Рішення

від 25.04.2022 по справі 260/820/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 рокум. Ужгород№ 260/820/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної державної адміністрації про виплату середнього заробітку за затримку виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 квітня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 29 квітня 2022 року.

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації (далі відповідач, Закарпатська ОДА), яким просить стягнути з відповідача - Закарпатської ОДА на його користь середній заробіток в сумі 69802,26 грн. за час затримки виконання відповідачем постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 року у справі № 260/137/20.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 року у справі № 260/137/20 було прийнято рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління молоді та спорту Закарпатської ОДА. Однак, зазначена постанова суду у справі № 260/137/20 була фактично виконана тільки 15.01.2021 року, зокрема, розпорядженням голови Закарпатської ОДА Полоскова А. від 11.01.2021 року за № 5-р. Зазначає, що відповідачем порушено строки виконання вищевказаної постанови суду та за час затримки виконання постанови суду щодо поновлення позивача на посаді відповідач має сплатити позивачу середній заробіток.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, принцип обов`язковості судових рішень закріплений також і в ст. 14 КАС України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць, а ч. 2 ст. 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Аналіз вищенаведених правових норм чинного законодавства, що регулює трудові правовідносини, дає підстави для висновку, що рішення судів про поновлення на роботі є обов`язковими та виконуються негайно. Законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення і цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення оскаржуватися.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника, тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 року у справі № 260/137/20 скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 року у справі № 260/137/20 та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено. Судом постановлено визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 - начальника управління молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації; визнати протиправним та скасувати розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 11.12.2019 року № 112-р "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2019 році державних службовців які займають посади державної служби категорії "Б", призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється головою обласної державної адміністрації" в частині, яка стосується ОСОБА_1 ; скасувати розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 16.12.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації; стягнути із Закарпатської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.12.2019 року по 07.10.2020 року у розмірі 213637,22 грн.; стягнути із Закарпатської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн.

На виконання вказаного судового рішення 11.01.2021 року головою Закарпатської обласної державної адміністрації А. Полосковим видано розпорядження за № 5-р про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації з 17.12.2019 року. Пунктом 2 вказаного розпорядження визначено ОСОБА_1 приступити до виконання посадових обов`язків за посадою начальника управління молоді та спорту обласної державної адміністрації Закарпатської області з 15.01.2021 року.

Згідно запису трудової книжки ОСОБА_1 № 32 від 15.01.2021 року запис за № 31 є недійсним, поновлено на посаді начальника управління молоді та спорту облдержадміністрації з 17.12.2019 року (а.с.96), тобто, фактично ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків з 15.01.2021 року.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, в разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно з якою проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, згідно зі статтею 236 КЗпП України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Водночас спірний у цій справі є період затримки виконання судового рішення для стягнення середнього заробітку, зокрема кількість днів, самостійно визначених позивачем як належний спосіб захисту його права.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 02.10.2019 року у справі № 823/1507/18, від 05.09.2019 року у справі № 816/943/17, від 28.11.2019 року у справі № 804/6862/16.

Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку, що наявність вини відповідача в затримці виконання судового рішення не є обов`язковою для задоволення заявлених вимог. Наявність вини випливає з норм Конституції України, згідно з якими судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи те, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 року у справі № 260/137/20 Закарпатською ОДА сплачено ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2019 року по 07.10.2020 року - суд приходить до висновку про стягнення з Закарпатської ОДА на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 8 жовтня 2020 року по 14 січня 2021 року включно.

Розрахунок середньомісячного заробітку розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до довідки Закарпатської ОДА 02-22/31 від 16.03.2020 року заробітна плата позивача за жовтень 2019 року складала 19363,92 грн., за листопад 2019 року 20817,42 грн. (два останні місяці, що передували звільненню), середньоденна заробітна плата за вказаний період становить 658,71 грн.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України № 1133/0/206-19 від 29.07.2019 року "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік":

- кількість робочих днів у жовтні 2020 року складає - 21 (кількість днів вимушеного прогулу - 16);

- кількість робочих днів у листопаді 2020 року складає - 21 (кількість днів вимушеного прогулу - 21);

- кількість робочих днів у грудні 2020 року складає - 22 (кількість днів вимушеного прогулу - 22).

Згідно листа Міністерства соціальної політики України № 3501-06/219 від 12.08.2020 року "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік":

- кількість робочих днів у січні 2021 року складає - 19 (кількість днів вимушеного прогулу - 8).

Кількість днів затримки за період з 08.10.2020 року по 14.01.2021 року становить 67 робочих днів, відтак, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 08.10.2020 року по 14.01.2021 року становить 44133,57 грн. (658,71 грн. х 67 днів).

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, в зв`язку з чим та з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне стягнути із Закарпатської ОДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 08.10.2020 року по 14.01.2021 року в сумі 44133,57 грн.

Згідно з абзацом 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тому відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зобов`язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, утримавши із нього при виплаті податки та інші обов`язкові платежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності не виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, позовні вимоги щодо стягнення такого відповідають вимогам закону та підтверджені належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України та в зв`язку з відсутністю судових витрат сторонами, судові витрати у справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНКОПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код 00022496) про виплату середнього заробітку за затримку виконання рішення суду - задовольнити частково.

2. Стягнути із Закарпатської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в сумі 44133,57 грн. (сорок чотири тисячі сто тридцять три гривні п`ятдесят сім копійок), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.І. Рейті