Ухвала

від 16.05.2022 по справі 757/25820/20-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 757/25820/20-ц

провадження № 61-20411св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Громадська організація «Асоціація ветеранів футболу м. Києва»,

відповідач - Громадська спілка «Українська асоціація футболу»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та Громадської організації «Асоціація ветеранів футболу м. Києва», подану представником Маленком Олександром Васильовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходько К. П., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У червні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Громадської організації «Асоціація ветеранів футболу м. Києва» (далі - ГО «Асоціація ветеранів футболу м. Києва»)звернулися до суду із позовом до Громадської спілки «Українська асоціація футболу» (далі - ГО «УАФ») про визнання неправомірними та скасування рішень.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 є секретарем апеляційної комісії ГС «Федерація футболу міста Києва» та президентом і, відповідно, членом Громадської організації «Шкільна футбольна ліга», яка є постійним членом ГО «Асоціація ветеранів футболу міста Києва». ОСОБА_2 є секретарем ревізійної комісії ГС «Федерація футболу міста Києва» та тренером Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо «Київ», яке є постійним колективним членом ГС «Федерація футболу міста Києва». ОСОБА_3 є головою і, відповідно, членом Громадської організації «Батьківська рада», яка є тимчасовим членом ГС «Федерація футболу міста Києва». ГО «Асоціація ветеранів футболу міста Києва» є постійним колективним членом ГС «Федерація футболу міста Києва». На ХХІІІ Конгресі ГС «УАФ», який проходив 07 червня 2020 року, відбулось неприховане маніпулювання процесом прийняття рішень делегатами, що брали участь у Конгресі, ненаданням їм можливості дослідити документи, що стали підставою для виключення ГС «Федерація футболу міста Києва» із членів ГС «УАФ», а також шляхом ненадання їм можливості ознайомитись зі змінами, що вносяться до статуту ГС «Українська організація футболу».

Зазначали, що оскаржувані рішення є неправомірними як в силу порушень процедури їх прийняття, так і через їх безпідставність і незаконність за змістом, а також через порушення чинного законодавства, власних регламентних документів ГС «УАФ», прав та інтересів позивачів та всієї футбольної спільноти, національних інтересів України.

Позивачі значну частину свого життя присвятили розвитку цього виду спорту в Україні та здобуттю спортивних звитяг України на міжнародній арені, втім вимушені вдатися до судового захисту своїх прав, що були грубо порушені всупереч Статуту ГС «УАФ» при підготовці до проведення та при проведенні Конгресу, до порядку денного якого були внесені питання: 1) Про членів ГС «УАФ»; 2) Звіт президента ГС «УАФ», Виконавчого комітету та адміністрації ГС «УАФ»; 3) Звіт аудиторського органу ГС «УАФ» щодо консолідованої фінансової звітності та річний фінансовий звіт ГС «УАФ» на 2019 рік; 4) Про керівні органи ГС «УАФ»; 5) Про затвердження нової редакції Статуту ГС «УАФ».

За результатами розгляду зазначених питань Конгресом прийнято низку неправомірних рішень, а саме: рішення про виключення ГС «Федерація футболу міста Києва» із членів ГС «УАФ»; рішення про зміну персонального складу керівних органів ГС «УАФ», рішення про прийняття нової редакції Статуту ГС «УАФ» із неправомірним внесенням до нього певних неприйнятних змін і доповнень.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГО «Асоціація ветеранів футболу м. Києва» просили скасувати рішення, прийняті ХХІІІ Конгресом ГС «УАФ», який відбувся 07 червня 2020 року з питань порядку денного: рішення про виключення ГС «Федерація футболу міста Києва» із членів ГС «УАФ», рішення про зміну персонального складу керівних органів ГС «УАФ», рішення про затвердження нової редакції статуту ГС «УАФ».

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року у складі судді Волкової С. Я., позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГО «Асоціація ветеранів футболу м. Києва» задоволено.

Скасовано рішення, прийняті ХХІІІ Конгресом ГС «УАФ» 07 червня 2020 року:

рішення про виключення ГС «Федерація футболу міста Києва» із членів ГС «УАФ»;

рішення про зміну персонального складу керівних органів ГС «УАФ»;

рішення про затвердження нової редакції Статуту ГС «УАФ». Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що учасниками спірних правовідносин є фізичні особи, окремий суб`єкт приватного права, зареєстрований як юридична особа, предметом позову є оскарження рішень, прийнятих органом управління юридичної особи - відповідача, позивачами, які через відповідних суб`єктів, до складу яких вони входять, або безпосередньо знаходяться у відносинах членства з ГС«Федерація футболу міста Києва», втім не є членами відповідача як громадського об`єднання, тому, враховуючи, що Статутом спілки визначено, що рішення Конгресу спілки, або вищого органу управління громадської спілки, оскаржуються в порядку, визначеному чинним законодавством України, враховуючи суб`єктний склад та характер спірних правовідносин, вони носять приватно-правовий характер, даний спір підлягає вирішенню в порядку, визначеному чинним цивільно-процесуальним законодавством.

При цьому рішення, прийняті ХХІІІ Конгресом ГС «УАФ» 07 червня 2020 року, є неправомірним, постановленим з чисельними процесуальними порушеннями, такими, що порушують як права позивачів, так і всіх осіб, які задіяні у київському футболі тому, що рішення виключити ГО «Федерація футболу міста Києва» із членів ГС «УАФ» прийняте на підставі рішень Комітету з розвитку футболу в регіонах ГС «УАФ» та Виконавчого комітету ГС «УАФ», який затвердив таке рішення, та на підставі означених рішень і винесено на голосування Конгресу питання виключення.

Делегатам ГС «Федерація футболу міста Києва» не було надано можливості надання пояснень, зокрема, про неповноважність комітету робити подібні рекомендації, тощо, що після прийнятого рішення делегатів ГС «Федерація футболу міста Києва» примусового виведено із місця проведення Конгресу та, відповідно, позбавлено права голосу при прийнятті наступних рішень, тим самим від гарантованого у демократичній державі впливу на прийняття рішень вищим органом організації-монополіста в сфері футболу була усунена вся футбольна спільнота Києва, які через своїх делегатів мали право впивати на прийняття таких рішень; рішення було неправомірним, оскільки відсутні підстави для виключення ГС «Федерація футболу міста Києва» із членів ГО «УАФ».

Постановою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ГС «УАФ» про визнання неправомірними та скасування рішень відмовлено.

Провадження у справі за позовом ГО «Асоціація ветеранів футболу міста Києва» до ГС «УАФ» про визнання неправомірними та скасування рішень закрито. Роз`яснено ГО «Асоціації ветеранів футболу міста Києва», що цей спір віднесений до юрисдикції господарських судів.

Вирішено питання розподілу судових витрат. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2020 року.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ГС «УАФ», суд апеляційної інстанції виходив із того, що ті права, про порушення яких заявляють позивачі, не належать позивачам, а ті права, які їм належать, порушені не були. Так право брати участь в управлінні УАФ належить членам УАФ, зокрема громадській спілці ФФК, і права цієї спілки не є сукупністю прав осіб, які є її членами, тому що учасником указаних правовідносин є особи, які визначенні відповідно до положень Статуту кожного учасника. Також позивачами не доведено та судом не встановлено, яким чином оскаржувані рішення Конгресу УАФ обмежують право позивачів займатись спортом.

Рішення, які оскаржують позивачі, стосуються безпосередньо прав та можливостей ФФК у вирішенні питань для досягнення визначеної умовами Статуту мети діяльності указаної федерації, якими є розвиток та популяризація футболу на Території діяльності, направлені на зростання рівня масовості цього виду спорту серед усіх верств населення країни, а також провадження оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, просвітницької, освітньої та наукової діяльності в сфері футболу, впровадження та реалізація фізкультурно-спортивних, реабілітаційних, для інвалідів (дітей-інвалідів) та соціальних програм, а також забезпечення залучення якнайбільшої кількості дітей, юнаків та дорослих до занять футболом, сприяння зростанню рівня і масовості футболу в місті на основі консолідації і координації зусиль громадян і організації міста, зацікавлених у його розвитку.

Позивачі є членами самостійних громадських об`єднань, які в свою чергу є членами регіональної федерації, якою є ФФК. При цьому як членство в УАФ так і членство в ФФК відповідно до положень їх Статутів обмежено щодо можливості участі в цих об`єднаннях лише юридичних осіб.

Закриваючи провадження в частині вимог ГО «Асоціація ветеранів футболу міста Києва» до ГС «УАФ», суд апеляційної інстанції виходив із того, що позов юридичної особи ГО «Асоціація ветеранів футболу міста Києва» до юридичної особи ГС «УАФ»підлягає розгляду за правилами господарського судочинства як спір, що виник між юридичними особами. При цьому підстави для оцінки доведеності, обґрунтованості вимог позову ГО «Асоціація ветеранів футболу міста Києва» про порушення його приватно-правових інтересів відповідачем, чи обрання ефективного способу захисту своїх порушених прав цією особою, виходить за межі компетенції суду загальної юрисдикції.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 та ГО «Асоціація ветеранів футболу м. Києва» - Маленко О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, в якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі заявники посилаються на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) як на підставу касаційного оскарження судового рішення. Зокрема, представник заявників зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 36 Конституції України, статті 3 Закону України «Про об`єднання громадян», статті 3 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» у подібних правовідносинах. Крім того, представник заявників посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права в частині віднесення підсудності цивільного спору за участі ГУ «Асоціація ветеранів футболу м. Києва» до юрисдикції господарських судів та відсутність висновку Верховного Суду щодо цього питання.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 та ГО «Асоціація ветеранів футболу м. Києва» - Маленко О. В. просить розгляд касаційної скарги здійснювати у судовому засіданні за участю заявників.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право особи бути присутньою під час розгляду справи може бути реалізовано у разі розгляду такої справи у відкритому судовому засіданні, у всіх інших випадках присутність інших осіб при розгляді справи у порядку письмового провадження чинним ЦПК Українине передбачено.

Заявники реалізували свої процесуальні права, які відповідають принципу змагальності на стадії касаційного перегляду справи, шляхом викладення своєї позиції у касаційній скарзі. Клопотання про розгляд справи судом касаційної інстанції за участю ОСОБА_1 та ГО «Асоціація ветеранів футболу м. Києва»не містить обґрунтувань того, які ще важливі для справи пояснення можуть надати позивачі лише особисто в суді, окрім тих, які викладені письмово.

Верховний Суд, враховуючи викладене, виходячи із повноважень суду касаційної інстанції, який не може встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами, оцінивши характер спору та суть правового питання, яке підлягає вирішенню у розглядуваній справі, вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тобто за наявними у ній матеріалами.

Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень з огляду на обставини справи, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 та ГО «Асоціація ветеранів футболу м. Києва» - Маленка О. В..

У лютому 2022 року ГС «УАФ» подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що , оскільки відповідно до частини третьої статті 11 Статуту УАФ Конгрес може виключити члена із УАФ за умови позбавлення статусу регіональної федерації футболу у випадках, передбачених Статутом, то відповідно до Статуту УАФ це питання, у тому числі могло бути розглянуто ще XXII Конгресом УАФ, який відбувся 17 травня 2019 року, адже на той момент вже існували підстави для прийняття рішення про виключення ФФК із членів УАФ.

Ні Статут УАФ, ні Процедурний регламент УАФ не містить жодних спеціальних вимог стосовно матеріалів, які повинні надаватися делегатам при розгляді того чи іншого питання порядку денного. Права або інтереси ГО «Асоціація ветеранів футболу міста Києва» оскаржуваним рішенням Конгресу не порушуються.

Верховний суд та Велика палата Верховного Суду у аналогічних справах за участю спортивних громадських об`єднань визначила, що оскарження рішень таких спортивних громадських об`єднань взагалі не знаходиться в юрисдикції будь-яких судів України. Статут ГС «УАФ», як це передбачено статтею 11 Закону України «Про громадські об`єднання», передбачає спеціальний порядок оскарження рішень керівних органів.

Статутом ГС «УАФ» визначено спеціальних суб`єктів, яким підпорядковано вирішення усіх спорів між суб`єктами футболу, а саме: органи здійснення футбольного правосуддя - Контрольно-дисциплінарний комітет як орган першої інстанції. Апеляційний комітет як орган другої інстанції; рішення Апеляційного комітету можуть бути оскаржені лише в Спортивному арбітражному суді м. Лозанна (Швейцарія) у порядку, передбаченому Статутом, Дисциплінарними правилами Української асоціації футболу та Кодексом Спортивного арбітражного суду м. Лозанна.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

11 травня 2022 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Громадської організації «Асоціація ветеранів футболу м. Києва» до Громадської спілки «Українська асоціація футболу» про визнання неправомірними та скасування рішень, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та Громадської організації «Асоціація ветеранів футболу м. Києва» - Маленка Олександра Васильовича на постанову Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року призначити до судового розгляду на 01 червня 2022 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний