Постанова

від 10.05.2022 по справі 908/3396/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2022 року м.Дніпро Справа № 908/3396/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Трубіцина Владислава Дмитрівна, посвідчення №058497 від 07.12.2020 р., прокурор;

інші представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.11.2021 року у справі № 904/3396/21 (суддя Проскуряков К.В.)

за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя (вул. Якова Новіцького, б. 5, м. Запоріжжя, 69035)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -

позивач-1: Запорізька обласна державна адміністрація (пр. Соборний, б. 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код 00022504)

позивач-2: Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" (вул.Незалежної України, б. 60-б, місто Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код 04054151)

до відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" (вул.Південне шосе, б. 64, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, ідентифікаційний код 37221276)

відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" (вул.Лютеранська, б. 15-А, офіс 13, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 40925399)

про визнання недійсним договору уступки права вимоги від 10.10.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2021 року у справі № 904/3396/21 прийнято заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову від 24.11.2021 року № 52-4695-21 у справі № 908/3396/21 до розгляду.

Відмовлено в задоволенні заяви Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову від 24.11.2021року №52-4695-21 у справі № 908/3396/21 шляхом:

- зупинення безспірного стягнення коштів на підставі наказу господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2017 року у справі №909/51/17;

- заборони Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської обласної державної адміністрації здійснювати платежі на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року у справі № 909/51/17;

- заборони Департаменту розвитку громад та територій, дорожнього, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації здійснювати платежі на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року у справі № 909/51/17.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурор фактично пропонує суду заборонити виконання іншого судового рішення, яке набрало чинності, а саме: рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року у справі № 909/51/17.

На думку суду такий засіб забезпечення позову не передбачено ГПК України та він є завідомо протиправним, оскільки правомірне зупинення виконання рішення, що набрало законної сили, може бути здійснено тільки шляхом оскарження його в порядку перегляду судових рішень, передбаченому ГПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, Вознесенівська окружна прокуратура м. Запоріжжя оскаржила її в апеляційному порядку.

Вважає, що ухвала є незаконною та необгрунтованою, прийнятою з неправйльним застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 6 Закону України " Про виконавче провадження", Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011року) та з порушенням норм процесуального права (ст. ст. 136,137, 236 ГПК України), а тому підлягає скасуванню.

Апелянт вказує, що:

- згідно з п. 5 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- ст.137 ГПК України визначено перелік заходів, які для забезпечення позову не допускаються, і вказаний перелік не вбачає відсутність прямої заборони зупинення безспірного списання коштів за виконавчим документом, виданим на підставі рішення суду.

Просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.11.2021 року у справі № 904/3396/21. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі.

Сторони по справі відзиви на апеляційну скаргу не надали, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили. Про час та місце розгляду справи представники сторін повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 ГПК України).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника скаржника, дослідивши докази, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Запорізької обласної державної адміністрації, Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" з позовною заявою про визнання недійсним договору уступки права вимоги, який укладено відповідачами 10.10.2017 року.

В обгрунтування заявлених вимог прокурор зазначав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" є боржником перед Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" згідно рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2017 року у справі №908/1248/17. Сума боргу складає 4 311 372,98 грн.

На час відкриття виконавчого провадження 29.09.2017 року і на даний час будь-яке майно та кошти у боржника відсутні, рішення не виконано.

В той же час, згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року у справі №909/51/17 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" стягнуто з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації кошти в розмірі 7 269 573,67 грн.

Маючи право вимоги цих грошових коштів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" уклало 10.10.2017 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" договір уступки права вимоги, який прокурор вважає недійсним і який є предметом поданого позову.

Прокурор зазначав, що:

- договір про уступку права вимоги від 10.10.2017 має фіктивний характер та направлений на ухилення від виконання рішення суду у справі №908/1248/17;

- ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від02.04.2018 року у справі №909/51/17 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" про заміну сторони стягувача за наказом, виданим на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року у справі №909/51/17;

- прокуратурою встановлено, що виконавчий документ господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/51/17 знаходиться на виконанні в органі казначейства, що обгрунтовує необхідність негайного вжиття заходів на захист інтересів держави та забезпечення позову як шляхом зупинення стягнення на підставі виконачого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку, так і шляхом заборони відповідним боржникам у справі №909/51/17 здійснювати платежі на підставі рішення суду у вказаній справі.

Також до позову додано заяву від 24.11.2021 року № 52-4695-21 про вжиття заходів забезпечення позову, у якій прокурор просив:

1. Зупинити безспірне стягнення коштів на підставі наказу господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2017 року у справі №909/51/17 (рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року у справі № 909/51/17, ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2018 року № 909/51/17) (орган примусового виконання рішення: Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ, 76018).

2. Заборонити Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, будинок 21, м. Івано-Франківськ, 76004 ідентифікаційний код юридичної особи 40528062) здійснювати платежі на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року у справі № 909/51/17 (стягувач: Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005).

3. Заборонити Департаменту розвитку громад та територій, дорожнього, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, будинок 21, м. Івано-Франківськ, 76004 ідентифікаційний код юридичної особи 43380399) здійснювати платежі на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року у справі № 909/51/17 (стягувач: Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005).

Заявник вважав, що заходи забезпечення позову, про які він просить суд, є такими, що відповідають позовним вимогам позивача та є співмірними з ними, оскільки вони не матимуть фактичного вирішення спору до прийняття рішення та не вплинуть негативно на інтереси відповідача і повністю відповідають позовним вимогам.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову зазначені у ст. 137 ГПК України.

Скаржник посилався на те, що положення ст. 137 ГПК України передбачають вжиття таких заходів забезпечення позову, як заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання та зупинення стягнення на підставі викованчаго документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Такі заходи дійсно передбачені ч.ч.4,5 ч.1 ст.137 ГПК України.

Однак, у даному випадку, на думку колегії суддів, суд вірно відмовив в забезпеченні позову. До такого висновку колегія суддів дійшла в силу наступного:

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Виходячи з предмету заявленого спору, заходи забезпечення позову, про які просить прокурор, не впливають на фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Примусового виконання таке рішення не потребуватиме, в той час, як заходи забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заходами забезпечення позову.

Такого зв`язку колегія суддів не вбачає і скаржником він не доведений, хоча саме це є визначальним при вирішенні питання обгрунтованості заяви про забезпечення позову. Посилання скаржника на те, що положення ст.137 ГПК України передбачають вжиття судом заходів забезпечення похову, які зазначені прокурором, не є безумовною підставою для задоволення поданої заяви, оскільки суд має вирішувати питання щодо доведеності підстав для вжиття таких заходів забезпечення.

У даній справі такі підстави відсутні. Отже, висновки оскаржуваної ухвали про відмову скаржнику в задоволенні заяви про забезпечення позову є вірними.

Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.11.2021 року у справі № 904/3396/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 16.05.2022 року.

Головуючий суддяТ.А.Верхогляд

СуддяЛ.М. Білецька

СуддяЮ.Б. Парусніков