Ухвала

від 12.05.2022 по справі 754/1623/15-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4-с/754/21/22

Справа № 754/1623/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Таран Н.Г.,

секретаря судового засідання: Довгань Г.А.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д.

Заявлені вимоги мотивовані тим, оскаржувану постанову скаржник отримав 09.11.2021 поштою, що підтверджується копією конверту з поштовим ідентифікатором ШКІ 0213801055277 та роздруківкою онлайн-сервісу «Укрпошти» про календарну дату вручення цього листа. Державний виконавець обгрунтовує постанову начебто відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернуте стягнення, не виявлення коштів, та безрезультатність заходів по розшуку як майна так і самого боржника. Обов`язки і права державних виконавців на час прийняття оскаржуваної постанови визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник вважає, що державний виконавець у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії були вжиті не у повному обсязі, а саме не було отримано відомостей про які скаржником багато разів повідомлялося письмово державного виконавця.

Не було здійснено виходу державного виконавця за певними адресами, про які скаржником неодноразово повідомлено як у межах цього , так і ВП № 48315239, не з`ясовано - які товари в обігу (зокрема, будівельні матеріали, на які може бути звернуте стягнення) перебувають у боржника; не опечатано склад у випадку його виявлення за вказаними скаржником адресами. У числених заявах, скаржник до ДВС не одноразово просив заборонити керівнику боржника виїзд за кордон та притягнути його до кримінальної відповідальності. Натомість до суду за таким тимчасовим обмеженням державний виконавець не звертався, та навіть не встановлював особу керівника-підписанта.

Державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві була винесена без отримання відповідей на всі запити крім того, перевірка щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про його доходи було здійснено державним виконавцем одноразово, а не кожні три місяці, як це передбачено ч. 8 ст. 52 Закону України «про виконавче провадження». Також вбачається бездіяльність органу виконання судових рішень, а саме нездійснення виходу за місцем реєстрації боржника, не вчинення дій щодо розшуку майна, на яке можливо було б звернути стягнення, не направлення запитів до всіх органів державної влади, які відповідно до законодавства володіють відповідною інформацією, призвело до невиконання судового рішення у даній справі.

Враховуючи викладене скаржник просив суд задовільнити скаргу та визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. по вжиттю заходів з розшуку майна по виконавчому провадженню №65735822 ;

- скасувати постанову державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. про повернення виконавчого листа стягувачу по виконавчому провадженню № 65735822;

В судове засідання заявник не з`явився про час та місце слухання заяви повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив.

Державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. до суду не з`явився, поважних причин неявки суду не повідомив. Відзиву, заперечень, пояснень щодо скарги не надавав. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заінтересована особа до суду не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Скарга у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до скарги, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Дослідивши матеріали справи, доводи, покладені в обґрунтування скарги та долучені до неї докази суд приходить до наступних висновків.

20.10.2014 року Деснянським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі № 2-1817/2015 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ТБК «ЮГАС» про захист прав споживачів.

Стягнуто з ТОВ «ТБК «ЮГАС» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 7 921,20 грн.

02.06.2015 року на виконання рішення видано виконавчий лист.

За заявою заявника Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. в порядку ст. ст. 17, 19, 21, 31 Закону України «Про виконавче провадження» 28.09.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

26.10.2021 року по виконавчому провадженню винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у порядку п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», копія якої разом з виконавчим документом направлені стягувачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії роздруківки відстеження поштових відправлень вбачається, 09.11.2021 року, що заявником отримано постанову державного виконавця від 26.10.2021 року про повернення виконавчого документу стягувану ВП № 65735822, винесену з посиланням на п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», з якої вбачається, що в ході проведення виконавчих вжитими державним виконавцем заходами стягнути кошти не виявилося можливим.

Вирішуючи питання обґрунтованості скарги, суд виходить з наступного.

Статтею 24 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими для виконання на всій території України.

За ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі за текстом - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 п.1, 3 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Відповідно до п.п.1, 3, 11, 18, 20 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

За чч.1, 2, 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

За ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Ч. 8 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

За п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Так, матеріали справи, долучені до скарги документи не містять відомостей про вжиття державним виконавцем всіх дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження», спрямованих на належне та своєчасне виконання виконавчого документу, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій, зокрема і щодо перевірки майнового стану боржника, отримання пояснень останнього, вжиття заходів примусового виконання рішення, встановлення майнового стану боржника. Не вбачається цього і з постанови про повернення виконавчого документу. Крім того, не надано суду і доказів на підтвердження отримання оскаржуваного документу стягувачем в іншу дату, ніж зазначено заявником.

За ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частина перша статті 51 Закону № 606 визначає, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

За викладених обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги, оскільки заявником доведено належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті постанови державним виконавцем порушено права заявника, визнання дій неправомірними та визнання документу незаконним та необхідність зобов`язання державного виконавця відновити виконавче провадження.

Керуючись ст. ст. 260, 451 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. по вжиттю заходів з розшуку майна по виконавчому провадженню № 65735822

Скасувати постанову державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. про повернення виконавчого листа стягувачу по виконавчому провадженню № 65735822;

Зобов`язати державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. провести виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва від 02.06.2015 року у справі № 754/1623/15 у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Зобов`язати державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вегера О.Д. відновити виконавче провадження № 65735822 примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва 02.06.2015 року у справі 754/1623/15.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя: Н.Г. Таран