Постанова

від 17.05.2022 по справі 335/66/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.05.2022 Справа № 335/66/18

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 335/66/18Головуючий у 1-й інстанції Воробйов А.В. Повний текст рішення складено 29.11.2018 року.Пр. № 22-ц/807/223/22Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кримської О.М., Маловічко С.В.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради, третя особа - Департамент промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

У січні2018року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом (т.с. 1 а.с. 1-9), в якому в подальшому неодноразово збільшував позовні вимоги (т.с. 1 а.с. 176-184, т.с. 2 а.с. 14-22), в якому просив:

- визнати незаконнимта скасуватирішення сімнадцятої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання №9 від 30.11.2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 , директора КП «Автогосподарство» Запорізької обласної ради із внесеними змінами рішенням дев`ятнадцятої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання №6 від 25.01..2018 року «Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 30.11.2017 року №9 «Про звільнення ОСОБА_1 , директора КП «Автогосподарство» Запорізької обласної ради;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора КП «Автогосподарство» Запорізької обласної ради;

- стягнути з КП «Автогосподарство» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.01.2018 року до дня винесення рішення у справі за виключенням податків та обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню згідно законодавства.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Воробйова А.В. (т.с. 1 а.с. 95).

Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 96) відкрито провадження у цій справі в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя від19листопада 2018року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у цій справі відмовлено (т.с. 2 а.с. 82-86).

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 усвоїй апеляційнійскарзі (т.с.2а.с.95-103)просив рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Постановою Запорізькогоапеляційного судувід 26лютого 2019року (головуючийсуддя (суддя-доповідач)Дашковська А.В.,судді КухарС.В.,Бєлка В.Ю., т.с. 3 а.с. 11-19) апеляційну скаргу ОСОБА_1 у цій справі залишено без задоволення, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2018 року залишено без змін.

Постановою ВерховногоСуду від15вересня 2021року (т.с. 4 а.с. 65-69) в порядку часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 (т.с. 3 а.с. 22-31) постанову Запорізького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кримську О.М., Маловічко С.В. (т.с. 4 а.с. 71).

Ухвалою апеляційного суду дану справу прийнято до провадження та призначено до нового апеляційного розгляду (т.с. 4 а.с. 72), з урахуванням навантаженості судді - доповідача та колегії суддів Запорізького апеляційного суду.

Розгляд цієї справи, призначений на 09 лютого 2022 року, не відбувся та був відкладений через перебування судді-члена колегії на лікарняному (т.с. 4 а.с. 85). Суддя-доповідач перебувала у відпустках з 18 лютого 2022 року по 10 травня 2022 року включно (т.с. 4 а.с. 115).

Відповідач Запорізька міська рада подала апеляційному суду додаткові письмові пояснення у цій справі із додатками (т.с. 4 а.с. 92-114), за змістом яких відповідач КП «Автогосподарство» ЗОР з 18.03.2020 року перебуває у стані припинення, але не припинено.

В силу вимог ст. 104 ч. 5 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу апеляційному суду відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу стягувача при новому її розгляді апеляційним судом.

Проте, за змістом ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Суддею Гончар М.С. у даному судовому засіданні було повідомлено, що суддя Гончар О.С., який постановляв ухвалу у кримінальній справі ЄУН № 333/2108/17 відносно ОСОБА_1 , є її чоловіком. Самовідводи відсутні, відводів учасниками справи у цій справі не заявлено.

У данесудове засіданняналежним чиномповідомлені апеляційнимсудом продату,час імісце розглядуцієї справи(т.с.4а.с.88-89,91),у томучислі підприємствододатково черезпредставника йоговласника (т.с.4а.с.87),що узгоджуєтьсяіз вимогамист.130ч.5ЦПК України,представники відповідачаКП «Автогосподарство»ЗОР татретьої особиДепартаменту промисловостіта розвиткуінфраструктури Запорізькоїобласної державноїадміністрації не з`явились, відповідач та третя особа про причини неявки своїх представників апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді доповідача, пояснення учасників цієї справи, у тому числі:

- позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Семенова М.В. (т.с. 4 а.с. 116), які просили долучити до матеріалів цієї справи копію трудової книжки позивача (т.с. 4 а.с. 118-121), із змісту записів якої вбачається, що ОСОБА_1 після його звільнення відповідачами 04.01.2018 року вперше влаштувався на роботу лише 11.01.2020 року,

- представника відповідача Запорізької обласної ради Краснокутської Г.Ю. (т.с. 4 а.с. 117),

які у тому числі, як учасники цієї справи, на запитання апеляційного суду визнали, що:

= 30.10.2019 року закінчився строк дії контракту позивача із відповідачем, останній не продовжувався,

= розмір середнього заробітку позивача у відповідача за 1 робочий день складає 737,27 грн., довідка підприємства про який міститься у матеріалах цієї справи,

перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є рішення…, постанови…

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено,що судпершої інстанції,відмовляючи позивачевіу задоволеннійого позовуу ційсправі уповному обсязі,керувався ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПКУкраїни та виходив із того, що на порушення положень ст. 115 КЗпП України, ч. 3 ст. 15, ст. 24 Закону України "Про оплату праці", підпункту 2.5.9, 2.12 контракту у період існування заборгованості із виплати заробітної плати працівникам у тому числі і за червень -липень 2017року, підприємством були здійсненні оплати за отримані товари роботи та послуги, у той час як оплата праці працівників підприємства повинна здійснюватися в першочерговому порядку, а усі інші платежі - після виконання зобов`язань щодо оплати праці, а тому вважав, що відсутні правові підстави вважати рішення Запорізької обласної ради від 30 листопада 2017 року № 9 "Про звільнення ОСОБА_1 , директора КП "Автогосподарство" Запорізької ОР незаконним та таким, що підлягає скасуванню; вимоги щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважав такими, що не підлягають задоволенню, як такі, що пов`язані з вимогами про визнання незаконним наказу про звільнення.

Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає.

Крім того, в силу вимог ст. 417 ч. 1 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду …апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Так,хоча судомпершої інстанціїбуло правильновстановлено, що КП „Автогосподарство Запорізької обласної ради входить до складу об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Запорізькій обласній раді.

Рішенням Запорізької обласної ради №3 від 30.10.2014 року „Про призначення директора комунального підприємства „Автогосподарство Запорізької обласної ради ОСОБА_1 призначено на посаду директора КП „Автогосподарство ЗОР (т. с. 1 а.с.60).

30.10.2014 року між позивачем та Запорізькою обласною радою як органом управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області в особі першого заступника голови обласної ради ОСОБА_2 укладено контракт (т. с. 1 а.с.61).

Відповідно до умов контракту ОСОБА_1 був зобов`язаний:

- безпосередньо здійснювати керівництво Підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність (п.1.1 Контракту);

- забезпечити виконання завдань Підприємства, передбачених чинним законодавством України, Статутом Підприємства та Контрактом (п. 2.1 Контракту);

- забезпечити високоефективну, стабільну роботу Підприємства, зміцнення його фінансового стану (п. 2.5.4 Контракту);

- забезпечити своєчасну та повну виплату заробітної плати працівникам Підприємства (п. 2.5.9 Контракту).

Відповідно до п. 2.11 Контракту Керівник Підприємства несе персональну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам Підприємства.

Відповідно до Статуту Підприємства Директор керує Підприємством та несе повну відповідальність за його стан та діяльність. Директор самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені діючим законодавством до компетенції Запорізької обласної ради (розділ 4 Статут Підприємства) (т. с. 1 а.с.77).

Департаментом промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації 17.10.2017 року до виконавчого апарату Запорізької обласної ради був поданий проект рішення «Про звільнення « ОСОБА_1 , директора комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради» (т. с. 1 а.с.14,18).

В доповнення до цього проекту рішення Департаментом був надісланий до виконавчого апарату Запорізької обласної ради Акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 08-05-0314/0092, складеного на підставі перевірки КП „Автогосподарство ЗОР з 17.08.2017 по 22.08.2017 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, відповідно до листа Департаменту від 20.10.2017 № 469/02 (т. с. 1 а.с.132)

Як убачається з акту перевірки (т.с. 1 а.с. 27-35) додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №08-05-0314/0092, перевіркою, окрім іншого, встановлено:

1. В порушення вимог ч.1 ч.2 ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України „ Про оплату праці має місце порушення порядку та строків виплати заробітної плати найманим працівникам підприємства. Так, станом на дату перевірки має місце заборгованість із виплати заробітної плати 39 звільненим за квітень 2017 року у сумі 76085,71 грн. та 4 звільненим за травень 2017 року у сумі 24160,89 грн., разом у сумі 100246,60 грн..

2. В порушення вимог ст.116 КЗпП України працівнику ОСОБА_3 звільнено з посади наказом від 23.05.2017 року №199-к проте розрахункові суми при звільненні (разом у сумі 1556,32 грн.) виплачені перерахуванням на платіжну банківську картку 24.05.2017 року, а не вдень звільнення.

3. В порушення вимог ст.117 КЗпП працівнику ОСОБА_4 при звільненні не виплачено його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку (т. с. 1 а.с.27-36)

Головою Запорізької обласної ради листом від 23.10.2017 № 01-13/0987 були запитані від ОСОБА_1 , директора підприємства, відповідні письмові пояснення (т. с. 1 а.с.21).

На виконаннявищезазначеного листа ОСОБА_1 були наданілистом від25.10.2017року №337письмові пояснення,з якихубачається,що ОСОБА_1 підтвердив наявністьпорушення строківвиплати заробітноїплати працівникамПідприємства уперіод,зазначений увищезазначеному акті,а такожповідомив про порушення строків виплати заробітної плати працівникам Підприємства у період червень - липень 2017 року (т.с. 1 а.с.22).

30.11.2017року сімнадцятою сесією Запорізької обласної ради сьомого скликання прийнято рішення №9 „Про звільнення ОСОБА_1 , директора комунального підприємства „Автогосподарство Запорізької обласної ради. Відповідно до вказаного рішення його звільнено 04.12.2017 року з посади директора КП „Автогосподарство ЗОР за допущення несвоєчасної вплати заробітної плати працівникам цього підприємства та розірвано з ним контракт від 30.10.2014 року, п.1-1 ч.1 ст.41 КЗпП (т. с. 1 а.с.10).

Згідно із рішенням підставою для його прийняття послугували п.1-1 ч.1 ст.41, ст.ст.115,147-1,148,149 КЗпП, ч.3 ст.15, ст.ст.24, 36 ЗУ „Про оплату праці, п.20 ч.1 ст.43 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні, пункти 2.5.4, 2.5.5, 2.5.6, 2.5.9, 2.11, 2.12, 4.1 контракту, Акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №08-05-0314/0092 та Припис №08-05-0314/0092-044 від 22.08.2017 Головного управління Держпраці у Запорізькій області (т.с. 1 а.с. 36), письмові пояснення ОСОБА_1 (т.с. 1 а.с. 37) та додані до них документи (т.с. 1 а.с. 38-53).

У зв`язку з тим, що в період часу з 04.12.2017 по 03.01.2018 року ОСОБА_1 знаходився на лікарняному (ст. 82 ч. 1 ЦПК України) 25.01.2018 року Запорізькою обласною радою прийнято рішення №6 „ Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 30.11.2017 №9 „ Про звільнення ОСОБА_1 , директора комунального підприємства „ Автогосподарство Запорізької обласної ради , відповідно до якого були внесені зміни в частині дати його звільнення, а саме, в абзаці першому пункту 1 рішення слова та цифри „04 грудня 2017 року змінено на „04 січня 2018 року». Абзац перший пункту 1 рішення доповнено новим реченням такого змісту: „У разі збігу дати звільнення ОСОБА_1 з періодом його тимчасової непрацездатності або відпустки вважати датою його звільнення перший робочий день після останнього дня відпустки відповідно (т.с. 1 а.с.188).

Таким чином, судом першої інстанції також було правильно встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора КП „Автогосподарство ЗОР допустив порушення порядку та строків виплати заробітної плати найманим працівникам КП „Автогосподарство ЗОР, яке було встановлено перевіркою, проведеною з 07.08.2017по 22.08.2017 Головним управління Держпраці у Запорізькій області, за результатами якої 22.08.2017року складено акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №08-05-0314/0092 (копія т.с. 1 а.с. 27-35).

Проте, помилковими є при вищевикладених правильно встановлених фактичних обставинах цієї справи, висновки суду першої інстанції у цій справі про дотримання відповідачем Запорізькою обласною радою при звільненні позивача ОСОБА_1 при вищевикладених обставинах вимог ст. 148 КЗпП України (строків застосування заходів дисциплінарного впливу) з тих підстав, що відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Запорізька обласна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції обласних рад віднесено вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Згідно із рішенням Запорізької обласної ради від 09.04.2015 № 31 «Про уточнений перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області» Підприємство є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області (т. с. 1 а.с.154).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, в тому числі на підприємства, установи та організації.

Ч. 4 цієї статті встановлено, що районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

За приписами ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже вирішення питань призначення та звільнення керівника Підприємства є виключною компетенцією Запорізької обласної ради, як колегіального органу.

Ст. 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Суд першоїінстанції помилкововважав, що Запорізькою обласною радою дотримано терміни, передбачені вищезазначеною нормою трудового законодавства, оскільки уповноваженому органу власника - Запорізькій обласній раді, як колегіальному органу, стало відомо про порушення з боку позивача, стосовно невиплати заробітної плати працівникам Підприємства, за поданням голови Запорізької обласної державної адміністрації «Про пропозиції щодо включення питань сесію облради» від 26.10.2017 № 08-45/3103, на підставі якого, головою Запорізької обласної ради питання «Про звільнення ОСОБА_1 , директора комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради» було включено до порядку денного для розгляду на пленарному засіданні сімнадцятої сесії обласної рад яка відбулася 30 листопада 2017 року.

На помилковудумку судупершої інстанції, доводи позивача щодо порушення Запорізькою обласною радою строків передбачених ст. 148 КЗпП України є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Оскільки, Запорізька обласна рада, як колегіальний орган дізналася про скоєний позивачем проступок, стосовно невиплати заробітної плати працівникам підприємства, є дата розгляду радою у повноважному складі цього питання на пленарному засіданні - 30.11.2017 року.

Зважаючи на порушення позивачем порядку виплати заробітної плат: працівникам підприємства, у тому числі в червні-серпні 2017 року, відсутні правові підстави вважати, що Запорізькою обласною радою порушено строк застосування заходів дисциплінарного впливу до позивача, оскільки дати, звільнення позивача не перевищувала 6 місяців з дати скоєння позивачем дисциплінарного проступку, а також не перевищувала місячного строку моменту, коли Запорізька обласна рада (депутати) дізналися про цей проступок.

Однак, апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції у цій частині у цій справі, вважає їх помилковими з таких підстав.

Ст. 41КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб`єктів господарювання.

Так, відповідно до п. 1-1 ст. 41КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачується несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Ст. 147КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення, якими є догана і звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ст. 148КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Тобто, якщо після вчинення працівником дисциплінарного правопорушення минув один місяць (за умови, що роботодавцю або уповноваженому на застосування дисциплінарних стягнень органу було відомо про вчинене дисциплінарне порушення), до працівника не можна застосувати дисциплінарне стягнення.

За змістом ст.ст. 147-1, 149 КЗпП України, ст. 81ЦПК України у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Вимогами ст. 148КЗпП України передбачено, що обчислення місячного терміну для застосування дисциплінарного стягнення починається з дня виявлення не факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливі наслідки правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило,місячний строкобчислюється здня закінченняслужбового розслідування,проведення перевіркитощо (лист повідомлення підприємства № 175 від 11.05.2017 року на ім`я голови ради про наявність заборгованості із заробітної плати т.с. 1 а.с. 57, день закінчення перевірки 22.08.2017 року акт т.с. 1 а.с. 27-35, визначення 22.08.2017 року працівника, що порушив трудові обов`язки у квітні-травні 2017 року ОСОБА_1 , який свою вину визнав, порушення усунув т.с. 1 а.с. 54-56, як директора КП «Автогосподарство» ЗОР, власником якогоє територіальнігромади сіл,селищ,міст Запорізькоїобласті вособі Запорізькоїобласної ради (п. 1.4 Статут підприємства т.с. 1 а.с. 77 зворот). Оскільки, решта дій це були вже дії не звиявлення проступку, а дії, направлені на виконання процедури звільнення винного працівника(позивача),які відповідачіта зокремарада,мали реальнуможливість здійснитиу місячнийтермін самез дативиявлення проступку: лист лише від 23.10.2017 року за підписом голови Запорізької обласної ради № 01-13/0987 про витребування пояснень у ОСОБА_1 т.с. 1 а.с. 21, пояснення ОСОБА_1 від 25.10.2017 року т.с. 1 а.с. 22-26, пропозиція Запорізької обласної державної адміністрації від 26.10.2017 року № 08-45/3103 про звільнення ОСОБА_1 на ім`я голови Запорізької обласної ради ОСОБА_5 т.с. 1 а.с. 114, рішення ради про звільнення позивача від 30.11.2017 року т.с. 1 а.с. 10-13, з урахуванням змін цього рішення у подальшому в частині дати звільнення).

Визначена черговість проведення сесій самою Запорізькою обласною радою на її власний розсуд з дотриманням вимог законодавства про місцеве самоврядування, непроведення позачергової сесії останньою з будь-яких підстав тощо не звільняє Запорізьку обласну раду обов`язку: 1) дотримуватись вимог трудового законодавства у тому числі та 2) не порушувати трудових прав ОСОБА_1 .

Отже, відповідно до вимог ст. 148КЗпП України Запорізька обласна рада вправі була звільнити ОСОБА_1 не пізніше, ніж через один місяць із дня виявлення проступку, а звільнила лише 30.11.2017 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 148 КЗпП України.

І хоча при вищевикладених обставинах, у суду у цій справі наявні підставидля задоволенняпозовної вимоги ОСОБА_1 про визнаннянезаконним таскасування рішення сімнадцятої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання №9 від 30.11.2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 , директора КП «Автогосподарство» Запорізької обласної ради із внесеними змінами рішенням дев`ятнадцятої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання №6 від 25.01.2018 року «Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 30.11.2017 року №9 «Про звільнення ОСОБА_1 , директора КП «Автогосподарство» Запорізької обласної ради.

Проте, у суду у цій справі на час її нового апеляційного розгляду відсутні правові підстави для задоволення позовноївимоги ОСОБА_1 про поновленняйого напосаді директораКП «Автогосподарство»ЗОР.

Оскільки, термін дії контракту ОСОБА_1 із Запорізькою обласною радою від 30.10.2014 року сплив 30.10.2019року (п. 6.1 т.с. 1 а.с. 68).

Дія цього контракту не продовжувалась, що визнано у судовому засіданні в апеляційному суді сторонами контракту (ст. 82 ч. 1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню…).

За таких обставин, позивач ОСОБА_1 у цій справі має лише право на стягнення за рахунок відповідача КП «Автогосподарство» ЗОР середнього заробітку і лише за час його вимушеного прогулу, починаючи після його звільнення (04.01.2018 року), тобто з 05.01.2018 року і по дату дії контракту 30.10.2019 року включно, враховуючи влаштування позивача на роботу у подальшому після звільнення вперше лише 11.01.2020 року,запис утрудовий книжці№ 32 (копіятрудової книжкит.с.4а.с.121), у розмірі 333983,31 грн. без утримання податків й інших обов`язкових платежів (розрахунок: середній заробіток позивача у відповідача 737,27грн. за 1 робочий день (довід а відповідача КП Автогосподарство» ЗОР від 23.08.2018 року т.с. 1 а.с. 235 (ст. 82 ч. 1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню…) *453 робочі дні = 333983,31 грн.).

Належні, допустимі докази протилежного в матеріалах цієї справи відсутні та учасниками цієї справи апеляційному суду не надані.

В іншій частині позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку (тобтопісля закінченнядії контракту30.10.2019року ідо ухваленнясудового рішенняу ційсправі 18травня 2022року) не ґрунтуються на законі, а тому задоволенню у цій справі також не підлягають.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2018 року у цій справі слід скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково; визнати незаконним та скасувати рішення сімнадцятої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання №9 від 30.11.2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 , директора КП «Автогосподарство» Запорізької обласної ради із внесеними змінами рішенням дев`ятнадцятої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання №6 від 25.01.2018 року «Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 30.11.2017 року №9 «Про звільнення ОСОБА_1 , директора КП «Автогосподарство» Запорізької обласної ради; стягнути з КП «Автогосподарство» ЗОР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.01.2018 року по 30 жовтня 2019 року у розмірі 333983,31 грн. без утримання податків й інших обов`язкових платежів, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 141, 367-368, 372, 374, 376, 381-384, 417 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2018 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення сімнадцятої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання №9 від 30.11.2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 , директора КП «Автогосподарство» Запорізької обласної ради із внесеними змінами рішенням дев`ятнадцятої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання №6 від 25.01.2018 року «Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 30.11.2017 року №9 «Про звільнення ОСОБА_1 , директора КП «Автогосподарство» Запорізької обласної ради.

Стягнути з Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради (ЄДРПОУ 33570414) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.01.2018року по30жовтня 2019року урозмірі 333983,31грн. без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 19.05.2022 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кримська О.М.Маловічко С.В.