Ухвала

від 22.05.2022 по справі 916/4546/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"23" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/4546/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Пелехата А.О.

розглянувши заяву (вх.№2-306/22 від 04.05.2022) ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, подану у зв`язку із розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця Кропивницького ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) по справі №916/4546/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушка, буд. 40, офіс 315)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 2-А);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроолія" (27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Кандаурове, вул. Леніна, 23)

про стягнення 36 104 грн

за участю представників сторін:

від позивача (скаржника): не з`явився;

від суб`єкта оскарження: Плотницький П.Ю. на підставі довіреності

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.01.2016 у справі №916/4546/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совагро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроолія" задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача суму основного боргу у розмірі 36104 грн, а також та судовий збір у розмірі 1 218 грн.

01.02.2016 на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.01.2016 видано відповідний наказ.

В подальшому, на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", останньому видано дублікат наказу суду від 01.02.2016, про що винесено відповідну ухвалу.

18.04.2022 до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаня "Ніко-Тайс", згідно якої скаржник просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Зокрема, у скарзі товариство повідомило суд про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) змушене буде понести витрати, пов`язані із розглядом відповідної скарги, розмір та обсяг яких на момент подання скарги визначити неможливо.

Крім того, скаржник зазначив, що товариство зобов`язується із врахуванням п.8 ст.129 ГПК України, у випадку настання існування/понесених судових витрат у даній справі, повідомити про відповідне суд.

Ухвалою суду від 27.04.2022 скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (вх.№2-270/22 від 18.04.2022) на бездіяльність державного виконавця Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), подану у справі №916/4546/15, задоволено повністю.

04.05.2022 до суду від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява, в якій заявник просить суд стягнути з Кропивницького ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користьТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10100 грн згідно договору №18-08-2020/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18.08.2020.

В обґрунтування відповідної заяви товариством зазначено, що відповідно до договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №18-08-2020/3 від 18.08.2020 із врахуванням акту від 28.04.2022 адвокатом Грищенко О.М. надано замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", ТОВ "Украгроолія та Кіровоградським РВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро), котрі виникли у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Кіровоградським РВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро), направлених на примусове виконання наказу та стягнення із боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені замовника до Кіровоградського РВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2016 року по справі №916/4546/15 із врахуванням Закону України Про виконавче провадження, підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність Кіровоградського РВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2016 року по справі №916/4546/15 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

Заявник також просить суд врахувати, що має місце надання послуг та виконання робіт в період із 18 серпня 2020 року по 27 квітня 2022 року, які деталізовані в акті здачі- приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28 квітня 2022 року до договору № 18-08-2020/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 18 серпня 2020 року та підстави для подання відповідної скарги були зумовлені підтвердженою на сьогодні бездіяльністю державного виконавця у виконавчому провадженні №53804695.

Також заявник просить суд взяти до уваги, що відповідно до розділу 3 договору, вартість однієї години роботи адвоката є вдвічі меншим розміром від послуг адвокатів відповідного регіону (як того, де слухається справа, так і того, де знаходяться сторони).

Ухвалою суду від 11.05.2022 заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" прийнято із призначенням до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2022 о 12:00.

18.05.2022 до суду від органу ДВС надійшли пояснення на заяву про розподіл судових витрат, в якій виконавцем зазначено, що скаржником неодноразово подавались скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, дані скарги є типовими, а тому заявлені товариством до відшкодування витрати на правову допомогу адвоката та додаткові витрати є неспівмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, в зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

20.05.2022 до суду від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшли пояснення у справі, в яких заявник звернув увагу на період надання послуг з 18 серпня 2020 року по 27 квітня 2022 року, а також зазначив, що фактично один місяць роботи/надання послуг становить 1 262,50 грн, що є доцільним, реальним та розумним розміром відшкодування понесених скаржником судових витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні 23.05.2022 держаний виконавець проти заяви заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні або зменшити розмір витрат.

Представник скаржника у судове засідання не з`явився, у прохальній частині заяви про покладення на ДВС судових витрат на професійну правничу допомогу просив розгляд останньої здійснювати за відсутності представника товариства.

Проаналізувавши доводи сторін, надані докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (ч. 1 ст. 344 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За приписами ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з поданої ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" заяви, товариство вказує, що витрати на правову допомогу склали 10 100 грн.

Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У підтвердження понесення скаржником витрат на правову допомогу останнім надано суду договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №18-08-2020/3 від 18.08.2020, акт прийому-передачі документів від 18.08.2020 та акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.04.2022.

Відповідно до п.1.1. укладеного між ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС та адвокатом Грищенко О.М. договору виконавець зобов`язується надавати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ "Украгроолія" та Кіровоградським РВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (місто Дніпро), котрі виникли у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2016 року по справі №916/4546/15, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів ДВС, направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2016 року по справі №916/4546/15 та стягнення із боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені Замовника до Кіровоградського РВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01 лютого 2016 року по справі №916/4546/15 із врахуванням Закону України Про виконавче провадження, підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність ДВС у виконавчому провадженні №53804695 щодо примусового виконання наказу при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 800 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1 договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції 900 грн; судові засідання 1 700,00 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції; побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи із розрахунку 800грн./год.; витрати (квитки, добові, тощо) згідно підтверджуючих документів.

Відповідно до п.3.2 договору замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи №916/4546/15 за скаргою ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №53804695.

У акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.04.2022 сторони зазначили, що виконавцем - Грищенко О.М. за період з 18.08.2020 по 27.04.2022 виконані роботи, загальною кількістю 8 год. (детальний опис наведено у акті), участь у судовому засіданні 1 700 грн та відповідно до п. 3.8. договору гонорар у сумі 2 000 грн.

Враховуючи вищевказані докази, з урахуванням положень договору щодо моменту оплати наданих послуг, суд зазначає про доведеність заявником факту надання йому правничої допомоги.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

В той же час, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час необхідно розрізняти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Тлумачення законодавчих норм, що регулюють зменшення та розподіл судових витрат висловлено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, яка цілком враховується судом відповідно до положень ст.236 ГПК України.

Так, приймаючи означену постанову, об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен вказати, які витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Про наявність сталої судової практики свідчить також і постанова Касаційного господарського суд Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, приймаючи яку судом також було враховано висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та зазначено при цьому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 Верховний Суд посилається також на висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, та вказує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вже було зазначено судом, скаржником заявлено до стягнення з відділу ДВС 10 100 грн витрат на правову допомогу.

Однак, суд, з огляду на наведені вище положення Закону, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, а також враховуючи положення ч.4 ст. 129 ГПК України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5050 грн, виходячи з такого.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" неодноразово зверталось до суду зі скаргами на дії та бездіяльність державного виконавця в рамках виконавчого провадження №53804695. Такі скарги були підписані адвокатом Грищенко О.М., що свідчить про те, що адвокат в повній мірі був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні.

Питання організації виконання судових рішень, порядок, строки виконавчого провадження визначено Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 2 квітня 2012 року № 512/5, тощо, а отже для оцінки правомірності чи неправомірності дій/бездіяльності виконавця немає необхідності вивчати значний обсяг законодавства.

Дана справа не є складною, підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, зокрема, щодо аналізу судової практики, яка є достатньо сталою.

Суд також враховує, що скарга на бездіяльність державного виконавця обсягом 14 аркушів здебільшого містить цитування норма права, правові позиції Верховного Суду, а також фактично на двох аркушах скарги наведено зміст клопотання, яке було адресовано виконавцю товариством раніше.

Що стосується включення скаржником в рахунок пункту суми витрат на правничу допомогу «зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи №916/4546/15 в призмі існування та допущення Кропивницьким ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (м.Дніпро) порушення прав та інтересів замовника у виконавчому проваджені №53804695 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 01.02.2016 по справі №916/4546/15", суд зазначає таке. Спілкування клієнта з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя, оскільки це надає захиснику можливість приймати обґрунтовані рішення. Звідси вбачається, що будь-то в контексті допомоги з цивільного чи кримінального судочинства або в контексті звернення до загальної юридичної консультації, особи, які звертаються до адвоката, можуть обґрунтовано очікувати, що їхні повідомлення є приватними та конфіденційними. На це звернув увагу Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу "Алтай проти Туреччини" (Altay v. Turkey (No. 2), заява №11236/09, рішення від 09 квітня 2019 року). Отже, суд вважає необґрунтованими вимоги про стягнення 800 грн вартості послуг у вигляді зустрічі адвоката із замовником, оскільки вони у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, є сферою приватного життя.

Крім того, як вже було зазначено судом, адвокат був цілком обізнаний з обставинами вказаної справи.

Суд також враховує ту обставину, що витрати у розмірі 1700 грн за участь у судовому засіданні не відповідають критерію неминучості, оскільки явка сторін у судове засідання з розгляду скарги обов`язковою судом не визнавалась.

При цьому суд вказує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

З урахуванням наведеного, за висновком суду заявлений товариством до стягнення розмір витрат на послуги адвоката у сумі 10 100 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, в тому числі сумі, яка підлягає сплаті боржником в рамках виконавчого провадження на користь товариства, та є явно завищеним.

При цьому заперечення органу ДВС про стягнення витрат на правничу допомогу без обґрунтування необхідності в їх відмові та подачі доказів оцінюються судом критично.

Керуючись ст.ст. 232-235, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (№2-306/22 від 04.05.2022) задовольнити частково.

2. Стягнуту з Кропивницького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 2, код ЄДРПОУ 34977753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушка, буд. 40, офіс 315, код ЄДРПОУ 38039872) витрати на правничу допомогу у сумі 5 050 /п`ять тисяч п`ятдесят/ грн.

3. В задоволенні решти заяви відмовити.

Повний текст ухвали складено 27.05.2022.

Ухвала набирає чинності 23.05.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Ю.М. Щавинська