Постанова

від 03.07.2022 по справі 916/4546/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/4546/15Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Сілаєва В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача Грищенко О.М.

від відділу ДВС Плотницький П.Ю.,

представники відповідачів в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.05.2022

у справі № 916/4546/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Совагро»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроолія»

про: стягнення 36104 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.01.2016 у справі №916/4546/15 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»), стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Совагро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроолія» на його користь 36104 грн заборгованості та 1218 грн витрат по сплаті судового збору.

01.02.2016 на примусове виконання рішення суду видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2022 задоволено скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі Кропивницький відділ ДВС).

04.05.2022 від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла заява (№2-306/22), в якій позивач просив суд стягнути з Кропивницького відділу ДВС на його користь 10100 грн витрат на правничу допомогу.

18.05.2022 до суду від Кропивницького відділу ДВС надійшли пояснення, в яких останній просив суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2022 заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено частково, стягнуто з Кропивницького відділ ДВС на його користь 5050 грн витрат на правову допомогу. У задоволенні решти заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на послуги адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, розумності та співрозмірності їх розміру, в тому числі сумі, яка підлягає сплаті боржником в рамках виконавчого провадження, та є явно завищеним.

Не погодившись з постановлено ухвалою суду в частині відмови у задоволенні заяви, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення в цій частині, яким заяву (№2-306/22 від 04.05.2022) задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на незаконність додаткової ухвали суду, зазначаючи, зокрема, що:

- судом першої інстанції не враховано положення ч. 5 ст. 126 ГПК України, оскільки Кропивницьким відділом ДВС не надано жодних клопотань саме про зменшення розміру витрат на правову допомогу;

- орган ДВС свідомо допускав порушення норм чинного законодавства, прав та інтересів стягувача, а також безпідставно ухилявся від виконання рішення суду у даній справі;

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неспівмірність витрат на правову допомогу фактично наданим послугам;

- заявлений до стягнення розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного), так процесуального права.

- судом не враховані висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Більш детально доводи ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 за апеляційною скаргою ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.05.2022 у справі № 916/4546/15 відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам справи строк до 28.06.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи, призначено справу до розгляду на 04.07.2022 о 14:30 год., надано можливість представнику ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, рекомендовано учасникам справи здійснювати подання скарг, заяв, клопотань дистанційними засобами зв`язку.

В судове засідання 04.07.2022 з`явився представник позивача та державний виконавець. Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 18.08.2020 між адвокатом Грищенко О.М. (Виконавець) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (Замовник) укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №18-08-2020/3, за умовами п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується надавати Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ «Украгроолія» та Кіровоградським відділом ДВС, котрі виникли у виконавчому провадженні № 53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 у справі № 916/4546/15, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів ДВС, направлених на примусове виконання наказу та стягнення з боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені Замовника до Кіровоградського відділу ДВС різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження», підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність ДВС у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 800 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1 договору). При цьому, сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи Виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції 900 грн; судові засідання 1700 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції; побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи із розрахунку 800 грн/год.; витрати (квитки, добові, тощо) згідно підтверджуючих документів.

Відповідно до п.3.2 договору Замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи №916/4546/15 за скаргою ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 53804695.

На виконання умов договору, 18.08.2020 між сторонами складено акт прийому-передачі документів.

28.04.2022 між адвокатом Грищенко О.М. та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» складено та підписано без жодних зауважень акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), в якому зазначено, що Виконавцем за період з 18.08.2020 по 27.04.2022 виконані роботи та надані послуги на загальну суму 10100 грн.

У вказаному Акті наведено перелік відповідних послуг, їх вартість та кількість витрачених годин роботи адвоката.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На виконання ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України у скарзі на бездіяльність державного виконавця ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» повідомило, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) змушене буде понести витрати, пов`язані із розглядом відповідної скарги, розмір та обсяг яких на момент подання скарги визначити неможливо.

Із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» адвокат Грищенко О.М. звернувся до суду 04.05.2022, тобто у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс дотримано порядок повідомлення про понесення судових витрат, а також надано суду належні та допустимі докази на підтвердження їх понесення.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частково задовольняючи заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з 10100 грн до 5050 грн, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» неодноразово зверталось до суду зі скаргами на дії та бездіяльність державного виконавця в рамках виконавчого провадження. Такі скарги були підписані адвокатом Грищенко О.М., що свідчить про те, що адвокат в повній мірі був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні;

- для оцінки правомірності чи неправомірності дій/бездіяльності виконавця немає необхідності вивчати значний обсяг законодавства;

- дана справа не є складною, підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, зокрема, щодо аналізу судової практики, яка є достатньо сталою.

- скарга на бездіяльність державного виконавця обсягом 14 аркушів здебільшого містить цитування норма права, правові позиції Верховного Суду, а також фактично на двох аркушах скарги наведено зміст клопотання, яке було адресовано виконавцю товариством раніше;

- вимоги про стягнення 800 грн вартості послуг у вигляді зустрічі адвоката із замовником є необгрунтованими, оскільки вони у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, є сферою приватного життя;

- адвокат був цілком обізнаний з обставинами вказаної справи;

- витрати у розмірі 1700 грн за участь у судовому засіданні не відповідають критерію неминучості, оскільки явка сторін у судове засідання з розгляду скарги обов`язковою судом не визнавалась.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).

Крім того, відповідно до частин 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах даної справи містяться пояснення Кропивницького відділу ДВС від 18.05.2022, які за своєю суттю фактично є запереченнями щодо задоволення заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», поданими в порядку частин 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. У поясненнях відділ ДВС також наголошує, що ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» неодноразово подавались скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, дані скарги є типовими, а тому заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу адвоката та додаткові витрати є неспівмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів зазначає, що стягнення з Кропивницького відділу ДВС на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 5050 грн витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом скарги на бездіяльність відділу ДВС, відповідає критерію розумності, такі витрати є співмірними із виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування не матиме надмірний характер.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваної додаткової ухвали суду, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» слід залишити без задоволення, а додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.05.2022 у справі № 916/4546/15 - без змін.

Керуючись статями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс`залишити без задоволення, а додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.05.2022 у справі № 916/4546/15 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.07.2022.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська