Ухвала

від 09.05.2022 по справі 480/11290/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 травня 2022 року Справа № 480/11290/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савицької Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до Шосткинського управління Державної казначейської служби України Сумської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) звернулося до суду з позовом до Шосткинського управління Державної казначейської служби України Сумської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, і просить суд зобов`язати Шосткинське управління Державної казначейської служби України Сумської області прийняти для безспірного списання постанову про стягнення виконавчого збору №65051604 від 07.04.2021.

Ухвалою суду від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.12.2021 ГУ ДКС у Сумській області подано клопотання про розгляд справи з проведенням судового засідання та викликом сторін.

Суд, дослідивши доводи заявленого клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 КАС України).

У даному випадку позивачем не заявлено вимог, що унеможливлюють розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Ознайомившись з позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про призначення у справі № 480/11290/21 судового засідання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Савицька