Ухвала
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 454/1068/20
провадження № 61-19212ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства «Сокальська районна друкарня» Червоноградської районної ради Львівської області на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Сокальська районна друкарня» Червоноградської районної ради Львівської області, Червоноградської районної ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Сокальська районна друкарня» Червоноградської районної ради Львівської області (далі - КП «Сокальська районна друкарня»), Червоноградської районної ради Львівської області, просив стягнути з відповідачів на свою користь 131 557,99 грн заборгованості зі сплати заробітної плати, 249 754,05 грн - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 10 741,60 грн - компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати та 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 26 березня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Сокальська районна друкарня» на користь ОСОБА_1 131 557,99 грн заборгованості зі сплати заробітної плати, 5 000,00 грн - середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, 10 741,60 грн - компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року апеляційну скаргу КП «Сокальська районна друкарня» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 березня 2021 року в частині стягнення з КП «Сокальська районна друкарня» 5 000,00 грн - середнього заробітку за період затримки розрахунку у при звільненні змінено. Стягнуто КП «Сокальська районна друкарня» на користь ОСОБА_1 249 754,05 грн середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
24 листопада 2021 року КП «Сокальська районна друкарня» із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.
Просить також відсточити сплату судового збору на період ухвалення рішення у цій справі.
Клопотання про відстрочення сплату судового збору мотивоване тим, що старшим державним виконавцем Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Квашинською З. Л. винесено постанови ВП 68139780, ВП 68141041 про арешт коштів КП «Сокальська районна друкарня», а отже, сплата судового збору неможлива.
Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Верховенство права є однією із засад цивільного судочинства (підпункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Недопустимість обмеження доступу до правосуддя підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що судовий збір має бути таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачено. Водночас розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони, розцінюється як такий, що обмежує право на доступ до правосуддя (справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії», рішення від 26 липня 2011 року).
Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа «Креуз проти Польщі», рішення від 19 червня 2001 року).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам пункту 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо зазначення підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 389 цього Кодексу.
На виконання ухвали у встановлений строк заявник уточнив підстави касаційного оскарження.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на:
неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, від 17 березня 2020 року у справі № 569/6583/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 806/345/16, від 18 липня 2018 року у справі № 825/325/16, від 04 квітня 2018 року у справі № 524/1714/16-а, Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року у справі
№ 6-39цс11, Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17, від 20 червня 2019 року у справі № 809/423/16.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна КП «Сокальська районна друкарня» подана на судові рішення у малозначній справі, які відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню.
Водночас заслуговують на увагу належним чином мотивовані доводи заявника про те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення, як і доводи про те, що справа має виняткове значення для заявника, оскільки на його думку виконання оскаржуваних судових рішень призведе до банкрутства та ліквідації КП «Сокальська районна друкарня», яка є єдиним підприємством, що здійснює друк поліграфічної продукції в Червоноградському районі Львівської області.
Отже, відповідно до підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судове рішення у цій справі підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Таким чином, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою КП «Сокальська районна друкарня» та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Підставою відкриття касаційного провадження є підстава, передбачена пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Клопотання Комунального підприємства «Сокальська районна друкарня» Червоноградської районної ради Львівської області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.
Відстрочити Комунальному підприємству «Сокальська районна друкарня» Червоноградської районної ради Львівської області сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року до ухвалення рішення Верховним Судом у цій справі.
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Комунального підприємства «Сокальська районна друкарня» Червоноградської районної ради Львівської області.
Витребувати із Сокальського районного суду Львівської області цивільну справу № 454/1068/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Сокальська районна друкарня» Червоноградської районної ради Львівської області, Червоноградської районної ради Львівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2022 |
Оприлюднено | 21.06.2022 |
Номер документу | 104258257 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Яремко Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні