Ухвала

від 26.04.2022 по справі 916/4546/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/4546/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Ігнатишена А.О.

розглянувши скаргу (вх.№2-270/22 від 18.04.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаня "Ніко-Тайс" (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315) на бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), подану у справі №916/4546/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушка, буд. 40, офіс 315)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 2-А);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроолія" (27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Кандаурове, вул. Леніна, 23)

про стягнення 36 104 грн

за участю представників сторін:

від позивача (скаржника): Грищенко О.М. на підставі довіреності

від суб`єкта оскарження: Плотницький П.Ю. на підставі довіреності

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.01.2016 у справі №916/4546/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроолія" задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача суму основного боргу у розмірі 36104 грн, а також та судовий збір у розмірі 1 218 грн.

01.02.2016 на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.01.2016 видано відповідний наказ.

В подальшому, на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", останньому видано дублікат наказу суду від 01.02.2016, про що винесено відповідну ухвалу.

18.04.2022 до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаня "Ніко-Тайс", згідно якої скаржник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування поданої скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" зазначено наступне:

-відповідно до офіційних та достовірних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 18.08.2020 по 23.02.2022, в силу дії обов`язкових норм Закону України "Про виконавче провадження", всіх можливих та необхідних своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій Кропивницьким ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не вчинялось;

-Кропивницьким ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) порушено порядок та періодичність здійснення заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження №53804695: не дотримано положень статей 10, 18, 39, ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" (зокрема виявлення рахунків боржника як в загальному, так і на предмет відкриття нових рахунків з метою уникнення виконання рішення суду, за період з 18.08.2020 по 23.02.2022 або взагалі не проводилось, або проводилось із порушенням та недотриманням положень ч.8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження"), порушено положення статей 53-54, 56, 75, 76 Закону України "Про виконавче провадження";

-товариство зверталося до приватного виконавця з клопотанням від 09.09.2020 №09-3/09 про вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 01.02.2016 у справі № 916/4546/15, проте зазначене клопотання залишено без задоволення, а бездіяльність виконавця є наслідком та слугує причиною фактичного невиконання в примусовому порядку грошового зобов`язання згідно наказу суду №916/4546/15;

-державним виконавцем порушено приписи п.19.ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 337 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.04.2022 скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (вх.№2-270/22 від 18.04.2022) призначено до розгляду в засіданні суду на 27.04.2022 о 13 год. 45 хв.

27.04.2022 до суду від державного виконавця надійшли заперечення на скаргу на бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15.

Ухвалою суду від 27.04.2022 заперечення державного виконавця повернути без розгляду на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України.

У судовому засіданні 27.04.2022 представник скаржника просив суд задовольнити скаргу.

Державний виконавець Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у судовому засіданні зазначив про необґрунтованість скарги, наголосив про здійснення виконавчих дій у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження".

Представники відповідачів у судове засідання з розгляду скарги не з`явилися, про дату та час повідомлялися належним чином.

Розглянувши вищевказану скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з наданими доказами, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

В силу статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

В ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як встановлено судом з відомостей та інформації про виконавче провадження №53804695 (т.9 а.с.138, 140-142), постановою від 24.04.2017 відкрито виконавче провадження №53804695 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 №916/4546/15.

В подальшому виконавчий документ неодноразово повертався стягувачу, крім того державним виконавцем неодноразово були винесені постанови про закінчення виконавчого провадження, остання датована 21.04.2020 роком. Постановою від 18.08.2020 виконавче провадження №53804695 відновлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

У ч. 3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону).

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

До того ж за приписами ч. 5 ст. 18 цього Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За положеннями ч.ч.2, 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Згідно з п.п.11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 р. №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Відповідно до ч. 2, 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України № 1404-VІІІ, тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не одноразово. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України № 1404-VIII, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Як вбачається зі змісту скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", стверджуючи про фактичну бездіяльність державного виконавця, скаржник посилається на відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про виконавче провадження реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

За змістом Положення Про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016р. та зареєстрованого 12.08.2016р. за №1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі-Система) це комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до розділу 4 вищевказаного положення виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця), відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Так, з наявної в матеріалах справи інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про виконавче провадження № 53804695 станом на 08.04.2022 вбачається, що до автоматизованої системи виконавчого провадження, починаючи з 18.08.2020, внесено наступні документи: 18.08.2020 постанова про відновлення ВП та супровідний лист; 26.08.2020 додаткова ухвала; 15.09.2020 клопотання про відновлення, клопотання; 04.03.2021 запит ДФС про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 04.06.2021 запит ДФС про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців; 05.06.2021 запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 18.10.2021 запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 18.10.2021 запит ДФС про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців; 02.11.2021 супровідний лист.

Проаналізувавши інформацію щодо здійснених державним виконавцем виконавчих дій на примусове виконання наказу суду № 916/4546/15, суд доходить висновку, що у період з 18.08.2020 по 23.02.2022 державним виконавцем, в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження", несвоєчасно та не в повній мірі вжито всіх можливих, необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення, що свідчить про наявність факту бездіяльності державної виконавчої служби у визначений позивачем період під час примусового виконання рішення у даній справі.

Суд також враховує, що надіслане скаржником клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695, в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження, не розглянуто державним виконавцем у встановлений законом строк, що також не спростовано та не заперечено Органом виконавчої служби.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Так, з огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що встановлена судом бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 №916/4546/15 порушує права скаржника як стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.

Згідно ч. 1, 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги те, що Кропивницьким відділом державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не було надано належних та допустимих доказів вчинення всіх передбачених законом виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695, проаналізувавши усі обставини, на які посилається скаржник, інформацію про виконавче провадження №53804695, наявну у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, зважаючи на широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст. 234, ч.2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх.№2-270/22 від 18.04.2022) на бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), подану у справі №916/4546/15, задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15 за період з 18.08.2020 по 23.02.2022, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

3. Зобов`язати державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Повний текст ухвали буде складено 29.04.2022.

Ухвала набирає чинності 27.04.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Ю.М. Щавинська