Постанова

від 11.09.2022 по справі 916/4546/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/4546/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області

(суддя - Щавинська Ю.М.)

від 23.05.2022

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Богацька Н.С., судді: Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)

від 04.07.2022

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця Кропивницького ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

у справі №916/4546/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Совагро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроолія»

про стягнення 36 104,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Совагро» (далі - ТОВ «Совагро») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроолія» (далі - ТОВ «Украгроолія») із позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар.

1.2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.01.2016 у справі №916/4546/15 позов ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до ТОВ «Совагро» та ТОВ «Украгроолія» задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача суму основного боргу у розмірі 36 104 грн, а також та судовий збір у розмірі 1 218 грн.

1.3. На примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області 01.02.2016 видано наказ від 11.01.2016.

1.4. ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до Господарського суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Кропивницького РВ ДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15.

1.5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2022 скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), подану у справі №916/4546/15, задоволено повністю. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15 за період з 18.08.2020 по 23.02.2022, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження». Зобов`язано державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

1.6. ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до Господарського суду Одеської області подано заяву про покладення на Кропивницьке ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) витрат на правничу допомогу у розмірі 10 100,00 грн згідно договору №18-08-2020/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18.08.2020.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено частково, стягнуто з Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 5 050,00 грн витрат на правову допомогу. У задоволенні решти заяви відмовлено.

2.2. Частково задовольняючи заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на послуги адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, розумності та співрозмірності їх розміру, в тому числі сумі, яка підлягає сплаті боржником в рамках виконавчого провадження, та є явно завищеним.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №916/4546/15 додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.05.2022 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2022 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №916/4546/15, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувану додаткову ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про покладення витрат на професійну правничу допомогу на Кропивницький відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в сумі 5 050,00 грн скасувати, прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити повністю.

3.2. Підставами для скасування додаткової ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції позивач зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Вказує, що апеляційним господарським судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/4858/19, від 22.10.2020 у справі №910/9187/19, від 13.01.2021 у справі №922/267/20, від 06.04.2020 у справі №910/4783/19, від 04.06.2019 у справі №910/21516/17, від 24.07.2018 у справі №918/560/16, від 06.03.2019 у справі №910/15357/17, від 03.05.2019 у справі №910/10911/18, від 20.11.2020 у справі №910/4783/19, від 25.06.2019 у справі №904/66/18, від 02.09.2021 у справі №873/148/20, від 27.10.2021 у справі №873/109/21, від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, від 08.04.2019 у справі №922/619/18, від 23.04.2019 у справі №924/632/18, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15, від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 08.05.2018 у справі №910/1873/17, від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/19, від 06.05.2021 у справі №910/6116/20, від 03.06.2020 у справі №464/5990/16-а, від 13.02.2018 у справі №923/182/13-г, від 19.08.2019 у справі №913/438/16, від 10.08.2020 у справі №910/8130/17, від 16.04.2018 у справі №12/57, від 20.01.2021 у справі №619/562/18, у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц.

Також ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» зазначає про те, що апеляційним господарським судом без належного правового дослідження та оцінки залишено подані позивачем докази у справі та наголошує на тому, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а не на суд за його власною ініціативою.

Крім того, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просить врахувати, що однією з підстав для звернення до Верховного Суду є відсутність у чинному законодавстві України правової норми та відповідного правового висновку на предмет та рахунок чи слід оскарження бездіяльності органу державної виконавчої служби щодо порушення та недотримання норм Закону України «Про виконавче провадження» в призмі невиконання рішення суду (періодично, по факту передчасного завершення виконавчого провадження, при майновій можливості здійснити виконання рішення суду за рахунок майна/активів боржника) вважати як зловживання процесуальним правом відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

4.3. Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

4.4. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

4.5. Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4.6. Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.7. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

4.8. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

4.9. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

4.10. У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

4.11. На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу останнім надано суду договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №18-08-2020/3 від 18.08.2020, акт прийому-передачі документів від 18.08.2020 та акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.04.2022.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.08.2020 між адвокатом Грищенко О.М. (виконавець) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (замовник) укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №18-08-2020/3, за умовами пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується надавати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ «Украгроолія» та Кіровоградським відділом ДВС, котрі виникли у виконавчому провадженні № 53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 у справі №916/4546/15, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів ДВС, направлених на примусове виконання наказу та стягнення з боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені замовника до Кіровоградського відділу ДВС різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження», підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність ДВС у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 800 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1 договору.

Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 900 грн; судові засідання - 1 700 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції; побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 800 грн/год.; витрати (квитки, добові, тощо) - згідно підтверджуючих документів.

Відповідно до пункту 3.2 договору замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи №916/4546/15 за скаргою ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 53804695.

У пункті 3.8 договору про надання адвокатських послуг від 18.08.2020 № 18-08-2020/3 сторони погодили та визначили, що заохочувальним розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пунктів 1.1, 2.1 договору) визначається на рівні не більше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Між адвокатом Грищенко О.М. та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 28.04.2022 складено та підписано без жодних зауважень акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), в якому зазначено, що виконавцем за період з 18.08.2020 по 27.04.2022 виконані роботи та надані послуги на загальну суму 10 100 грн.

У акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.04.2022 сторони зазначили, що виконавцем - Грищенко О.М. за період з 18.08.2020 по 27.04.2022 виконані роботи, загальною кількістю 8 год. (детальний опис наведено у акті), участь у судовому засіданні 1 700 грн та відповідно до пункту 3.8 договору гонорар у сумі 2 000 грн.

Відповідно до акта:

- зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи (1 год);

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Кропивницького ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 у справі №916/4546/15 (7 год.);

- участь у судовому засіданні, котре відбулось 27.04.2022 вартістю 1 700,00 грн;

- гонорар адвоката на підставі пункту 3.8 договору про надання адвокатських послуг від 18.08.2020 № 18-08-2020/3 у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі - 2 000,00 грн.

Загальна вартість вказаних послуг склала 10 100,00 грн (пункт 2 акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02.05.2022).

Від органу ДВС надійшли пояснення на заяву про розподіл судових витрат, в якій виконавцем зазначено, що скаржником неодноразово подавались скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, дані скарги є типовими, а тому заявлені товариством до відшкодування витрати на правову допомогу адвоката та додаткові витрати є неспівмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, в зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні в суді першої інстанції державний виконавець проти заяви заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні або зменшити розмір витрат.

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи заперечення Кропивницьке ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та матеріали справи, є неспівмірними зі складністю справи (розгляд в межах даної справи скарги на бездіяльність державного виконавця), наданим обсягом послуг та витраченим часом на їх надання.

Так, частково задовольняючи заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з 10 100 грн до 5 050 грн, суди попередніх інстанцій виходили з наступного:

- ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» неодноразово зверталось до суду зі скаргами на дії та бездіяльність державного виконавця в рамках виконавчого провадження. Такі скарги були підписані адвокатом Грищенко О.М., що свідчить про те, що адвокат в повній мірі був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні;

- для оцінки правомірності чи неправомірності дій/бездіяльності виконавця немає необхідності вивчати значний обсяг законодавства;

- дана справа не є складною, підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, зокрема, щодо аналізу судової практики, яка є достатньо сталою;

- скарга на бездіяльність державного виконавця обсягом 14 аркушів здебільшого містить цитування норма права, правові позиції Верховного Суду, а також фактично на двох аркушах скарги наведено зміст клопотання, яке було адресовано виконавцю товариством раніше;

- вимоги про стягнення 800 грн вартості послуг у вигляді зустрічі адвоката із замовником є необґрунтованими, оскільки вони у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, є сферою приватного життя;

- адвокат був цілком обізнаний з обставинами вказаної справи;

- витрати у розмірі 1 700 грн за участь у судовому засіданні не відповідають критерію неминучості, оскільки явка сторін у судове засідання з розгляду скарги обов`язковою судом не визнавалась.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення заяви і стягнення з органу виконавчої служби на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 050,00 грн.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності жодних клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу спростовуються матеріалами справи.

Окрім того, Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Також Верховний Суд, розглянувши постанови, висновки в яких, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив, що застосування судом апеляційної інстанції норм права в оскаржуваному рішенні не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції. Застосування судами норм права у вказаних справах залежало від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та від обставин обґрунтованості і співмірності відповідних витрат.

Аргументи скаржника щодо неправильної оцінки судами доказів щодо обставин надання послуг правничої допомоги зводяться до їх переоцінки і не можуть бути предметом розгляду в касаційному порядку, оскільки відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, оскільки ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції при розгляді заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не застосовували положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України (Неприпустимість зловживання процесуальними правами) у Суду відсутні підстави для формування висновку щодо питання застосування зазначеної норми.

Колегія суддів враховує аналогічні висновки, зроблені Верховним Судом у справах №911/2737/17, №904/3105/17, №912/2171/18, №912/1616/21.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.4. З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних додаткової ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

6. Судові витрати

6.1. Враховуючи, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» залишити без задоволення.

2. Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.05.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №916/4546/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець