Рішення

від 11.05.2022 по справі 627/1161/21

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1161/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючого - Вовк Л. В.

з участю секретаря - Львової О.Г.,

представника позивача - адвоката Фільової Н.Д.,

представника відповідача- адвоката Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Качалівське» про визнання договору оренди землі неукладеним, третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору : Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області ,

у с т а н о в и в :

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Качалівське» (далі- СТОВ «Качалівське») про визнання договору оренди землі неукладеним .

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.2009 року , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 успадкували після ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) розміром 4,3 в умовних кадастрових гектарах у землі колишнього КСП " Агрофірма Мурафська" . В 2012 році вони виготовили Державні акти на право власності по Ѕ частки земельної ділянки площею 3,1730 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що розташована на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, та уклали договір оренди землі зі СТОВ " Качалівське"строком на 20 років . В травні 2014 року ОСОБА_2 померла . 12.02.2016 року позивач успадкував 1/2 частку земельної ділянки після померлої матері та став власником вище вказаної земельної ділянки в цілому . В жовтні 2021 року позивач дізнався , що 09.09.2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрований договір оренди землі від 09.07.2014 року укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та СТОВ « Качалівське» строком на 20 років . Однак, вказаний договір з СТОВ « Качалівське» у липні 2014 році ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не укладали та не підписували, оскільки в зв"язку зі смертю матері , припинилася її цивільна правоздатність . У вказаному договорі оренди землі маються виправлення у даті договору , а саме 2012 рік виправлено на 2014 рік. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір оренди землі в 2014 році не укладали , істотні умови договору не погоджували , тому на думку позивача, такий договір є неукладеним . Позивач просить визнати неукладеним договір оренди землі від 09.07.2014 року укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та СТОВ « Качалівське» .

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, прохає задовольнити.

Представник відповідачау судовомузасіданні позовне визнав,прохає відмовити.При цьому подаввізив напозовну заяву ,вякій вказав ,що земельна ділянка була передана в користування СТОВ« Качалівське» 09.07.2012року її власниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .Волевиявлення учасників договоруоренди землі буловільним та відповідалоїх внутрішнійволі . Сторонидійшли всіх істотнихумов договору ,в томучислі щодо строкудії договору ,розміру ,форми істроків внесення орендної плати заземлю. Правочин буловчинено у формі ,встановленій законом ,а зареєстрованоу вересні2014року. Увказаному договорі рік укладеннядоговору буловиправлено з 2012року на2014рік Договір оренди землібув особистопідписаний ОСОБА_1 та зним булопогоджено істотні умовидоговору ,тому на думкупредставника відповідача,не можнастверджувати про відсутністьволевиявлення позивача наукладання договору орендиземлі . Таким чином, на думку відповідача , доводи ОСОБА_1 про відсутність волевиявлення не відповідають дійсності.Крім того , просив застосувати строки позовної давності.

Представник третьої особи до суду не з`явився , подав заяву заслухати справу у його відсутність , проти позову не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступних висновків.

Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом , посвідченого державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори від 04.03.2009 року , успадкували після ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) у землі ,яка перебуває у колективній власності КСП « Агрофірма Мурафська», розміром 4,3 в умовних кадастрових гектарах. ( а.с. 15)

16.05. 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видані Державні акти на право власності на земельну ділянку , згідно яких на підставі розпорядження Краснокутської РДА Харківської області від 10.04.2009 року № 113 ,їм належить земельна ділянка площею 3 ,1730 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області . ( а.с. 14,15)

Сторонами не заперечується , що 09.07.2012 року між СТОВ « Качалівське» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладений договір оренди землі загальною площею 3,1730 га , кадастровий номер : 6323581700:04:001:0118 , що розташована на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області ( колишніх - Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області ) строком на 20 років . ( а.с.67-69)

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою .

У п. 15.1 вказаного Договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповіднодо витягуз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюіншого речовогоправа №26399517від 09.09.2014року,вказаний договіроренди землі,серія таномер б/н,зареєстрований реєстраційною службою Краснокутського районногоуправління юстиції Харківськоїобласті 09.09.2014року за №15577207 ( а.с. 16)

В 2012 році , відповідно до актів, визначені межі земельної ділянки та земельна ділянка за вказаним договором оренди землі передана орендодавцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користування орендарю СТОВ « Качалівське» . ( а.с. 10.11)

Орендодавці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , починаючи з 2012 року , отримували орендну плату , про що свідчать відомості про виплату грошей , платіжні доручення . ( а.с. 50-59)

Підписи від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» договору оренди землі від 09.07.2012 року у рядку «Орендодавець» , в акті визначення меж земельної ділянки в натурі від 09.07.2012 року , в акті прийманняпередачі земельної ділянки за вказаним договором, виконані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами.

Такими чином, між сторонами досягнуто всіх істотних умов за договором оренди.

Однак ,як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.09.2014 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.10.2021 року , договір оренди землі укладений між СТОВ « Качалівське» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 09.07.2014 року, номер запису про інше речове право : 6935939 . ( а.с.16)

У договорі оренди землі від 09.07.2012 року були внесені виправлення у дату договору , а саме рік укладення договору оренди виправлено з 2012 року на 2014 рік , без відома та погодження позивача.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 14.05.2014 року. ( а.с. 17)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом , посвідченого державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори від 12.02.2016 року , ОСОБА_1 успадкував після матері ОСОБА_2 Ѕ частки земельної ділянки площею 3, 1730 га , що знаходиться на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області ( колишньої Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області) ( а.с. 12) .

У пункті 12.5 Договору оренди землі від 09.07.2012 року зазначено , що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи , а також реорганізація осби орендаря , не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

29.10.2021 року позивач отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на належне йому нерухоме майно, а саме на земельну ділянку, відповідно до якого дізнався про наявний та зареєстрований 09.09.2014 року договір оренди землі , який укладений ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та СТОВ « Качалівське» 09.07.2014року .

Оскільки такий договір оренди землі 09.07.2014 року сторони не підписували ,істотні умови договору не погоджували , позивач просить його визнати неукладеним .

За змістомстатті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 статті 202 ЦК України).

При укладенні сторонами різних видів договорів, вони передбачають як наслідок їх виконання та отримання кожною з них певних благ, задля яких і укладаються такі договори.

Сутність терміну «договір» визначеноЦивільним кодексом України, який полягає у взаємній домовленості сторін договору, що виражає їх згоду на укладення певного виду договору у порядку та у формі, передбаченій законом, що передбачає виникнення, зміни, припинення конкретно визначених прав і обов`язків.(частина 1статті 626 ЦК України)

Цивільним законодавством також передбачено момент укладення сторонами договору (ч. 1статті 639 ЦК України), який починає свій відлік з моменту досягнення ними згоди щодо всіх істотних умов договору, які передбачені законом щодо певного виду договору та щодо необхідності викладення його у певній формі.

На практиці укладення сторонами договорів реалізується шляхом їх підписання такими сторонами (уповноваженими представниками сторін) або направлення однією стороною пропозиції стосовно укладення договору та прийняття (погодження) такої пропозиції іншою стороною.

Отже, підписання (погодження) сторонами (уповноваженими представниками) договору є моментом його укладання.

І навпаки, за наявності неузгодженостей щодо будь-яких істотних умов договору, матиме місце його неукладення і для сторін не виникне будь-яких прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною другою статті 792ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди ) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Земельним кодексомУкраїни (далі -ЗК України), Законом України «Про оренду землі».

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1 , як на підставу для його задоволення, посилався на те, що він не мав волевиявлення на укладення оспореного ним договору оренди землі від 09.07.2014 року та не підписував його. Крім того , вказаний договір оренди землі від 09.07.2014 року не укладався його матір`ю ОСОБА_2 ,оскільки вона померла на час його укладення.

Відповідно до частини першої статті 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій ( електронній ) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207ЦК України встановлюєзагальні вимогидо письмовоїформи правочину.Так,на підставічастини першоїцієї статтіправочин вважаєтьсятаким,що вчиненийу письмовійформі,якщо йогозміст зафіксованийв одномуабо кількохдокументах (у томучислі електронних),у листах,телеграмах,якими обмінялисясторони.Частиною ждругою цієїстатті визначено,що правочинвважається таким,що вчиненийу письмовійформі,якщо вінпідписаний його стороною ( сторонами ).

За змістом статей 13,14Закону України«Про орендуземлі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Частиною першою статті 15Закону України«Про орендуземлі» визначені істотні умови договору оренди землі, якими є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки ); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунку, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У ст.18 Закону України «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. При чому за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними в постанові від 15.01.2020 р. у справі№ 322/1178/17, обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря.

За змістом положень статей210,638ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина другастатті 15 Закону України «Про оренду землі»).

У разі ж якщо сторони не досягли згоди з усіх без винятку істотних його умов такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинений ( договір, який не укладений), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинений.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з положеннями ч. 2статті 16 ЦК Українизахист судом прав та законних інтересів юридичних і фізичних осіб здійснюється у спосіб, який визначено законом або договором.

Водночас, передбачено, що у разі, коли закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, суд вправі у відповідності до зазначеної у позові вимоги визначити у судовому рішенні спосіб захисту, який не суперечитиме вимогам закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про визнання неукладеним договору оренди землі від 09.07.2014 року , посилаюсь на те, що цей договір не підписував, умови його не погоджував.

Відповідно до статті 204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього ЦК України. Нормами статті 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Таким чином, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Судом встановлено , що спірний договір оренди землі між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та СТОВ « Качалівське» укладено 09 липня 2012 року , тобто за життя орендодавця ОСОБА_2 , а через два роки 09 вересня 2014 року було зареєстровано право оренди у встановленому законодавством порядку. Вказаний договір оренди землі зареєстрований після смерті орендодавця ОСОБА_2 , цивільна правоздатність якої припинилась у момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно правочин вчинено за відсутності цивільної дієздатності ОСОБА_2 , що не відповідає вимогам ч. 2ст. 203 ЦК України, та є нечинний. Тому несвоєчаснадержавна реєстраціядоговору орендиземлі від09липня 2012року ,не свідчить ,що вказанийдоговір оренди землі між сторонами неукладався. Крімтого ,сторонивизнають тойфакт ,що договір орендиземлі від 09липня 2014року,як зазначено у витязіз Державного реєстру речовихправ нанерухоме майно, міжними неукладався.

За таких підстав у задоволенні позову про визнання неукладеним договору оренди землі, ОСОБА_1 слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.

Згідно із частиною другоюстатті 5 ЦПК Україниу випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про визнання договору оренди землі недійсним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Щодо заяви відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Виходячи з вимогст. 261 ЦК Українипозовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права , не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу про визнання неукладеним договору оренди землі та обрано неефективний спосіб захисту, що виключає можливість задоволення позову, підстав для застосування наслідків пропуску позовної давності у суду не має.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати , пов`язані з розглядом справи , покладаються у разі відмови в позові - на позивача .

Позивачем підчас звернення досуду сплачений судовийзбір урозмірі 908,00грн ,який відповідно до ст.141ЦПК України, непідлягає стягненнюз відповідачана користьпозивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.15,16, 203,205 ,207, 627,638 ,792 ЦК України, ст. 10, 11, 12, 13, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Качалівське» про визнання договору оренди землі неукладеним, третя особа ,яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору : Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області залишити без задоволення .

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч. 2ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 16.05.2022 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача : адвокат Фільова Наталія Дмитрівна , місце реєстраціїї : пров.Козацький , 8 смт Краснокутськ Богодухівського району Харківської області , 62002;

Відповідач : Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю « Качалівське» , місце знаходження юридичної особи : вул.Шкільна ,7 с.Качалівка Богодухівського району Харківської області , 62025 , код ЄДРПОУ 30739621;

Третя особа : Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, юридична адреса: вул. Охтирська, 1, смт Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, 62002.

Суддя Л. В. Вовк