Ухвала

від 12.04.2023 по справі 754/1623/15-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4-с/754/20/23

Справа № 754/1623/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

12 квітня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Сенюти В.О.,

при секретарі: Омельченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно будівельна компанія «ЮГАС» на дії/бездіяльність органу примусового виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із скаргою про визнання дій/бездіяльності органу примусового виконання.

Подану скаргу обґрунтовує тим, що заявник постанову про повернення виконавчого документу отримав 10.02.2023 року. Оскаржувана постанова винесена з підстав відсутності майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, не виявлено коштів, та без результативністю заходів по розшуку як майна, так і самого боржника. Проте, заявник вказує на порушення ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки виконавчі дії були вжиті не у повному обсязі: не було здійснено вихід державного виконавця за певними адресами, відсутні звернення щодо заборони керівнику боржника на виїзд за кордон та притягнення його до кримінальної відповідальності. На підставі викладеного, заявник просить скасувати постанову від 29.12.2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП НОМЕР_2 державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вегери О.Д.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Заявник у своїй скарзі просить проводити розгляд - у його відсутність.

Заінтересована особа Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив на адресу Деснянського районного суду м. Києва завірені належним чином матеріали виконавчого провадження № 65735822 та заяву з проханням проводити розгляд скарги у відсутність представника відділу.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК неявка осіб, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на об`єктивному розгляді справи, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Положенням ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 447 ЦПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, № 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що 02.06.2015 року Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-1817/2015, стягувач - ОСОБА_1 , боржник ТОВ «Торгівельно будівельна компанія «ЮГАС».

Згідно наданих матеріалів виконавчого провадження № 65735822, 09.06.2021 року державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Вегерою О.Д. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 65735822 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1817/2015 виданого 02.06.2015 року Деснянським районним судом м. Києва.

09.06.2021 року державний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника; здійснив направлення запитів до Державної фіскальної служби України щодо наявних рахунків у боржника та до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрований за боржником транспортних засобів.

26.10.2021 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

16.06.2021 року державний виконавець постанову від 26.10.2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу скасував на підставі абз. 4 ч. 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження».

16.06.2022 року державним виконавцем вчинено виклик керівника ТОВ «Торгівельно будівельна компанія «ЮГАС».

12.12.2022 року направлено запит до Державної фіскальної служби України про наявність рахунків у боржника.

12.12.2022 року здійснено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

29.12.2022 року винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, яка є предметом оскарження.

Згідно мотивувальної частини постанови від 29.12.2022 року, підставами для повернення виконавчого документа стягувачу - відсутність у боржника зареєстрованого майна на яке може бути звернуто стягнення. За зазначено адресою у виконавчому документі боржника та його майна не виявлено. Зареєстрованих транспортних засобів не знайдено.

Верховний Суд 27.03.2023 року у справі № 904/817/20 досліджував питання щодо оскарженні бездіяльності виконавця у виявленні майна та коштів боржника.

За приписами ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України «Про виконавче провадження», тобто такі перевірки мають вчинятися виконавцем систематично, а не одноразово. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №911/4670/13, від 19.08.2019 у справі № 913/438/16 від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 у справі № 911/167/17.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Такі правові висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/25970/14, від 02.12.2020 у справі №911/4670/13.

Враховуючи викладену хронологію та зміст процесуальних дій державного виконавця, суд приходить до висновку про відсутність належного виконання виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Разом з тим, матеріали виконавчого провадження не містять жодного акту державного виконавця згідно ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець передчасно дійшов висновку про відсутність у боржника будь-якого майна, на яке може бути звернуто стягнення на виконання рішення суду, а відтак постанова від 29.12.2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу є передчасною та необґрунтованою.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі визнання оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності неправомірними суд в обов`язковому порядку зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця певним чином усунути порушення.

Таким чином, наведені заявником у його скарзі дії державного виконавця, пов`язані з поверненням виконавчого документа є неправомірними, постанова від 29.12.2022 року підлягає скасуванню, що не є порушенням принципу дискреційних повноважень, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 591/5935/17 (провадження № 11-951апп19).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно будівельна компанія «ЮГАС» на дії/бездіяльність органу примусового виконання - задовольнити.

Постанову державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вегери Ольги Дмитрівни від 29.12.2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

?Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: м. Київ, вул.. Бальзака, 64.

?Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно будівельна компанія «ЮГАС», код ЄДРПОУ: 35493845, м. Київ, вул. Братиславська, 8.

Повний текст ухвали суду складено: 12.04.2023 року.

Суддя: В.О. Сенюта