Постанова

від 14.05.2024 по справі 302/1206/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/1206/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 травня 2024 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого Собослой Г.Г.

суддів Кожух О.А., Джуга С.Д.

з участю секретаря Терпай С.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієпредставник адвоката КеритаМар`яна Василівна на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 09 травня 2022 року у справі № 302/1206/21 ( Головуючий Кривка В.П.)

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Міжгірського будівельно-деревообробного підприємства і Міжгірської селищної ради, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 ТОВ «Міжгірський лісокомбінат» про визнання права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 із ОСОБА_4 перебували в незареєстрованому шлюбі і ОСОБА_4 уклав договір з Міжгірським будівельно-деревообробним підприємством про купівлі-продажу двокімнатної кооперативної квартири АДРЕСА_1 , (раніше АДРЕСА_2 , яку збудувало це підприємство.

Згідно з квитанціями до прибуткових посадових ордерів, виданих підприємством, № 69 від 21.10.2001, № 82 від 02.12.2001 здійснено оплату за квартиру.

Позивачка зазначала, що з ОСОБА_4 багато років проживала в квартирі і ОСОБА_4 був зареєстрований у цьому помешканні, де й помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До смерті ОСОБА_4 залишив заповіт, яким розпорядився після його смерті цю житлову кімнату передати ОСОБА_1 .

Позивачка вказує, що під час спільного проживання в квартирі зі ОСОБА_4 вони сплачували комунальні послуги в установленому порядку. Після смерті ОСОБА_4 позивачка в шестимісячний строк звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за майном померлого і за цією заявою приватним нотаріусом Корбутяк І.В. зареєстровано спадкову справу №03/2021, помер у спадковому реєстрі 67163423 і 01 липня 2021 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право власності на квартиру.

Позивачка не має можливості отримати документи від підприємства для оформлення права власності на квартиру, продовжує проживати в квартирі, виготовила технічний паспорт і підприємстві технічної інвентаризації і оцінку квартири.

Посилаючись на вказані обставини та положення статті 11 ч.5, 16, 325, 328, 344, 376, 399 ЦК України, позивачка просила задовільнити заявлені нею позовні вимоги.

Рішення Міжгірського районного суду від 09 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Керита М. В., подали апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування рішення суду як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні так як суд проігнорував такі належні та допустимі докази як квитанції до прибуткових касових ордерів № 69 від 21.10.2001 року, № 82 від 02.12.2001 року, які видані Міжгірським будівельно-деревообробним підприємством (ці кошти сплачувались саме у рахунок купівлі житлової квартири, яка є предметом даного спору. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що з 2001 року ОСОБА_4 померлий цивільний чоловік позивачки сплачував усі комунальні послуги, що стосувались спірної квартири, спільно проводили капітальний та поточні ремонти. Суд не звернув увагу на посилання ними на статтю 344 ЦК України за якою особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Виходячи зі змісту ч.1 статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійсненна після втрати права власності за набувальною давністю. Крім того, у матеріалах справи міститься заява про визнання позову відповідачем Міжгірської селищною радою і жодної ухвали про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем, судом першої інстанції винесено не було.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Керита М. В., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі представника Міжгірського будівельно-деревообробного підприємства адвоката Косаковського В.О., який просить рішення суду залишити без змін, третю особу без самостійних вимог ОСОБА_2 , яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення із наступних підстав.

Встановлено, що спірний двоповерховий будинок по АДРЕСА_2 (на даний час вулицю перейменовано імені АДРЕСА_3 ) збудований за кошти Міжгірського лісокомбінату і використовується мешканцями квартир для проживання.

Відомостей та документів про введення будинку в експлуатацію, реєстрацію права власності на цей будинок не додано.

Згідно квитанцій про прибуткових касових ордерів №69 від 21.10.2001 р., № 82 від 02.12.2001 р., які видано Міжгірським будівельно-деревообробним підприємством від ОСОБА_4 прийнято як внесок за квартиру 7000 грн і 7500 грн.

Із 01.04.2016 року ОСОБА_4 зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 з відміткою в паспорті гр. України про продовження цієї реєстрації до 01.08.2018 року.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При житті ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Корбутяк І.О. 01.08.2018 року за реєстровим номером 1068, яким заповів квартиру АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачка ОСОБА_1 у межах шестимісячного строку звернулась до приватного нотаріуса Корбутяк І. В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Постановою приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І. В. від 01 липня 2021 року за №127/02-31 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вчинення нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом) до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно.

У квітні 2018 року на замовлення ОСОБА_4 КП «Міжгірське БТЧ» виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5 загальною площею квартири 73 кв.м., у тому числі дві житлові кімнати 15.27 та 7.63 кв.м., кухня 9.19 кв.м., коридор 4.63 кв.м. і 5.47кв.м, сходова клітина 4.10 кв.м, гаражне приміщення 17.92 кв.м, з сходовою клітиною 4.42 кв.м.

ОСОБА_4 право власності на спірну квартиру не оформив.

Позивачка просить визнати за нею право власності на квартиру в якій проживав ОСОБА_4 і з яким вона проживала в незареєстрованому шлюбі за правилами спадкування за заповітом.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), зокрема у порядку здійснення спадкування за заповітом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачка не подала належних доказів про те, що ОСОБА_4 (спадкодавець) за життя набув право власності на квартиру, що є предметом позову і посилання на квитанції про прийняття від ОСОБА_4 внесків за квартиру у 2004 році в касу Міжгірського будівельно-деревообробного підприємства, яке заперечило будівництво спірного будинку та знаходження його на балансі та наявність будь-яких прав на квартиру і не підтвердило достовірність цих доказів, тобто оприбуткування готівкових коштів, їх використання тощо. Окрім того, у наданих позивачкою квитанціях не містяться відомості про те у зв`язку з чим приймалися готівкою кошти від ОСОБА_4 на квартиру, тобто підставу (укладення договору купівлі-продажу, найму, оплати послуг за користування, адреса квартири, площа тощо).

Визнання позову відповідачем Міжгірською селищною радою нічим не обґрунтована, ним не надано інформації щодо обміну спірного майна за органом місцевого самоврядування, належність будинку до комунальної власності, приватної власності, підвідомчості.

Позивачка також не подала жодного доказу про права на приміщення гаража, який зазначений в технічному паспорті, виготовленому на замовлення ОСОБА_4 КП «Міжгірське БТІ» в 2028 році, тобто отримання дозволу на користування чи передачу у власність цього приміщення.

За таких обставин суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які виникли між сторонами, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, мотиви їх відхилення відображені у рішенні суду обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду є законними та обґрунтованими і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія

П О С Т А Н ОВ И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах якої діє представник - адвокат Керита Маряна Василівна залишити без задоволення.

Рішення Міжгірського районного суду ві 09 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 24 травня 2024 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г.Собослой