Рішення

від 27.04.2022 по справі 342/49/17

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/49/17

Провадження № 2/342/17/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Матієк І.П.

з участю:

позивача - відповідача ОСОБА_1 ,

відповідача - позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороні позивачівза зустрічнимпозовом ОСОБА_5

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в місті Городенка справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи - Михальчівська сільська рада, Городенківська міська рада Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Михальчівської сільської ради, співвідповідача Городенківської міської ради Івано-Франківської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_5 ),

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 , Михальчівської сільської ради та просить ухвалити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 його земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , частина площі (65,54 кв.м.), з якої захоплена відповідачем, шляхом знесення металевої огорожі; стягнути з відповідача судовий збір.

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,1264 га на АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 45096334 від 05.10.2015 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 45096578 від 05.10.2015. По сусідству з позивачем, у житловому будинку АДРЕСА_2 , проживає ОСОБА_6 , яка є суміжником земельної ділянки позивача ОСОБА_1 . Під час підготовки до приватизації земельної ділянки, площею 0,1264 га на АДРЕСА_1 , а саме в процесі обміру вказаної земельної ділянки та встановлені меж в натурі, представниками сільської ради та землевпорядником було виявлено, що відповідач незаконно захопила частину землі позивача, площею 65,54 кв.м. та встановила на ній металеву огорожу. Факт незаконного захоплення частини земельної ділянки підтверджується план-схемою обмірів земельної ділянки, яку провів сертифікований інженер-землевпорядник, приватний підприємець ОСОБА_8 . На даній схемі чітко вказано межу захоплення ОСОБА_6 частини земельної ділянки позивача. Захоплену частину земельної ділянки відповідач добровільно відмовилася повертати та обгородила її огорожею. На що позивачем було зроблено численні звернення у різного роду державні установи, органи місцевого самоврядування та контролюючі органи. У своїх відповідях контролюючі органи зазначили наступне: 1. Відповідь Михальчівської сільської ради № 94 від 13.05.2016, в якій зазначено, що: «виконавчий комітет Михальчівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, а також комісія по земельних відносинах, розглянувши Вашу заяву від 29.04.2016 вирішила наступне: комісією сільської ради було попереджено ОСОБА_6 і її сім`ю про те, що вона захопила земельну ділянку ОСОБА_1 »; 2. Відповідь Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області № 11/6-15 від 23.11.2015, в якій зазначено, що виключно судами вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян. На численні попередження контролюючих органів відповідач жодним чином не реагувала, а Михальчівська сільська рада не вжила достатніх заходів реагування щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка захоплена відповідачем та належить позивачу на праві приватної власності. Все це змушує позивача звернутися до суду за захистом свого права власності на земельну ділянку, яке визначене чинним законодавством України у сфері земельних відносин.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2017 по справі № 342/49/17 - визначено суддю Ничик Г.І.

ОСОБА_6 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просила: ухвалити рішення, яким визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.10.2015 р., індексний № 45096334, виданого ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0,1264 га, кадастровий номер 2621682201:01:002:0058, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , що зареєстроване в реєстраційній службі Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_6 із позовом ОСОБА_1 не згідна. При приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 обманним шляхом захопив частину її земельної ділянки і незаконно її привласнив. В зв`язку з цим, ОСОБА_6 заявляєзустрічний позовпро визнаннянедійсним свідоцтвапро право власності на нерухоме майно, яке видане ОСОБА_1 05.10.2015 на земельну ділянку розміром 0,1265 га в АДРЕСА_2 , виходячи з таких обставин:

Рішенням 11 сесії другого скликання Михальчівської сільської ради народних депутатів Городенківського району Івано-Франківської області від 28.05.1997 року ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,8500 га на території с. Михальче, з якої 0,25 призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, а 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства. Цим рішенням ОСОБА_6 передано упостійне користуванняземельну ділянкурозміром 0,0334га дляведення особистогопідсобного господарства.30.05.1997 ОСОБА_6 видано держаний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою.

Дана земельна ділянка знаходиться в межу з її земельною ділянкою розміром 0,8500 га. 30.05.1997 року на підставі рішення 11 сесії другого скликання Михальчівської сільської ради від 28.05.1997 року видано державний акт на право приватної власності на землю. Згідно цього акту ОСОБА_6 є власником земельної ділянки розміром 0,8500 га на території с.Михальче з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства. Державний акт на право приватної власності на землю виготовлений на підставі та з врахуванням даних вказаних в плані встановлення меж, який виготовлений Івано-Франківським інститутом „Агропроект». В плані встановлення меж є відомості про лінії та дирекційні кути земельної ділянки, експлікацію угідь, опис меж та з ким погоджено межі суміжників. Межі суміжних земельних ділянок погоджено з суміжниками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та відповідачем ОСОБА_1 . Кожний суміжник особисто підписався про погодження в плані встановлення меж. В плані встановлення меж визначено, що між кутами:

- 10 та 11 довжина лінії 32,13 м. з дирекційним кутом 277,57 градуса,

- 11 та 12 довжина лінії 3 м. з дирекційним кутом 190,39 градуса,

- 12 та 1 довжина лінії 55,55 м. з дирекційним кутом 275,10 градуса.

Всіх дирекційних кутів на земельній є 12 і між кутами визначено довжину лінії та кути. Всі лінії та кути вказані в таблиці ліній та дирекційних кутів та на плані земельної ділянки. Довжина лінії між дирекційними кутами 1- 12 - 11 та 10 є не рівною, а ломаною. При виготовленні документації та обстеженні земельної ділянки суміжники претензій до меж не мали.

Відповідач виготовив технічну документацію на приватизацію своєї земельної ділянки розміром 0,1264га,яка призначенадля веденняособистого селянськогогосподарства. ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та земляМихальчівської сільськоїради єсуміжниками із земельною ділянкою відповідача. Технічну документацію на земельну ділянку виготовило ТзОВ „Геоземкадсервіс" АДРЕСА_3 , без погодження ОСОБА_6 про межу, без врахування її державного акту на право приватної власності на землю та уже визначених меж її земельної ділянки. Технічна документація виготовлена без врахування визначених меж земельної ділянки ОСОБА_6 між кутами 1- 12 -11 та 10. Лінія між цими кутами не єрівною,а ломаною.Відповідно докадастрового планута схемирозташування земельноїділянки відповідачарозміром 0,1264га лініяпроходження межівід точкиА до точки Б є рівною. Така лінія проходження межі між цими точками також повинна бути ломаною. Таке проходження межі прямо свідчить, що частина земельної ділянки ОСОБА_6 не законно ввійшла до земельної ділянки відповідача.

Відповідач ізпозивачем не погоджувавпро межуміж їхділянками.Він скориставсяпохилим вікомпозивача іпогоджував межуне ізнею,а зїї дочкою ОСОБА_2 . Відповідач її обманув, пояснив, що межі залишаються такими як були раніше. Дочка повірила і без відома позивача та дозволу розписалася за неї про погодження меж в кадастровому плані та розташування земельних ділянок. Повноважень на погодження межі та вчинення підпису про погодження меж позивач ОСОБА_2 не давала. При таких обставинах, без погодження із позивачем меж та не врахування меж вказаних в її державному акті на право приватної власності на землю відповідачу 15.10.2015 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на земельну ділянку розміром 0,1264 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Свідоцтво зареєстроване вреєстраційній службіГороденківського районногоуправління юстиціїІвано-Франківськоїобласті. Відповідно до ч.3 ст.103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення права на землю кожного. Відповідно до ч.1 ст.106 названого кодексу власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановлення твердих меж. При виготовленні технічної документації на земельну ділянку відповідача цих вимог не дотримано і частина земельної ділянки позивача незаконно перейшла до відповідача. Цим порушено право власності позивача на її земельну ділянку в належному її розмірі в цілому. Порушення при виготовленні технічної документації на приватизацію земельної ділянки відповідача є суттєвим, так як не вірно визначено фактичний розмір земельної ділянки відповідача, що стали підставою для незаконної видачі відповідачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, захоплення частини земельної ділянки та порушення права власності позивача на земельну ділянку.

Такіобставини ідокази свідчать,що технічнадокументація наземельну ділянкувідповідача виготовленабез врахуванняраніше визначенихмеж земельноїділянки позивача,про непогодженістьмеж міжсуміжниками,що такатехнічна документаціяє недостовірноюпро розмір земельноїділянки івона сталапідставою длявидачі свідоцтвапро правовласності нанерухоме майнота реєстраціювласності.В ціломутаке стверджуєпро незаконністьсвідоцтва проправо власностіна нерухомемайно тапорушення прававласності позивачана земельнуділянку вналежному розмірі,недотримання вимогст.ст.103та 106Земельного кодексуУкраїни відноснозобов`язаннявласників таземлекористувачів земельнихділянок співпрацюватипри вчиненнідій,спрямованих назабезпечення правна землюкожного тавстановлення твердихмеж. Посилання відповідача на те, що позивач захопила частину його земельної ділянки шляхом встановлення огорожі не відповідає дійсності, спростовується державним актом на право приватної власності на землю від 30.05.1997 року розміром 0,8500 га та планом встановлення меж виготовленого Івано-Франківським інститутом „Агропроект". Огорожа не встановлена на земельній ділянці відповідача і не перешкоджає йому у користуванні його земельною ділянкою.

Згідно Ухвали суду від 29.06.2017 на підставі ст. 126 ЦПК України з справою за позовом ОСОБА_1 об`єднана справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.10.2015 р., індексний № 45096334, виданого ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0,1264 га, кадастровий номер 2621682201:01:002:0058, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , що зареєстроване в реєстраційній службі Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області.

26.07.2017позивач/відповідач ОСОБА_1 подавдо судузаперечення назустрічну позовнузаяву провизнання недійснимсвідоцтва проправо власностіна нерухомемайно,в якомупросив Відмовити у задоволенні позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 та Михайлівської сільської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно у повному обсязі. В даному запереченні ОСОБА_1 покликається на те, що зустрічний позов ОСОБА_6 вважає безпідставним і не обгрунтованим, та таким, що не відповідає реальним обставинам справи. А цей позов не підлягає до задоволення з наступних підстав:

1. У своїй позовній заяві ОСОБА_6 вказує на те, що він захопив її частину земельної ділянки і незаконно її привласнив. Таке твердження позивача є безглуздим, безпідставним та необгрунтованим, оскільки жодної земельної ділянки чи її частини він у позивача не захоплював, а навпаки позивач своїми неправомірними і незаконними діями захопила частину його землі площею 65,54 кв. м. на АДРЕСА_1 та встановила на ній металеву огорожу. Факт незаконного захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_1 підтверджується план-схемоюобмірів йогоземельної ділянки,яку провівсертифікований інженер-землевпорядник,приватний підприємець ОСОБА_8 .На данійсхемі чітковказану межузахоплення ОСОБА_6 частини йогоземельної ділянки.Ще однимдоказом того,що позивачзахопила частину земельноїділянки євідповідь Михальчівськоїсільської ради№ 94від 13.05.2016року,в якійзазначено,що:"виконавчийкомітет Михальчівськоїсільської радиГороденківського районуІвано-Франківськоїобласті,а такожкомісія поземельних відносинахрозглянувши Вашузаяву від29.04.2016року вирішиланаступне:комісією сільськоїради булопопереджено ОСОБА_6 і їїсім`юпро те,що воназахопила земельнуділянку ОСОБА_1 ".Захоплена позивачемчастина земельноїділянки євласністю ОСОБА_1 .Факт власності ОСОБА_1 наземельну ділянкуплощею 0,1264га на АДРЕСА_2 підтверджуєтьсяСвідоцтвом проправо власностіна нерухомемайно №45096334від 05.10.2015року таВитягом зДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію прававласності №45096578від 05.10.2015року.Отже,позивач свідомонамагається приховатиреальні обставинисправи ітим самимввести судв оману,шляхом викладуу своємузустрічному позовінеправдивої інформації,що вподальшомумало бвплинути назаконність іобґрунтованість рішенняу данійсправі.У своємузустрічному позовіпозивач вказуєна те,що вонане давалазгоду напогодження відповідачу межземельної ділянкиплощею 0,1264га на АДРЕСА_1 ,при їїприватизації,та непідписувала план встановленнямеж вказаноїземельної ділянки.Таке твердження позивача є неправдивим, оскільки при проведенні процедури виготовлення проектної документації на вказану земельну ділянку відповідач особисто звертався до позивача за погодження меж земельної ділянки для подальшої її приватизації. На що позивач не заперечувала та надала згоду на погодження йому меж земельної ділянки площею 0,1264 га на АДРЕСА_1 , про що свідчить підпис на плані встановлення меж. Про даний факт позивач напевно забула, оскільки перебуває у поважному віці (на момент погодження плану встановлення меж моєї земельної ділянки позивачу було 88 років).

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 , відповідач за первісним позовом, одночасно позивач за об`єднаним зустрічним позовом, - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 3 від 01.08.2017 р. Михальчівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2017 року провадження у справі зупинено до притягнення до участі в справі правонаступників померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із спадкової справи № 348/2017, наданої суду в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори, встановлено, що правонаступниками померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її онука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька с. Михальче Городенківського району Івано-Франківської області (спадкоємець за заповітом), яка 29.08.2017 року подала заяву про прийняття спадщини за заповітом за № 629, онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_4 (спадкоємець за заповітом), яка 29.08.2017 року подала заяву про прийняття спадщини за заповітом за № 639 та дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька с. Михальче Городенківського району Івано-Франківської області (спадкоємець першої черги за законом), яка 29.08.2017 року подала заяву про відмову від одержання обов`язкової частки у спадщині за № 640.

Копією Витягу № 48900193 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 29.08.2017 року Першою Снятинською державною нотаріальною конторою стверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи спадкодавця ОСОБА_6 , номер у спадковому реєстрі 61142472, номер у нотаріуса 348/2017.

Згідно Ухвали суду 08.06.2018 до участі в справі залучено правонаступників померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 14 вересня 2018 року провадження в справі зупинено до 14.03.2019 р. - до притягнення до участі в справі правонаступника померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , на земельну ділянку по АДРЕСА_4 за державними актами на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ № 029377 та серії ІІІ-ІФ № 014483, якого зобов`язано подати свідоцтво про право на спадщину на оспорювану земельну ділянку. 21 червня 2019 року поновлено провадження у даній справі.

Згідно Ухвали суду 16.09.2019 до участі в справі залучено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів за зустрічним позовом.

В судовому засіданні 17.06.2020 представник позивача за первісним позовом адвокат Паньків В.Я. заявив клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи на вирішення якої поставити запитання:

- Чи порушує межі та чи накладається земельна ділянка, яка належить ОСОБА_7 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки? За наслідками проведених експертних досліджень встановити площу накладення (захоплення) земельної ділянки.

Проведення земельно-технічної експертизи просив доручити судовому експерту Максимчину Андрію Дмитровичу (адреса: АДРЕСА_5 ).

Представник відповідачів/позивачів ОСОБА_7 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , відповідач/позивач ОСОБА_2 та третя особа без самостійних вимог на стороні позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_5 не заперечували щодо призначення експертизи, але вважали, що крім поставлених питань представником первісного позивача на вирішення експертизи слід поставити таке запитання:

- Чи накладається земельна ділянка ОСОБА_1 розміром 0,1264 га по АДРЕСА_1 на земельну ділянку ОСОБА_6 розміром 0,85 га по АДРЕСА_6 за Державним актом на право приватної власності на землю від 30.05.1997 і плану встановлених меж.

Ухвалою суду від 17 червня 2020 року по справі призначено будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи порушує межі та чи накладається земельна ділянка, яка належить ОСОБА_7 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки? За наслідками проведених експертних досліджень встановити площу накладення (захоплення) земельної ділянки.

2. Чи накладається земельна ділянка ОСОБА_1 розміром 0,1264 га по АДРЕСА_1 на земельну ділянку ОСОБА_6 розміром 0,85 га по АДРЕСА_6 за Державним актом на право приватної власності на землю від 30.05.1997 і плану встановлених меж.

Проведення експертизи було доручено судовому експерту Максимчину Андрію Дмитровичу.

Витрати по проведенні експертизи покладено: в розмірі 50% від вартості експертизи на позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає по АДРЕСА_1 та 50% від вартості експертизи на позивачів за зустрічним позовом, жителів с. Михальче Городенківського району Івано-Франківської області: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 здійснити оплату проведення експертизи протягом п`яти днів з моменту отримання рахунку про оплату експертизи від судового експерта.

Роз`яснено сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Відповідно до наказу від 02.07.2020 № 02-06/66 «Про припинення повноважень судді та голови Городенківського районного суду Івано-Франківської області» суддя Ничик Г.І. з 03.07.2020 припинила виконувати повноваження судді та голови Городенківського районного суду Івано-Франківської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №82 від 03.07.20, вказану справу за повторним автоматизованим розподілом справ передано судді Федів Л.М.

Після виконання експертизи15.01.2021 до суду надійшов висновок №073/12-20 судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 20 січня 2021 року (суддя Федів Л.М.) прийнято справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 ,правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,третьої особи -Михальчівської сільськоїради проусунення перешкоду користуванніземельною ділянкою таза позовом ОСОБА_6 ,правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,Михальчівської сільськоїради про визнаннянедійсним свідоцтвапро правовласності нанерухоме майно(третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, на стороні позивачівза зустрічнимпозовом ОСОБА_5 ) до свого провадження; поновити провадження у даній справі; розгляд справи розпочато спочатку за правилами загального позовного провадження.

Позивач за первісним позовом неодноразово збільшував розмір позовних вимог. 23.03.2021 позивач/відповідач ОСОБА_1 подав до суду остаточну заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив доповнити позовну заяву наступною позовною вимогою: 4. Стягнути з відповідачів судові витрати, пов`язаних з розглядом справи № 342/49/17, а саме: 13000,00 грн. витрати на залучення спеціалістів, судового експерта та проведення судової експертизи; 10000,00 грн. попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс та ще понесе в процесі розгляду даної справи. Стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь моральну шкоду в розмірі 50000грн., у зв`язку з самовільним захопленням відповідачами частини його земельної ділянки.

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року залучено до участі в даній справі як третю особу (по первісному позову) та співвідповідача (по зустрічному позову) - Городенківську міську раду Івано-Франківської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 77 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області).

01 липня 2021 р. закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Крім того, ухвалою суду від 01.07.2021 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про виклик в судове засідання експерта Максимчина А.Д., який склав висновок №073/12-20 судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №342/49/17.

23.07.2021 представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав клопотання про призначення повторної судово-технічної експертизи, на вирішення якої поставити такі питання:

1. Які фактичні розміри земельних ділянок, які віднесені до приватизованих, вказавши графічно їх конфігурацію, проміри та площі, що перебувають у користуванні співвласників ОСОБА_6 (після її смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ), які знаходяться по АДРЕСА_6 та ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ?

Врахувати, що при визначені розмірів земельних ділянок та виготовленні документації використовувались технічні засоби теодоліт на земельну ділянку ОСОБА_6 та засоби з космічним дослідженням на земельну ділянку ОСОБА_1 .

2.Чи є порушення меж або накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів Державного акту на право приватної власності на землю в розмірі 0,85 га виданого на ОСОБА_6 з доданим до нього планом встановлених меж та технічною документацією із землеустрою на ОСОБА_1 в розмірі 0,1264 га ?

В обгрунтування клопотання зазначили, що з висновком №073/12-20 судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №342/49/17, який був проведений експертом ОСОБА_13 не згідні, оскільки є підстави вважати, що експертиза виконана з грубими порушеннями її проведення, поверхово, не професійно, на низькому експертному рівні, висновки відносно їх об`єктивності є сумнівними. Експерт не дотримався методичних рекомендацій з питань проведення судових експертиз Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. В матеріалах експертизи відсутні фактичні конфігурації земельних ділянок в графічному зображенні. Якщо проміри ділянок виконувались далекоміром та експерт не міг без визначення дирекцій них кутів скласти конфігурації земельних ділянок, а тому і не міг їх спів ставити для порівняння з правовстановлюючими документами на земельні ділянки та з їх технічною документацією. В висновку експертизи відомості про більший розмір земельної ділянки в ОСОБА_6 , але з чого саме виник більший розмір земельної ділянки в матеріалах експертизи немає ні опису, ні таблиць промірів. В матеріалах експертизи взагалі немає даних про визначення фактичного розміру земельної ділянки ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про призначення повторної судово-технічної експертизи відмовлено.

Позивач - відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив, що уточнені позовні вимоги підтримує повністю, просив задовільнити. Просив розгляд справи завершувати без його представника та взяти до уваги подані його представником письмові судові дебати.

Представник позивача - відповідача ОСОБА_14 в судове засідання не з`явився. Подав суду письмові судові дебати, в яких вказав, що позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримує та просить зобов`язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , частина площі (65,54 кв.м.) з якої захоплена відповідачами, шляхом знесення металевої огорожі; стягнути з відповідачів судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: 13000,00 грн. витрат на залучення спеціалістів, судового експерта та проведення судової експертизи, 15000 грн. витрати на професійну правничу допомогу, які ОСОБА_1 поніс в процесі розгляду даної справи та стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн., у зв`язку з самовільним захопленням відповідачами його земельної ділянки а також стягнути з відповідачів судовий збір.

Відповідач - позивач ОСОБА_2 , представник відповідача - позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечили, а заявлені вимоги за зустрічним позовом підтримали та просили задовільнити.

Відповідач - позивач ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, у встановленому законом порядку.

Третя особа Михальчівська сільська рада 08.05.2020 подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без участі їх представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Довідкою № 8-24 від 24.03.2021, виданою Михальчівським старостинським округом Городенківської міської ради доводиться, що згідно рішення першої сесії Городенківської міської ради VIII демократичного скликання «Про реорганізацію сільських рад» № 15 від 26.11.2020, Михальчівську сільську раду (код ЄДРПОУ 20550441) було реорганізовано шляхом приєднання до Городенківської міської ради (код ЄДРПОУ 04054292); Городенківська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Михальчівської сільської ради.

Третя особа Городенківська міська рада Івано-Франківської області подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі їх представника за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, заслухавши пояснення та заперечення учасників справи, пояснення експерта, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Реалізуючи передбаченест. 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок виданого на підставі рішення Городенківської РВК від 14.05.1999 7 сесії 3-го демократичного скликання, зареєстрованого Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації за реєстровим №124 від 20.12.2000 житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_2 в цілому на праві спільної часткової власності належить: 1/5 ОСОБА_1 , 1/5 ОСОБА_11 , 1/5 ОСОБА_15 , 1/5 ОСОБА_16 , 1/5 ОСОБА_17 .

Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,1264 га на АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 45096334 від 05.10.2015 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 45096578 від 05.10.2015.

Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок виданого на підставі рішення Городенківської р/ради від 14.05.1999 7 сесії 3-го демократичного скликання, зареєстрованого Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації за реєстровим №108 від 04.09.2000 житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_6 в цілому на праві спільної сумісної власності належить: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 та ОСОБА_7 в рівних частинах кожному.

Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ ІФ №029377 виданого на підставі рішення Михальчівської сільської ради народних депутатів 11 сесії 2- го скликання від 28 травня 1997 року стверджується, що ОСОБА_6 , яка мешкає в АДРЕСА_2 передано у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку, площею 0,8500 гектарів, яка розташована на території с.Михальче Михальчівської сільської Ради народних депутатів.

Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки земельна ділянка в АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 межує із земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 .

Із план - схеми користування земельною ділянкою, яка знаходиться у власності гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , проведеної сертифікованим інженер-землевпорядником, приватним підприємцем ОСОБА_8 вбачається, що ділянка площею 65,54 кв., яка знаходиться у власності ОСОБА_1 загороджена парканом суміжного землекористувача, яким є ОСОБА_6 .

Із листа Михальчівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області №94 від 13.05.2016 року встановлено, що комісією сільської ради було попереджено ОСОБА_6 і її сім`ю про те, що вони захопили земельну ділянку ОСОБА_1 згідно його технічної документації. У вказаному листі також вказано, що ОСОБА_6 і її сім`я цей факт захоплення не підтверджують так як вони встановили огорожу згідно свого Державного акту.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 , відповідач за первісним позовом, одночасно позивач за об`єднаним зустрічним позовом, - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 3 від 01.08.2017 р. Михальчівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Згідно Ухвали суду 08.06.2018 до участі в справі залучено правонаступників померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням виконавчого комітету Михальчівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області №30 від 12.11.2019 року «Про зміну порядкового номера і присвоєння поштової адреси домоволодінню гр. ОСОБА_7 » змінено в господарському обліку сільської ради порядковий номер домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 та присвоєно наступну адресу: АДРЕСА_6 , в зв`язку з технічною помилкою.

На підставі висновку судового експерта №073/12-20 судової будівельно технічної експертизи, складеного судовим експертом 14.12.2020 року встановлено, що за наслідками проведених експертних досліджень встановлено межі та накладення (захоплення) земельної ділянки, яка належить ОСОБА_7 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки, розмірами 0,41 м.п, 1,68 м.п., 53,87 м.п., 1,89 м.п., 2,97 м.п., 19,14 м.п., 16,74 м.п., 16,74 м.п. та площею 0,0058 га.

Крім того, у висновку експерта вказано, що у наданих на дослідження матеріалах цивільної справи наявні копії Державного акту на право приватної власності на землю від 30.05.1997 року, який видано ОСОБА_6 , межа земельної ділянки площею 0,8500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, та межа земельної ділянки площею 0,8855 га, яка вказана на плані встановлених меж ділянки АДРЕСА_7 мають невідповідність по межі від А до Б відсутня сторона з довжиною 26,45 м.п., яка позначена на плані встановлених меж ділянки №1 між точками 4 та 5. Беручи до уваги вищевказані факти, а також невідповідність на 0,0344 га площ фактичного користування 0,9189 га та площі 0,8855 га, вказаної на плані встановлених меж ділянки № НОМЕР_1 (0,9189 га 0,8855 га = 0,0344 га), можливість встановлення чи накладається земельна ділянка ОСОБА_1 розміром 0,1264 га по АДРЕСА_1 на земельну ділянку ОСОБА_6 , розміром 0,85 га по АДРЕСА_6 за Державним актом на право приватної власності на землю від 30.05.1997 і плану встановлених меж є неможлива.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 було заслухано пояснення експерта ОСОБА_13 , який склав вищевказаний висновок. Експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні надав відповіді на всі запитання сторін по справі та пояснив, що висновок судової будівельно технічної експертизи №073/12 20 від 14.12.2020 року містить дані про факти, які отримані при дослідженні поданих на експертизу матеріалів (документів) та оглянутих безпосередньо експертом об`єктів дослідження, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_8 . Огляд проводився в присутності позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , від яких будь-яких зауважень при дослідженні об`єктів, не поступало. Зазначив, що у висновку розкрито зміст на поставлені питання, які входять в перелік питань судово-будівельно технічної експертизи. Під час проведення експертизи були використані всі передбачені законом заходи для всебічного, повного, об`єктивного дослідження.

Отже, оцінюючи всі надані сторонами письмові докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення експерта, суд приходить до висновку, що висновок будівельно-технічної експертизи №073/12-20 від 14.12.2020 року містить обгрунтування висновків і відомості про аналіз усіх матеріалів наданих на дослідження та є належним та допустимим доказом, що стосується предмету спору по даній справі.

Ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно зістаттею 41Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.Статтею 328Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321ЦК України).

Ст.ст.316та317 ЦК Українивстановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положеньст. 319 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують інтереси інших осіб та інтересів суспільства.

Частиною 2ст.152ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушень не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 2, 3, 5статті 158 ЗК Українивиключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно достатті 212 ЗК Українисамовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для користування стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (частина 3).

Ст. 4 ЦПК Українита ст.ст.15,16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене судом встановлено, що відповідачами ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які є правонаступниками ОСОБА_6 чиняться перешкоди позивачу ОСОБА_1 у користуванні його земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знаходження на вказаній земельній ділянці, власником якої він є, металевої огорожі, яка встановлена на земельній ділянці та накладається на земельну ділянку позивача. Тобто, позивачем доведено факт порушення його прав відповідачами.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які є правонаступниками ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а тому первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи - Михальчівська сільська рада, Городенківська міська рада Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів у солідарному порядку на його користь моральної шкоди в розмірі 50000 грн., то суд приходить до наступного.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертоїстатті 23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Статтею611ЦК України визначено, щоморальна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону про захист прав споживачів).

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормамиКонституції Україниабо випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з положень статей16і23 ЦК Українита змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, позивач вказав, що внаслідок самовільного захоплення відповідачами частини його земельної ділянки його було завдано моральну шкоду, яка спричинила страждання, порушення душевного спокою, дискомфорту. Розмір його душевших страждань оцінює в розмірі 50000 гривень. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести йому, зокрема: порушення звичайного способу життя, неможливість працювати, негативного впливу на стан здоров`я, а також моральних страждань, пов`язаних з незаконними, протиправними діями відповідачів.

Саме по собі право на відшкодування моральної шкоди не звільняє позивача від обов`язку доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача, факту завдання моральної шкоди, обґрунтування й доведення її розміру.

Відповідно до роз`яснень, викладених упостанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст. ст.12,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди зобов`язаний довести наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні, а також надати докази на підтвердження розміру завданої шкоди.

Проте, позивач на підтвердження позовних вимог про відшкодування моральної шкоди не надав суду належних та допустимих доказів того, що стан здоров`я його погіршився, і якщо погіршився то це безпосередньо пов`язане з неправомірними діями відповідача, а також те, що діями відповідачів порушений звичайний спосіб його життя.

Крім того, належним чином не навів обґрунтування визначеного ним розміру моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн. слід відмовити за недоведеністю.

Отже, враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи - Михальчівська сільська рада, Городенківська міська рада Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою слід задовольнити частково.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Михальчівської сільської ради, співвідповідача Городенківської міської ради Івано-Франківської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_5 ) суд приходить до наступного.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.3 ЦПК України).

Відповідно дост. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ст.ст.10,11 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які як і інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

При розгляді справи суд повинен всебічно та повно дослідити всі обставини справи, з метою усунення всіх суперечностей, розглянути всі доводи сторін та винести обґрунтоване, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.3ст.213ЦПК України).

При зверненні із вказаним позовом позивач просила ухвалити рішення, яким визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.10.2015 року, індексний № 45096334, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0,1264 га, кадастровий номер 2621682201:01:002:0058 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_4 , яке зареєстроване в реєстраційній службі Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області. Обгрунтовуючи поданий позов позивач вказувала на те, що технічна документація на земельну ділянку відповідача ОСОБА_1 виготовлена безврахування ранішевизначених межземельної ділянкипозивача,також міжсуміжниками небуло погодженомежі їхніхземельних ділянок,технічна документаціяє недостовірноюпро розмір земельної ділянки і вона стала підставою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та реєстрацію власності, що вцілому стверджує про незаконність свідоцтва про право власності на нерухоме майно та порушення права власності позивача ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на земельну ділянку в належному розмірі.

Суд встановив, що Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ ІФ №029377 виданого на підставі рішення Михальчівської сільської ради народних депутатів 11 сесії 2- го скликання від 28 травня 1997 року стверджується, що ОСОБА_6 , яка мешкає в АДРЕСА_2 передано у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку, площею 0,8500 гектарів, яка розташована на території с.Михальче Михальчівської сільської Ради народних депутатів.

Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки земельна ділянка в АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення ХІ сесії Михальчівської сільської ради ІІ демократичного скликання від 28.05.1997 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам в селах Михальче та Білка» та додатку до рішення ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га і земельну ділянку для ведення підсобного господарства 0,35 га.

Із дослідженої Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства, складеної ТзОВ «Геоземкадсервіс» встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до «ТзОВ «Геоземкадсервіс» із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га та 0,1264 га.

Згідно Акту погодження меж земельної ділянки та передачі межових знаків на зберігання від 19.09.2014 року встановлено, що в присутності ОСОБА_1 та представників суміжних землекористувачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 даний акт складено про те, що ними проведено погодження в натурі меж земельної ділянки. Опис меж: існуючі межі із встановленими межовими знаками в точках повороту межі. Межові знаки, якими закріплені межі земельної ділянки, в кількості 6 шт. вказані землекористувачу в натурі і передані на зберігання. Розміри землекористування показані га кадастровому плані, що додається.

Із дослідженого в судовому засіданні, зокрема: Акту погодження меж земельної ділянки та передачі межових знаків на зберігання від 19.09.2014 року та кадастрового плану земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства 0,1264 га, яка знаходиться в АДРЕСА_6 встановлено, що в акті погодження меж земельної ділянки та передачі межових знаків на зберігання від 19.09.2014 року та кадастровий план земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства 0,1264 га, погоджено в тому числі і суміжником землекористувачем ОСОБА_6 . Зауважень при погодженні меж землекористування не заявлено.

Рішенням тридцятьтретьої сесіїшостого демократичногоскликання Михальчівськоїсільської радиГороденківського районуІвано-Франківськоїобласті №218-33/2015від 21.09.2015року «Прозатвердження технічноїдокументації ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі спорудта дляведення особистогоселянського господарствана території АДРЕСА_1 та передачуземельних ділянокбезоплатно увласність» затвердженотехнічну документаціюіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки в натурі(на місцевості)для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі спорудта дляведення особистогоселянського господарствана території АДРЕСА_1 .Передано безоплатноу власністьгр. ОСОБА_1 земельніділянки ізкадастровими номерами:2621682201:01:002:0057площею 0,2500га дляобслуговування житловогобудинку та2621682201:01:002:0058площею 0,1264га дляведення особистогоселянського господарства.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 45096334 від 05.10.2015 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 45096578 від 05.10.2015 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,1264 га на АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до вимог ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що посилання позивача на те, що технічна документація на земельну ділянку відповідача ОСОБА_1 виготовлена без врахування раніше визначених меж земельної ділянки позивача, а також те, що між суміжниками не було погоджено межі їхніх земельних ділянок, у зв`язку з чим технічна документація є недостовірною і стала підставою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та реєстрацію права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , площею 0,1264 га на АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, що вцілому стверджує про незаконність даного свідоцтва, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Позивачем та її правонаступниками не доведено факт порушення їх прав відповідачем - ОСОБА_1 при оформленні останнім права власності на земельну ділянку, площею 0,1264 га на АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.

Судом не брались до уваги пояснення свідків, які були надані в судових засіданнях у попередньому складі суду, оскільки у новому складі суду розгляд справи розпочато спочатку за правилами загального позовного провадження, однак сторони повторноклопотань провиклик свідківне заявляли.

Крім того слід зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 756/4120/16-ц, провадження № 61-7721св20 (ЄДРСРУ № 95439413) досліджував питання щодо захисту права власності шляхом скасування свідоцтва про власність та зазначив, що згіднопункту 6Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.Пунктом 9Порядку визначено, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору.

Видача свідоцтва про право власності передбачена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р.№ 868(в редакції чинній на момент видачі спірних свідоцтв), що визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, впункті 24якого встановлено, що у випадках, встановлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Суть державної реєстрації прав офіційне визнання й підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

З огляду на вищевикладене, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто свідоцтво про право власності не породжує виникнення у власника відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Таким чином, для скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу на підставі якого було видано вказане свідоцтво. Вказане кореспондується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 27 червня 2018 року№ 925/797/17;від 05 лютого 2020 року№ 904/750/19; від 06.05.2020 року у справі№ 120/4617/18-а; від 27 травня 2020 року№ 442/2771/17 (ЄДРСРУ № 89675420); від 16 вересня 2020 року№ 278/657/18(ЄДРСРУ № 91854991).

Суд звертає увагу на те, що позивач при зверненні із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, вимог про скасування рішення органу на підставі якого було видано свідоцтво свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.10.2015 року, індексний № 45096334, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0,1264 га, кадастровий номер 2621682201:01:002:0058 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_4 , яке зареєстроване в реєстраційній службі Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області не заявляла.

Отже,враховуючи всівищевикладені обставини,суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Михальчівської сільської ради, співвідповідача Городенківської міської ради Івано-Франківської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_5 ) слід відмовити.

При вирішенні питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

За змістом частини першоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом судової справи, як зазначено в частині третійстатті 133 ЦПК України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1 та 2статті 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються :у разізадоволення позову-на відповідача; у разівідмови впозові -на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В частині 8статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач ОСОБА_1 за первісним позовом просив стягнути з відповідачів судові витрати, пов`язані з розглядом справа, а саме: 13000 грн. витрати на залучення спеціалістів, судового експерта та проведення судової експертизи, що складається із 1200 грн. оплата послуг ПП ОСОБА_8 , який провів обміри земельних ділянок та склав схему (квитанція від 16.09.2016 року на суму 1200 грн.); 800 грн. оплата послуг ТзОВ «Геоземкадсервіс» за виніс меж земельної ділянки в натурі (квитанція до прибуткового касового ордера №979 від 14.12.2015 року та договір №2755 по виносу меж земельної ділянки від 14.12.2015); 11000 грн. за проведення судової експертизи (6000грн.00коп. оплата послуг судового експерта Максимчина А.Д. за проведення будівельно-технічної експертизи, що підтверджується товарним чеком від 31.08.2020 року та 5000грн.00коп. оплата послуг землевпорядної організації ТзОВ «Гектар ІФ», яка залучалась судовим експертом для проведення будівельно-технічної експертизи, що підтверджується: договором на виготовлення план (схеми) земельної ділянки №231/20 від 30.11.2020, протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт від 30.11.2020, актом приймання-передачі за договором №231/20 від 30.11.2020 та квитанціями від 03.12.2020); 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (ордер на надання правничої (правової) допомоги від 09.03.2021 до договору №01/09/19 від 01.09.2019, акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання послуг №01/09/2019 від 01.09.2019, підписаним ОСОБА_1 та представником адвокатом Паньків В.Я. та довідка №27/10 від 27.10.2021 року видана ОСОБА_1 проте, що за надання юридичної допомоги по договору про надання послуг №01/09/2019 від 01.09.2019 по справі №342/49/17 розмір оплати за домовленістю становить 15000грн.) та сплачений судовий збір, згідно квитанції від 27.01.2027 року на суму 640грн.00коп. та квитанції від 18.03.2021 року на суму 2270грн.00коп.

Суд вважає доведеними витрати позивача на проведення експертизи в сумі 11000 грн. та витрати на професійну правничу допомогу на суму 15000грн.00коп., які підтверджені належними доказами, та які з урахуванням вимогстатті 141 ЦПК Українипідлягають стягненню на його користь з відповідачів.

При цьому не підлягають відшкодуванню витрати пов?язані із залученням спеціаліста, що складаються із 1200 грн. оплата послуг ПП ОСОБА_8 , який провів обміри земельних ділянок та склав схему (квитанція від 16.09.2016 року на суму 1200 грн.) та 800 грн. оплата послуг ТзОВ «Геоземкадсервіс» за виніс меж земельної ділянки в натурі (квитанція до прибуткового касового ордера №979 від 14.12.2015 року та договір №2755 по виносу меж земельної ділянки від 14.12.2015), оскільки такі витрати здійснені позивачем за власною ініціативою ще у 2015 та 2016 роках, а із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивач звернувся до суду аж у 2017 році.

Разом з тим, так як первісний позов задоволено частково, то з відповідачів в рівних частках в користь позивача пропорційно до задоволених вимог підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір, а саме в сумі 640грн.00коп.

Відповідно до ч. 2ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Судовий збір, сплачений позивачем за подання зустрічної позовної заяви в розмірі 640грн.00коп. покласти на позивача (позивачів) за зустрічним позовом.

Щодо ненадання судом оцінки кожному аргументу сторін, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 80, 81, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи - Михальчівська сільська рада, Городенківська міська рада Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 усунути перешкодив користуванні ОСОБА_1 йогоземельною ділянкоюпо АДРЕСА_1 , шляхом знесення металевої огорожі.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 сплаченого судового збору по 213 грн. 33 коп. з кожної.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , 16.02.1958 року витрати на залучення спеціалістів, судового експерта та проведення судової експертизи по 3666 грн. 67 коп. з кожної.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , 16.02.1958 року витрати на професійну правничу допомогу по 5000 грн. з кожної.

В решті позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи - Михальчівська сільська рада, Городенківська міська рада Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50000 грн. та стягнення з відповідачів витрат на залучення спеціалістів на суму 2000 грн. - відмовити

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Михальчівської сільської ради, співвідповідача Городенківської міської ради Івано-Франківської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_5 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Зареєстроване місцепроживанняпозивача відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Зареєстроване місцепроживаннявідповідача - позивача ОСОБА_2 - АДРЕСА_9 .

Зареєстроване місцепроживаннявідповідача - позивача ОСОБА_3 - АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Зареєстроване місцепроживаннявідповідача позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 -АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Зареєстроване місцепроживаннятретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- ОСОБА_5 - АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Місцезнаходження відповідача - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Михальчівської сільськоїради вул.Грушевського,37,с.Михальче, Коломийського (раніше Городенківського) району Івано-Франківської області.

Місцезнаходження співвідповідача - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Городенківської міської ради Івано-Франківської області вул. Шевченка, 77, м. Городенка, Коломийський район Івано-Франківська область.

Суддя: Федів Л. М.