Постанова

від 10.10.2007 по справі 5/197-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/197-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2007                                                                                   Справа № 5/197-06  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г.  (доповідач),

суддів Логвиненка А.О., Швеця В.В.

при секретарі: Ревковій Г.О.  

за участю представників сторін:

від позивача –Норочевський О.О., довіреність від 18.07.2007

від відповідача –Малюк О.А., Клімовська Т.В., довіреності від 19.01.2007

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Приват-агро” на рішенням господарського суду Дніпропетровської області від  30.11.2006р.  у справі №5/197-06

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-агро", м. Дніпропетровськ  м/р Таромський  

до закритого акціонерного товариства "Комбікорм", с.Сурсько-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області 

про стягнення  74012,56грн.

          ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від  30.11.2006р.  у справі №5/197-06 (суддя Шевченко С.Л.) в  задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-агро" до  закритого акціонерного товариства "Комбікорм" про стягнення  74012,56грн. відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення  скасувати як прийняте при невідповідності викладених висновків обставинам справи, з порушенням норм матеріального права, посилаючись на наступне:

-          суд неправильно застосував норми ст. 942 ЦК України, замінивши поняття схоронності речі збереженням якості речі; норми п.п.6.10.1-6.10.4 Технічного регламенту зернового складу про зміни якості та кількості зерна; на дані обставини справи не поширюються вимоги ч.3 ст. 959 ЦК України, які суд застосував;

-           висновок суду про те, що доробка зерна позивача здійснюється відповідачем згідно з власним розсудом є хибним та не відповідає обставинам справи;

-            суд не звернув уваги на те, що розрахунки відповідача про нормативи втрат зерна внаслідок зберігання значно завищені ніж ті, що встановлені чинним законодавством;

-            суд застосував документ у якості висновку експерта, який за своєю формою не є висновком та суперечить обставинам справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню.

Постановляючи рішення про відмову в позові, суд неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а це відповідно до п.1 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України є однією із підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Згідно п.2 ст.103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.07.2005р. між сторонами було укладено договір №1-07/05 складського зберігання зерна, строком до 1.06.2006р. (а.с.12-13 т.1).

В період з липня по серпень 2005р. позивач здав, а відповідач прийняв на зберігання 12330830 кг зерна, що підтверджується відповідними актами (а.с.82, 85-86, 90, 93, 95 т.1).

Станом на 15.08.2005р. у відповідача знаходилося: пшениці 3 класу 1249310кг, пшениці 4 класу 6051140кг, пшениці 5 класу 1794650кг, пшениці 6 класу 2951820кг, пшениці некондиційної 283910кг, що підтверджується довідкою №119 від 17.08.2005р. (а.с.14 т.1) та не заперечується сторонами у справі.

У зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу зерна (а.с.110-112 т.1) позивач  16 травня 2006р. звернувся до відповідача з листом №44 (а.с.50 т.2) про переоформлення на ДП “Імідж-Холдінг” пшениці 3 класу 1248272кг, пшениці 4 класу 5997996 та пшениці 5 класу 1793155кг.

Відповідач в цей же день, враховуючи витрати пов'язані з доробкою зерна (сушка, очистка), переоформив на ДП “Імідж-Холдінг” пшениці 3 класу 1221365кг, пшениці 4 класу  5932405кг, пшениці 5 класу 1780160кг, що підтверджується складськими квитанціями на зерно (а.с.45-47 т.2).

Позивач вважає, що зерно передане на зберігання було якісне і не потребувало доробки, тому діями відповідача йому спричинені збитки у зв'язку з втратою зерна пшениці 3-5 класів в сумі 74012,56грн., які він просив стягнути на його користь.

У зв'язку з тим, що в жовтні 2005р. ЗАТ “Комбікорм” повернуло поклажодавцю ще 48060кг пшениці 4 класу, а також виходячи з акту звірки від 9.02.2007р., представник позивача при розгляді апеляційної скарги зменшив позовні вимоги до 38354,6грн.

Відповідач заперечив проти позову, але одночасно визнав, що ним допущені неточності в розрахунках по партіям зерна та по датам, у тому числі по пшениці 3 класу в кількості 1079кг, пшениці 4 класу –4865кг, пшениці 5 класу –1401кг (а.с.2-6 т.4). Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що зазначене зерно на складі відсутнє.

У справі призначалась експертиза, але відповідного висновку експерта, котре б відповідало вимогам процесуального законодавства, не отримано з причин відсутності експертних установ та фахівців-експертів у даній галузі, тому суд вважає за можливе прийняти до уваги окремі висновки спеціаліста.

Так, на питання: “Чи потрібна була доробка зерна пшениці 3, 4 та 5 класів, зданого на довгострокове зберігання, відповідно до показників якості (вологість, зернові домішки)?”, Кіровоградським обласним дочірнім підприємством ДАК “Хліб України” надана наступна відповідь -  “Технічним регламентом зернового складу визначені терміни зберігання: тимчасове (до 30 днів); тривале (більше 30 днів)

Термін зберігання договором обумовлено з 12 липня 2005року до 01 червня 2006 року, тобто тривале зберігання.

З метою забезпечення показників якості зерна, зниженням втрат у початковий період зберігання, підвищення стійкості зернових мас при тривалому зберіганні, кращого

використання потужностей проводиться доробка зернових культур зерновим складом (п. 6.10. технічного регламенту зернового складу)

Відповідно до п.п.4.3-4.4, 4.6. та 4.10. Інструкції №9-7-88 „По хранению зерна, маслосемян, муки, крупы” (наказ від 24.06.1988р №185) ”Все свежеубранное зерно рекомендуется подвергать обеспыливанию и очистке. При невозможности очистки всего поступающего свежеубранного зерна в потоке очистку зерна влажностью до 13% допускается проводить после основного периода заготовок.

Просушенное зерно перед закладкой на хранение рекомендуется просушить через воздушно - ситовые машины независимо от степени его засоренности. С наступлением осеннего похолодания на предприятиях проводят роботы по переводу зерна на зимние условия хранения с использованием всех технических средств предприятия в соответствии с заранее разработанным планом. Очередность охлаждения партий зерна устанавливают в зависимости от их состояния по влажностями, температуре, зараженности”.

Згідно п.5.6. Інструкції „Про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності й господарювання", затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005р. №310, у разі відпуску зерна завезеного на тривале зберігання і переробку, виконуються усі операції зазначенні в Інструкції.

Аспіраційний пил списується пропорційно масі переміщеного (приймання, відпуск, внутрішнє переміщення) зерна за культурами.

При роботі елеватора з зерном використовуються аспіраційні мережі згідно регламенту зернового складу п.5.4.9. елеватори залізобетонні повинні бути обладнаними аспірацією та пилевловлюваними пристроями.

В результаті при переміщенні зерна через технологічне обладнання, аспіраційними мережами забезпечується часткове зниження смітної домішки за рахунок відбору аспірацією легких смітних домішок.

Пунктом 9.11. “Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності й господарювання” зазначено, що для контролю за зберіганням хлібопродуктів і визначення убутку в масі на підприємствах ведуть кількісно-якісний облік зерна.”

Отже суд приходить до висновку щодо необхідності доробки зерна, яке було здано позивачем на довгострокове  зберігання відповідачеві, відповідно до Технічного регламенту зернового складу, затвердженого Мінагрополітики України 15.06.2004р. та зареєстрованого в Мінюсті України 5.07.2004р.

Відповідач надав відповідні документи щодо розрахунку нормативних втрат зерна при його довгостроковому зберіганні та обліку кількісно-якісних показників пшениці 3-5 класів (а.с.7-24, 39-59 т.4).

Позивач наполягає на відшкодуванні збитків, але відповідного розрахунку щодо нормативних втрат зерна, зданого на зберігання, у тому числі на вимогу суду, не надав.

Оцінюючи в сукупності надані докази, позицію сторін, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.  

Відповідно до п.1 ч.1 ст.951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі –у розмірі її вартості.

В судовому засіданні представники відповідача підтвердили втрату зерна –пшениці 3 класу 1079кг, пшениці 4 класу  4865кг, пшениці 5 класу  1401кг.

За даними Дніпропетровської торгово-промислової палати вартість зерна станом на травень 2006р. складала: пшениці 3класу 700-720грн. за тонну, 4 класу 620грн. за тонну, 5 класу 5 класу 570грн. за тонну (а.с.121 т.2).

Таким чином, розмір збитків, завданих відповідачеві втратою зерна, який підлягає стягненню, буде складати (1079х0,72+4865х0,62+1401х0,57) 4591,75грн.

Враховуючи викладене, рішення суду слід скасувати, а в задоволенні інших вимог - відмовити, оскільки вони не доведені позивачем.

Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги відповідача щодо відшкодування витрат за проведення експертизи задоволенню не підлягають, оскільки  в силу ст.44 ГПК України висновки спеціаліста не можна ототожнювати з судовою експертизою.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Приват-агро” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  30.11.2006р.  у справі №5/197-06 скасувати.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Комбікорм" (код 00686747) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Приват-агро” (код 32812598) збитки в сумі 4591,75грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 45,88грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 7,31грн. та мита за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 22,94грн.

В решті позову відмовити.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                         В.Г.Головко

Судді                                                                                     А.О.Логвиненко

                                                                                                        В.В.Швець