсяг дій адвоката складатиме не менше ніж 30 годин, тому сума оплати позивачем гонорара за правничу допомогу є не меншою, ніж 15 000,00 грн. Якщо обсяг дій адвоката по цьому договору перевищить визначену сторонами кількість годин, то позивач після надання звіту адвокатом зобов`язується доплатити адвокату за фактично витрачений час згідно з наданим звітом.

Відповідно до акту акт приймання-передавання звіту адвоката щодо надання професійної правничої допомоги від 17.01.2022 кількість витрачено часу адвокатом на консультації, складання документів та представництво інтересів позивача у Господарському суді Сумської області склала 50 год. і відповідно, вартість наданих правових послуг складає в загальному розмірі 30 000,00 грн.

Даний розмір судових витрат було наведено позивачем у позовній заяві та у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами статті 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Сумської області від 13.01.2022 у справі № 920/959/21 позовні вимоги позивача задоволено та не вирішено питання розподілу судових витрат позивача щодо оплати правничої допомоги, а також те, що позивачем подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих ним послуг і виконання робіт та їх вартості, наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а відповідачем заявлено про неспівмірность розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/959/21 задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Євродім» (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 35Д, кв. 17, ідентифікаційний код 40116154) від 17.01.2022 б/н (вх. № 167 від 17.01.2021) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу у справі № 920/959/21 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 70, ідентифікаційний код 34452169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Євродім» (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 35Д, кв. 17, ідентифікаційний код 40116154) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 25.04.2022 у зв`язку із відключенням АСДС з 24.02.2022 по 01.04.2022 та оголошенням простою з 04.04.2022 по 22.04.2022.

СуддяЮ.А. Джепа