Рішення

від 08.05.2022 по справі 302/1206/21

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1206/21

2/302/37/22

Номер рядка звіту 2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

09.05.2022 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П

з участю:секретар судового засідання Царь О.В.,

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Керита М.В.,

третя особа ОСОБА_2 ,

представник третьої особи ТДВ «Міжгірський лісокомбінат» - Росоха І.В.,

представник КП «Міжгірське БТІ» - Якубич І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Міжгір`ї цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгірського будівельно-деревообробного підприємства і Міжгірської селищної ради, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_3 , ТДВ Міжгірський лісокомбінат» про визнання права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

29.10.2021 в суд подано зазначений позов з таким обґрунтуванням вимог.

ОСОБА_4 з ОСОБА_5 перебували в незареєстрованому шлюбі. В 90х роках минулого століття ОСОБА_5 уклав договір з Міжгірським будівельно-деревообробним підприємством про купівлю-продаж двохкімнатної кооперативної квартири АДРЕСА_2 , яку збудувало це підприємство. Згідно з квитанціями до прибуткових касових ордерів, виданих підприємством, № 69 від 21.10.2001, № 82 від 02.12.2001 здійснено оплату за квартиру. Позивачка зазначила, що з ОСОБА_5 багато років проживала в квартирі. ОСОБА_5 був зареєстрований в цьому помешканні де й помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До смерті ОСОБА_5 залишив заповіт, яким розпорядився після його смерті цю житлову квартиру передати ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Корбутяк І.В. Позивачка зазначила, що під час спільного проживання в квартирі зі ОСОБА_5 вони сплачували комунальні послуги в установленому порядку. Після смерті ОСОБА_5 позивачка в шестимісячний термін звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за майном померлого. За цією заявою приватним нотаріусом Корбутяк І.В. зареєстровано спадкову справу № 03/2021, номер в спадковому реєстрі 67163423. 01.07.2021 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право власності на квартиру.

Позивачка також зазначила, що не має можливості отримати документи від підприємства для оформлення права власності на квартиру, продовжує проживати в квартирі, виготовила технічний паспорт в підприємстві технічної інвентаризації і оцінку квартири.

Позивачка покликається на застосування судом положень статей 16, 11 ч.5, 335, 376, 392, 328, 344 ЦК України.

Винесені в справі процесуальні рішення :

- Згідно з ухвалою судді від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі;

- Згідно з ухвалою суду від 31.01.2022 залучено до участі в справі третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 ;

- Згідно з ухвалою суду від 10.03.2022 залучено до участі в справі третьою особою без самостійних вимог ТДВ «Міжгірський лісокомбінат»;

- Згідно з ухвалою суду від 28.04.2022 закрито підготовче провадження в справі і призначено справу до судового розгляду по суті.

Процесуальні заяви і позиції сторін і третіх осіб.

Сторона позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач Міжгірське будівельно деревообробне підприємство в особі керівника подало письмову заяву про розгляд справи без участі представника і з таким обґрунтуванням.

Житлова квартира, що є предметом позову зазначеним підприємством не побудована і на балансі підприємства не обліковувалась і не обліковується. Право власності на квартиру підприємство не оформляло.

Відповідач Міжгірська селищна рада подала заяву про визнання позову з проханням розглянути справу без участі представника без обґрунтування позиції.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 позов заперечила і свою позицію обґрунтувала такими поясненнями.

ОСОБА_3 проживає з сім`єю в складі 4-х чоловік з 1998 року в квартирі АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 вселилась у квартиру на підставі ордеру, виданого АТ «Міжгірський лісокомбінат», який збудував будинок АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 також користується гаражем, який прилягає до приміщення квартири, для зберігання легкового автомобіля, починаючи з 1999 року. ОСОБА_5 , який проживав у квартирі АДРЕСА_4 , ніколи не володів цим гаражем, не пред`являв на нього права. Натомість третій особі стало відомо, що позивачка під час виготовлення інвентарної справи включила до технічного паспорту на квартиру і приміщення гаража без відома третьої особи, без огляду приміщення гаража спеціалістом з інвентаризації, оскільки ключі від дверей гаража постійно знаходяться у ОСОБА_3 , яка не давала жодного дозволу на огляд та обмір цього приміщення. ОСОБА_3 вважає, що визнання права власності позивачки на квартиру і приміщення гаража впливає на її права як володільця і користувача іншої квартири та гаража, яким вона володіє та користується більше 23 років.

Третьою особою без самостійних вимог ТДВ «Міжгірський лісокомбінат» в особі уповноваженого представника позов заперечено повністю з таким обґрунтуванням позиції.

ТДВ «Міжгірський1 лісокомбінат» є правонаступником АТ ЗТ «Міжгірський лісокомбінат». Це акціонерне товариство у 1986 році отримало дозвіл на будівництво двохквартиного двохповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 на землях закріплених за лісокомбінатом на підставі рішення виконкому Міжгірської селищної ради. Підприємство виготовило вихідні дані та технічні умови в районного архітектора та отримало висновок про відведення земельної ділянки для будівництва зазначеного житлового будинку. Квартири в будинку використовувалась для проживання спеціалістів підприємства на підставі дозволів і угод з ними та адміністрацією підприємства. Колишній керівник Міжгірського будівельно-деревообробного підприємства (Рущак М.Г.), до створення цього підприємства очолював відділ капітального будівництва Міжгірського ЛК та був відповідальний за будівництво зазначеного житлового будинку, що здійснювалось виключно на кошти Міжгірського лісокомбінату. Після створення підприємства Міжгірське БДП ОСОБА_6 очолив це підприємство. І без дозволу керівництва Міжгірського ЛК дозволив проживати своєму другові ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_4 . ОСОБА_5 і ОСОБА_6 померли, а в цій квартирі залишилась проживати ОСОБА_1 (дружина ОСОБА_5 ), яка також не отримувала дозволу на вселення в квартиру, проживання в ній і з нею не укладались угоди. Представник ТДВ «Міжгірський ЛК» вважає, що оформлення права власності на квартиру за ОСОБА_1 зачіпає майнові інтереси на це житлове приміщення підприємства.

Оцінивши зміст позовних вимог, подані в справу докази, доводи сторін, третіх осіб і їх представників, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке обґрунтування.

Встановлені судом обставини.

Міжгірський лісокомбінат на підставі письмового попереднього звернення отримав дозвіл від керівника Закарпатського виробничого лісозаготівельного об`єднання «Закарпатліс» на будівництво кордонного житлового будинку на території Міжгірського лісництва за рахунок бюджетних асигнувань згідно наявної технічної документації (вих. номер 13-5/117а від 18.03.1986).

Згідно рішення виконкому між гірської селищної ради № 93 від 19.06.1996 Міжгірському лісокомбінату надано дозвіл на будівництво двохповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 на землях, закріплених за лісокомбінатом. Цим рішенням зобов`язано лісокомбінат виготовити технічну документацію на згадане будівництво. У рішенні зазначено, що таке потребує затвердження виконкомом Міжгірської районної ради народних депутатів.

Районним архітектором виготовлено вихідні дані для проектування двох квартирного житлового будинку в урочищі «Грабовець» для забудовника Міжгірський лісокомбінат в 1986 році з технічними умовами на комунікації та відведення земельної ділянки площею 0,06 га під забудову.

Зазначений будинок фактично збудовано за кошти Міжгірського лісокомбінату у вигляді двохповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 ( наданий час вулицю перейменовано АДРЕСА_3 ) і це приміщення використовується мешканцями квартир для житлового проживання.

Відомостей та документів про введення будинку в експлуатацію, реєстрацію права власності на цей будинок у справу не подано.

У грудні 1998 року в квартиру АДРЕСА_5 (лісовий кордон «Грабовець» у будинок вселилась ОСОБА_7 ( після одруження ОСОБА_3 третя особа в справі), яка проживала там, а починаючи з 2002 року проживає з чоловіком і малолітніми дітьми. Дозвіл на вселення і проживання оформлено ордером №11/03-н, виданим керівником АТЗТ «Міжгірський лісокомбінат». З 23.02.1999 за відміткою в паспорті гр. України ОСОБА_3 значиться зареєстрованою за місцем проживання АДРЕСА_6 .

Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів № 69 від 21.10.2001, № 82 від 02.12.2001, які видано Міжгірським будівельно-деревообробним підприємством від ОСОБА_5 прийнято як внесок за квартиру 7000 грн і 7500 грн.

З 01.04.2016 ОСОБА_5 зареєстрував своє місце проживання за адресою АДРЕСА_7 з відміткою в паспорті гр. України про продовження цієї реєстрації до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в смт Міжгір`ї. Згідно із заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Корбутяк І.В. 01.08.2018 за реєстровим номером 1068 ОСОБА_5 заповів квартиру АДРЕСА_2 після своєї смерті передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивачці). ОСОБА_1 у межах шестимісячного строку звернулась до приватного нотаріуса Корбутяк І.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Згідно з довідкою Міжгірської селищної ради ОСОБА_5 фактично на час смерті проживав за адресою АДРЕСА_8 з ОСОБА_1 , 1954 р.н., яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_9 . Постановою від 01.07.2021 № 127/02-31 зазначений вище приватний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за майном померлого ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю право установчих документів на вище вказане майно.

У квітні 2018 року на замовлення ОСОБА_5 КП «Міжгірське БТІ» виготовило технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 на загальну площу квартири 73 кв.м, в тому числі: дві житлові кімнати 15.27, 7.63 кв.м, кухня 9.19 кв.м, ванна 3.49 кв.м, вбиральня 0.88 кв.м, коридори 4.63 кв.м і 5.47 кв.м, сходова клітина 4.10 кв.м, гаражне приміщення 17.92 кв.м з сходовою клітиною 4.42 кв.м.

ОСОБА_5 право власності на зазначену квартиру не оформляв.

Ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_3 не значаться власниками квартир у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оцінивши встановлені обставини, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має з огляду на таке.

Позивачка претендує на оформлення права власності на квартиру, в якій проживав ОСОБА_5 , з яким вона проживала в незареєстрованому шлюбі, за правилами спадкування за заповітом.

У позасудовому порядку (нотаріально) позивачці відмовлено в оформленні спадкових прав у зв`язку з відсутністю право установчих документів на квартиру, яка зазначена в заповіті ОСОБА_5 .

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), зокрема у порядку здійснення спадкування за заповітом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Позивач не подала належних доказів про те, що ОСОБА_5 (спадкодавець) за життя набув право власності на квартиру, що є предметом позову. Суд не бере до уваги посилання сторони позивача на квитанції про прийняття від ОСОБА_5 внесків за квартиру у 2001 році в касу Міжгірського будівельно-деревообробного підприємства, з огляду на таке обґрунтування. Зазначене підприємство заперечило будівництво будинку чи квартири в цьому будинку за адресою АДРЕСА_3 . Це підприємство заперечило також знаходження на балансі зазначеного житлового приміщення та наявність будь-яких прав на квартиру.

В наданих стороною позивача квитанцій не міститься відомостей про те, у зв`язку з цим приймались готівкові кошти від ОСОБА_5 на квартиру, тобто підставу ( укладення договору купівлі-продажу, найму, оплата послуг за користування, адреса квартири, площа тощо). Міжгірське БДП також не підтвердило достовірність цих доказів, тобто оприбуткування готівкових коштів, їх використання тощо.

Суд також не приймає визнання позову відповідачем Міжгірською селищною радою, бо цей відповідач цю позицію не обґрунтував. Відповідач також не надав жодної інформації щодо обліку зазначеного нерухомого майна органом місцевого самоврядування, належність будинку до комунальної власності, приватної власності, підвідомчості тощо. Натомість ТДВ «Міжгірський лісокомбінат» як третя особа заявив про те, що цим підприємством як правонаступником АТЗТ» Міжгірський ЛК» свого часу одержувались дозволи на будівництво двох квартирного двох поверхового житлового будинку. Натомість це підприємство як третя особа не заявило самостійні вимоги в справі і не подало доказів правонаступництва, введення будинку в експлуатацію, реєстрацію права власності житлового будинку за підприємством.

Сторона позивача також не надала жодного доказу про права на приміщення гаража, який зазначений в технічному паспорті, виготовленому на замовлення ОСОБА_5 КП «Міжгірське БТІ» в 2018 році, тобто отримання дозволу на користування чи передачу у власність цього приміщення.

У справі встановлено, що фактично зазначеним приміщенням гаража володіє і користується третя особа ОСОБА_3 . Представник КП «Міжгірське БТІ» не надав в судовому засіданні належних обґрунтувань щодо того коли спеціалістом інвентарного підприємства, здійснювалось обмір приміщення гаража, сходових клітин, чи була присутні при цьому ОСОБА_3 , яка зачиняє гараж на замок.

Фактичне проживання в квартирі, на яку подано позов, за життя ОСОБА_5 і до його смерті і ОСОБА_1 , саме по собі не надає права на отримання зазначеного приміщення у власність.

Суд вважає, що ОСОБА_5 за життя не набув в установленому порядку права на розпорядження квартирою, що є предметом спору, а тому це нерухоме майно не визнається судом спадковим.

Встановлені обставини дають підстави дійти висновку, що позивач неправильно посилається на застосування статей 328, 392, 344 ЦК України, а тому не має підстав застосовувати положення статті 16 ЦК України, тобто визнавати право власності на житлову квартиру за позивачкою.

Статтею 81 ч.1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд дійшов остаточного висновку, що позивач не надала в справу належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів на ствердження своїх вимог.

Цей висновок дає підстави відмовити в задоволенні позову повністю.

Судових витрат до стягнення чи повернення не має.

Керуючись статтями 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення надіслати відповідачам для відома.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч.1 розділу УІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення ( виклику учасників) справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з статтею 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 19.05.2022.

Суддя: В. П. Кривка